1. Франція наприкінці XVIII ст. аграрна країна із 25-мільйонним населенням переважна більшість селян були особисто вільними, але земля належала сеньйорам селяни виконували численні грошові й натуральні повинності поширене мануфактурне виробництвопромислова революція у Франції ще не відбуласяактивний розвиток зовнішньої торгівлі з колоніями в Африці та Новому Світі гальмування внутрішньої торгівлі через відсутність єдиної системи ваги та міриспалахували «хлібні бунти»
2. Французьке Просвітництво. Просвітництво – особливий тип світогляду та філософії, що сформувався в культурному житті Європи та Америки 18 ст. антифеодального спрямування, яка пропагувала завдання перебудови всіх сфер суспільного життя на принципах розуму, свободи та рівності, природного права, соціальних реформ. Дідро. Монтеск’єВольтер. Руссо
3. Початок революції. 1787 р. через гостру соціально-економічну та політичну кризу на зборах нотаблів було прийнято рішення запровадити в країні загальний земельний податок з усіх станів. Нотаблі— члени зібрання, яке скликав король у Франції у XIV–XVII століттях для обговорення фінансових, адміністративних та інших державних питань та призначалися королем з числа визначних представників дворянства, вищого духовенства і міської верхівки. Паризький парламент відмовився затвердити це рішення та запропонував королю зібрати для цього Генеральні штати.
5 травня 1789 р. у Версальському палаці Людовік XVI відкрив засідання Генеральних штатів і наказав депутатам затвердити нові податки. Депутати третього стану стали наполягати на рівному та спільному голосуванні всіх депутатів. У відповідь на це, депутатів третього стану було позбавлено права голосу.
17 червня 1789 р. Генеральні штати проголосили себе Національними зборами, що представляли інтереси всіх французів. 20 червня 1789 р. депутати Національних зборів зібралися в залі для гри в м’яч і заприсяглися, що не розійдуться, поки не підготують конституцію країни. Ця подія вважається початком Великої французької революції кінця XVIII ст.
4. Законодавча діяльність Установчих зборів.скасування багатьох феодальних повинностейновий адміністративний поділ на департаментидозвіл вільної торгівлі хлібомрозроблена єдина система мір та вагивисоке мито на імпортнаціоналізація церковних земельскасування станового поділу громадян та титулівзапроваджено закон про заборону страйків та створення робітничх спілокприйняли «Декларацію прав людини і громадянина»
Представники французького народу... прийняли рішення викласти в цій урочистій декларації природні, невід'ємні й священні права людини... I. Люди народжуються і залишаються вільними і рівними в правах... II. Метою кожного державного союзу є забезпечення природних і невід'ємних прав людини. Такими є свобода, власність, безпека та опір гнобленню. III. Джерело всієї верховної влади завжди перебуває в нації... IV. Свобода полягає в праві робити все, що не шкодить іншому... V. Закон може забороняти лише дії, шкідливі для суспільства. Усе, що не заборонено законом, дозволено... VI. Закон є виразом загальної волі. Усі громадяни мають право особисто або через представників брати участь у виданні законів. Закон має бути рівним для всіх. VII. Ніхто не може бути обвинувачений, затриманий або заарештований інакше, ніж у випадках, визначених законом... X. Ніхто не має відчувати утисків у висловлюванні власних думок...Із «Декларації прав людини і громадянина» від 26 серпня 1789 р. Хто, за документом, вважався джерелом верховної влади? Які невід'ємні природні права людини проголошувалися в документі? Чи можна вважати, що «Декларація...» закладала у Франції підвалини правової держави? Чому?
5. Загострення ситуації в країні. У ніч із 20 на 21 червня 1791 р. король Людовік XVI здійснив невдалу спробу втекти за кордон, але його затримали і повернули до Парижа. Наприкінці серпня 1791 р. Австрія та Пруссія заявили про спільні дії в боротьбі проти революційної Франції.3 вересня 1791 р. Установчі збори прийняли першу в історії Франції Конституцію, згідно з якою країна стала конституційною монархією.
Основні положення КонституціїЗатверджено конституційну монархію. Введено демократичний принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки. Вища законодавча влада належала Законодавчим зборам, що їх обирали двоступеневим голосуванням. Встановлено майновий ценз на виборах і Законодавчі збори обирали лише заможні громадяни. Законодавчі збори оголошують війну та укладають мир за пропозицією короля. Виконавча влада належала королю і міністрам, яких призначав король, і вони були відповідальні перед ним. Судову владу здійснювали виборні судді. У судовому процесі брали участь присяжні. Король мав право зупиняти дію законів.
Висновок: Початок Великої французької революції кінця XVIII ст. був спричинений загостренням соціальних суперечностей у країні, абсолютизмом і підтримуваним ним «старим порядком». Важливими здобутками першого періоду революції стали:ліквідація феодальних порядків, закріплення прав і свобод у «Декларації прав людини і громадянина», прийняття першої Конституції 1791 р., установлення у Франції конституційної монархії.