Урок. "Поль Верлен – поет і людина. “Поетичне мистецтво” – поетичний маніфест символізму”

 

КОЗІВСЬКА ОТГ

ВІДДІЛ ОСВІТИ  КОЗЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

КОЗЛІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку

з інтегрованого курсу «Мистецтво» та зарубіжної літератури у 10-му класі

на тему:

“Поль Верлен – поет і людина.

“Поетичне мистецтво” – поетичний маніфест символізму”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                           Підготував:

                                                                    

                                                                   вчитель музичного мистецтва та

                                                                      інтегрованого курсу «Мистецтво»

                                                              Гбур Володимир Васильович

 

 

 

 

   Тема уроку: Поль Верлен – поет і людина. “Поетичне мистецтво” – поетичний маніфест символізму.

 

   Мета уроку:

навчальна: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поетів та композиторів та визначити особливості символізму у їх творчості. Навчати розуміти образи музики, пов’язані з вираженням почуттів і настроїв людини;

 

розвивальна: розвивати емоційну сферу школярів, предметні та міжпредметні компетентності, творчі здібності, вміння аналізувати, зіставляти поетичні твори, робити висновки;

 

виховна: виховувати відчуття прекрасного, розуміння краси мистецтва та  слова, бажання вчитися та розвивати свій кругозір.

      

   Обладнання: портрет Поля Верлена, мультимедійне забезпечення, картини художників-імпресіоністів, тексти поезій П.Верлена, музичні твори композиторів-імпресіоністів.     

                      

 

   Тип уроку: інтегрований урок засвоєння знань з використанням ІКТ.

 

                                                  ХІД УРОКУ

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

 

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ  Й МЕТИ УРОКУ.

 

                                                                                                   Епіграфи:

                                                                                      «Найперше – музика у слові»

                                                                                                  П.Верлен.

 

                                                                                      «Є така поезія Верлена,

                                                                                      Де поет себе питає сам

                                                                                     У гіркому каятті:”Шалений!

                                                                              Що зробив ти із своїм життям?”

                                                                                             М. Рильський.

 

 

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 

1 Асоціація. Робота над портретом.

 

 

Слово вчителя. Які важливі  перші враження ви отримали від людини, яку

ви побачили?

2.Робота зі слайдами мультимедійної презентації (Додаток 1).

3.Рольова гра.

Поль Верлен (учень класу).

   Я уважно переглянув разом із вами презентацію про моє життя і творчість. Так, справді, мене називали королем поетів. Приємно усвідомлювати, що ви цікавитесь моїм життєвим і творчим шляхом. Факти моєї біографії відобразилися на подальшій творчості. Але я ще хочу розповісти вам історію мого кохання.

  У 1870 р. я одружився з юною Матильдою Моте, хотів звичайного сімейного щастя. Здавалося, настало заспокоєння. Моя збірка “Добра пісня”

присвячена саме їй, моїй маленькій дружині. Але… сімейне життя ставало ані тривалим, ані щасливим. Зустріч з юним генієм Рембо зруйнувала мої плани. Невеселі події змінювали одна одну: війна, Паризька Комуна, втеча з іншу країну, брак коштів, суперечка, постріл з револьвера. Далі два роки    в’язниці. Сумував, брався за перо, каявся. У цих стінах написав 19 віршів. Матильда мене покинула, Рембо поїхав до Африки. Залишилися спогади. Своїй маленькій Матильді я присвятив поезію “Сентиментальна прогулянка”.

 

Учні читають поезію “Сентиментальна прогулянка”.

 

Захід дотлівав, багряніли хмари,
Вітер колихав білі ненюфари,
Квіти колихав між очеретів,
Над сумним ставком стиха шарудів.
Я бродив один із жалем кривавим
Між похилих верб понад сонним ставом,
Де густий туман уставав з низів,
Де, мов великан, привид чийсь сизів,
Де ридав відчай в тужних криках сойки,
Де плили сичів жалісливі зойки
Між похилих верб, де бродив один
Я з своїм жалем, не лічив годин...
I упала ніч, і погасли хмари,
Мла оповила сонні ненюфари,
Тільки під ставком, між очеретів,
Вітерець сумний стиха шарудів.

 

Поль Верлен (учень класу).

   У моїй поезії поєдналося бурхливе життя й тужливе шепотіння душі. Я жив у ХІХ ст., мене оточували нові реалії, світ заполонила мінливість. Художники почали писати по-новому: півтонами, невловимими мазками. Мені теж хотілося передати нюанси тиші, запахи природи, звуки вулиці, біль за втраченим. Не я був символістом. Сама дійсність продукувала символи. У ній усе змінилося: старе й нове, поезія була незвичайна для цього часу: “Hайперше музика у слові”…

 

4.Аналіз поезії. Зараз ми проаналізуємо вірш “Поетичне мистецтво”, який був написаний Полем Верленом у 1874, а надрукований у 1882 р., як маніфест символізму та імпресіонізму.

 

5.Читання поезії учнем (звучить музика К. Дебюссі). https://www.youtube.com/watch?v=GW6UHdnKYGU

 

Найперше — музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
Що плине, млистий і легкий,
А не тяжить, немов закови.

 

Не клопочись добором слів,
Які б в рядку без вад бриніли,
Бо наймиліший спів — сп'янілий:
Він невиразне й точне сплів,

В нім — любий погляд з-під вуалю,
В нім — золоте тремтіння дня
Й зірок осіння метушня
На небі, скутому печаллю.

Люби відтінок і півтон,
Не барву — барви нам ворожі:
Відтінок лиш єднати може
Сурму і флейту, мрію й сон.

 

Винищуй дотепи гризькі ті,
Той ум жорстокий, ниций сміх,
Часник із кухонь тих брудних —
Від нього плач в очах блакиті.

Хребет риториці скрути
Та ще як слід приборкай рими:
Коли не стежити за ними,
Далеко можуть завести.

Хто риму вигадав зрадливу?
Дикун чи то глухий хлопчак
Скував за шаг цей скарб, що так
Під терпугом бряжчить фальшиво?

Так музики ж всякчас і знов!
Щоб вірш твій завше був крилатий,
Щоб душу поривав — шукати
Нову блакить, нову любов,

Щоб мчав, де далеч непохмура,
Де чари діє вітерець,
Де пахне м'ята і чебрець...
А решта все — література.

 

6.Робота в групах. На партах учнів лежать чисті аркуші. Учитель роздає    завдання для обговорення.

І група Які вимоги поет ставить до поетичного слова?

2 група. У чому, на вашу думку, полягає музичність поезії?

3група. Як ви розумієте останню строфу вірша?

4гупа. Чи сприймається вірш “Поетичне мистецтво” як маніфест символізму та імпресіонізму? Чому його можна назвати віршованою декларацією Поля Верлена?

 

7.Робота з мультимедійною схемою. А зараз розглянемо основні ознаки поезії Поля Верлена.

 

 

 У його поезіях звучать імпресіоністичні мотиви.

 

8 Словникова робота.

 

Вчитель мистецтва.

    Імпресіоні́зм (від фр. impression — враження) — мистецька течія у живописі, а також у літературі та музиці, яка виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку XX століття у Франції. Засновники імпресіонізму — як і символізму, та експресіонізму — діяли на противагу реалізму (особливо неокласицизму, а також і натуралізму). Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті та спостереження мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла, проте, на відміну від неокласицизму не мають на меті об'єктивно відображати реальність, а ставлять за ціль поділитися власними почуттями зі спостерігачем твору, вплинути на нього. Імпресіонізм став важливим явищем у культурі Європи ІІ пол. ХІХ ст. Назву напрямку дала картина Моне «Враження, схід сонця», (1872).

 

 

    Зародившись у живописі, він згодом поширився в літературі та інших видах мистецтва. Імпресіоністи намагалися відтворити особисті враження та спостереження миттєвих відчуттів та переживань.

   У другій половині  ХІХ ст., у Франції почала працювати група молодих художників, де вперше в історії мистецтва художники почали писати не в майстерні, а під відкритим небом: на березі річки, в полі, в лісі. Після виставки в Парижі цих художників стали називати імпресіоністами. Це слово підходило до їхніх робіт, тому що в них видатні художники передавали своє безпосереднє враження від побаченого в навколишньому світі.

   Одним із майстрів імпресіонізму був К. Моне. Найбільше він працював в царині пейзажу. Помітивши, що тіні від предметів зовсім не чорні, а мають визначене фарбування, він вигнав чорний колір зі своєї палітри. Швидкими недбалими мазками Моне писав розгойдане від вітру поле і повну рухову вулицю Парижа.  На полотні він чудово передавав пекуче марево літнього дня і красу французької землі.

 

   Життєрадісне сприйняття світу, найпоширеніше в імпресіонізмі, особливо чітко проявилося в творчості одного з найбільших представників цього напрямку Огюста Ренуара. Його приваблювали молоді свіжі обличчя, невимушені природні пози. У зображених його портретах немає психологічної глибини, але  в них  тонко відчувається подібність з оригіналом. Нас приваблюють ніжні відображення навколишніх барвистих тонів на шкірі обличчя та живий блиск очей.

   Багато нових творчих завдань поставив перед собою Едгар Дега. Хоча художні прийоми його були іншими, він теж належав до імпресіоністів. У центрі його творчості  – зображення людини. Він писав людей різних суспільних груп: праль, модисток, балерин у хвилини відпочинку, на репетиціях, під час виступів на сцені. Дега вмів вловити незвичайний виразний жест. На перший погляд на його полотнах здається, що це випадково побачений або вихоплений шматок дійсності, але насправді у нього все ретельно продумано.

 

Вчитель літератури.

     Український імпресіонізм на тлі західноєвропейського мав яскравіше лірико-романтичне забарвлення, що зближувало його (а нерідко й змішувало зовсім) з неоромантизмом та символізмом.

     Поетика імпресіонізму відбилася у творчості М. Коцюбинського,              B. Стефаника, М. Черемшини, частково О. Кобилянської. У західноукраїнській прозі кінця ХІХ — поч. ХХ ст. найбільш відомим оригінальним представником імпресіонізму був Марко Черемшина. Імпресіонізм охоплює і ранні поезії у прозі, і пізніші новели, риси напрямку зустрічаються практично у кожному творі письменника. Персонажі Черемшини живуть емоціями і почуттями, на першому місці — їхні враження. Дотримуючись поетики імпресіонізму, письменник зосереджує свою увагу на кольорових ефектах, фіксує погляд на зорових і слухових враженнях.

 

Вчитель мистецтва.

     Імпресіонізм виявився плідним і для композиторів Моріса Равеля, Клода Дебюссі, Джакомо Пучіні та ін. Музичну п’єсу “Море” можна назвати класичним зразком імпресіонізму у музиці, так як вона була написана на основі вражень і переживань. У цьому творі ми відчуваємо колорит, рух і навіювання. Композитор зазначив: “Це мистецтво вільне, іскристе, мистецтво вільного повітря, мистецтво, порівняне зі стихіями, вітром , небом, морем! Я тільки намагаюся виразити з найбільшою щирістю відчуття і почуття, які переживаю: інше мало що для мене важить.”

      Відомий французький композитор, піаніст, диригент, критик – Клод Дебюссі (1862-1918) отримав музичну освіту в Паризькій консерваторії. В історію музики увійшов як основоположник імпресіонізму. Його творчості притаманна яскрава самобутність, поетичність, переживання світлих, радісних емоцій, тонкого звукопису, різноманітних кольорів. Намагаючись відтворити  у звуках миттєві почуття, швидкоплинні враження, найтонші відтінки емоцій, риси пейзажу, Дебюссі поповнив засоби музичної виразності, збагатив звукову (особливо оркестрову) палітру, створив нові види творів.

     Дебюссі почув уперше ім’я Поля Верлена десятирічним хлопчиком, коли брав приватні уроки музики в мадам Моте (тещі майбутнього композитора), адже якраз тоді поет із дружиною мешкали в будинку її батьків на Монмартрі. В цей час і відбулася його перша зустріч з молодим поетом.

    Протягом 1881 -  1891 рр. Клод Дебюссі створив низку вокальних мініатюр на вірші Поля Верлена, серед яких і цикл “Забуті арієти”, що складається з шести музичних інтерпретацій віршів зі збірки  “Романси без слів”.

 

ІV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ  ВИВЧЕНОГО

 

Читання  учнями поезій (звучить музика К.Дебюссі) https://www.youtube.com/watch?v=AefPXXznkwE   ”Це захопливе томління “, “Душа моя страждала”.

 

Вчитель літератури.  Чуйна душа страждала і плакала від болю.

• Які почуття викликали у вас ці поезії?

 

 Вчитель мистецтва. 

- У якому ладо-тональному плані  прозвучала б ця поезія (мінор, мажор)?

-Який темп можна використати для її виконання?

-В якому динамічному плані буде найкраще звучати дане виконання?

       Багатьох композиторів вабили такі важливі риси Поля Верлена, як поєднання мелодійності, простоти і ліризму. Його вірші поклали на музику митці різних поколінь – від сучасників поета композиторів Дебюссі та Равеля до наших сучасників – українця Бориса Буєвського.

 

    Бельгійський українець чи український бельгієць? Автор десяти симфоній і вічного шлягера «На долині туман» Борис Буєвський відзначає сьогодні його славні 87 літ! Завдяки «гуманній» радянській владі, пройшов тернистий шлях, з якого не звертав ніколи! Радянська влада заблокувала всю творчу роботу композитора. Це спричинило страшний емоційний удар творчій, талановитій людині. Бумерангом вдарило по здоров’ї композитора — за короткий час став інвалідом першої групи по зору. А 1989 року втратив зір. Лікувався за кордоном. У 1992-му, після вдалої офтальмологічної операції у Віденській університетській клініці повернувся до Києва, але через рік виїхав до Бельгії на постійне проживання зі словами: «Хочу, щоб мої твори виконувались ще за мого життя…»  Він ще в 1960–их зрозумів, що найбільший ворог українського народу — бузувірська радянська влада.

    Після якогось чергового 1 травня чи 7 листопада в Спілку композиторів надійшов лист: «На празднованіі Баріс Буєвскій топтал нагамі красноє знамя. Прімітє мєри»… Прийняли: заборонили виконання творів. Тому й не дивно, що творчість композитора (який написав 10 симфоній і пісню–шлягер, яка облетіла світ) мало знана і мало досліджена. Індивідуальність Буєвського та його творів неповторна, як композитора і як особистість, його ні з ким не можна порівняти.

  Не зміг зрадити рідного і прийняти громадянство іншої країни, а принципово залишився українцем. У його творчості відчувається постійний біль, туга за Батьківщиною. Становлення та утвердження Бориса Буєвського відбулося у столиці. 1961 року його прийняли у Спілку композиторів УРСР. Спочатку була пісенна творчість, характерною ознакою якої є органічна єдність тексту, музики і виконання. Борис Миколайович шукав поетів, близьких йому за духом. Саме таким був уродженець запорізького Гуляйполя Василь Діденко, якого майже ніде не друкували, тому ледь зводив кінці з кінцями в життєвих негараздах. Незвичність талановитого поета була в тому, що він рідко записував вірші, все тримав у голові. Пам’ять мав феноменальну, адже міг, при потребі, прочитати їх відразу сотнями чи записати на папері.

  Любив Василь мандрувати Україною. Заходив в районні газети, залишав там для друку два–три десятки віршів. Йому інколи платили наперед. І він йшов собі далі. Ось так, доки Діденко мандрував, Борис Буєвський написав на його вірш «На долині туман» пісню, першим виконавцем якої був Микола Кондратюк.

  Музика запалює весь світ, дає душі крила. На крилах музики ми закінчуємо наш сьогоднішній урок. Пропоную послухати пісню Василя Діденка «На долині туман», що стала народною у виконанні учнів нашого класу.

Вчитель літератури. (зачитати поезію)

                      Найперше музика у слові!

                      Як гасло линуть ці слова,

                      Це Поль Верлен сказав чудово,

                      Хоч істина і не нова.

                      Слова повинні піснею звучати

                      У цьому є та справжняя краса,

                      Тоді лиш їх захочеться читати,

                      Коли від них бере мажор душа.

                      Я в цьому певна, вірю в це я,

                      Та і для нас це не нове,

                      Найперше – музика у слові –

                      Й художнє слово оживе.

      

V.  Підсумок уроку.  Рефлексія.

Вчитель літератури.

  -  Хто ж такий Поль Верлен?

  -  Що він зробив із своїм життям?

  - Як ви сприйняли його як поета, як людину?

  - Що є найголовнішим у його творчості?

  - У чому полягає його новаторство?

  - Що таке імпресіонізм?

  - Назвіть відомі вам збірки поета?

  - Які головні мотиви його поезії?

Вчитель мистецтва.

  - Чи існує зв’язок між Верленівськими порадами щодо кольоропису в поезії

     та принципом музичності?

  -  Які імена художників імпресіоністів вам відомі?

  -   У якому ще виді мистецтва був плідним імпресіонізм?

  -  Яка взаємопов’язаність між творчістю Поля Верлена з композитором Клодом Дебюссі?

 

VІ. Оцінювання.

VIІ. Домашнє завдання

Опрацювати з підручника статтю про П.Верлена, прослухати музику Клода Дебюсі (за вибором). Намалюйте усну ілюстрацію до третього стовпчика  твору. Які фарби ви б використали в даній ілюстрації?