Розробка уроку з інтегрованого курсу "Я досліджую світ" для учнів 4 класу за програмою на основі нового Державного стандарту початкової освіти НУШ. Урок-подорож «Я пізнаю Черкащину».
Мета уроку: залучити учнів до пошуку інформації про міста Черкащини, вчити працювати самостійно та в групі, виявляти турботу про історичну і культурну спадщину. Розширити уявлення учнів про рідний край, культурну спадщину. Розвивати увагу, мислення, зв'язне мовлення. Виховувати культуру поведінки під час екскурсій, пізнавальний інтерес, любов до рідної землі, національну свідомість.
Урок з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 4 класі
Тема: Урок-подорож «Я пізнаю Черкащину»
Мета. Залучити учнів до пошуку інформації про міста Черкащини, вчити працювати самостійно та в групі, виявляти турботу про історичну і культурну спадщину. Розширити уявлення учнів про рідний край, культурну спадщину. Розвивати увагу, мислення, зв’язне мовлення. Виховувати культуру поведінки під час екскурсій, пізнавальний інтерес, любов до рідної землі, національну свідомість.
Формувати соціальну, загальнокультурну, здоров’язбережну компетентності.
Обладнання: фізична карта Черкаської області, інформаційно-ілюстративний матеріал, завдання для роботи в групах.
Хід уроку
І. Організація класу
Встаньне, діти, поверніться,
З гостями привітайтесь,
І щиро посміхніться.
На урок старанність
Не забудьте взяти
Сядьте всі рівненько,
Починаєм працювати.
ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності
У всьому світі – кожен зна
Є Батьківщина лиш одна
І в нас вона одна-єдина
Це наша рідна …Україна.
- Сьогодні ми з вами здійснимо подорож по Україні, а точніше по Черкащині. Ми відвідаємо деякі міста «Золотої підкови Черкащини».
- «Золота підкова Черкащини» - це програма розвитку туризму в нашому краї. Вона передбачає цілий ряд заходів щодо ремонту і реставрації історичних пам’яток в містах і селах краю, а також розробку туристичного маршруту під назвою «Золота підкова Черкащини».
- Девіз нашого уроку:
Подорожуй по ріднім краю,
В радості живи,
Розум, фантазію прояви.
Активним і уважним будь
І про кмітливість не забудь!
- Давйте пригадаємо, де ми з вами вже побували, які куточки рідного краю відвідали? (Зерноленд, м. Київ)
- Що досліджували в Черкасах? (Походження назв вулиць)
- Сьогодні під час нашої уявної подорожі ви дізнаєтеся більше про історію рідного краю. А ще на кожній зупинці вас чекатимуть цікаві завдання з англійської мови, основ здоров’я та математики.
- Готові до подорожі?
- Перш, ніж вирушити, оцініть свої знання про рідний край на шкалі оцінювання (Чи знаєте ви які міста відносяться до «Золотої підкови Черкащини», чи можете знайти та показати їх на карті, розповісти цікаву і корисну інформацію про міста Черкащини)
Вправа «Шкала оцінювання»
ІІІ. Робота над темою уроку
- Перша зупинка у місті Умань
Презентація групи «Умань»
2) Граф Потоцький вирішив зробити своїй дружині подарунок – дивовижний парк. І тепер тисячі туристів мають можливість насолодитися красою української перлини – дендропарку “Софіївка”. Він повинен був бути відлунням батьківщини графині – частинка Греції в Умані. Обожнюючи свою дружину, він в 1796 році починає будувати цей неймовірний парк. Потоцький вибрав дуже вдале місце: мальовнича річка, столітні дерева, нагромадження кам’яних скель, струмочки і яри.
3) У парку саджали дерева як місцевих видів, так і екзотичного походження. Скульптури для «Софіївки» замовляли у Франції і Італії. Парк був подарований графині Софії на її іменини – в травні 1802 року. Сьогодні – це Уманський національний університет садівництва.
4) Ось уже 200 років “Софіївка” – одна з найбільш туристичніших пам’яток України. Сюди з’їжджаються не тільки українські, а й іноземні гості. У Софіївському парку зустрічаються бюсти давньогрецьких філософів і скульптури на сюжети з греко-римської міфології. Є безліч фонтанів та водоспадів. У парку крім неймовірної краси природи, є і безліч розваг. Наприклад, катання на човні по підземній річці Ахерон, екскурсоводи радять не вмикати ліхтарики для кращого ефекту. Унікальна система озер радує око на кожному кроці. У парку вони спроектовані так, що де б ви не опинилися, вода несподівано виринає з-за пагорба або скелі.
5) На чималій площі парку крім рослинності, є ще багато цікавого, створеного руками людини у співавторстві з величною природою: це Павільйон Флори. Фонтан «Змія».. Венеціанський місток. Грот страху і сумнівів. Великий водоспад.. Долина Циклопів. Підземна річка. І таких «родзинок» у парку більше сотні.
6) Парк Софіївка оточений атмосферою містики, таємничості та романтики. Згідно наказу Потоцького, при вході до однієї з печер було написано: «Забудь про біди та прийми вічне щастя. Якщо ти щасливий, то стань ще щасливіше». Згідно повір’ю, кожен, хто зайде до печери, забуде про горе на незгоди. Люди вірять в ці пророчі слова, тому прозвали це місце «Печера Щастя».
7) Софіївка є другою за площею в Україні (179,6 га) і поступається тільки Олександрійському парку (400,61 га). У свій час тут відпочивали Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Максим Рильський та Володимир Сосюра. У 1996 році оригінали мармурових скульптур перенесли до музею, а на їх місці установили копії з гіпсокартону. Поїздка у парк, створений заради любові, принесе вам найприємніші спогади. Вам точно захочеться відвідати це місце знову.
- Запитання від групи «Умань».
Завдання 1 з англійської мови
Вправа «Світлофор»
- Друга зупинка у місті Тальне.
Презентація групи «Тальне»
Палац графа Шувалова
1) У привітному та гарному містечку Тальне, неподалік річки Гірський Тікич та її притоки Тальянки знаходиться палац графа Шувалова – або ще – мисливський замок. Історія палацу така ж далека та загадкова, як і дата його створення, а це було понад 200 років тому. Сьогодні замок – частина Тальнівського парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
2) Шикарний мисливський замок графа Наришкіна-Шувалова у місті Тальне було закладено ще в 1893 році. Це був розкішний двоповерховий палац у стилі тогочасних та досить популярних мисливських замків епохи Відродження. Розміщено замок посеред спеціально оформленого англійського парку. Головний фасад будівлі прикрашає графський герб.
3) У радянський час у мисливському замку було розміщено музей хліборобства. Цікаво, що музей хліборобства тут було облаштовано через те, що на території Тального було знайдено багато залишків трипільської культури. За словами істориків та науковців, трипільська культура – найдавніша хліборобна культура у всьому світі.
4) На думку Михайла Відейка, кандидата історичних наук, парк та замок з'явились ще наприкінці XVIII століття, одночасно із «Софіївкою». Тут теж була скеля кохання, каскад ставків та обов'язковий підземний хід. За версією вченого, Шувалов на початку XX століття лише перебудував існуючий мисливський замок.
5) Замок має 3 башти, одна з яких напівбашта, з балконом, прикрашена шуваловським гербом. Тут також є парадний -пишний вхід; ліпнина; романтичні дахи, вкриті черепицею; флюгер. Садиба та замок нині є частиною Тальнівського парку – парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Замок зведено з цегли на бутовому фундаменті і цоколі, стіни вкриті теразитовою штукатуркою. Планування складається з 2 частин: південної мешкальної та північної в стилі англійських котеджів (вона мала господарське значення).
6) Нині палац графа Шувалова проходить реставрацію, і хоча туристів це все одно не зупиняє, все ж віриться, що після таких робіт палац стане ще красивішим та облюбується мандрівникам ще більше!
- Запитання від групи «Тальне».
- Завдання 2 з англійської мови
Вправа «Знаки рукою»
- Третя зупинка у місті Канів.
Презентація групи «Канів»
Комплекс Шевченківського національного заповідника
1) Комплекс Шевченківського національного заповідника розташований у Каневі на Чернечій горі (Тарасовій) горі, неподалік від Дніпра, в районі всесвітньо відомих Канівських гір, які є пам’яткою природи.
2) Канівські гори зачарували Шевченка, коли влітку 1859 року він плив вниз по Дніпру у с. Прохорівку на Михайлову гору до свого приятеля, вченого Максимовича. Саме про них він писав своєму брату: „...мені і вдень і вночі сниться ота благодать над Дніпром...”.
3) Історія Тарасової гори починається після поховання на ній Шевченка з 22 травня 1861. Вибір місця поховання пов’язаний з бажанням поета оселитися в Україні, на дніпрових горах.
4) Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув улітку 1939 року з встановленням на могилі поета величного бронзового пам’ятника і спорудженням літературно-меморіального музею. У 1977 році збудовано меморіальний комплекс сходжень на Тарасову гору. Архітектори створили його як цілісний ансамбль, який мав гармонійно поєднати новітній комплекс сходжень із меморіалом і зберегти унікальну природу.
5) Щороку музеї Шевченківського національного заповідника відвідують понад сто тисяч туристів з України та близько сорока зарубіжних країн, для яких працівники Заповідника проводять екскурсії на семи мовах. Стало традицією вручення нагород переможцям Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості біля Шевченківського меморіалу.
6) Тут по-особливому звучать безсмертні Шевченкові заповіти: «А всім нам вкупі на землі єдиномисліє подай і братолюбіє пошли», а також «Свою Україну любіть...»
- Запитання від групи «Канів».
Фізхвилинка
- Всі ми повинні пам’ятати правила поведінки під час екскурсії.
- Завдання 3 з основ здоров’я: відновити правила
Правила
безпеки життєдіяльності
під час проведення екскурсій
1 група
(Слова для довідки: уважним, не відволікатися, не відволікати, знати та виконувати, організовується).
2 група
(Слова для довідки: заборонено, здійснюють, вказівкою, погіршення, звернутися).
3 група
(Слова для довідки: пересування, знаходячись, триматися, відносно, виконувати, залишати).
4 група
Пам’ятай! Від твоєї _________________________, відповідального ставлення до вимог безпеки залежить, як твоє життя та здоров’я, так і життя та здоров’я оточуючих тебе людей!
(Слова для довідки: повернувшись, повинні, залишати, одягати, дисциплінованості).
- Четверта зупинка у місті Чигирин.
Презентація групи «Чигирин»
Резиденція Богдана Хмельницького у Чигирині
1) Чигирин знаходиться на правому березі річки Тясмин, маючи вигідне географічне положення. Найдавніші згадки про місто належать до першої половини ХVІ ст. Про нього говориться як про один з козацьких зимівників, який мав невелику фортецю.
2) Зростання Чигирина і перетворення його на одну з наймогутніших фортець ХVІІ ст. пов’язано з ім’ям Богдана Хмельницького, який став спочатку чигиринським сотником, а згодом — з 1648 р. — гетьманом війська Запорізького. Чигирину Б. Хмельницький надавав особливого значення. З початком визвольної війни він стає резиденцією гетьмана і столицею України. Тут зосереджувались вищі органи влади і державного управління. В Чигирині збирались старшинські ради для вирішення нагальних справ, на які з’їжджалися полковники з усієї України. Тут же діяла генеральна військова канцелярія.
3) У козацькій столиці існував державний архів, де зберігалися документи дипломатичного характеру, листи, грамоти, універсали. В резиденції гетьмана зберігалась і скарбниця української держави. Багатство і влада, що були в руках гетьмана Богдана Хмельницького, дали йому право карбувати власну монету.
4) У середині XVIІ ст. у Чигирині творилась європейська політика. Сюди прибували посольства багатьох країн, щоб налагодити стосунки з новою державою. За часів Богдана Хмельницького у Чигирині мешкало понад 50 тисяч міщан і козаків. Місто було одним із найбільших в тогочасній Україні.
5) На жаль, усі споруди резиденції славного гетьмана були знищені під час руйнування Чигирина турками 1678 року. Дотепер не вдалося знайти жодного зображення гетьманського двору. З 1989 року ведуться археологічні дослідження в Чигирині.
6) Вони проводилися в парку Б. Хмельницького і мали на меті пошуки залишків резиденції та військової канцелярії Богдана Хмельницького. Знайдено кілька житлових споруд з кам’яними фундаментами та численний археологічний матеріал.
7) На сьогодні у Чигирині на місці гетьманського двору створюється історико-архітектурний комплекс "Резиденція Богдана Хмельницького". Вже відновлено в’їзну вежу, будинок гетьмана, військову канцелярію, скарбницю та курінь козацької варти.
- Запитання від групи «Чигирин».
- Завдання 4 з математики.
Задача
Туристи з Черкас відвідали деякі міста Золотої підкови Черкащини. Яку загальну відстань подолали туристи, якщо після кожної екскурсії вони поверталися додому? (Дивись таблицю).
Рухомий об’єкт - автобус |
V |
t |
S |
Черкаси - Умань |
50 км/год |
4 год |
?(200 км) |
Черкаси - Тальне |
50 км/год |
3 год |
?(150 км) |
Черкаси - Канів |
45 км/год |
2 год |
?(90 км) |
Черкаси - Чигирин |
30 км/год |
2 год |
?(60 км) |
(200+150+90+60) *2 = 1000 (км)
- Відповідь: 1000 км
- Перевірка. Вправа «Світлофор»
ІV. Підсумок
- Скласти сенкан
Група «Умань» - Софіївський парк
Група «Тальне» - палац Шувалових
Група «Канів» - музей Т. Г. Шевченка
Група «Чигирин» - резиденція Богдана Хмельницького
Вправа «Шкала оцінювання»
- Оцініть тепер свої знання про рідний край на шкалі оцінювання (Чи знаєте ви які міста відносяться до «Золотої підкови Черкащини», чи можете знайти та показати їх на карті, розповісти цікаву і корисну інформацію про міста Черкащини?)
- Порівняйте на скільки балів покращилися чи погіршилися ваші знання.
- Що розкажете вдома рідним, мамі?
Інтернет-джерела