Живописні образи класицизму

 "Топ-5 шедеврів живопису епохи класицизму "Підготувала кирієнко маргарита

Художник зобразив чотирьох жінок, які уособлюють насолоду, багатство, бідність і праця. Вони кружляють у хороводі під акомпанемент ліри, на якій грає старий. Це Хронос, римлянам відомий як Сатурн. У цьому міфі Хронос символізує безжалісний час, що поглинає те, що саме ж створило. І Пуссену він знадобився на картині, щоб сказати: час собі йде, йому все одно, а багатство змінюється бідністю, насолода - працями. Зліва на картині герма (стовп) з дволиким Янусом. Це виключно римське божество. Саме в його честь був названий місяць січень. Януса зображували з двома особами, що дивляться в різні боки, оскільки вважалося, що йому відомі і минуле, і майбутнє. "Так було і буде", - так, мабуть, розмірковував Пуссен. Фоном для хороводу служить рівнинний, безтурботний пейзаж. По небу в золотій колісниці їде бог сонця Геліос. Цей шлях він робить щодня – адже сонце сходить кожен день - і бачить зверху справи богів і людей, але ні в що не втручається. Танок під музику часу (1638-1640рр.)Нікола Пуссен

За основу для написання твору художник обрав літературний виклад міфу про Поліфема давньоримського поета Овідія. Колорит картини побудований на строгому поєднанні зеленого та блакитного кольорів. Центральне місце в композиції займає могутня фігура циклопа Поліфема. За міфом, закохавшись у морську німфу Галатею, він перестав ламати дерева й топити кораблі. Умістившись на високих скелях, велетень заграв прекрасну мелодію на своїй стоголосій сопілці. Ці звуки розлилися луною, прекрасні німфи гір, лісів і річок, веселі й пустотливі сатири поспішали до підніжжя послухати пісню кохання. Уся навколишня природа заспокоїлась, у ній запанували мир, гармонія та порядок. Н. Пуссен. «Пейзаж з Поліфемом»

Це остання картина Клода Лоррена. Він не вніс її в свою “Книгу істини”. Цю роботу замовив художнику Лоренцо Онофріо Колона. Сюжет для неї запозичений з поеми Вергілія "Енеїда". Герой поеми Еней і його син Осканій бігли зі зруйнованої греками Трої, тримаючи шлях на батьківщину, в Італію . Коли Осканій одного разу вийшовна полювання, богиня Юнона, яка бачила в троянцях своїх ворогів, підбила його вистрілити в оленя, якого вважали священною твариною. Цей постріл обернувся війною між воїнами Енея і місцевим царем. У битві Еней здобув перемогу і отримав як трофей землі, що стали згодом серцем Римської імперії. Картина відрізняється повітряної, майже примарною атмосферою, характерною для пізнього Лоррена. Фігури виглядають подовженими, дерева майже прозорі, а колірна гамма витримана в сріблястих мерехтливих тонах.«Пейзаж з Осканіем, що стріляє в оленя» (1682)

Жак Луи Давид «Клятва Гораціїв» (1784 р.) В основу картини «Клятва Гораціїв», яка принесла художнику широке визнання, був покладений сюжет, пов’язаний з римською історією. Старий батько, який втілює істинного римлянина, благословляє синів на битву, даючи їм зброю. Перед тим як іти в бій, брати Горації присягають на вірність Батьківщині.

Сюжет картини заснований на класичній історії про смерть Сократа, в ній філософ був засуджений до позбавлення життя, за допомогою отрути цикути, через донос про нібито небезпечної діяльності мислителя. Давид вибрав момент, коли Сократ в оточенні учнів бере з рук ката чашу з отрутами. На картині, старий в білому халаті сидить на ліжку, він зберігає спокій. На відміну від головного героя, учні переживають: вони плачуть, закриваютчи обличчя руками, юнак простягає чашу засудженому, не дивлячись в його сторону, Давид використовує колір, щоб підкреслити емоційний характер картини. Наприклад, відтінки червоного більш приглушені по краях картини, а до центру стають яскравішими, досягаючи кульмінації в темно-червоному вбранні чоловіка, що тримає чашу з отрутою. Платон і Сократ одягнені в голубувато-білий одяг . Жак-Луї Давид «Смерть Сократа» (1787 р. )

Дякую за увагу!