Урок "Початок українського національного відродження"

Розділ 1.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Урок 6.

Тема уроку: Початок українського національного відродження.

Мета уроку:

1.Ознайомити учнів із заходами українського дворянства щодо відновлення автономії України, зокрема,  місією В. Капніста в Берліні; виходом  «Історії Русів» та «Енеїди» І.Котляревського; ходом та наслідками українського культурного відродження на Слобожанщині (на прикладі діяльності гуртка поетів-романтиків у Харкові).

      2. Актуалізувати знання учнів щодо  понять «національна ідея», «суспільно-політичний рух», «українська автономістська ідея».

        3. Розвивати увагу, пам’ять; з метою формування логічної історико-предметної компетентності учнів сприяти оволодінню операціями розумової діяльності: аналіз, синтез, систематизація, класифікація, порівняння, узагальнення.

       4.  Сприяти формуванню почуття патріотизму, громадянської мужності.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

1. Аналізувати історичні факти, пов’язані з українським національним відродженням.
2. Визначати причини та передумови українського суспільно-політичного руху.
3. Характеризувати зміст і значення «Історії Русів», «Енеїди».
4. Здійснювати критичний аналіз історичних джерел.

Тип уроку:  комбінований.

Основні поняття: національна ідея, національне відродження, самосвідомість, автономія.

Основні дати:

1791 – таємна місія В. Капніста до прусського короля в Берлін.

1798 – видання в Петербурзі трьох частин поеми Котляревського „Енеїда”.

Початок ХІХ ст. – написання „Історії русів”

Обладнання уроку: підручник, наочність (портрети діячів культурного відродження початку ХІХ ст. (І. Котляревський, І. Срезневський), портрети Вольтера, Монтеск’є, Руссо, Капніста), роздатковий матеріал (Інформаційна картка  «Початок національного відродження  наприкінці ХVІІІ – у першій третині ХІХ ст..», уривки історичних творів)

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

 2.1. Втрата української державності, як одна з передумов виникнення українського суспільно-політичного руху.

Тестові завдання:

1.Остаточна ліквідація гетьманської влади відбулася:

А. 1709 р.  Б. 1734 р.  В. 1764 р.  Г. 1765 р.

2. Ліквідація полкового устрою Лівобережної Гетьманщини відбулася:

А. 1764 р.  Б. 1765 р.  В. 1775 р.  Г. 1783 р.

3. Ліквідація полкового устрою Слобідської України відбулася:

А. 1764 р.  Б. 1765 р.  В. 1775 р.  Г. 1783 р.

4.  Ліквідація Нової Січі відбулася:

А. 1764 р.  Б. 1765 р.  В. 1775 р.  Г. 1783 р.

5. Кирило  Розумовський був:

А. Останнім кошовим отаманом Запорізької Січі.

Б. Керівником Другої Малоросійської колегії.

В. Малоросійським генерал-губернатором.

Г. Останнім гетьманом Лівобережної України.

6. Петро Калнишевський був:

А. Останнім кошовим отаманом Запорізької Січі.

Б. Керівником Другої Малоросійської колегії.

В. Малоросійським генерал-губернатором.

Г. Останнім гетьманом Лівобережної України.

 2.2. Поширення ідей Просвітництва, як одна з передумов виникнення українського суспільно-політичного руху.

Учитель пропонує учням згадати, хто зображений  на портретах і що об’єднує цих людей. Учням демонструються портрети Вольтера, Монтеск’є, Руссо.

Відповідь, що очікується: на портретах зображені діячі французького Просвітництва. Вони висунули ідею природної рівності людей незалежно від їх походження. За вченням просвітників єдиним джерелом влади є не монарх, а народ. Під впливом просвітників представники правлячих еліт європейських країн стали більшу увагу приділяти організації народної освіти.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, дидактичної мети уроку.

3.1.Інсценування учнями уривку  з поеми  І. Котляревського «Енеїда» («Еней був парубок моторний…»).

Бесіда за запитаннями:

- Чи є атмосфера твору трагічною? Оптимістичною?

- Як ви вважаєте, в яких умовах жили сучасники поета – автору твору?

Відповідь, що очікується: атмосфера твору є оптимістичною, незважаючи на те, що сучасники І. Котляревського, автора твору жили в важких умовах (втрата національної державності, посилення феодально-кріпосницького гніту).

