«Побачити велике у малому»(творчість Мацуо Басьо)
Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, море, красу у великому й малому – і ви навчитеся любити життя. Японська мудрість
Мета: підготувати учнів до сприйняття своєрідності японської культури, показати її відмінність від європейської, вчити розповідати про народні звичаї, мистецтво Японії, дати пояття про життя і творчість видатного поета Мацуо Басьо, дати поняття про жанр хайку і особливості його поетики; розвивати навички виразного читання поетичних творів, вміння виділяти в тексті цілісне зображення предмета і деталі; виховувати любов до всього живого, прагнення пізнавати світ у всій його неповторності та красі.
Обладнання: підручник, презентація
https://drive.google.com/drive/folders/0B-5Ws4-mYUz5OExkb0hQanpQa3c?usp=sharing (Презентація у вигляді інтерактивної дошки)
Тип уроку: засвоєння нових знань і вироблення на їх основі вмінь і навичок.
Література: Бондаренко І. П. Передмова // Антологія японської поезії. — К.: Дніпро, 2002. -- С. 5-37; Кин Д. Японская література ХVІІ-ХІХ столетий. - М: Наука, 1978. - С. 43-87;Кузьменчук І. П'ятнадцятий камінь саду Рьоанзі //Зарубіжна література. -2002. -№ 44 (300). - С.5-8.
Зміст уроку
I. Повідомлення теми і мети уроку. ( сл..1, 2, 3, 4)
— Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми здійснимо уявну подорож, своєрідну екскурсію до далекої від нас країни світанкового сонця — Японії, яку її жителі називають «Ніхон». Ми ознайомимось з деякими звичаями японського народу, «побуваємо» в японській хатині, відкриємо новий вид вірша, який складається всього з трьох рядків, дізнаємось про поета Мацуо Басьо — неперевершеного майстра у складанні таких незвичних для нас віршів.
II. Актуалізація опорних знань.
-
Гра «Мікрофон»
Що вам відомо про Японію?
Японія розташована на гористих островах ( близько 4 тис., 150 вулканів, 40 – діючі), які тільки на чверть придатні для проживання. З XII ст. за наказом імператора японці не мали права на переміщення: вони змушені були проживати на одному місці. Довкола —бурхлива стихія, тому дім — це головне. Будинок і все, що в ньому, — священне для японців. Чашка, з якої п'єш, і капці, які взуваєш,— продовження тебе, твоєї суті (єства), і можуть багато розповісти про своїх господарів. Кожна дрібниця побуту набуває цінності й ваги.
-
Які ви знаєте свята японців?
Можливо, тому в японців так багато сімейних свят. Наприклад, є свято для хлопчиків — п'ятого травня, коли у дворах будинків зазвичай вивішують на жердинах кольорових коропів із тканини. Такі вироби - символи мужності й наполегливості, а їхня кількість така ж, скільки хлопчиків у сім'ї.
Щось подібне є і для дівчаток. Це Свято ляльок, яке відзначається третього березня. Для цього свята у кожному домі зберігається спеціальний набір ляльок, у якому обов'язково є імператор та імператриця. Третього березня ляльок виставляють на спеціальній підставці для загального огляду.
В Японії майже на кожен день припадає якесь свято.
Цукімі – свято милування місяцем.
Юкімі – свято милування снігом.
Ханамі – свято милування квітами сакури, сливи, персика.
-
Чим прикрашають свій дім японці?
Японці прикрашають свій дім, тому звичайні побутові речі, навіть циновка чи рослини в домі, сприймаються як твори мистецтва.
-
Згадайте символи або слова, що пов’язані з культурою Японії?
Ікебана – мистецтво складання букетів; орігамі – мистецтво рукоділля, мистецтво паперової іграшки; сумо – боротьба товстунів; сакура – вишня; кімоно – вид одягу.
-
Дидактична гра «Збери прислів'я». ( кнопка «Тема» )
— Із даних фрагментів складіть японські прислів 'я та приказки. Як вони характеризують японський народ? Що цінують, поважають у цій країні?
Озирайся на минуле,
|
а людина — ім'я.
|
Усякі діла
|
мале.
|
Кого хоч день мав за вчителя,
|
з малих починаються.
|
Умій цінувати
|
три роки голоду.
|
Сокіл шанує свої крила,
|
а очі розплющеними.
|
Рік бунту —
|
все життя поважай, як батька рідного.
|
Рот тримай закритим,
|
у непоказній оболонці.
|
Перлина любить ховатись
|
коли хочеш знати майбутнє.
|
III. Сприйняття нового матеріалу
-
Слово вчителя
Презентація (кнопка «Басьо») Перша половина життя Басьо — пошуки себе, свого Шляху, який йому призначено долею. Це пошуки учня. У другій половині життя поет рішуче йде обраним шляхом — шляхом Краси. Це шлях Учителя (сенсея), якому є що сказати учням.
Японське прислів'я повчає: «Кого хоч день мав за вчителя, все життя поважай, як батька рідного». Сьогодні ваш учитель — Басьо, всесвітньо відомий майстер маленьких японських віршів — хайку.
-
Робота з епіграфом
-
Особливості хоку (кнопка «словникова робота»)
Японці мають свої незвичайні, самобутні вірші. Деякі з них ви почули. А тепер погляньте на таблицю.
![Описание: http://sessiya-ua.com/pars_docs/refs/13/12593/12593_html_365d93f8.png](/uploads/files/18463/105944/112783_html/images/105944.001.png)
— Чому поезію Японії називають гномічною?
— Чому поезію Японії називають гномічною?
— Від якого слова, на вашу думку, походить ця назва?
(Від слова "гном". Так називають невеликі вірші).
— Де живуть гноми?
(Під землею. Тому вірші мають прихований зміст).
— Як ви розумієте слово "асоціація" ?
Висновки. Японські вірші, вони називаються хоку, невеликі за обсягом — містять всього три рядки. В кожному з них — певна кількість складів: 5 — 7 — 5. Вірші мають глибокий підтекст. Щоб їх зрозуміти, потрібно включити уяву. У хоку паралельно відображаються стан природи, думки та почуття людини.
-
«Сезонні» слова у хоку
Вірші в поетичних збірках групуються за розділами весна, літо, осінь, зима. Це у свою чергу вимагає від поета обов'язкового включення в текст вірша того чи іншого «сезонного слова».Наприклад: а) весна - слива, сливовий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба; б) літо — троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло; в) осінь — осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осіння паморозь, іній, осіннє кленове листя, очерет, хризантема, коник, цвіркун, олень; г) зима — грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод.
Існували навіть спеціальні словники сезонних слів, якими обов'язково користувались поети-початківці. Лише в XX ст. цю традицію користування словниками почали порушувати.
IV. Усвідомлення нового матеріалу.
1). Кнопка « Хайку» (Виразне читання хоку і тлумачення їхнього змісту. • Аналіз хоку "На всохлу гілку...".)
Японські вірші незвичайні. Тому й аналізувати їх не можна так, як звичні нам поезії. Насамперед їх треба відчути і намалювати в уяві картину, яку зображає поет. Тож заплющуйте очі та фантазуйте.
• Читання учителем хоку.
На всохлу гілку Сів ночувати крук. Глибока осінь. Переклад Г. Туркова
— Яке враження справив на вас цей вірш ?
— Про що він ?
— Цей вірш-хоку Мацуо Басьо писав кілька років.
І щоб глибше зрозуміти поета і його творіння, пропоную вам... створити в уявний малюнок.
Адже японці люблять поєднувати поезію, музику і живопис.
— Які кольори оберемо — кольорові чи чорно-білі? Чому?
(Чорно-білі кольори відповідають настрою, кольоровій гамі поезії. А також свідчать про те, що вірш написано давно).
• Спостереження за простором у вірші.
— Де відбувається подія, відображена в хоку?
— Яким буде наш перший малюнок? (У центрі крупним планом гілка).
— Якою зобразимо гілку?
— Чи покажемо дерево? Не покажемо? Чому? (Дерева немає у тексті. Тому його поява на малюнку не виправдана).
— Чому немає дерева? Уявімо, що поет сказав: "На гілку дерева..." Що змінилося б?
(Відсутність дерева посилює атмосферу самотності).
— Чому серед усіх птахів поет обрав саме крука ? (Крук — символ старості, близької смерті. А також мудрості).
- Чи міг би крук сісти на іншу гілку — не всохлу ?
— Чи можемо сказати, що у крука та гілки є щось подібне?
(Так, вони самотні. Крук прилетів один. Гілка відірвана від дерева).
• Спостереження за часом у хайку.
— Коли відбувається подія, відображена в хайку?
— Яким змалюємо небо? Чи будуть на ньому місяць і зірки?
— Чому їх не зобразив поет ?
(На малюнку не може бути світил. Небо сіре, похмуре. Таким чином посилюється відчуття смутку).
— Де може рости дерево, на гілку якого сів крук?
— Зважаючи на настрій хоку, воно росте у лісі чи в полі?
— Доберіть епітет, який характеризує одночасно крука, гілку і дерево.
(Самотній).
• Усне малювання образу ліричного героя хайку.
— Чиїми очима ми бачимо і крука, і гілку?
— Як оповідач опинився біля цього дерева? (Можливо, він мандрівник, який ішов полем).
— Який настрій у оповідача ?
— Яка у нього зовнішність ?
— Він старий чи молодий?
— Чим зацікавив крук оповідача?
— Якою людиною є оповідач?
— Хіба у хоку зображена людина? То як же ми змогли схарактеризувати оповідача?
— Про кого Мацуо Басьо написав свій вірш ?
— Як у хоку змінився простір ?
— Навіщо поет цей простір розширив?
Тепер я покажу вам два кола: велике і маленьке. На зворотному боці одного написано "світ", на іншому -"людина".
— Яке коло символізує світ, а яке — людину? (Більше коло — світ, менше — людина).
— Ці кола потрібно з'єднати стрілкою. Яким буде її напрям?
(Від світу до людини).
![Описание: oval 2](/uploads/files/18463/105944/112783_html/images/105944.002.png) ![Описание: oval 3](/uploads/files/18463/105944/112783_html/images/105944.003.png) ![Описание: autoshape 4](/uploads/files/18463/105944/112783_html/images/105944.004.png)
Висновок. На думку Мацуо Басьо, спостерігаючи світ, можна глибше зрозуміти людину.
2)• Читання та аналіз хоку "Старий ставок!..".
Старий ставок! Жабка стрибне — Сплеск пролунає. Переклад Г.Туркова
— Яке враження справляє хоку ?
— Який настрій створює? (Одночасно сумний і веселий).
— Який образ навіює сум ? (Образ ставка).
— А чому хоку викликає посмішку? (Веселить жабка).
•1. Робота над образом ставка.
— Чому біля ставка сумно?
— Який вигляд він має?
— Які кольори переважають?
— Що, окрім води, можна зобразити?
— Яким ми намалюємо берег?
— Які рослини можуть бути на нашій картині? (Очерет).
— Чи намалюємо квіти?
(Ні, вони не відповідають настрою початку хоку. Ставок старий і сумний, а квіти — символ радості, юності).
— Які звуки чуються біля ставка на початку хоку? (їх немає. Вони з'являться пізніше).
•2. Робота над образом жабки.
— Якою ви уявили жабку ?
— Навіщо вона потрібна у вірші?
— Що змінилося у світі з її появою? (Сплеск — звук. Пішли кола по воді — рух).
— Яким став світ? (Рухливішим, живішим, веселішим).
— Як довго ми бачимо ставок і жабку? (Ставок був, є і буде. А жабка є і буде ще деякий час).
— Чий час закінчений, а чий нескінченний?
— Як називається час, який не закінчується ? (Вічність).
— Хто чи що важливіший у хоку? Який знак (<, >, =) можна використати для позначення важливості ставка і жабки у хоку ?
3. Складання порівняльної таблиці.
Ставок Жабка
Старий —» Був Молода
Сумний —» Є «— Весела
Великий —» Буде «— Маленька
ВІЧНІСТЬ = МИТЬ
— Чому, з точки зору Мацуо Басьо, ставок і жабка рівноцінні ?
(Світ гармонійний. У ньому однаково важливі мить і вічність, велике і мале. І навіть невеличка жабка може змінити великий світ хоча б на мить). Мацуо Басьо спочатку написав другий і третій рядки хоку. Але довго не міг дібрати слова першого. Навіть звернувся за допомогою до учнів. Ті запропонували свій варіант.
Жовті троянди. Жабка стрибне — Сплеск пролунає.
— Чому саме такі слова дібрали учні? (Троянди гарні).
— Чому ці слова не задовольнили Мацуо Басьо ? (Порушена логіка — незрозуміло, куди стрибає жабка).
— У кого більше спільного: у квітів і жабки чи у квітів і ставка?
(У квітів і жабки — вони маленькі, веселі, живуть недовго. Таким чином, зникає вічність. Залишається тільки мить).
Висновок. Як бачимо, у хоку велике приховане у малому, безмежне — в обмеженому. Зображаючи природу, поет передає почуття людини. Глибокий підтекст дає можливість побачити великі таємниці великого світу, спостерігати, як змінюються час і простір.
3).Творчий етап «Осяяння душі» * (кнопка «творчість»)
V. Підсумок уроку ( кнопка «Тести»)
1. Бліц-опитування: тестування • Традиційний жанр пейзажної лірики в японській поезії — хоку — містить: а) 3 рядки; б) 4 рядки; в) 6 рядків. • Яку пору року уособлюють в хоку Басьо художні образи: «сакура», «квіт сливи», «соловей» , «плакуча верба»: а) літа; б) осені; в) весни; • Продовжіть ланцюжок: Україна — верба і калина, Росія — береза, Канада — клен, Японія — ...а) сакура; б) банан; в) слива.
2. Словниковий диктант. Записати в зошити лише ті ознаки, що характеризують хоку як жанр японської поезії.
Прихована думка, наявність рим, натяк, мала форма, семивірш, пейзаж, тривірш. VІ. Оцінювання учнів.
|