19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Урок"Пісні Марусі Чурай"

Про матеріал
конспект уроку з української літератури "Пісні Марусі Чурай" для 8 класу для класів з поглибленим вивченням предмету
Перегляд файлу

Тема. Пісні Марусі ЧУРАЙ. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю» Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя

Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту;

здоров’язбережувальну – викликати позитивні емоції шляхом виконання ігрових вправ;

соціальну – розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників;

інформаційну – навчати учнів використовувати наочні матеріали як джерела інформації та засіб самоосвіти й саморозвитку;

комунікативну – удосконалювати вміння дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

Формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

емоційно-ціннісної – сприяти формуванню духовно-емоційного світу учнів, виховувати бажання поповнювати свій пісенний репертуар піснями Марусі Чурай;

літературознавчої – формувати в учнів знання про  легендарну українську піснетворку, розкрити жанрово-тематичне розмаїття її пісень;

загальнокультурної – виховувати почуття пошани до минулого народу, його історії, видатних особитостей;

компаративної – розвивати зв’язне усне мовлення дітей, уміння висловлювати власну думку та обґрунтовувати її.

Обладнання: виставка книжок про легендарну поетесу, аудіозаписи пісень, портрет Марусі Чурай, проекти, репродукція картини Михайла Кривенка «Їхав козак на війноньку…».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Ліна Костенко

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

  1.  Гра «Упізнай героя історичної пісні»
  •        «Голова завзята», «славний козаче» (Морозенко).
  •        «А мене…як звірюку гонять» (Кармалюк).
  •        «А я ляхів не боюся І гадки не маю» (Хмельницький).
  •        «Із панами бився І за те він славой Гарной залучився» (Залізняк).
  •        «Сизий орел по степу гуляє» (Сірко).
  1. Вікторина «Упізнай термін»
  •        Частина пісні, яка періодично повторюється (рефрен).
  •        Зіставлення двох явищ шляхом одночасного їх зображення (паралелізм).
  •        Рівень емоційної напруги, піднесення (пафос).
  •        Надмірне перебільшення ознак предмета, явища, дії (гіпербола).
  •        Однокореневий повтор попереднього слова (тавтологія).
  •         Синтаксична фігура, яка адресована відсутньому адресатові, абстрактному поняттю, неживому предмету (риторичне звертання).
  1. Зачитування складених учнями вдома творів
  2. «Діалог із героєм» (за підготовленими учнями вдома запитаннями)

III. Мотивація навчання

Слово вчителя

Минають століття. Руйнуються держави і народжуються нові. Заростають бур’янами колись биті шляхи і торуються дороги до зірок. Змінюється мода на гарне і потворне, падають зі своїх п’єдесталів ідоли, їм на зміну приходять інші кумири. А ім’я цієї загадкової дівчини усе так само бентежить серце нерозгаданою таємницею. Пішла в легенду – і залишилась у ній навіки живою. Так про неї і говоримо – дівчина з легенди…

Переважна кількість творців фольклору залишилася для нас назавжди невідомою. Але поодинокі імена авторів пісень історія все ж зберегла. Серед них козак-віршотворець Харківського полку Семен Климовський, якому приписується авторство пісні «Їхав козак за Дунай», і дівчина з Полтави, Маруся Чурай, що залишила після себе трагічну легенду зрадженого кохання і справжні перлини пісенної творчості «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой, не ходи, Грицю…», «Чого вода каламутна», «На городі верба ясна», «Прилетіла зозуленька» та інші. Доторкнутися до минулого, відчути серцем красу цієї співочої душі зможемо ми сьогодні на уроці.

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Робота з портретом Марусі Чурай

Перед нами не справжній портрет народної поетеси, а тільки відтворене у фарбах уявлення художника про неї. На перший погляд, це звичайна дівчина, щоправда, надзвичайно вродлива. Незвичайною робить її вираз обличчя, глибокі очі без тіні усмішки і високе чоло. Уявити Марусю Чурай нам допоможе зроблений фольклористом О. Шкляревським опис її портрета, який знаходився у письменника Г. Квітки-Основ’яненка : «Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненька (тобто невелика на зріст, трохи худорлявенька, мініатюрно складена), струнка, як струна, з маленькими ручками і ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору засмаглим личком, на якому виступав рум’янець, з карими очима під густими бровами і довгими віями…Голівку дівчини покривало розкішне, чорне, як смола, волосся, заплетене ззаду  в густу широку косу до колін. Чарівність дівчини завершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, як червоний мак, рожевим губками… Але при цьому у Марусі було круте, трохи випукле, гладеньке, сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний, з горбинкою ніс».