Висновок вчителя: на цьому уроці ми з вами будемо вчитися не тільки, як швидко запам’ятати дату, вірно надати характеристику історичному діячу, але й тому як не розчаруватися в майбутньому, зберегти оптимізм, любов до себе і своєї Батьківщини.

Повідомлення теми та мети уроку.

3.3.    Учитель пропонує учням прийняти участь у вправі «Чотири погляди».

Пропонується ситуація з життя І.П. Котляревського, автора «Енеїди»:

«Після закінчення духовної семінарії у М. Полтаві І.П. Котляревський отримав запрошення вступити до духовної академії у Петербурзі». Пропонується обрати один з чотирьох варіантів поведінки в цій ситуації:

1.              (Підіймається картка синього кольору) – вступити до академії, адже це допоможе зробити кар’єру, стати ієрархом православної церкви.
2.              (Підіймається картка жовтого кольору) – вступити до академії, адже це дозволить бути корисним суспільству, своєму народові.
3.              (Підіймається картка зеленого кольору) – не вступати до духовної академії, якщо немає покликання до відлюдницького життя, приваблюють радощі мирського життя.
4.              (Підіймається картка червоного кольору) – не вступати до духовної академії, адже нагальні потреби українського народу пов’язані з розвитком світської, а не релігійної культури.

Коментарій вчителя:  на сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про життя та діяльність І. Котляревського одного з найоптимістичнішого героїв України, який воскресив мову – душу народу – силою сміху.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

4.1.Передумови виникнення українського суспільно-політичного руху.

Учитель пропонує учням  ознайомитися з інформаційною карткою (роздатковий матеріал) та визначити, який вплив (позитивний або негативний) мали на виникнення українського суспільно-політичного руху наступні фактори:

 1) Втрата здобутків національно-визвольної війни середини XVII ст., української державності.

 2) Поширення західноєвропейської ідеї про визнання народу як вищого джерела влади, що має право на власну державу (французьке Просвітництво) та ідей романтизму, який тяжів до народної культури.

3) Діяльність в Україні масонських організацій, які пропагували ідеї свободи, братерства, рівності.

Відповідь, що очікується: Втрата української державності негативно впливала на розвиток українського народу, частина козацької старшини отримала російське дворянство і зрадило власному народові.

 Поширення ідей Просвітництва та романтизму позитивно вплинуло на освічених представників українського дворянства, позбавило їх презирливого ставлення до українського селянства, збудило інтерес до народної культури.

4.2. Рух дворян-автономістів.

  Захист випереджального домашнього завдання. Повідомлення про В. Капніста, одного з провідних діячів автономістського руху.

Інформація для повідомлення: Наприкінці XVIII ст. серед нащадків козацької старшини, що прийняли російське дворянство, розповсюдилися ідеї автономізму, прагнення відновити  втрачену автономію Гетьманщини (В.Капніст, В. Полетика та ін.) Дворяни-автономісти намагалися  зберегти місцеву правову систему (Литовські статути) і відновити козацьку армію.

 Найвпливовішим представником автономістського руху був Василь Васильович Капніст (1758-1823). Він ввійшов в українську історію завдяки:

1782 р. (за ін.д.1783) – «Ода на рабство» (проти скасування державної автономії України, на захист прав людини, критика впровадження кріпосного права у Слобідській і Лівобережній Україні)

1787 р. -  висунув проект відновлення козацьких формувань («Положение, на каком может быть набрано й содержано войско охочих козаков»). Проект був відхилений Катериною ІІ.

Квітень 1791 р. – місія В. Капніста до Берліну (столиця Прусії). Намагання підняти національно-визвольне повстання в Україні за прусською допомогою.

 Але автономісти не отримали  прусської допомоги. Їхні сподівання на національно-визвольне повстання виявилися марними.

Висновок вчителя: По-перше,  рух дворян-автономістів не мав широкої соціальної бази. Дворяни намагалися діяти окремо від основної маси українського народу – селян. По-друге, вони лише намагалися зберегти старий суспільно-політичний лад, традиції та звичаї Гетьманщини, кликали у минуле і не могли запропонувати українському народові нову національну ідею, щоб сплатити його.

