Урок "Початок війни. Події 1939 року"

Міжпредметні зв’язки на уроках всесвітньої історії (на прикладі роману Альбера Камю «Чума»)

Тема. Початок війни. Події 1939 року

Мета: з’ясувати причини і характер Другої світової війни; охарактеризувати хід бойових дій у 1939 році; проаналізувати успіхи Німеччини на першому етапі війни; пояснити настрої, що панували у суспільстві, а також внутрішню та зовнішню політику найбільших країн Європи. Розвивати навички глибокого аналізу алегоричних літературних творів та реальних подій, які стали їх основою; закріпити вміння аналізувати та зіставляти історичний матеріал. Виховувати в учнів гуманізм, повагу до людської особистості та гідності, а також вміння бачити у художній формі реальні події.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники Ладиченко Т. В. Всесвітня історія та Щупак І. Я. Всесвітня історія, мапа «Друга світова війна», роман Альбера Камю «Чума», фото часів Другої світової війни, картки, мультимедійна презентація.

Література

1. Зарудня І. О. До змісту роману – через осмислення особливостей його художнього простору, часу та системи символів : Уроки аналітичної роботи за романом «Чума» А. Камю // ВЛ – 2006. – №. 3. – С. 49-61.
2. Ладиченко Т. В. Всесвітня історія : підручн. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : профіл. рівень / Т. В. Ладиченко, Ю. І. Заболоцький. – К. : Генеза, 2011. – 320 с.
3. Щупак І. Я., Морозова Л. В. Всесвітня історія : підручн. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. / І. Я. Щупак. – Запоріжжя : Прем’єр, 2011. – 272 с.

 

Ми знаходимо в природі людини три основні причини війни: по-перше, суперництво,

по-друге, недовіра, по-третє, жага слави.

Томас Гоббс

Структура уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Оголошення теми і мети уроку.
4. Виклад нового матеріалу.

1. Причини і характер Другої світової війни.
2. Періоди Другої світової війни.
3. Напад Німеччини на Польщу.

5. Узагальнення та систематизація

1. Проблемна бесіда.
2. Завдання на картках.
3. Робота з фотогалереєю.
4. Інтерактивна гра на основі роману «Чума».

6. Підсумкова бесіда.

Хід заняття

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Що ви знаєте про Другу світову війну?
2. Які події описано у романі Альбера Камю «Чума»?
3. Чи пов’язані вони з Другою світовою війною?
4. Що ви зрозуміли про Другу світову війну, прочитавши роман «Чума»?

 

3. Оголошення теми і мети уроку

Сьогодні ми перегортаємо таку страшну сторінку історії, як Друга світова війна. Наше завдання – зрозуміти, що ж стало її причиною, і, звісно, які ж були наслідки. Допоможе у цьому нобелівський лауреат Альбер Камю. Його роман «Чума» ви нещодавно прочитали. З допомогою цього твору ми зможемо глибше осягнути весь трагізм Другої світової війни, а також проаналізувати це явище не тільки з боку аргументів і фактів, а й людських почуттів, які будь-який митець неминуче відтворює у своїх працях.

 

4. Слово вчителя

Друга світова війна стала страшним тягарем, трагедією, шоковою терапією для всього світу. Вона виникла не у варварські часи сивої давнини, а у цивілізованому світі минулого століття. Як же так сталося, що мільйони людей почали вбивати інших, перетворювати їх на рабів лише через расові відмінності та економічні інтереси? Очевидно, мала статися ця велика трагедія, щоб людство нарешті зрозуміло, що життя – це найвища цінність, а всі люди – рівні.

Що ж стало причиною катастрофи під назвою Друга світова війна?

З другої половини 30-х рр. ХХ ст. у здавалося б цивілізованому світі такі держави як Німеччина, Італія, Японія розгорнули загарбницькі військові дії:

• 1935 р. Італія напала на Абіссінію, а у 1939 р. – на Албанію;
• Німеччина у 1936 році порушила умови Версальського договору і захопила Рейнську демілітаризовану зону, в березні 1938 року ця держава приєднала до себе Австрію, а пізніше і територію Чехії;
• на сході Японія захопила Манджурію та розпочала війну з Китаєм (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі).