2. Повідомлення учня 1 ( презентація проекту)

Хто вона насправді, Маруся Чурай?

Якщо узагальнити всі версії про Марусю Чурай, то вийде приблизно таке. Народилася вона у Полтаві приблизно 1625 року. Хата її батьків стояла на березі Ворскли, недалеко від Хрестовоздвиженського монастиря. Батько її, Гордій Чурай, був людиною хороброю і чесною. Якось він у сварці зарубав шаблею шляхтича і змушений був податися на Січ. Брав  участь у повстанні проти польської шляхти і був за це страчений. Марусю і її матір шанували у Полтаві через славного батька, а також через Марусин поетичний і співацький дар. Чарівна врода і талант дівчини притягували до неї парубків, але Маруся вірно любила Григорія Бобренка. А парубок за намовою матері посватався до іншої, багатшої дівчини. Маруся нібито отруїла його за зраду, оскільки уміла готувати різне зілля, а за іншою версією, Гриць випив трунок, приготований нещасною дівчиною для себе. Закінчення цієї трагічної історії потонуло у мороці століть.

3. Повідомлення учня 2 (презентація проекту)

Образ Марусі Чурай у мистецтві

На основі народних оповідань про Марусю Чурай було створено чимало біографічних нарисів, повістей та драматичних творів. Російський драматург О. Шаховской видав історичну повість «Маруся – малоросійська Сафо», український драматург Г. Бораковський у 80-х роках XIX століття написав драму «Маруся Чурай – українська піснетворка». Трохи пізніше Володимир Самійленко створив драматичну поему «Чураївна». За мотивами пісні «Ой, не ходи, Грицю» створили авторські балади Левко Боровиковський («Чарівниця») і Степан Руданський («Розмай»). Марусі Чурай присвячено оперету харківського драматурга В. С. Александрова «Ой не ходи, Грицю…» та драму М. Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Сюжет балади взято за основу майже десяти повістей, романів, кількох драм і поем. Найвідоміші з них – повість Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала» та роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». У 1987 році у Полтаві встановили пам’ятник Марусі Чурай і облаштували «Співоче поле» на честь славетної землячки.

4. Робота з текстом пісні «Засвіт встали козаченьки» (прослуховування пісні в запису чи її виразне читання вчителем)

Бесіда

  • Який епізод із життя козаків відображено в пісні?
  • Про що йдеться в розмові козака з матір’ю?
  • Яка прикмета віщує козакові нещастя?
  • Чи виконала б мати прохання сина, якби він таки не повернувся? Чому ви так вважаєте?
  • Чи відтворює мелодія пісні її оптимістичний характер?
  • За репродукцією картини Михайла Кривенка «Їхав козак на війноньку…» спробуйте описати почуття дівчини, яка проводжає свого милого в небезпечний похід.
  • Існує думка, що ця пісня стала маршовою піснею Полтавського полку. Як ви вважаєте, що могло сприяти такій популярності цього твору?

Робота над виразним читанням пісні учнями

5. Дослідницько-пошукова робота (робота в групах)

Дослідження пісні «Віють вітри, віють буйні…» за планом

1. Мотив твору (у пісні звучить мотив вимушеної розлуки закоханих, туги дівчини за козаком, її самотності і страждань, суму, тривоги, надії. Це пісня про глибоке, щире, вірне кохання, яке викликає повагу і співпереживання).

2. Лірична героїня (глибока, шляхетна душа дівчини переповнена любов’ю і стражданням; швидкоплинне щастя, яке минулося через розлуку з коханим, дає їй внутрішні сили переживати самотність і людський поговір; вона ладна перетворитися на пташку і летіти шукати свого милого, адже без нього «долі нема, стане світ тюрмою»).

3. Роль поетичної форми твору для відтворення його ідейного змісту (паралелізм підкреслює внутрішній неспокій ліричної героїні, сум’яття її душі: «Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться: ой як болить моє серце, самі сльози ллються!»; сталі епітети увиразнюють настрій твору «вітри буйні», «люте горе», «чужа сторонка»; риторичні запитання і звертання надають пісні виразної експресивності, емоційності «Де ж ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!», «Чи щаслива та билинка, що росте у полі?»; метафора «Без милого долі нема, стане світ тюрмою» допомагає відтворити розпач самотньої дівчини, відчуття безвиході від думок про втрату милого. До того ж, форма твору – своєрідний монолог-сповідь – наближає слухача до ліричної героїні, робить його близьким до неї, утаємниченим у її внутрішній світ).