Питання до учнів: Для чого необхідно знати історичне минуле свого народу? Чи можна будувати майбутнє нації, не спираючись на минуле?

Відповідь, що очікується: Історичне минуле не треба намагатися відтворити у сьогоденні. Помилка автономістів полягала в намірах відродити державні інститути Гетьманщини, що віджили, були застарілими у ХІХ ст.

4.3.Відновлення історії українського народу   на основі твору «Історія Русів».

Учитель пропонує учням ознайомитися з письмовим історичним джерелом – уривками з «Історії Русів»:

І варіант – повстання Криштофа Косинського проти правлячих кіл Речі Посполитої наприкінці XVI ст., легенда про смерть Косинського, якого нібито замурували у кам’яному стовпі.

ІІ варіант – легендарна промова наказного гетьмана Павла Полуботка, спрямована проти Петра І та його репресій щодо українського народу у 1724 р.)

Питання до учнів (за пам’яткою роботи з історичним документом):

1. Хто? Хто був можливим автором документу, до якого соціального прошарку суспільства він належав?
2. Коли? Коли був створений документ, як відповідна історична доба могла вплинути на його автора?
3. Де? Де був створений документ?
4. Що? Про що ви дізналися після ознайомлення з документом? Про які події він розповідає?
5. Чому? З якою метою був створений документ? Чи об’єктивно автор підійшов до висвітлення історичних подій? Якщо ні, чому?

Відповідь, що очікується: Автор належав до нащадків козацької старшини, тому він визнавав права особистості лише за представниками привілейованих верств (козацтва). «Історія Русів» могла бути створена наприкінці XVIII – на початку ХІХ століття. Наступ царату на автономні права Гетьманщини не залякав автора, у своїй праці автор доводив, що український народ завжди вмів боронити свою свободу. Автор вигадав жахливу смерть К. Косинського у стовпі, промову П. Полуботка. Його метою було збудити український народ. Адже для відродження нації історія необхідна як міф, з яким ідентифікують себе представники нації. Власна історія стала одним з основних аргументів на користь існування окремої української нації.

Коментарій вчителя:

А. «Історія Русів» створена невідомим автором кінця 18 ст. – початку ХІХ ст. Авторство приписувалось Григорію Кониському (архієпископу білоруському з 1783 р.); зараз вважається, що авторство належить Гр. Полетиці та його сину Василю Полетиці, історику або  князю О. Безбородку.

Б. Автор засуджує зрадництво українською шляхтою національних інтересів, збагачення козацької старшини за рахунок власного народу.

В. Автор доводить, що український народ створив власну Давньокиївську державу. Згодом українці на добровільних засадах об’єдналися з Польщею та Литвою. Але польські королі почали позбавляти українців прав і вольностей. Тому козаки підняли повстання. Отже тиранське правління в Україні ніколи не було тривалим, адже народ умів боронити свою свободу. До Москви українці приєдналися добровільно. Але були поневолені через порушення Москвою Березневих статей 1654 р. – договору Богдана Хмельницького з царем Олексієм Михайловичем.

4.4.  Поширення літературних, драматичних творів, написаних українською мовою. Вихід поеми «Енеїда».

Питання до учнів: Що на вашу думку є ознакою нації? Що відрізняє українців, росіян, англійців, турків та представників інших народів один від одного, крім історії, з якою вони себе ідентифікують?

Відповідь, що очікується: однією з головних ознак нації є мова. Без відродження мови неможливо відродження національної свідомості.

Учитель пропонує учням порівняти уривок з поеми «Енеїда» римського поета Вергілія (І варіант) та уривок з поеми «Енеїда» І. Котляревського (ІІ варіант), за планом:

1. Діючи особи. Описання автором їх зовнішнього вигляду. Характер героїв.

2. Сюжетна лінія, відображена в уривку. Дії героїв. Почуття, які лежать в основі цих дій.

3. Стилістика уривку.

Для порівняння обраний уривок з поеми, де розповідається про кохання Дідони до Енея.

