Урок "Початок українського національного відродження. «Руська трійця»

Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.

Урок 12.

Тема уроку: Початок українського національного відродження. «Руська трійця».

Мета уроку:

1.Ознайомити учнів з подіями, що започаткували національне відродження на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії:

- з поширенням ідей Просвітництва у Західній Україні;

- формуванням української національної ідеї в середовищі греко-католицьких священиків;

-  діяльністю «Руської трійці».

      2. Актуалізувати знання учнів про поняття «національна ідея», «суспільно-політичний рух».

 3.Розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення (вміння аналізувати, узагальнювати історичні факти, визначати причинно-наслідкові зв’язки); сприяти формуванню хронологічної, логічної історико-предметних компетентностей.

4.Сприяти формуванню почуття патріотизму, громадянської мужності Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

Аналізувати та узагальнювати історичні факти, визначати причини, сутність і наслідки піднесення національної ідеї у першій третині ХІХ ст. у Західній Україні.

Тип уроку:  комбінований.

Дати: 1816 р. – створено «Товариство галицьких греко-католицьких священиків», 1833-1836 рр. – діяльність «Руської трійці», 1836 р. – видання альманаху «Русалка Дністрова»

Поняття: «будителі»

Обладнання уроку: підручник, презентація, роздатковий матеріал

Хід уроку

Вступна частина

І. Організаційний момент.

ІІ.  Актуалізація знань учнів.

2.1. Тестові вправи:

1.Співвіднесіть поняття та їх значення:

1. Автономія                        А.Прагнення до збереження національного                     існування, свободи, незалежності та створення власної держави

2.Національна ідея.                   Б.Ідеологія, яка проголошує націю однією з   найвищих цінностей.                

3.Націоналістичний рух            В.Право населення певної території самостій-но вирішувати питання внутрішнього управління.

Відповідь: 1-В, 2-А, 3-Б

2.Згрупуйте твердження, що стосуються вказаних нижче творів:

1. «Історія Русів»

2. «Енеїда»

А.Це травестійне пародійний твір.

Б.Це історико-політична праця

В.Автор праці невідомий.

Г.Автор праці – І. Котляревський.

Д.Твір названо енциклопедією української етнографії 18 – початку 19 ст.

Е.Праця прославляє козацький устрій держави.

Є.Праця названа «вічною книгою» України, є першим художнім твором українською мовою

Ж.Праця містить виклад історії українського народу і державності від найдавніших часів до кінця 18 ст.

Відповідь: 1Б,В,Е,Ж     2А,Г,Є,Д

3.У праці «Історія Русів» можна виділити такі ідеї:

А.Ствердження автором права українського народу на самостійний державний розвиток.

Б. (осуд кріпацтва)

В.(осуд ліквідації автономії Лівобережжя та Слобожанщини)

Г.(оспівування визвольної боротьби народу, різкий осуд його іноземних поневолювачів)

4.Історичне значення поеми «Енеїда» І. Котляревського полягало в тому, що вона:

А. Поклала початок новій українській літературі

Б.(ввела живу українську мову в художню літературу)

В.(залучила українську мову в науковий і політичний обіг)

Г. (потіснила церковнослов’янську мову).

2.2. Передумови початку національного відродження в Західній Україні.

Фронтальне опитування за питаннями:

1. Як реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ вплинули на покращення становища греко-католицького духівництва?

2. Що вам відомо про ідеї французьких просвітників ХVII- ХVIIІ ст. щодо природної рівності людей?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку та його очікуваних результатів.

Учитель пропонує учням прийняти участь у вправі «Чотири погляди».

Пропонується ситуація з життя одного з діячів «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича:

«Маленький хлопчик навчається у гімназії м. Станіслава (нині – Івано-Франківськ). Він виріс у родині греко-католицького священика. Його рідною мовою є українська. Але у гімназії викладачі вимагають, щоб учні не тільки на заняттях, але й на перервах розмовляли німецькою або польською мовою. Зате, що хлопчик говорив українською, його покарали – прив’язали до шиї книжку, оправлену у деревину».

Пропонується обрати один з чотирьох варіантів поведінки хлопчика в цій ситуації:

1.(Підіймається картка синього кольору) – виконувати вимогу викладачів, не розмовляти українською мовою, адже буде соромно перед однолітками.

2.(Підіймається картка жовтого кольору) – виконувати вимогу викладачів, не розмовляти українською мовою, адже для того щоб добитися життєвого успіху в Австрійській імперії потрібно лише знання  німецької та польської мов.

3.(Підіймається картка зеленого кольору) – розмовляти українською мовою, але потайки, щоб не чули викладачі.

4.(Підіймається картка червоного кольору) – розмовляти українською мовою, пропагувати її, адже вона є рідною для тебе.

Коментар вчителя: цей маленький хлопчик, про якого ви почули розповідь, існував . Це Маркіян Шашкевич – один з діячів «Руської трійці», про діяльність цієї групи та інших «будителів» українського народу на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії ви узнаєте на сьогоднішньому уроці.

Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

Основна частина

ІV. Вивчення нового матеріалу.