4. Ідея твору (возвеличення щирого почуття кохання).

V. Підсумок уроку

1. Рефлексія

 Робота з епіграфом уроку.  Міні-дискусія

  • Як у піснях Марусі Чурай переплелося особисте, інтимне й суспільне, загальне?
  1. Письмо для себе

Закінчіть речення: «Пісні Марусі Чурай пережили віки, адже…»

3. Оцінювання роботи учнів на уроці

VІІ. Домашнє завдання (на вибір)

1. Опрацювати матеріал у підручнику.

2. Вивчити напам’ять пісню «Засвіт встали козаченьки».

3. Заповнити прикладами таблицю у зошиті «Художні засоби у пісні «Засвіт встали козаченьки» або порівняти цю пісню і твір Семена Климовського «Їхав козак за Дунай».

Додаток 1

1. Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких ліричних скарбів належить і наша лірична пісня.

Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості і хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій – і вам відкриється багато поетичних таємниць, і ви почуєте голоси великих творців, імена яких розгубила історія, та так розгубила, що ми навряд чи знайдемо багато сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує по всій землі українській. І тільки тоді, крізь тумани часу, окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких славнозвісних постатей і належить народна поетеса Маруся Чурай… Три віки ходить пісня Марусі Чурай по нашій землі, три віки любові вже подарувала дівчина людям. А попереду – вічність, бо велика любов і велика творчість – невмирущі.

Михайло Стельмах

2.

Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.
Коли в похід виходила батава, –
її піснями плакала Полтава.
Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.

Звитяги наші, муки і руїни
безсмертні будуть у її словах.
 

Вона ж була як голос України,
що клекотів у наших корогвах!

Її пісні – як перло многоцінне,
як дивен скарб серед земних марнот.
Тим паче зараз, як така розруха.
Тим паче зараз, при такій війні, –
що помагає не вгашати духа,
як не співцями створені пісні?
Про наші битви – на папері голо.
Лише в піснях вогонь отой пашить.

                                      Ліна Костенко

 

 

3. Судячи з пісень, які їй приписуються, ця дівчина була народжена для любові, але не зазнала її радощів і всі свої надії, все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття, довершеністю форми, чарівністю мелодій.

Михайло Стельмах

Додаток 2

1.Чурай ще не відала, що створила одну з своїх найславетніших пісень, яку підхопить і заспіває вся Україна. Тільки сама авторка співала її повільно, вкладаючи в кожен рядок, в кожне слово тугу й біль за коханим, а козаки, підхопивши пісню, заспівали її в швидкому, маршовому темпі, і слова «засвіт встали» через незручність вимови перетворяться згодом на «засвистали козаченьки», і пісня так і полине у віки…

Валентин Чемерис

2. Музичну тему «Засвіт встали козаченьки» видатний український композитор Микола Віталійович Лисенко взяв за основу увертюри до опери «Тарас Бульба», тільки хор співає один з її варіантів – «Засвистали козаченьки».

 

3. Пісню «Віють вітри, віють буйні» на початку XIX століття видатний український письменник Іван Котляревський використав у п’єсі «Наталка Полтавка». Її виконує головна героїня на початку твору. Пізніше Микола Лисенко створив геніальну однойменну національну оперу, яка  і нині не сходить зі сцен театрів. Перша ж арія Наталки «Віють вітри, віють буйні»  вважається шедевром світової ліричної пісні.

 

4. Перша відома публікація пісні подана у збірці Михайла Максимовича «Украинскія народныя пѣсни» 1834-го року. Невдовзі стала відома широкому загалу завдяки Якову Кухаренку, котрий 1836-го року включив її до п'єси «Чорноморський побит на Кубані». Згодом композитор Микола Лисенко, написавши до неї музику, ввів пісню до своєї опери «Чорноморці» (1872). У 1937 р. її використали композитори Левко Ревуцький та Борис Лятошинський, здійснюючи нову музичну редакцію опери М. Лисенка «Тарас Бульба». 1938-го С.Чернецький використав мотив цієї мелодії при написанні «Українського маршу» № 3. В. Чемерис написав історичну повість «Засвіт встали козаченьки…» (1991), вважаючи, що ця пісня  одна із «найславетніших» пісень Марусі Чураївни.

 

docx
Додано
10 лютого
Переглядів
65
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку