Методична розробка уроку з курсу «Історія України» за підручником І.Я.Щупак «Історія України» (8 клас)

Тема: «Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний»

Мета: сформувати в здобувачів освіти уявлення про походи козаків першої чверті XVII ст., розглянути напрями морських походів козаків; охарактеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, визначити наслідки походів козаків та їх участі в Хотинській війні, формувати вміння роботи з картою.

Завдання:

• проаналізувати походи козаків першої чверті XVII ст., встановити наслідки їх діяльності;
• скласти історичний портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного;
• проаналізувати участь козаків в Хотинській війні;
• встановити причинно-наслідкові зв’язки між походами козаків першої чверті XVII ст. та Хотинською війною.

Очікуваний результат:

Здобувачі освіти зможуть

• встановити взаємозв'язки між причинами та наслідками  морських походів козаків та їх участь в Хотинській війні;
• охарактеризувати діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного;
• застосовувати набуті знання при роботі з картою, показуючи на карті напрямки походів козаків першої чверті XVII ст.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання з теми: «Реєстрове козацтво.

Козацькі повстання кінця ХVІ ст».

Учитель організовує індивідуальне опитування - виконання тестових завдань за дидактичними картками. Учні самостійно виконують тестові завдання та по закінченню здають роботи вчителеві на перевірку.

1. В якому році на постійну службу в Речі Посполитій було найнято 300 козаків, які мали бути вписані в певний реєстр?

А 1578 р.

Б 1572 р.

В 1569 р.

Г 1593 р.

2. Як звалися козаки, які були прийняті на постійну службу в Речі Посполитій?

А кварцяне військо

Б слуги-бояри

В реєстровці

Г вписники

3. Хто очолив виступ козацтва у 1591 році?

А С. Наливайко

Б В-К. Острозький

В К. Косинський

Г С. Жолкевський

4. Хто був безпосереднім ядром козацтва?

А слуги-бояри

Б селяни

В міщани

Г духівництво

5. Розставте в хронологічній послідовності події:

А виступ козаків на чолі з С. Наливайком

Б створення козацького «реєстру»

В виступ козаків на чолі з К. Косинським

Г реформа Стефана Баторія

6. Яке твердження є хибним?

А козацький реєстр в 1572 році становив 400 чоловік.

Б повстання С. Наливайка завершилося провалом через нестачу боєприпасів і непорозуміння між повстанцями

В повстання К. Косинського придушували лише військові сили місцевих українських магнатів.

Г слуги-бояри вважали себе князівськими вояками.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація діяльності.

Перед початком висвітлення навчального матеріалу вчитель під час евристичної бесіди пропонує здобувачам освіти відповісти на такі запитання:

1. Що таке козацька чайка? Яку роль вона відігравала в морських походах козаків? В чому її переваги?

2. Як козаків бачили поляки? росіяни на цей період? Як ви вважаєте?

3. Чи були козаки хорошими воїнами? Аргументуйте.

Здобувачі освіти відповідають на поставлені запитання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Походи козаків першої чверті XVII ст.

Учитель.

Початок XVII ст. був бурхливим для Східної Європи. Так в очах Речі Посполитої козаки стали військовою силою, якої не вистачало для ведення війни на її фронтах. Так в 1600 році запорожці під проводом Гаврила Крутневича взяли участь в спільному поході з військом Речі Посполитої до Молдови, а вже в 1602 р. – під проводом Самійла Кішки воювали проти шведів. Останній зі згаданих ватажків, Самійло Кішка був козаком, що починав свій шлях ще у війську Дмитра Вишнивецького, батька козацької Запорозької Січі. Особливу славу як воїн Самійло Кішка отримав в морських походах, та одного разу він потрапив до турецького полону на 25 років. Це його перебування оспівано в народній думі «Дума про Самійла Кішку»:

«Скоро Лях Бутурлак теє зачуває,

Кішку Самійла у щоку затинає;

"Ой,— каже,— Кішко Самійлу, гетьмане

запорозький!

Будеш ти мене в вірі християнській укоряти,

Буду тебе паче всіх невольників доглядати,

Старії і новії кайдани направляти,

Ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати!"

То ті два турчини теє зачували,

До Алкана-паші прибували,

Словами промовляли:

"Алкане-пашо,

Трапезонськеє княжя!