4.1. Засвоєння західноєвропейських ідей Просвітництва у Львівському університеті (природні права людини: недоторканість особистості; рівність громадян перед законом). Діяльність «Товариства галицьких греко-католицьких священників» (створено у 1816 р. у Перемишлі)

Учитель розподіляє учнів на 5 груп і пропонує кожній групі ознайомитися з карткою, де міститься інформація про одного з діячів національно-культурного відродження на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії (1-а група: М. Левицький, 2-а група: І. Могильницький, 3-а група:  А. Бачинський, 4-а група:  О. Духнович, 5-а група: І. Лучкай).

Через 3 хв. учитель пропонує учням за методом «Навчаючи – вчусь» розійтися і розповісти представникам інших груп цю інформацію. Водночас учні повинні ознайомитися та записати у тематичну таблицю незнайому інформацію, якою поділяться з ними однокласники.

Результатом роботи є наступна таблиця:

4.2. Діяльність «Руської трійці».

 Учитель повертається до методу «Чотири погляди», звертає увагу учнів на правильну відповідь (червона картка). Повідомляє, що М. Шашкевич був натхненником і душею гурту «Руська трійця», який виступав за впровадження в  широкий вжиток літературної української мови.

Учитель надає слово учням класу, які виконують ролі учасників «Руської трійці» М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького. Учні захищають випереджальне домашнє завдання – розповідають про діяльність «Руської трійці», відповідають на питання однокласників.

Інформація для повідомлень:

«Руська трійця» (1830-1837) - гурток студентів Львівської семінарії Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та студента Львівського університету Якова Головацького.

Головна мета: формування патріотичного національного руху в Галичині за допомогою Просвітництва.

Діяльність: складали альманахи української літератури:

1833 р. – перший рукописний збірник оригінальних поезій «Син Русі» (вірш-пролог М. Шашкевича «До синів Русі»)

1834 р. – підготовлений до друку альманах «Зоря, писемце, присвященоє руському язику» (заборонено через портрет Б. Хмельницького і нарис про гетьмана)

1836 р. – підготовлена до друку «Читанка для діточок в народних училах руських», автор – М. Шашкевич.

1837 р. – вихід альманаху «Русалка Дністрова» (1837 р.), перша україномовна книга, видана в Австрійській імперії. Видана у Будапешті. З 1000 екземплярів вцілило 200, інші були заарештовані австрійською владою.

Наслідки діяльності «Руської трійці»: зусиллями діячів «Руської трійці» на Заході України була започаткована справа, яку зробили на Сході І. Котляревський та Т. Шевченко: була створена українська літературна мова. Але через хворобу  М. Шашкевича на туберкульоз «Руська трійця» розпалась.

Підсумкова частина.

V. Систематизація та узагальнення знань.

5.1. Порівняння процесів національного відродження у Наддніпрянській Україні у складі Російської  імперії та Західної України у складі Австрійської імперії.

 У ході бесіди (за методом «Мікрофон») учні виявляють спільні риси процесів національного пробудження, зокрема:

• наявність 3 етапів у національному відродженні;
• ознаки – позитивного ставлення до культури і історії власного етносу;
• розвиток української мови, літератури.

Учні визначають особливості національного відродження в Західній Україні:

1.Лідерство в національному відродженні належало  греко-католицьким священикам.

2.Консервативний характер українського національного руху.

3.Використаня владою Австрійської імперії українського руху для протистояння польському і угорському національним рухам.

4.Значний вплив культури Наддніпрянщини (національний рух Західної України починає випереджати національний рух Наддніпрянщини тільки з середини ХІХ ст.. через посилення утисків російської влади).

5.2. Учитель пропонує учням прийняти участь у  «Мультіголосуванні».

Він демонструє заздалегідь підготовлений список суспільно-політичних діячів, діяльність яких наприкінці XVIII – початку ХІХ ст. була пов’язана з Україною:

- Олександр І

- Марія-Терезія

- Йосиф ІІ

- Ф. Симиренко

- С. Яхненко

- В. Капніст

- І. Котляревський

- М. Левицький

- М. Шашкевич.

Учитель пропонує кожному учню обрати одну кандидатуру, якій можна було б довірити управляти сучасною Україною. Бажаючі виступити повинні пояснити, чому вони обрали певну особу, які риси характеру, якостей цієї особи є актуальними для сучасного суспільства? ( доброта, милосердя, толерантність, патріотизм, хоробрість, громадянська мужність, активність, підприємливість,  оптимізм).

VІ. Рефлексія. Підведення підсумків уроку. Домашнє завдання.

Учитель пропонує оцінити власні результати роботи на уроці за таблицею:

Підведення підсумків. Оцінювання.

Домашнє завдання.

Учитель пропонує учням опрацювати матеріал параграфу  8 підручнику та виконати домашнє завдання з самоосвітньої роботи:

Репродуктивний рівень: Підготувати повідомлення «Діяльність «Товариства галицьких греко-католицьких священників»

Конструктивний рівень: Скласти історичний портрет М. Шашкевича

Творчій рівень: написати лист від імені М. Шашкевича до Т. Шевченка