Урок "Покритонасінні рослини"

Тема. Покритонасінні (Квіткові)

Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою покритонасінних рослин та їх сучасною класифікацією, розглянути загальні ознаки класів Однодольні і Дводольні; удосконалити вміння учнів порівнювати, робити узагальнюючі висновки; розвивати логічне мислення, пам’ять; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.

Завдання:

-        вивчити основні ознаки відділу Покритонасінні (Квіткові);

-        вивчити загальні ознаки класів Однодольні і Дводольні;

-        навчитись порівнювати рослини різних класів;

-        навчитися визначати особливості будови покритонасінних рослин на живих об’єктах або гербарних екземплярах.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Терміни і поняття: покритонасінні (квіткові), однодольні рослини, дводольні рослини.

 

Хід уроку

1. Організація роботи

   Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку.

2. Перевірка домашнього завдання

   Вправа «Так чи ні».

1. Голонасінні бувають деревами, кущами і трав’янистими рослинами.

2. Стовбури голонасінних не мають кори.

3. Лише деякі голонасінні рослини мають насіння.

4. Сосна та ялина - це хвойні рослини.

5. Хвойні мають голчасті листки.

6. Запилення голонасінних відбувається за допомогою вітру.

7. Для запліднення голонасінних потрібна вода.

8. Насіння голонасінних рослин нічим не захищене, розташоване на лусочках шишок.

9. Шишки бувають чоловічими і жіночими.

10. Дозріла чоловіча шишка сосни звичайної має буре забарвлення.

11. З шишок висипаються спори.

12. Кедрові горішки – це насіння сосни сибірської.

 

    Дякую, що надали відповіді, але для того щоб ви себе перевірили подивиться будь ласка на наступний слайд.

 

     А зараз я Вам покажу різні рослини, які мешкають серед нас та  ми з Вами з’ясуємо, а що їх об’єднує.

А це те, що всі рослини, які Ви побачили утворюють саму велику групу, яка називається Квіткові або Покритонасінні.

     Чому вони мають таку назву? А тому, що всі вони мають квітку та утворюють плід.

 Ось про ці рослини в нас сьогодні буде йти мова.

    Покритонасінні посідають найважливіше місце поміж усіх сучасних рослин. Це найпоширеніша в сучасну геологічну епоху група рослин на земній кулі.  Хлібні, круп’яні, овочеві та плодові культури, величезна кількість деревних, волокнистих, дубильних, олійних, кормових, медоносних, декоративних та інших рослин – все це покритонасінні. Вони постійно супроводжують нас  в низинних і гірських регіонах, на суші й у воді.

   Серед квіткових рослин є організми, найбільші за розмірами не тільки серед рослинного, а й усього органічного світу. Вони можуть досягати 150 м заввишки (наприклад, евкаліпти з родини Миртових), мати стовбури завтовшки майже 20 м (як у баобаба з родини Баобабових) та стебла завдовжки 200 м і більше (як у ротангових пальм з родини Пальмових). Водночас серед квіткових є і надзвичайно дрібні організми(наприклад, ряски) – рослини з нескладною будовою, плаваючі однодольні, часто завбільшки до 1 см.

Слід зазначити, що квіткові рослини і за кількістю видів, родів та родин перевершують всі групи рослинного світу, разом узяті. Тепер налічується щонайменше 250 000 видів квіткових рослин. Вони складають майже 13 000 родів і 533 родини.

Один з найважливіших напрямків розвитку рослинного царства — пристосування до умов навколишнього середовища. Квіткові рослини є яскравим прикладом цієї лінії і домінують на земній поверхні в дану епоху. Від полюсів до екватора немає такої ділянки, де  не знайдено покритонасінних. Вони удосталь зустрічаються в долинах річок і чистих озерах, в меншої кількості – в солоних озерах і морях.

Покритонасінні – це водні і земні трави,  прямостоячі кущі і дерева.

Особливості будови.

 

Будова кореня:

Вегетативні органи квіткових рослин досягають найбільшої складності га різноманітності своєї будови.

Корінь є підземною частиною рослин, завдяки  ньому відбувається

закріплення рослини у ґрунті, всмоктування розчинів мінеральних солей та їхнє проведення до надземної частини

Сукупність коренів формує кореневу систему, її потужність залежить від виду рослин та умов зростання.

Так, коренева система може бути стрижнева або мичкувата, а в особливих випадках додаткові корені перетворюються у повітряні, дихальні, опорні тощо.

Коренева система, крім звичайних функцій (прикріплення до субстрату і всмоктування води з мінеральними речовинами), може виконувати ще й функцію запасання поживних речовин. Зміна функції спричиняє зміну будови органу (наприклад, потовщення коренів у моркви, буряка та ін.).

Будова пагону:

Надземна частина рослин представлена системою пагонів, який складається з центральної частини – стебла та розміщених на ньому листків і бруньок. Брунька -  це зачаток нового пагону.

Стебло це осьова частина пагону. Стебло буває трав’янисте та деревоподібне і  забезпечує зв'язок між усіма частинами рослини. Завдяки галуженню воно збільшує поверхню надземної частини.

 

Листок:

На стеблі розміщується листок, завдяки якому відбувається  фотосинтез, дихання та транспірація або випаровування води. Листки бувають прості ( вишня, слива, дуб, береза) та складні (каштан, суниця, акація.)

Є у листків жилкування, тобто розміщення жилок на листовій пластинці. Жилкування є сітчасте, паралельне та дугове.

Квітка:

На пагоні розміщуються і генеративні органи, такі як плід і квітка, вона е вкороченим та видозміненим пагоном, у якому формуються статеві клітини, тому вона забезпечує процеси запилення та запліднення у період цвітіння рослини. Для квіткових характерне подвійне запліднення, про яке ми з Вами говорили раніше. Квітки у покритонасінних мають різну форму та забарвлення.

 

     Квітка розміщується на тоненькому стеблі -  це квітконіжка, воно переходить у розширене квітколоже; на квітколожі розташовані всі частини квітки: чашолистики, пелюстки, маточка і тичинки: це головні частини квітки, їх захищає оцвітина

     Маточка складається із приймочки, стовпчика і завязі; усередині завязі містяться насінні зачатки, з яких після запліднення розвивається насіння. Кожна тичинка має тичинкову нитку, яка закінчується пиляком, у ньому дозріває пилок.

 

Плоди:

    Плод утворюється внаслідок подвійного запліднення. Вони бувають сухі ( мак, горох, капуста, гірчиця) та соковиті (слива, вишня, черешня, кавун, гарбуз), про це ми теж з вами говорили на минулих уроках.

 

Класифікація покритонасінних.

 

Квіткові рослини поділяють на два класи: Дводольні й Однодольні. (демонстрація схеми «Особливості класифікації Покритонасінних)

 

До дводольних належать близько 200 тис. видів рослин, їх характерні ознаки

• зародок має дві сім'ядолі;

• листки мають сітчасте жилкування;

• у більшості дводольних стебла дерев'янисті;

• коренева система стрижнева;

• більша частина дводольних – комахозапильні рослини.

 

До однодольних належать близько 50 тис. видів рослин. Характерні ознаки рослин цього класу:

• у зародка тільки одна сім'ядоля;

• листки мають дугове або паралельне жилкування;

• пучки судин розкидані по всьому стеблу;

• коренева система мичкувата;

• квітки переважно без справжньої оцвітини (осоки, злаки);

• більшість однодольних — вітрозапильні рослини;

• плід має ендосперм, який містить поживні речовини.

 

До класу Дводольні належать родини: Капустяні, Розові, Бобові, Пасльонові, Айстрові тощо.

До класу Однодольні належать родини Злакові, Лілійні та ін.

 

Підсумок уроку.

Таким чином, ми з вами сьогодні дали основну характеристику відділу Покритонасінні, а також з’ясували, що Покритонасінні – це панівна група сучасних рослин. Відділ Покритонасінні поділяється на два класи: Дводольні та Однодольні. Також ми дізналися, що рослини цього відділу мають найдосконалішу будову вегетативних та генеративних органів

 

2.Відповісти на запитання в кінці параграфу 43.

3.Повторити §18 (типи суцвіть).

4.Повторити §20 (типи плодів).