Урок "Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств"

Тема. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств.

Мета:

Навчальна розкрити особливостями політичного та соціально-економічного розвитку Галицького та Волинського князівств і другій половині ХІ- першій половині ХІІІ століття.

Розвивати вміння в учнів  показувати на карті території князівств часів роздробленості Русі, порівнюючи їх із територіями колишніх племінних союзів східних слов’ян; на основі карти характеризувати географічне положення князівства, визначати зв’язки між географічним положенням та їх історичним розвитком; застосовувати та пояснювати на прикладах термін «роздробленість»; називати особливості політичного та соціально-економічного життя Галицького та Волинського князівств часів роздробленості; найвизначніших князів Галицького князівства Володимира та Ярослава Осмомисла; визначати морально-духовні цінності тогочасної людини порівнюючи їх із сучасними.

Виховувати в учнів інтерес до вивчення історії України, повагу до її історичного минулого та видатних діячів.

Очікування результати: учні зможуть показувати на карті князівства, які утворилися в другій половині 12 ст. Характеризувати внутрішню і зовнішню політику Галицького і Волинського князівства; удосконалювати навички роботи з  джерелами інформації.

Обладнання: карта, джерела інформації, ілюстрації

Тип уроку: комбінований

Поняття: феодальна роздробленість, соціально-економічний розвиток.

Персоналії: Роман Мстиславич, Володимирко Володаревич, Іван Берладник, Ярослав Осмомисл.(Додаток 1)

Дати: 1084 р. — отримання братами Ростиславичами у володіння галицьких земель, 1141 р. — об’єднання Галицького князівства Володимирком Володаревичем; 1153—1187 рр. — князювання Ярослава Осмомисла.

План уроку: 1. Волинське князівство

   2. Галицьке князівство

Хід уроку

І. Організаційний момент. 2хв

Оголошення теми та очікуваних результатів.

ІІ. Актуалізація знань учнів. 3 хв

Перш ніж перейти до вивчення нової теми давайте спробуємо пригадати вивчений матеріал

Мозковий штурм.

1. Яка тема з історії України вивчається на уроках.(Київська держава у другій половині 11-першій половині 13 ст)
2. Які хронологічні рамки охоплює дана тема?(11-13 ст)
3. Що таке феодальна роздробленість? ( поділ середньовічної держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади.)
4. Які причини феодальної роздробленості? (Однією з причин феодальної роздробленості в Київській Русі стала перемога принципу вотчини, формально визнаного у 1097 р. на з'їзді князів у Любечі. Щоб припинити чвари, вони визнали право успадковувати землі тому власникові, який володів ними в даний момент. Кожному удільному князівству загрожували різні вороги. Щоб оборонити свої землі, князі запрошували озброєні загони чужинців, а їм, зрозуміло, було однаково, з ким воювати, кого вбивати, що руйнувати.)
5. Назвіть князівства які утворилися на межді 12 – 13 ст на землях сучасної України. Покажіть їх на карті. з Київського,Переяславського, Чернігівське , Новгород -Сіверського князівств.

Індивідуальні картки

1.   Визначте, які з наведених фактів стосуються Київського, які — Чернігівського, а які — Переяславського князівства.

1)     Розташоване на сході Лівобережжя;

2)     найбільш населене князівство;

3)     розорене Андрієм Боголюбським;

4)     один із князів зображений у «Слові о полку Ігоревім»;

5)     постійно оборонялося від половців;

6)     за володіння ним постійно точилися князівські суперечки;

7)     розташоване на півночі України;

8)     перебувало в залежності від Києва;

9)     його князі часто одружувалися з половчанками;

10)   стояло на перехресті торговельних шляхів;

11)   князювання Володимира Глібовича;

12)   його столиця була другим за розміром руським містом.

6. Відповідь: Київське — 2, 3, 5, 6, 10; Чернігівське — 4, 7, 9, 12; Переяславське — 1, 5, 8, 11.

 

  Робота з тестами та контурною картою

1. Найбільшим за територією князівством Русі на сучасних українських землях виникло внаслідок політичної роздробленості було:

а) Переяславське;

б) Галицьке;

в) Чернігово-Сіверське;

г) Київське.

           2. Позначте назву князівства, яке було розташоване на Заході Київської Русі і    

                межували  з литовцями:

 а) Київське;

б) Галицьке;

в) Переяславське;

г) Волинське.

 3. Позначте на контурній карті Київське князівство(Чернігівське, Переяславське)

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Мотивація

ІV. Розкриття змісту теми уроку.

• Робота з історичною картою:

• Визначення місце знаходження Галицького і Волинського князівства на історичній карті, в атласі;
• Визначення найбільших міст цих князівств.

 

Група «Юних географів» отримали випереджальне завдання зясувати географічне положення князівств, їх співвідношення з колишніми племінними союзами

• Гра «Юні географи» - розповідь учнів про географічне положення князівств, їх співвідношення з колишніми племінними союзами.

Учень.  Волинь – історико-географічна область у північно-західній Україні у басейні південної притоки Прип’яті і верхів’я Західного Бугу. Назва Волинь походить від давнього городища Волинь (Велинь) поблизу міста Володимир-Волинського, якого згадують у літописі у 1048 р. Наприкінці 7 – на початку 10 ст. тут жили племена дулібів, бужан і волинян. У 10 ст. найбільшими відомими центрами Волинської землі були Буськ, Луцьк, Червень, Белз, Берестя, Дорогочин, Пересопниця. У 988р. Володимир Великий заснував м. Володимир. Нині на Волині розміщена Волинська, Рівненська, частина Житомирської та Тернопільської областей 40,3 тис.кв.км.

 Учень. Галичина – історична назва українських етнічних земель, розташованих на північ від Карпатських гір, у басейні річок Дністера (верхня і середня течія), Західного Бугу (верхня течія), Сяну (верхня течія).  Це територія сучасної Львівської, Івано-Франківської і  Тернопільської областей. Назва Галичина походить від назви міста Галич (від кельтського слова «гал» -сіль, за іншою версією від імені якогось Галича, засновника міста ще з язичницьких часів.) Споконвічними жителями Галичини були слов’янські племена білих хорватів, дулібів (бужан, волинян) та тиверців. Міста діячів Київської Русі та подіями, з якими ці діячі пов’язані.

• Виконання завдання.

   Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання

Галицька й Волинські землі

    На той час, коли на ці землі поширилася влада київських князів, тут вже існували міста, розвивалося сільське господарство, ремесла. З Х ст. київські князі розглядали ці землі як свою вотчину( Во́тчина — земельне володіння, що належало феодалу за спадковістю (саме слово походить від «отець», «вітець») з правом продажу, застави чи дарунку). Місцева земельна знать не підтримувала цього, почала боротися за відокремлення земель князівств від Києва. Центр Волинської землі – місто Володимир – був добре укріпленою фортецею і торгово-ремісничим центром. Тут розвивалося зброярство, каменеобробне та гончарне виробництво, ювелірна справа.

   Основні центри Галицької землі – міста Перемишль, Звинигород, Теребовля, Галич. У ХІІст. Головним містом князівства став Галич, який мав міцну фортецю. Тут були ювелірні, гончарні, ковальські, склоробні майстерні.

1. Назвіть галузі господарства, які розвивалися на цих землях?
2. Які спільні риси мав розвиток Галицького і Волинського князівств?

• Самостійна робота з підручником. Опис політичного і соціально-економічного розвитку і складання характеристики розвитку Волинського і Галицького князівств.

(Робота в групах-істориків):

Ігрупа - Волинське князівство;

ІІ група -  Галицьке князівство.

Складання розповіді про життя у цих князівствах та заповнення таблиці

Питання для порівняння	Волинське князівство	Галицьке князівство
Територія розташування	Розташовувалося на північ від Галицького і захід від Київського князівства.	Розташувалося у східному передгір’ї Карпатських гір  у верхів’ях річок  Дністер, Бугу і Сяну.
Господарський розвиток	Розвивалося зброярство, каменеобробне та гончарне виробництво, ювелірна справа	Розвивалися ювелірні, гончарні, ковальські, склоробні майстерні
Особливості політичного життя	Міжусобна боротьба	Міжусобна боротьба

 

• Виступи учнів.

Завдання. «Закінчи думку». Метод «Ажурна пилка» (завдання дається тій групі, яка слухала розповідь другої групи).

1.       ……..(Галицьке)  князівство.

   Розташувалося у східному передгір’ї  …(Карпатських гір)  у верхів’ях річок  … (Дністер) і  …(Буг) і …(Сяну). Територію населяли племена …(білі хорвати), (дуліби)…(бужани), та (волиняни)…  (тиверці)…. Сусідами були (Волинь)… та (Київські землі)…, із якими часто доводилося вести війни. Центром князівства було місто …(Галич) . Першими князями були Ростиславовичі – нащадки …  ….(Ростислава Володимировича). На території були зосереджені великі запаси  …(солі), товару від якого залежала вся Русь.

 

2.      ……(Волинське )…   князівство.       

  Розташовувалося на північ від Галицького і захід від Київського князівства.

   Територію населяли племена …(дулібів) і(бужан) (Волинян) Єдиними чужоземними сусідами були  …. Центром було місто  (Володимир- Волинський)… засноване у 988 … ….(Володимиром Святославичем)

     При владі перебувала династія …. Удільними князівствами, володіли Всеволод – Белзьким)…, Берестейським – (Володимир)…, Святослав – Червенським)…, Роман Володимирським)…, Луцькому Ярослав брат Мстислава)… . Волинські …(бояри) були менш багатими і могутніми та виражали відданість і підтримку своєму князеві.

• Підведення підсумків про особливість соціально-економічного і політичного розвитку Галицького і Волинського князівств.

  Особливість цих князівств полягала в тому, що вони:

1. Мали вдале розташування у недосяжному для кочівників степу;
2. Були густозаселеними землями;
3. Міста стояли на важливих торгових шляхах;
4. Наявність товару (солі) – попит  у Європі і життєво необхідний добробут Русі;
5. Особливість політичного розвитку (малювання логічної схеми у зошит).

 

• Бесіда за запитаннями:

1. Які висновки можна зробити з цієї схеми?
2. Як ви вважаєте, хто такі бояри і як вони впливали на політичне життя в князівствах? (Бо́яри — Збірна назва представників правлячого стану у Київській Русі, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою.)

 

Перевірка індивідуального випереджального завдання

1)  Виступ учня з короткою довідкою про діяльність князя Ярослава Осмомисла

Ярослав Осмомисл ( 1153 – 1187).

• Висновок уроку. Вчитель.

1. Коли послабилася могутність Русі вона роздробилася на 10-15 князівств.
2. Це був закономірний процес запобігти цьому не міг ніхто, бо як бачимо політичне і соціально-економічне життя і в Галицькому і Волинському князівствах впродовж кінця ХІ- початку ХІІІ ст. не зруйнувалося, а навпаки зміцнювалося, а еліта прагнула незалежності від Києва.
3. Темп економічного розвитку у Волинському і Галицькому князівствах були найвищими. Чому? (Не витрачали на війни з половцями, не руйнувалась земля)

V. Закріплення нового матеріалу.

• Графічний диктант (Так, ні).

1. Поділ держави на окремі самостійні території – політична роздробленість. (Так.)
2. У Галичині князь з боярами ворогував. (Ні.)
3. Галичина – це «Земля з пагорбами». (Ні.)
4. Міста Галичини – Володимир, Луцьк, Берестя, Вигошів, Червен, Бел. (Ні.)
5. Галицьке князівство переживало розквіт за князів Володимирка та  Ярослава Осмомисла. (Так.)
6. Роздроблені князівства Галичини вперше об’єднав князь Володимирко Володаревич у 1141 році. (Так.)
7. Оцінка князя Ярослава Осмомисла дана невідомим автором у «Слові о полку Ігоревім». (Так.)
8.  Земля Ярослава Осмомисла була повна в усьому достатку, процвітала і множилася в людях, тому що вчені умільці і ремісники з усіх країн до нього приходили і городи населяли, котрими збагачувалася земля Галицька в усьому.

По Дунаю він городи укріпив, купцями населив, тим, які торгували через море в Греках і ремесла налагоджували, він зі своїх маєтностей допомагав. (Так.)

9.  Князя Володимирка прозвали Осмомислом за виваженість, мудрість, освіченість, чесність і доброту. (Себто мудрим, котрий має вісім розумів). (Ні.)
10.  Незацікавлені у зміцнення князівської влади бояри протидіяли політиці Володимира, втручаючись, навіть у його особисте життя ( у 1170 році вони спалили на вогнищі його кохану жінку). (Ні.)

VІ. Підсумок уроку.

 «Метод прес» - мікрофон. Виступи учнів починаються словами:«На уроці я …»

• Оцінювання роботи учнів на уроці

 

Домашнє завдання

Опрацювати параграф 16  . 

  Індивідуальне випереджальне завдання: підготуйте короткі повідомлення про життя та діяльність видатних давньоруських літописців — Никона, Нестора та Сильвестра

Роман Мстиславич

 

Володимирко Володарович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Іван Берладник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ярослав Осмомисл