Безпечно гуляй!

Доброго і вірного ключника маєш:

Кішку Самійла в щоку затинає,

В турецьку віру ввертає!»

І скільки не намагались навернути Самійла Кішку до турецької віри, до кінця свого полону в 1599 р. він лишався християнином.

Демонстрація здобувачам освіти карти походів козаків першої чверті XVII ст.

Козаки організовували морські воєнні кампанії майже кількадесят років: 1602 р. Розгром османського флоту під Кілією, 1606 р. Штурм Кілії, Варни; 1608 р. Взяття козаками Перекопа, 1609 р. Здобуття козаками Кілії, Ізмаїла, Аккермана; 1614 р. Захоплення козаками Трапезунда, облога Сінопа; 1616 р. Взяття козаками Кафи. Всі ці походи вкарбувалися в пам’ять турків надовго через блискучу тактику та мистецтво ведення бою козаків.

Завдання учням:

Первісне закріплення:

1. Чому Самійло Кішка в полоні не змінив віру? Що його могло мотивувати залишатися християнином?

2. Про що можуть свідчити часті походи козаків на турецькі володіння?

3. Яку роль відігравали козаки в історії Речі Посполитої першої чверті XVII ст.?

2. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Розповідь з використанням історико-біографічного портрету та прийому літературно-художнього ілюстрування.

Учитель. Одною з найяскравіший персоналій першої половини XVII ст. є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Цього року на вулиці проводили опитування «Назвіть трьох історичних персоналій» і Сагайдачний виявився одним із найчастіше згадуваних пересічними громадянами, такими, як ми з вами. Народився Петро Конашевич близько 1582 року у шляхетській родині на Самбірщині. Історики вважають, що він дуже рано залишився сиротою: батько рано помер в бою, а мати не витримала смерті чоловіка і прийняла чернечий постриг. Із запису роду можна припустити, що батька Петра звали Конашем, а матір – Мокриною. Початкову освіту отримував в Самборі, а з 1592-1598 роки навчався в Острозькій школі – це є досить високий рівень освіти. Тоді ж під час навчання Сагайдачний розкрився як полемік - написав твір «Пояснення про унію», в якому виступив на захист православної віри. Цей твір було високо оцінено сучасниками, зокрема, литовським канцлером Левом Сапегою, який назвав працю у своєму листі до Йосафата Кунцевича «найдорогоціннішою». За твердженням Володимира Антоновича, після випуску Сагайдачний переїхав до Львова, згодом — до Києва, де працював домашнім вчителем. Наприкінці XVI ст., близько 1598 року Петро Конашевич вступив до лав Війська Запорозького – і вже там отримав своє знамените прізвисько, під час випробування луком, яке йому підготували побратими. З «Віршів» Касіяна Саковича відомо, що Конашевич тривалий час перебував серед запорожців, здобуваючи своєю відвагою та розумом авторитет. Петро приймав участь ще в ранніх, раніше мною згадуваних походах, походах на Молдову і в походах Самійла Кішки. 1603-1614 роки є темними в біографії Петра Сагайдачного – історики припускають, що він міг приймати участь і в інших військових кампаніях козацтва цього періоду, але немає чітких документів, які б вказували на це. На користь його участі в цих походах може бути аргумент про те, що тільки показавши свою відвагу в своїх походах, він міг отримати булаву, щоб повести козаків під своїм проводом на Кафу в 1616 році. Про цей похід пише А. Чайковський в своєму романі «Сагайдачний»: «Як знаєте, панове товариство, я минулого року ходив з ляхами у Крим, аж у Кафу. Ви знаєте, що Кафа — то головна торговиця хрещеними невольниками. Я до усього гаразд придивився. В мені кров застигає на сам спогад. Я дививсь на страшні муки тих бідних людей і я заприсяг собі на Євангеліє, що не спочину, поки не намовлю вас, товариші, до того, що козацтво доброхіть зірветься, розіб'є, розтрощить те турецьке пекло і освободить нещасних мучеників. За се усі матимемо велику ласку у милосердного Бога... І я обіцював собі, що коли б козацтво не послухало мого розпачливого голосу і не пішло на се лицарське велике діло, то я кидаю все, і йду в монастир, та в ченці пострижуся. Коли б я сього святого обіту не міг сповнити, так я присвячу Господові моє ціле життя. Пригадую вам, що в Кафі таке велике багатство, стільки всього добра, що коли його здобудемо, то кожний з вас у золоті ходити буде. Тепер ви вирішуйте! Як я вам не потрібний тут, то скажіть, що не підете, най надягну чернечу рясу.»