Жодна з країн-загарбників не збиралась зупинятися на досягнутому. Їм потрібен був життєвий простір, природні багатства, ринки збуту, а заразом і дешева робоча сила, якою мали стати люди на окупованих територія. Тож у ХХ ст. над світом нависла загроза рабства.

Як мільйони культурних цивілізованих людей у могли погодитися на таке? На це питання уже майже 70 років намагаються відповісти історики, соціологи, психологи, навіть письменники. У другій половині ХХ ст. з’явилося багато художніх творів про Другу світову війну. У них митці слова намагалися зрозуміти, як же міг статися такий вибух насильства? Що стало його причиною? І як запобігти подібним катастрофам у майбутньому?

Одним з таких творів став роман «Чума», який написав французький письменник Альбер Камю. У творі немає жодної згадки про Другу світову війну, але описує автор саме її. Знехтувавши зовнішнім виявом подій, він намагався побачити їх суть.

На сьогоднішньому уроці за допомогою роману «Чума» ми спробуємо зрозуміти, що ж сталося з людством у 1939-1945 рр.

 

5. Лекція-бесіда

1. Причини і характер Другої світової війни

Отже, які ж були причини Другої світової війни?

По-перше, ефективна діяльність німецької дипломатії запобігла створенню антифашистської коаліції (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для студентів). Одні держави просто не хотіли воювати, наївно сподіваючись, що фашисти далі не підуть, інші – заробити на війні, а решта – послабити конкурентів чужими руками. Так, будучи ще сенатором, майбутній президент США Гаррі Трумен сказав: «Якщо ми побачимо, що війну виграє Німеччина, нам слід допомагати Росії, а якщо виграватиме Росія, нам слід допомагати Німеччині, й нехай вони якомога більше вбивають один одного» (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів).

Охарактеризуйте, будь ласка, ці слова? Чи можна висловлювати такі твердження публічно політикам світового рівня?

По-друге, агресивна політика більшості світових держав (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів). Навіть Англія і Франція перш ніж стати жертвами виношували цілком агресивні плани щодо Радянського Союзу. У ті часи більше боялися поширення комунізму, ніж фашизму. Так, 20 березня 1940 року у місті Алеппо (Сирія) домовилися у червні того ж року завершити будівництво 20 аеродромів, з яких можна завдавати бомбові удари по радянських нафтопромислах і містах Кавказу. За 15 днів планували зруйнувати Баку, за 12 – Грозний, за 1,5 дня – Батумі (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів).

Що ж до польської політики, то її метою було «знищення всякої Росії». Досягнути її хотіли за допомогою розпалювання сепаратизму в Україні, на Кавказі і у Середній Азії.

По-третє, недосконалість Версальсько-Вашингтонської системи (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів). Переможці Першої світової війни надто несправедливо повелися з переможеною Німеччиною, чим, власне, і спровокували реваншистські настрої серед населення. Що ж до Японії, то вона в результаті Вашингтонської конференції втратила свої завоювання в Китаї, а Італія як одна з країн-переможниць отримала набагато менше, ніж сподівалась.

По-четверте, глобальна економічна криза (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів), через яку загострилися стосунки між великими світовими державами.

По-п’яте, підписання в серпні 1939 року пакту про ненапад між СРСР і Німеччиною (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів). Таким чином ці держави поділили сфери впливу, а Гітлер був впевнений, що СРСР не буде перешкоджати його загарбницькій діяльності. Цей момент був особливо важливим, бо вести війну на два фронти фашисти у 1939 році не мали можливості.

 

2. Періоди Другої світової війни

Дослідники поділяють другу світову війну на п’ять періодів.

1. Від 1 вересня 1939 р. до 21 червня 1941 року. Час між початком війни і агресією проти СРСР.
2. 22 червня 1941 р. – 18 листопада 1942 р. Цей період був найважчим для Радянської армії (тяжкі оборонні бої).
3. 19 листопада 1942 р. – 5 червня 1944 р. Контрнаступ. Ініціатива перейшла до радянського командування. На Тегеранській конференції було прийнято остаточне рішення про відкриття другого фронту в Європі у 1944 р.
4. 6 червня 1944 р. – 9 травня 1945 р. Другий фронт у Європі, наступ Радянської армії.
5. 9 травня – 2 вересня 1945 року. Капітуляція Японії (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів).  

