Урок "Поезія Олександра Олеся: мотиви, образи"
Методична розробка уроку літератури
Тема уроку: Поезія Олександра Олеся : мотиви, образи.
Мета уроку:
Навчальна: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст, красу поезій поета, неоромантичні та символістські тенденції в них; визначити провідні мотиви поезій, майстерність автора у відтворенні настрою і почуттів.
Розвивальна: розвивати навички виразного, вдумливого читання поезій ; удосконалювати навички аналізу поетичних творів, уміння висловлювати власні міркування з приводу ритмомелодійних особливостей поезії митця, виражати власні враження та думки.
Виховна: виховувати усвідомлення того, що любов до рідного краю, рідної мови – джерело творчої наснаги, а прагнення гармонії людини і природи – основа життя; виховувати любов до поезії, естетичний смак та активну життєву позицію.
Тип уроку: комбінований Форма проведення: урок-дослідження
Методи і прийоми:
- словесний: евристична бесіда, пояснення, «Мікрофон», «Незакінчене речення»;
- наочний: портрет Олександра Олеся, фотографії, презентація, тексти творів; опорні конспекти та схеми;
- практичний: робота з роздавальним матеріалом, розв’язування творчих завдань, робота з текстами поезій.
- пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький;
Обладнання: портрет поета, видання творів, опорні таблиці й схеми, роздатковий матеріал, аудіозаписи, мультимедійний проектор, комп’ютер
Очікуваний результат
Учні повинні знати:
- провідні мотиви поетичної спадщини митця, її ідейно-художні особливості;
- стильові тенденції у творчості поета (вплив неоромантизму, символізму);
- тематику і проблематику поетичних творів, основні мотиви та образи;
- визначення тропів, засоби художнього зображення;
- особливості творчого почерку митця.
Учні повинні вміти:
- визначати провідні тенденції у творчості поета, знати назви його поетичних творів;
- вміти аналізувати поетичні твори, визначати провідні мотиви творів;
- висловлювати власні думки і враження від поезії поета та робити узагальнення;
- виконувати різноманітні творчі та проблемні завдання, готувати повідомлення на запропоновану тему;
- користуватися допоміжними джерелами інформації (критичною літературою, публіцистикою, Інтернетом) при виконанні домашнього завдання.
Словник термінів: алегорія, художні засоби, модернізм, символ, символізм
Міжпредметні зв’язки: історія, художня культура, музичне мистецтво
Структура уроку
діяльності учнів |
2 хв. |
|
1 хв. |
|
5 хв. |
матеріалу |
22 хв. |
|
8 хв. |
|
5 хв. |
|
2 хв. |
ХІД УРОКУ
|
Етап уроку, час |
Зміст етапу |
Методи та прийоми |
Методичне обґрунтування |
|
І.Організаційний етап. Мотивація навчальної діяльності учнів (2 хв.)
|
Привітання, налаштування учнів на роботу на уроці. Слово викладача. В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня… І йде між ними боротьба, І дужчий хто – не знаю я… Мабуть, саме ці рядки можна вважати ключовими у розумінні творчості Олександра Олеся. Журба і радість – ці два стани людських почуттів, переживань і настроїв – переплелися не лише в першій збірці поета, а й стали основою всієї лірики митця. У літературний процес він увійшов і утвердився як тонкий лірик, співець краси й сили кохання, природи й долі рідного краю, поет надії та віри. Читачів буквально зачаровували поетичні рядки митця, а його щире, проникнуте співчуттям до знедоленого народу слово викликало співпереживання й довіру. Спробуємо й ми перейнятися чаром поетичного слова Олександра Олеся. |
Епіграф |
Використання епіграфу до уроку налаштовує учнів на сприйняття навчального матеріалу, мотивує подальшу діяльність на уроці. |
|
ІІ. Оголошення теми і мети уроку (1 хв.) |
Оголошення теми уроку, визначення мети і завдань уроку. |
|
|
|
ІІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів (5 хв.) |
Виконання учнями завдань літературного диктанту «Олександр Олесь» (на знання життєвого і творчого шляху поета). (Додаток 1) |
Літературний диктант «Олександр Олесь» |
Завдання репродуктив - ного характеру середнього рівня складності; дає змогу викладачеві швидко і ефективно перевірити знання учнів з вивченого матеріалу; спрямоване на актуалізацію вже набутих знань учнів про Олександра Олеся; розвиває вміння застосовувати теоретичні знання на практиці. |
|
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу (22 хв.) |
Слово викладача. Перша поетична збірка О.Олеся «З журбою радість обнялась…» вийшла у Петербурзі 1907 року. Це видання одразу привернуло увагу , зокрема Леся Українка належним чином оцінила талант поета. Климентій Квітка, чоловік поетеси, згадує про це так: «По виході першого тому віршів Олеся вона сказала, що він випередив її яко ліричний поет, і при тім не зажурилася і сказала тільки, що їй вже писати ліричні вірші не варто». Зверніть увагу! На ваших столах є матеріал під назвою «Словничок уроку», що містить основні літературознавчі терміни сьогоднішнього уроку. За потребою звертайтеся до нього. 1. Робота зі схемою «Мотиви лірики Олександра Олеся». (Додаток 2)
Розгляд провідних мотивів інтимної, пейзажної і громадянської лірики поета. Узагальнювальне слово викладача. Поет вніс в українську літературу нові образи та ритми. Відсутність повчального тону в його поезіях сприймалася сучасниками як розрив із попередньою народницькою традицією. Поряд з романтичними мотивами поет уживав символічну систему образів, прагнучи за допомогою символів та алегорій осягнути приховану сутність життя («Айстри», «Лебідь»). Більшості пейзажних та інтимних поезій Олеся притаманні мінливість настрою ліричного героя, мотиви глибоких душевних борінь, контрасти життя, для яких поет знайшов точну формулу: «з журбою радість обнялась». У той же час громадянська лірика поета наснажена закличними інтонаціями і полум’яним оптимізмом: ліричному героєві хочеться вірити, що неволя загинула навіки. Також в доробку письменника багато віршів про роль і місце поета в житті суспільства (збірка «Будь мечем моїм!»). 2. Робота з опорним конспектом «Риси символізму». (Додаток 3) Розгляд спільних і відмінних рис європейського та українського символізму; визначення (на прикладі творів митця) символістських тенденцій у творчості поета. Узагальнювальне слово викладача. Олександр Олесь вважається одним із зачинателів українського модернізму, зокрема - символізму. Модерністська основа світовідчування поета виявилася насамперед в трагічному протиставленні мрій і реальності, минущого і вічного. 3. Аналіз поетичних творів.
3.1. Виразне читання поезії «З журбою радість обнялась…»
3.2. Обмін враженнями про поезію. Евристична бесіда. (Додаток 4) - Про що йдеться в поезії «З журбою радість обнялась…»? (Про життя, в якому постійно присутні світлі й темні сторони). - Яким настроєм перейнятий вірш? - Назвіть контрасти, поняття, що протиставляються в поезії. (Журба – радість, сльози – сміх, ранок – ніч, летить – спиня, одна – друга). - Які ще художні прийоми і засоби використано у творі? (Порівняння «як в жемчугах», ускладнена метафора «з журбою радість обнялась…», риторичні запитання). - Про що свідчить «економність» у використанні художніх засобів? ( Про майстерність автора) - Визначте віршований розмір поезії, рими. (Чотиристопний ямб, перехресна чоловіча рима). Коментар викладача. Образ журби з радістю в обіймах наводить на думку, що не буває радості без журби, так, як і журби без радості. Напевно, життя – це химерне сплетіння болю, туги з любов’ю і щастям. Хіба б могла людина відчути радість, якби не знала, що таке печаль? У мистецтві, як і в житті, немає «білого» і «чорного». Від того, як складається життя митця, залежить настроєва тональність його творчості. Звичайно, журба з радістю в обіймах – це образ самого життя. Автор висловив думку, що він і сам не знає, хто дужчий – радість чи журба. Вони однаково дорогі поетовому серцеві, бо наснажують і живлять його творчість. 3.3. Прослуховування аудіозапису романсу на слова О.Олеся «Чари ночі» у виконанні Ніни Матвієнко. Слово викладача. О.Олесь – співець кохання, радості життя. Літературознавець В.Яременко так пише про цей вірш: «Сміються, плачуть солов’ї – це поезія, красу якої можна порівняти з красою квітів: є квіти, до яких не можна доторкнутись навіть люблячою рукою – від дотику вони в’януть. Такі інтимні поезії О.Олеся. Настрій більшості з них не можна передати словами – при спробі перекласти його на мову прози він в’яне і зникає…» 3.4. Виразне читання вірша. Обмін враженнями, виконання завдань.
2) «Щоденник подвійних нотаток». (Додаток 6) Випишіть афористичні вислови із твору. Позначте власну згоду («+») чи незгоду (« - «) з автором. Свою думку обґрунтуйте. Орієнтовні відповіді:
Коментар викладача. Цей вірш – не повчання, а вибух найвищої сили емоцій, народжених у душі ліричного героя полум’ям кохання. Поезія сприймається як гімн юності, пісня коханню, як уславлення єдності людини й природи. Розквіт світлого почуття людини й чарівна краса весняної ночі доповнюють одне одного, передають гармонійність буття. У творі змодельовано образ весни як найчарівнішої пори року, коли природа пробуджується від зимового сну. Люди, зачаровані красою оновленої природи, прагнуть співати, любити й жити. Використавши прийом обрамлення, поет підкреслює, що навіть природа хоче допомогти закоханим. Солов’ї попереджують, що молодість у людини буває лише раз, так само, як і раз буває справжнє кохання, тому треба ловити кожну мить, насолоджуватися хвилинами щастя. 3.5. Виразне читання поезії «О слово рідне! Орле скутий!..» Слово викладача. Громадянська лірика – це особиста позиція поета в суспільстві, його переконання, ідеали, ставлення до рідної мови, історії, іншими словами – сила, правдивість і цінність його поетичного слова для сучасних і наступних поколінь. Прикладом саме такої поезії є вірш О.Олеся «О слово рідне! Орле скутий!..» 3.6. Обмін враженнями, виконання завдань. 1) Евристична бесіда. ( Додаток 7) - Чому автор називає мову «орлом скутим»? (Бо вона могутня, горда, але їй перешкоджають у розвиткові ) - Чому «слово рідне» кинуте чужинцям «на сміх» і хто в цьому винен? (Деякі українці самі забувають мову батьків, нехтують нею, навіть зневажають) - Із чим поет порівнює мову і чому? (Мова уособлює красу, силу батьківщини й народу, звеличується нею). - До чого закликає слово поета і чому? (Бути зброєю, сонцем у боротьбі за краще майбутнє свого рідного краю). - Які художні засоби у вірші найбільш виразні? ( Риторичні звертання, окличні речення; епітети і метафори – «співочий грім», «Дніпра…левій рев» ) - Поясніть вираз «розлетися Дощами судними над ним». (Це метафора, що натякає на покарання за знехтування мови, на очищення, відновлення любові народу до своїх духовних цінностей). 2) «Я - дослідник». ( Додаток 8) Знайдіть у творі образи-символи та поясніть їх значення. Орієнтовні відповіді:
Коментар викладача. Вірш О. Олеся «О слово рідне! Орле скутий!» — пристрасний гімн рідному слову. Слово — це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Олесь переконаний, що народ живий доти, доки живе його слово. Для автора доля рідної землі, як і його особиста, невіддільна від долі рідного слова. Можливо, саме тому, коли Олесь опинився в еміграції, його поезія так і не піднялась до тих висот, яких вона сягнула тоді, коли митець був разом зі своїм народом.
|
Словничок уроку
Опорні конспекти та схеми
Евристична бесіда
«Асоціативний кущ»
«Щоденник подвійних нотаток»
Евристична бесіда
«Я- дослідник»
|
Містить необхідні літературознавчі терміни уроку; дає можливість швидко та ефективно засвоїти ключові поняття з теми.
Унаочнюють навчальний матеріал, мають практичне використання; сприяють формуванню навичок застосовувати теоретичний матеріал на практиці, вміння аналізувати та порівнювати літературні факти
Завдання проблемного характеру; розвиває уміння учнів аналітично мислити, самостійно осмислювати і логічно викладати свої судження, формує навички аналізу поетичного твору та комунікативні навички.
Завдання «Асоціативний кущ» та «Щоденник подвійних нотаток» мають пошуково-дослідницький характер; сприяють розвитку образного, асоціативного та логічного мислення, формуванню вмінь зіставляти та аналізувати отриману інформацію, робити висновки та узагальнення.