Аналізуючи цей уривок можемо дійти до кількох висновків: перший полягає в тому, що звільнення Кафи для Сагайдачного було особисто важливим, оскільки він щиро був стурбований долею невільників, другий полягає в тому, що під час організації походу Сагадачний вдавався до маніпуляцій своїми побратимами, погрожуючи їм стати ченцем, якщо вони не підуть в цей похід.

Пізніше Петро Конашевич-Сагайдачний очолив похід на москву в 1618 році. Це не була його власна ініціатива, кампанія була ініційована сеймом Речі Посполитої задля порятунку королевича і виправлення провалів коронного польського війська. Тоді його військо повністю розгромило росіян.

Гетьман двічі втрачав булаву через підступи і конфлікти з запорожцями, але двічі отримував її знову. Був братчиком і залучав козацтво до братств також. Він був відвертим християнином.

Після поразки коронного війська під Цецорою, сейм Речі Посполитої запросив до армійських лав козаків під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного. Провівши кілька блискучих кампаній, Сагайдачний отримав смертельне поранення. Помер вже 10 квітня 1622 року у Києві.

Завдання учням:

Первісне закріплення:

1. Чи був Петро Конашевич-Сагайдачний хорошим оратором? З чого можна дійти до такого висновку?

2. Сагайдачний пішов на москву, бо ненавидів москалів чи на це були інші причини? Якщо так, то які.

3. Який факт може свідчити про шляхетське походження Сагайдачного? (В першу чергу записи роду, потім вже навчання в Острозькій школі)

3. Запорозьке військо і Хотинська війна

Хотинська війна 1620-1621 р. – одна з найкривавіших війн першої половини XVII ст. в Центрально-Східній Європі. Це була боротьба за Молдову – продовження конфлікту, розпочатого ще на початку століття – між Османською імперією та Річчю Посполитою. Козаки вступили в цю війну тільки після розгрому коронного війська біля с. Цецори в вересні 1620 року. Коли в серпні 1621 року Османське військо рушило з Молдови до Хотина, козацтво здійнило марш-кидок від Дніпра до Дністра і приєдналося до королевича Владислава і Я. Ходкевича. Вранці 3 вересня султан видав наказ розгромити запорожців. Звертаючись до свого війська, він сказав: «Якщо не розіб'ємо козаків, нас матимуть за ляхів» (тобто зганьблять вони себе, як воїнів).

Здобувачам пропонується кілька ілюстрацій: розстановка сил при облозі Хотина та власне карта бойових дій для формування уявлення про перебіг Хотинської війни.

Османська армія розпочала атаку з активного артилерійського та вогнепального обстрілу. Проте при підступі до табору запорожці зустріли ворога вогнем, і завдяки організації швидкого перегрупування свого війська Сагайдачний не тільки зупинив атаку ворога, але й організував стрімку контратаку. Таких контратак було декілька – і всі успішні. Наступного дня султан знову надав наказ брати запорозький табір та особисто зайняв командний пункт, розташований на г. Городище. Османські підрозділи тричі намагались взяти штурмом козацький табір, проте кожного разу невдало. Вже ввечері, витримавши артилерійський обстріл, козаки організували успішну контратаку, увірвавшись до табору Османа II. Вбиваючи солдатів та руйнуючи їхні намети, козаки спричинили паніку в османському війську. Розуміючи, що настав переломний момент у війні, Сагайдачний відправив гінця до Яна Ходкевича з проханням вивести всі війська до атаки. Але старий гетьман побоявся відправити військо на підтримку запорожцям. Переконавшись, що оборонців Хотина не взяти лобовими атаками, османське командування взялось за методичну організацію облоги польсько-українських військ. Зважаючи на чисельну перевагу османського війська у живій силі та артилерії, Сагайдачний прийняв рішення розпочати нічну війну, яка не лише завдавала значних втрат противнику, але й підривала його моральний дух. Нічні рейди козаки почали проводити ще на початку місяця, однак наймасштабніші та найефективніші операції припали на другу половину вересня. У ніч з 18 на 19 вересня 8-тисячне козацьке військо вдарило по правому флангу османського табору. 24 вересня помер головнокомандувач Речі Посполитої Ян Ходкевич. Османське командування вирішило, що ця новина деморалізує оборонців Хотина, і почало готувати нову масштабну атаку. 25 вересня османські війська провели безуспішну атаку по всій лінії фронту, проте основна підготовка велась до запланованого на 28 вересня генерального штурму. 28 вересня 1621 року османські підрозділи, що штурмували козацький табір, намагалися оточити його з флангів, проте Сагайдачний, виснаживши ворога, організував контратаку, що завдала значних втрат супротивнику.

Здобувачам освіти демонструється картина О. Климка «Битва під Хотином» (1937) для закріплення уявлення про битву.

На картині О. Климка «Битва під Хотином» (1937) художник зображає сюжет відходу турецьких військ в вищезгаданій битві. На чолі козацького війська зображено Сагайдачного з булавою в руках, воно стрімко витісняє турків від фортеці Хотин, що зображена на задньому плані картини. Серед частин козацького війська бачимо піхоту, кінноту та артилерію, яка також розташована на задньому плані. Автор передає атмосферу битви через кольори: синюваті, сіруваті, темно-коричневі та коней, яким страшно – так передається страх, жорстокість битви. На фоні зображено пил та дим: від кінських копит та артилерії, яка працює на задньому плані. На передньому плані ми бачимо турка з сагайдаком, який протиставляється самому Сагайдачному на коні. Також автор дає нам змогу побачити зброю турків: лук і стріли, шаблі, також вони використовують щити. Турки, представлені на передньому плані, одягнені в сині жилетки, що є характерною рисою їх військової «форми».

Завдання учням:

Розгляньте ще раз картину О.Климка «Битва під Хотином» і дайте відповідь на декілька запитань:

1. Яку зброю використовували турки, зображені на картині, під час свого відступу в Хотинській битві? (шаблі, стріли, гармати)

2. Про що може свідчити сережка у вусі одного з турків, зображених на картині? (він останній чоловік у роду)

3. Як зображені коні? Чому вони виглядають саме так?(їм страшно, вони бояться йти вперед і стають на диби)

4. Від чого йде зображений на картині дим (від артилерії)

5. Що може значити сагайдак у одного із турків на передньому плані? (він протиставляється Сагайдачному, як фактично головній фігурі на картині в самому центрі)

ІV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

Учитель організовує колективну роботу у формі репродуктивної бесіди.

1. Хто очолював козацьке військо у воєнному поході на шведів 1602 р.? (С. Кішка)

2. Чому Петро Конашевич має прізвисько «Сагайдачний»? (отримав його після випробування козаками в стрільбі з лука)

3. Поблизу якого міста відбувалась ключова битва Хотинської війни? (біля Хотина)

4. В якому році відбувся похід на москву?

5. Назвіть мінімум двох очільників війська з боку Речі Посполитої в Хотинській битві? (королевич Владислав, Ходкевич, Сагайдачний – на вибір)

 

V. Підбиття підсумків уроку.

Учитель використовуючи доведення, узагальнює навчальний матеріал та оцінює активність учнів на уроці.

Перша чверть XVII ст. – це доба участі козаків в міжнародних конфліктах, морських кампаній та залучення їх до діяльності братств. В цей період відбулось щонайменше 6 повноцінних успішних морських походів, учасником яких був і Петро Конашевич-Сагайдачний. Він є символом цієї епохи. Завдяки його ораторській та військовій майстерності, кмітливості і стратегії козаки вийшли переможцями з походів на Кафу, москву та в Хотинській битві – хоч в ній він був смертельно поранений. Його діяльність поза військовою справою – підтримка братств, шкіл, полеміка – має значний вплив на розвиток культури і української історії в цілому. Саме тому його діяльність не можна забути.

VI. Домашнє завдання.

1. Опрацюйте параграф 15 підручника та виконайте завдання №2 на с.70.

2. Складіть сенкан на тему «Петро Конашевич-Сагайдачний». Ваш сенкан похмурий чи радісний? Чому?