 

3. Напад Німеччини на Польщу

Друга світова війна почалася з провокації. Гітлер вважав, що після перемоги фашистів ніхто уже не буде дошукуватися правди. Як відомо, переможців не судять. Тож 31 серпня 1939 року група есесівців, переодягнених у польську військову форму, напала на радіостанцію в містечку Глейвіце (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів). В ефірі відбулася стрілянина, було чути антифашистські гасла. З’явилися і жертви – привезені з концтабору карні злочинці. Саме ця подія стала приводом для початку Другої світової війни.

Як на вашу думку, чому Гітлер застосував саме прийом провокації для початку військових дій?

1 вересня за планом «Вайс» (затверджений 11 квітня 1939 року) німецькі війська почали наступ по всій довжині німецько-польського кордону.

 

 

Сили противників

Військова потужність	Німеччина	Польща
Дивізії	57	47
Танки	2800	200 і 650 танкеток
Літаки	2000	407
Міномети і гармати	6000	4300

Більшість польської техніки була застаріла, а майже вся авіація знищена бомбовими ударами ще на землі (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів).

Давайте уважно розглянемо таблицю на дошці і проаналізуємо співвідношення сил під час польської кампанії фашистів.

Польський уряд сподівався на допомогу країн-союзниць: Великої Британії і Франції. І ті дійсно оголосили війну. В історію вона увійшла як «дивна» або «сидяча». Одні слова і жодних дій. Гітлер виявився прекрасним психологом. Про уряди цих країн він писав: «Люди, яких я бачив у Мюнхені не з тих, що здатні почати нову світову війну».

Давайте уважно ознайомимося із текстом наступного документу (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів).

Із записів офіцера зв’язку при Ставці Гітлера

28 серпня. Гітлер в чудовому настрої, сподівається, що доведе Англію до того, що ми залишимося з Польщею сам на сам.

31 серпня. Гітлер твердо вірить, що Англія і Франція імітуватимуть війну.

3 вересня (після вступу у війну Англії і Франції): Гітлер й надалі вірить, що західні країни лише імітуватимуть війну, тому він о 13.50 передав сухопутним військам наказ – з нашого боку воєнних дій (проти Англії і Франції. – Авт.) не розпочинати.

6 вересня. Комічна війна на Заході триває. На західному фронті не зроблено жодного пострілу… Становище Польщі безнадійне…

11 вересня… Французи видають фантастичні військові зведення. Твердять про операції, про розпочаті бої, хоча панує глибокий мир.

13 вересня. На Заході… ведеться війна, у якій жоден не хоче скривдити іншого.

Якими міркуваннями, на вашу думку, могли керуватися уряди Франції та Британії, починаючи таку війну?

Згодом начальник оперативного управління збройними силами Німеччини генерал-полковник Альфред Йодль писав про це так: «…якщо ми не зазнали краху в 1939 р., то лише завдяки тому, що під час польської кампанії приблизно 110 французьких і англійських дивізій, дислокованих на Заході, нічого не діяли проти 23 німецьких дивізій».

Подібну думку висловлював і генерал-фельдмаршел Вільгельм Кейтель: «Ми, військові, постійно очікували наступу французів під час польської кампанії й були дуже здивовані, що нічого не сталося. При наступі французи наштовхнулися б лише на слабку завісу, а не на справжню німецьку оборону» (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів).

Що ви можете сказати стосовно цих висловлювань?

Цікаво, що так звані країни-союзниці відмовилися навіть продати Польщі зброю або ж здійснити повітряне бомбардування. Ці заходи не принесли б значних людських втрат. Але натомість навіть мінімальних дій проти фашистів не було вчинено.

Польські війська мужньо змагалися з переважаючими силами ворога, незважаючи на те, що 16 вересня уряд і вище військове командування втекли в Румунію, а вже в перший тиждень війни підрозділи армії груп «Північ» і «Південь» взяли у кільце Варшаву. Оборона столиці тривала до 28 вересня, а опір в країні змогли придушити лише на початку жовтня.

17 вересня на територію Західної України та Західної Білорусії, що входили до складу Польщі, вступили радянські війська і без перешкод зайняли позиції визначені пактом «Молотова-Ріббентропа».

23 вересня між СРСР та Німеччиною було підписано договір «Про дружбу і кордон». Лінія розмежування майже цілком відповідала межам розселення з одного боку поляків, а з іншого українців та білорусів.

1 жовтня в Бресті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад. (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів).

Охарактеризуйте, будь ласка, останні події. Які наслідки для Другої світової війни мали дії Радянського Союзу?

 

6. Проблемна бесіда

1. Проаналізуйте причини Другої світової війни, визначте, хто несе відповідальність за її розв'язання?
2. Чи може бути відповідальною за події Другої світової війни лише група осіб? Чому на вашу думку мільйони людей підтримали загарбницькі плани фашистів (повязати із соціологією)?
3. Чи можливо було уникнути Другої світової війни? Якщо так, то яким чином?
4. Охарактеризуйте політику умиротворення агресорів? Чи є вона ефективною? Якщо так, то за яких умов?
5. Чи можна стверджувати, що СРСР у 1939-1941 рр. був союзником Німеччини?

 

7. Завдання на картках

Паралелі: дійсність – роман Альбера Камю «Чума»

Учні отримують на одних картках цитати з роману, а на інших інформацію про реальні факти. Їх завдання – знайти співвідношення (Додаток 1).

 

8. Робота з фотогалереєю

Учні отримують роздруковані фотокартки і картки з інформацією про Другу світову війну. Їм потрібно встановити відповідність: до кожної картки підібрати фотокартку (Додаток 2).

 

9. Інтерактивна гра на основі роману «Чума».

Учні уявляють, що вони у зачумленому Орані (місті, окупованому фашистами). Кожен має визначитись, яким він є персонажем (ім̓я краще написати на картці). Потім учні групуються за видом персонажа. Кожна група має описати свою діяльність у зачумленому (фашистському) місті, характеризуючи причинно-наслідкові зв’язки, наводячи паралелі з реальним світом.

 

Бесіда-підсумок гри

1. Які почуття у вас виникли під час перевтілення у людей із зачумленого міста?
2. Обґрунтуйте свій вибір.
3. Яких персонажів більше? На що це вказує?
4. Чи змінились дії колективного героя в класі порівняно з оригінальним у романі? Чи був у цьому випадку колективний розум корисніший?

 

10. Підсумкова бесіда

1. Які були причини і передумови Другої світової війни?

2. Який характер носила війна?

3. На які періоди поділяється Друга світова війна?

4. Що таке «сидяча війна»?

5. Поясніть суть договору між Німеччиною і СРСР «Про дружбу і кордон».

Висновок: отже Друга світова війна стала страшним тягарем для усього людства. Вона була наслідком майстерної політичної гри Гітлера, а також слабкості тогочасних лідерів світових держав. Це була страшна трагедія для всього світу, яку досі досліджують представники різних галузей науки і культури. Наше завдання побачити у величезній кількості жертв не статистику, як це було притаманно для маньяків при владі, що розв’язали війну, а трагічну людську долю. Якщо ми будемо бачити людські життя, а не маси населення, то, можливо, уникнемо повторення подібної катастрофи, яка постійно нависає над людством, адже «…бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години в спальні, в підвалі, у валізі, в носовичках та в паперах, і, можливо, настане день, коли на лихо і в науку людям чума розбудить пацюків і пошле їх конати на вулиці щасливого міста» (Альбер Камю «Чума»).

Дати для запам’ятовування:

1 вересня 1939 р. – напад нацистської Німеччини на Польщу; початок другої світової війни.

3 вересня 1939 р. – оголошення Великою Британією і Францією війни Німеччині.

17 вересня 1939 р. – вступ Червоної армії на територію Західної України і Західної Білорусі (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів).

 

Домашнє завдання

Опрацювати роздатковий матеріал уроку.

Робота з картою

На карті позначити країни-учасниці Другої світової війни у 1939 р., а також особливості військової кампанії у Польщі.

На часовій стрічці позначити головні події Другої світової війни у 1939 році.

Творче завдання

Учні уявляють себе журналістами, які мають написати статтю за таких умов:

1. Радянський журналіст пише про війну у Польщі.
2. Англійський або ж французький журналіст пише про початок Другої світової війни (війну у Польщі) (Інф. на інтерактивній дошці, а також у роздатковому матеріалі для учнів).

 

Список використаної літератури

1. Величковский С. «Проклятые вопросы» Камю // Альбер Камю. Избранное. – М., 1988. – С. 5-38.
2. Зарудня І. О. До змісту роману – через осмислення особливостей його художнього простору, часу та системи символів : Уроки аналітичної роботи за романом «Чума» А. Камю // ВЛ – 2006. – №. 3. – С. 49-61.
3. Ладиченко Т. В. Всесвітня історія : підручн. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : профіл. рівень / Т. В. Ладиченко, Ю. І. Заблоцький. – К. : Генеза, 2011. – 320 с.
4. Лобода О. «Єдине, що важливо – це бути людиною…» // ЗЛ – 2003. – № 8. – С. 17-19.
5. Малигіна Л. Ідея відповідальності кожної людини за опір злу // Газ. ЗЛ – 2001. – № 7. – С.4-5.
6. Щупак І. Я., Морозова Л. В. Всесвітня історія : підручн. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. / І. Я. Щупак. – Запоріжжя : Прем’єр, 2011. – 272 с.

Інтернет-ресурси

http://www.istpravda.com.ua

http://gazeta.ua/articles/history/_foto-ditej-pid-chas-drugoyi-svitovoyi-vijni/

http://tsn.ua/foto/fotohronika-pochatku-drugoyi-svitovoyi-viini.html

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток 1.

Паралелі: дійсність – роман Альбера Камю «Чума»

№	Цитата з роману	Реальний факт
1	Цікаві події, що взято сюжетом цієї хроніки, відбулися 194... року в Орані.	Друга світова війна (1939-1941 рр.)
2	Але здається, це таки чума... — Ви самі знаєте, яку відповідь нам дадуть,— промовив старий лікар. — «Уже давно вона щезла в країнах помірного клімату». — А що, власне, означає — «щезла»? — відповів Ріє, знизуючи плечима. — Атож, уявіть, щезла. І не забудьте: в самому Парижі майже двадцять років тому... — Гаразд, сподіваймося, що в нас обійдеться так само щасливо, як і там. Але просто не віриться.	Варварський і загарбницький характер війни був несподіванкою для усього світу, тим паче, що агресорами були цивілізовані європейські країни
3	Коли вибухає війна, люди звичайно кажуть: «Ну, це не може тривати довго, таке безглуздя». І справді війна — це таки безглуздя, що, до речі, не заважає їй тривати довго	Планували, що війна не триватиме довго, буде блискавичною – «бліцкріґ»
4	Пропоновані заходи були далеко не драконівські, і створювалося враження, ніби влада ладна пожертвувати багато чим, аби не збурювати громадської думки…	1. «Сидяча війна» – Англія і Франція оголосили війну, але жодних дій не робили, що дало можливість фашистам завоювати Польщу. 2. Із записів офіцера зв’язку при Ставці Гітлера 6 вересня. Комічна війна на Заході триває. На західному фронті не зроблено жодного пострілу…
5	Сироватка ще не прибула. — А втім, чи вона допоможе? — спитав Ріє. — Бацила якась химерна. — Ну, знаєте, я іншої думки,— заперечив Кастель. — У цієї погані чомусь завжди незвичайний вигляд. Але по суті це одне й те саме.	Такого глобального явища як фашизм з його власною руйнівною ідеологією, а також культурою і навіть архітектурою ще не було у світовій історії. А проте це було насильство і злочинність заради економічних інтересів
6	Уявіть, приміром, що навіть таке глибоке особисте почуття, як розлука з близькою людиною, раптом з перших тижнів стало загальним, усенародним почуттям і поряд із почуттям страху зробилося найбільшою мукою цього довготривалого вигнання.	У Другу світову війну було втягнуто 80 % населення земної кулі
7	Їм бракує головного — уяви. Тому вони й не встигають за масштабами стихійного лиха. І уявляють, що борються з чумою, тоді як засоби боротьби не піднімаються вище рівня боротьби зі звичайнісінькою нежиттю. Якщо ми не втрутимося, вони загинуть, та й ми разом з ними.	Країни-союзниці відмовилися навіть продати Польщі зброю або ж здійснити повітряне бомбардування. Навіть мінімальних дій проти фашистів не було вчинено. А другий фронт відкрили лише у 1944 р.
8	…на дні кожного з ровів булькало й шипіло негашене вапно, налите грубим шаром. На краях ровів лежали купки того самого вапна, і пухирці, що вискакували на них, лускали від свіжого повітря. Коли рейси завершувалися, з повітки виносили мари, вишиковували їх побіч, потім скидали до рову майже впритул одне до одного голі, трохи скоцюрблені тіла і одразу ж заливали їх новим шаром вапна; потім доволі скупо засипали рів землею, щоб залишити місце для майбутніх гостей. Назавтра викликали родичів і пропонували їм розписатися в книзі реєстрацій, це підкреслювало різницю, що існувала між людьми, яких можна було контролювати, і, скажімо, собаками.	Під час Другої світової війни у світі померло 50 млн. людей. Померлих було так багато, що їх ховали у величезних братських могилах
9	Невдовзі почали спалювати і трупи померлих від чуми.	Головним атрибутом фашистських таборів були газові камери і крематорії
10	Насамперед чума була таким собі адміністративним механізмом, обачним, бездоганним, що принаймні взірцево діяв.	Фашистська Німеччина була злагодженим дисциплінованим механізмом, де все відбувалось лише за вказівкою згори
11	Природно, газети за наказом згори діяли в дусі несамовитого оптимізму	1. У Німеччині існувало міністерство пропаганди, яке, власне, і формувало суспільну думку за допомогою псевдоінформації 2. Із записів офіцера зв’язку 11 вересня… Французи видають фантастичні військові зведення. Твердять про операції, про розпочаті бої, хоча панує глибокий мир…
12	Всупереч будь-якій очевидності вони спокійно заперечували той факт, що ми пізнали божевільний світ, де вбити людину було так само легко, як розплющити муху, пізнали те цілком розраховане дикунство, ту продуману до дрібниць маячню, те ув'язнення, що страхітливо звільняло від усього, що не було сьогоднішнім днем, той дух смерті, що дурманив усіх тих, кого ще не заморив мор; вони заперечували врешті, що ми були тим збезумілим народом, частина якого, загнана в жерло сміттєспалювальної печі, вилетіла в повітря масним липким димом, тоді як інша, закута в кайдани безсилля й страху, чекала своєї черги.	У війну була втягнута 61 країна світу, 110 млн. людей були мобілізовані. Виникло таке явище, як табори смерті, газові камери, крематорії, досліди на полонених, зокрема дітях, планове знищення мирного населення
13	…бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години в спальні, в підвалі, у валізі, в носовичках та в паперах, і, можливо, настане день, коли на лихо і в науку людям чума розбудить пацюків і пошле їх конати на вулиці щасливого міста.	Війни ХХІ ст.: - війна в Іраку; - громадянська війна у Лівії, Сирії; - Друга чеченська війна; - конфлікти у Грузії, Македонії, Україні

 

 

Додаток 2.

 

В. Молотов та Й. Ріббентроп

 

23 серпня 1939 року. Кремль, Москва. Керівник юрідичного департаменту МЗС Німеччини Фрідріх Гаусс, міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп, радянський лідер Йосип Сталін та міністр закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов підписують радянсько-німецький пакт про ненапад, відомий як «пакт Молотова-Ріббентропа».

 

Вересень 1939 року. Німецькі війська вторглись на територію Польщі одразу з трьох напрямів.

 

Стаття у французькій газеті про початок Другої світової війни

 

А. Гітлер та Ф. Паулюс біля карти воєнних дій, 1940 р.

 

 

1 вересня 1939 року. Німецькі військові трощать шлагбаум на німецько-польському кордоні. О 04:45 1 вересня 1939 року фашистська Німеччина вторглась на територію Польщі, поклавши тим самим початок Другої світової війни.

Загиблі на полі бою