Завдання проблемного та пошуково-дослідницького характеру; сприяють розвитку критичного та логічного мислення, формуванню вмінь зіставляти та аналізувати отриману інформацію, робити висновки та узагальнення; розвивають комунікативні та аналітичні навички. |
|
V. Закріплення знань, умінь і навичок (8 хв.) |
1. Проблемне запитання. (Додаток 9) - Повернемося до нашого епіграфу. Як ви вважаєте, чи можна стверджувати, що мотиви радості і журби є провідними у творчості поета? Відповідь обґрунтуйте. 2. «Незакінчене речення» (Додаток 10) Продовжити речення, спираючись на поезію Олександра Олеся»:
|
Проблемне запитання
«Незакінчене речення» |
Завдання проблемного та частково пошукового характеру; спрямовані на закріплення та узагальнення знань та вмінь учнів, розвивають уміння учнів аналітично мислити, самостійно осмислювати і логічно викладати свої судження. |
|
VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання учнів (5 хв.) |
Узагальнювальне слово викладача. Романтик за світовідчуттям, Олександр Олесь сприймав світ у контрастній кольоровій гамі і так само його відображав. Радісні, світлі мотиви перемежовувались у його ліриці з мотивами суму і розчарування. Але не сумні настрої визначають особливість творчого «Я» Олеся. Поет усе життя залишався співцем життєстверджувальних настроїв і переконань. Хотілося б, щоб тим оптимізмом пройнялися і ми, його сучасні читачі. Вправа «Мікрофон» (Додаток 11) - Поезія О.Олеся, на мій погляд… - Мене зачарувало… - Я відкрив (-ла) для себе … |
«Мікрофон» |
Вправа інтерактивного характеру; розвиває комунікативні навички, формує вміння висловлювати власні судження та аргументувати їх. |
|
VII. Домашнє завдання. Інструктаж до д/з (2 хв.) |
Обов’язкове: Вивчити одну з поезій О.Олеся напам’ять. Прочитати драматичний етюд «По дорозі в казку». На вибір: Середній - достатній рівень
Високий рівень Написати есе «Чарівний світ поезії Олександра Олеся». |
|
Диференціація д/з (обов'язкове та на вибір) сприяє додатковим мотиваціям учнів, сприяє розвитку навичок працювати з допоміжними джерелами. |
|
Додаткові завдання |
|
«Перевір себе»
|
Завдання тестового характеру; сприяє підготовці до ЗНО, дає змогу учням швидко і ефективно перевірити знання з вивченого матеріалу.
|
Епіграф до уроку
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто – не знаю я…
Олександр Олесь
Актуалізація опорних знань учнів
Додаток 1
(кожна правильна відповідь – 0,5 б.)
- Де й коли народився О. Олесь?
- У скільки років навчився читати?
- У якому віці написав перший вірш?
- У яких закладах навчався?
- За яким фахом працював О. Олесь?
- Як називався перший рукописний журнал, редагований О. Олесем?
- Хто з оточення юного Олеся вперше пробудив у ньому національну свідомість?
- Яка подія визначила шлях Олеся в українській поезії?
- З яких мов і які твори перекладав О. Олесь?
- У яких роках О. Олесь емігрує за кордон?
- Як звали сина О. Олеся, відомого поета і вченого?
- Які збірки поезій ви запам’ятали?
Опорні конспекти і схеми до уроку
Додаток 2
Мотиви лірики Олександра Олеся
Додаток 3
Риси символізму
|
Ранній європейський символізм |
Український символізм
|
|
Спільні риси:
|
|
|
|
|
Відмінні риси:
|
|
Ф. Ніцше
|
Г. Сковороди
|
Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
Робота над поезією «З журбою радість обнялась…»
Додаток 4
- Про що йдеться в поезії «З журбою радість обнялась…»?
- Яким настроєм перейнятий вірш?
- Назвіть контрасти, поняття, що протиставляються в поезії.
- Які ще художні прийоми і засоби використано у творі?
- Про що свідчить «економність» у використанні художніх засобів?
- Визначте віршований розмір поезії, рими.
Для конспекту учнів
Образ журби з радістю в обіймах наводить на думку, що не буває радості без журби, так, як і журби без радості. Напевно, життя – це химерне сплетіння болю, туги з любов’ю і щастям. Хіба б могла людина відчути радість, якби не знала, що таке печаль? У мистецтві, як і в житті, немає «білого» і «чорного». Від того, як складається життя митця, залежить настроєва тональність його творчості. Звичайно, журба з радістю в обіймах – це образ самого життя. Автор висловив думку, що він і сам не знає, хто дужчий – радість чи журба. Вони однаково дорогі поетовому серцеві, бо наснажують і живлять його творчість.
Робота над поезією «Чари ночі»
Чари ночі
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її, -
Знов молодість не буде!
Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада:
Весна іде назустріч вам,
Весна в цей час вам рада.
На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе –
І струмінь власної душі
Улий в шумлячи море.
Лови летючу мить життя!
Чаруйсь, хмілій, впивайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.
Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.
Відбились зорі у воді,
Летять до хмар тумани…
Тут ллються пахощі густі,
Там гнуться верби п’яні.
Як іскра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла, -
Гори! Життя – єдина мить,
Для смерті ж – вічність ціла.
Чому ж стоїш без руху ти,
Коли весь світ співає?
Налагодь струни золоті:
Бенкет весна справляє.
І сміло йди під дзвін чарок
З вогнем, з піснями в гості
На свято радісне квіток,
Кохання, спів і млості.
Загине все без вороття:
Що візьме час, що люде,
Погасне в серці багаття,
І захолонуть груди.
І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі…
Та знай: над нас – боги скупі,
Над нас – глухі й нечулі…»
……………………………..
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її, -
Знов молодість не буде!
Додаток 5
Визначте асоціації: «Чари ночі» - це…
Додаток 6
(правильне виконання оцінюється в 1,5 бали)
Випишіть афористичні вислови із вірша. Позначте власну згоду (+) чи незгоду (-) з автором. Свою думку обґрунтуйте (усно).
|
Афористичні вислови
|
Згоден / не згоден |
|
Лови летючу мить життя!
|
|
|
… |
|
|
… |
|
|
… |
|
|
… |
|
Для конспекту учнів
Цей вірш – не повчання, а вибух найвищої сили емоцій, народжених у душі ліричного героя полум’ям кохання. Поезія сприймається як гімн юності, пісня коханню, як уславлення єдності людини й природи. Розквіт світлого почуття людини й чарівна краса весняної ночі доповнюють одне одного, передають гармонійність буття. У творі змодельовано образ весни як найчарівнішої пори року, коли природа пробуджується від зимового сну. Люди, зачаровані красою оновленої природи, прагнуть співати, любити й жити. Використавши прийом обрамлення, поет підкреслює, що навіть природа хоче допомогти закоханим. Солов’ї попереджують, що молодість у людини буває лише раз, так само, як і раз буває справжнє кохання, тому треба ловити кожну мить, насолоджуватися хвилинами щастя.
Робота над поезією
«О слово рідне! Орле скутий!..»
Додаток 7
- Чому автор називає мову «орлом скутим»?
- Чому «слово рідне» кинуте чужинцям «на сміх» і хто в цьому винен?
- Із чим поет порівнює мову і чому?
- До чого закликає слово поета і чому?
- Які художні засоби у вірші найбільш виразні?
- Поясніть вираз «розлетися Дощами судними над ним».
Додаток 8
(правильне виконання оцінюється в 1,5 бали)
Знайдіть у творі образи-символи та поясніть їх значення.
|
Символи
|
Що означають |
|
«орле скутий» |
неволя, рабство |
|
… |
… |
|
… |
… |
|
… |
…. |
|
… |
… |
Для конспекту учнів
Вірш О. Олеся «О слово рідне! Орле скутий!» — пристрасний гімн рідному слову. Слово — це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Олесь переконаний, що народ живий доти, доки живе його слово. Для автора доля рідної землі, як і його особиста, невіддільна від долі рідного слова. Можливо, саме тому, коли Олесь опинився в еміграції, його поезія так і не піднялась до тих висот, яких вона сягнула тоді, коли митець був разом зі своїм народом.
Закріплення знань, умінь і навичок
Додаток 9
- Як ви вважаєте, чи можна стверджувати, що мотиви радості і журби є провідними у творчості поета? Відповідь обґрунтуйте.