Відповідь, що очікується: Діючи особи (троянський герой Еней, карфагенська цариця Дідона – співпадають). Але відрізняється зовнішній вигляд діючих осіб (у І. Котляревського герої одягнуті в українські національні костюми), їхні характери (героям Вергілія притаманні скорбота, приреченість, пристрасть, а героям І. Котляревського – оптимізм, життєлюбство, веселість). Герої по різному поводять себе (у Вергілія – Еней кинув Дідону і вона спалила себе живцем, а у І. Котляревського – Дідона, щоб привернути до себе увагу Енея «грає в Панаса»). Стиль поеми Вергілія – героїко-епічний, «Енеїда» І. Котляревського написана у традиціях бурлеску.

Коментар вчителя:

А. Автор «Енеїди» Іван Петрович Котляревський (1769-1838) народився у Полтаві, в сім`ї канцеляриста. Після закінчення духовної семінарії  відмовився вступати до духовної академії у Петербурзі. Працював домашнім вчителем у полтавських поміщиків і у вільний від праці час почав писати пародію на Вергілія. «Енеїда» спочатку розповсюджувалась у списках, а потім без відома автора була надрукована у 1798 р. у Петербурзі.

Б. Уявлення про людину, її права: герої Котляревського – не елітні особи, а прості, «приватні» люди, наділені індивідуальною свободою, вільні від офіційних  канонів.

В.Уявлення про суспільство: природна призначеність особи – бути рівною серед рівних членів суспільства. Критика станового поділу суспільства, кріпосницького права.

Г. У 1817-1921 рр. І. Котляревський – директор Полтавського театру. Створив п’єси «Наталка Полтавка» (нап. у 1819 р.), «Москаль-чарівник» (нап. у 1819 р.).

Д. Але І. Котляревський, який започаткував відродження основи українського народу – української мови не ставив перед собою завдань його політичного звільнення, створення власної національної державності. Під час війни Росії з наполеонівською Францією (1812 р.) був представником консервативних кіл, виступав за перемогу Росії. Вважав, що монархічна влада необхідна, оскільки запобігає громадянській війні.

 Вчитель повертається до методу «Чотири погляди». Нагадує варіанти відповідей та відповіді, що надали учні. Запитує учнів який варіант є правильним та чому.

V. Систематизація та узагальнення знань. Рефлексія.

5.1.Учні виконують тестові завдання та самоперевірку.

Тестові завдання:

1.«Ода на рабство» В. Капніста містила у собі:

А. Критику маніфесту Катерини ІІ про ліквідацію Запорізької Січі.

Б. Критику маніфесту про позбавлення Кирила Розумовського гетьманської влади.

В. Критику впровадження кріпосного права у Лівобережній Україні.

Г. Критику розподілу України на губернії.

2. У 1791 році В. Капніст намагався заручитися допомогою у справі національно-визвольного повстання у:

А. Фрідріха ІІ

Б. Марії-Терезії

В. Катерини ІІ

Г. Георга IV

3. Григорію Кониському, архієпископу білоруському приписувалося авторство історичної праці:

А. «Синопсис»

Б. «Історія Русів»

В. «Історія Малоросії»

Г. «Історія України-Русі»

4. Іван Петрович Котляревський вважав, що природна призначеність особи:

А. Знайти працю, споріднену душі.

Б. Вступити до війська охочих козаків.

В. У вольності вік доживати.

5. Виключить з переліку творів І. Котляревського той, який він не писав:

А. «Енеїда»

Б. «Наталка-Полтавка»

В. «Москаль-чарівник»

Г. «Сватання на Гончарівці»

6. Нова українська літературна мова була започаткована виходом «Енеїди» у:

А. 1794 р.  Б. 1798 р.  В. 1812 р.  Г. 1819 р.

5.2. Учням пропонується пригадати свою діяльність на уроці та оцінити в балах, наскільки вони погоджуються з наступними твердженнями:

VІ. Підведення підсумків уроку. Повідомлення домашнього завдання.

Учитель пропонує учням

1. Опрацювати відповідний параграф підручника
2. Підготувати повідомлення (за бажанням – презентацію) про відкриття Харківського університету за проектом Василя Каразіна, 1805 р.
3. Скласти план «Діяльність  гуртка «харківських романтиків» під проводом Ізмаїла Срезневського»

Додаткове творче завдання:

– написати рецензію до «Малоросійських оповідань» Г. Квітка-Основ’яненко, який започаткував українську прозу.