Додаток 10
Продовжіть думку, використовуючи поезію Олександра Олеся:
- «Я щасливий, коли…»
- «Щастя народу – це…»
- «У щастя людського два рівних крила…»
Підведення підсумків уроку
Додаток 11
Продовжіть речення:
- Поезія Олександра Олеся, на мій погляд…
- Мене зачарувало…
- Я відкрив (-ла) для себе…
Словничок уроку
Алегорія– спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями.
Модернізм –загальний термін, що використовується для виниклих на початку 20 століття спроб порвати з художніми традиціями 19 століття; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту. В образотворчому мистецтві прямими представниками є абстракціоністи; у літературі — письменники, що експериментують з альтернативними формами оповіді.
Символ – умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, який умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття.
Художні засоби –сукупність прийомів, способів діяльності письменника, за допомогою яких він досягає мети — творить художньо-естетичну вартість. До Х.з. належать тропи (епітет, порівняння, алегорія, гіпербола, перифраз, символ, оксиморон, літота, метонімія тощо), стилістичні фігури (повтори, градація, паралелізм, інверсія, еліпс тощо), формотворчі засоби кожного роду літератури (сюжет, композиція, портрет, пейзаж, інтер'єр, монологи, діалоги персонажів, мова оповідача і автора).
Перевір себе
( за мотивами творчості Олександра Олеся)
Примітка. За завдання 1-9 по 0,5 бали; за завдання 10-12 по 1 балу.
Виберіть вірну відповідь:
1. Які тенденції наявні у творчості О. Олеся?
а) імпресіоністичні, неоромантичні;
б) неореалістичні, експресіоністичні;
в) неоромантичні, символістські.
2. Першою поетичною збіркою Олександра Олеся є:
а) «Поезії»;
б) «З журбою радість обнялась»;
в) «Минуле України в піснях».
3. Олександр Олесь є автором збірок:
а) "Зів'яле листя", "Із днів журби";
б) "На крилах пісень", "Думи і мрії";
в) "З журбою радість обнялась", "Чужиною";
г) "На білих островах", "Під осінніми зорями".
4. Вірш «З журбою радість обнялась…» написаний
а) ямбом;
б) хореєм;
в) дактилем.
5. Першою поетичною збіркою Олександра Олеся є:
а) «Минуле України в піснях»;
б) «З журбою радість обнялась»;
в) «Поезії».
6. Вірш Олександра Олеся, що став популярним романсом, має назву:
а) «Айстри»;
б) «Чари ночі»;
в) « О слово рідне! Орле скутий!..».
7. Поезія «Чари ночі» є чудовим взірцем:
а) громадянсько-патріотичної лірики;
б) пейзажної лірики;
в) інтимної лірики;
г) філософської лірики.
8. Гімн рідному слову звучить у поезії :
а) "З журбою радість обнялась";
б) "Чужиною";
в) "Айстри»;
г) " О слово рідне! Орле скутий!.. ".
9. У поезії «О слово рідне! Орле скутий!..» простежуються ознаки:
а) імпресіонізму;
б) неоромантизму;
в) експресіонізму
г) символізму.
10. Знайдіть відповідність між темою твору та його назвою:
|
1. краса життя й кохання над усе |
а) «О слово рідне! Орле скутий!» |
|
2. встановлення української державності |
б) «З журбою радість обнялась…» |
|
3. повнота життя в єдності протилежностей |
в) «Яка краса: відродження країни!». |
|
4. значення рідної мови в життя народу |
г) «Чари ночі». |
11. Назвіть ознаки символізму у поезії Олександра Олеся.
12. Доведіть, що вірш « З журбою радість обнялась…» написаний у неоромантичному стилі.
Відповіді.
1. в 2. б 3. в 4. а 5. б 6. б 7. в 8. г 9. г 10. 1-г, 2-в, 3-б,4-а.
Кросворд
По горизонталі :
1. Де провів дитинство О. Олесь.
2. Яку книгу, будучи дитиною, вивчив напам’ять.
3. Давня назва міста, де народився О. Олесь.
4. Захоплення в юнацькі роки.
5. Назва переважної більшості поетичних збірок митця.
6. Останній твір поета.
7. Назва міста, де жив останні роки поет.
По вертикалі:
1. Туга, сум, любов О. Олеся…
Складіть сенкан на тему: «Олександр Олесь».
Приклад сенкану:
Олександр Олесь.
Пристрасний, мрійливий.
Радіє, журиться, кохає.
Співець кохання і життя.
Лірик.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку