Урок "Поняття про селекцію"

вчитель біології Звенигородської

ЗОШ-інтернату І-ІІІ ступенів –

спортивного ліцею

А.М. Проценко

Тема: Поняття  про  селекцію

Мета: ознайомити учнів із поняттями «селекція», «гібридизація», «інбридинг», «сорт», «порода», «штам»; з основними видами гібридизації та їх значенням, із можливостями, які дає селекція людству, розкрити завдання селекції; розвивати в учнів пам’ять, увагу і мислення, формувати повагу до професії селекціонера.

Обладнання та матеріали: підручники, таблиці.

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

   Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання  та актуалізація опорних знань

1.          «Розумний куб»

Запитання на гранях куба:

1.          Які рослини називають культурними?
2.          Які рослини одними з перших ввели в культуру?
3.          На які групи поділяють рослини залежно від мети вирощування?
4.          Які основні центри походження культурних рослин?
5.          Які тварини належать до сільськогосподарських?
6.          Які причини одомашнення диких тварин?
7.          Що таке приручення?
8.          Що таке одомашнення?

 

2.          «Установіть відповідність»

Установити відповідність між свійськими тваринами та їх предками

Собака свійський  Дикий кабан

Кішка свійська   Тарпан

Вівця                      Дикий бик – тур

Кінь                                Степова кішка

Велика рогата худоба  Муфлон

Свиня свійська   Вовк

Кури свійські            Дика качка-крижень

Качка свійська   Дикі банківські кури

Гуси свійські            Сазан

Індичка свійська  Дика американська індичка

Короп              Гуска сіра

 

       ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів 

Порівняння й обговорення фото тварин різних порід одного виду (наприклад фотографії ротвейлера та такси).

Запитання до учнів:

— Які спільні ознаки мають ці тварини?

— Які відмінні ознаки є в цих тварин?

— Із чим пов’язані відмінності в будові їхнього тіла?

Необхідно підвести учнів до розуміння того, що кожна порода має своє призначення, тому при селекції цих порід ознаки відбиралися так, щоб вони максимально відповідали призначенню тварини (бійцівська порода має бути сильною, декоративна — гарною, мисливська — швидкою).

 

4. Вивчення нового матеріалу

1.          Селекція як наука

Розповідь учителя

Селекція – наука про створення нових та поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Наукові основи селекції заклав Ч. Дарвін у праці "Походження видів" (1859), де висвітлив причини й характер мінливості організмів і показав роль добору у створенні нових форм. Важливим етапом подальшого розвитку селекції стало відкриття законів спадковості. Великий внесок у розвиток селекції зробив Μ. І. Вавилов, автор закону гомологічних рядів у спадковій мінливості й теорії про центри походження культурних рослин.

Для досягнення ефективних результатів селекціонер повинен бути добре обізнаний з особливостями розмноження, індивідуального розвитку та процесів життєдіяльності видів з якими він працює.

Селекція відіграє значну роль у вирішенні основного завдання сільського господарства – забезпеченні максимального обсягу виробництва високоякісних харчових продуктів за мінімальних вкладених коштів та витрат енергоносіїв.

Технологія «Мікрофон»

Запитання до учнів:

•              Які основні завдання селекції?

Формулювання висновку:

Основними завданнями сучасної селекції є підвищення продуктивності сортів і порід, переведення їх на промислову основу, створення порід, сортів і штамів, пристосованих до умов сучасного сільського господарства, забезпечення найповнішого виробництва харчових продуктів за найменших витрат та ін.

2.          Поняття про сорт, породу та штам

Розповідь учителя

Порода тварин – це сукупність особин у межах певного виду тварин, яка має генетично обумовлені стабільні характеристики (властивості та ознаки), що відрізняють її від інших сукупностей особин цього виду тварин, стійко передають їх потомкам та є результатом інтелектуальної, творчої діяльності людини.

Сорт рослин – група культурних рослин, які в результаті селекції отримали певний набір характеристик (корисних або декоративних), які відрізняють цю групу рослин від інших рослин того ж виду. Кожен сорт рослин має унікальну назву та зберігає свої властивості при багаторазовому вирощуванні.

Штам мікроорганізмів – чиста культура певного виду мікроорганізмів, морфологічні і фізіологічні особливості якої добре вивчені.

Запам’ятайте: породи тварин, сорти рослин та штами мікроорганізмів це своєрідні штучні популяції створені людиною, тому без підтримки людини вони можуть вироджуватися – втрачати притаманні їм властивості.

3.          Основні методи селекції

Розповідь учителя

Основні методи селекції – штучний відбір та гібридизація.

Штучний добір – це вибір людиною найцінніших у господарському відношенні особин рослин і тварин даного виду, сорту або породи для отримання потомства з бажаними ознаками.

Розрізняють дві основні форми штучного відбору – масовий та індивідуальний.

Масовий відбір заснований на збереженні за фенотипом цілої групи особин з потрібними ознаками і вибракування всіх інших, що не відповідають сортовим або породним стандартам.

Індивідуальний відбір заснований на збереженні окремих особин організмів з урахуванням спадкової стійкості їх ознак.

Ефективність селекції залежить не лише від форми штучного добору, а й від правильного вибору батьківських пар плідників і застосування відповідної системи схрещування організмів – гібридизації.

Гібридизація — це схрещування (поєднання генетичного матеріалу) різнорідних організмів із метою одержання якісно нових, кращих нащадків (гібридів). Гібриди утворюються в результаті статевого процесу або поєднання нестатевих клітин.

Гібридизація може відбуватись у межах одного виду (внутрішньовидова) і між особинами різних видів (міжвидова або віддалена). Внутрішньовидове схрещування буває спорідненим і неспорідненим.

Споріднене схрещування, або інбридинг – це схрещування організмів, що мають безпосередніх спільних предків.

Неспоріднене схрещування, або аутбридинг – гібридизація організмів, які не мають тісних родинних зв’язків, тобто представників різних ліній, сортів чи порід одного виду.

Віддалена гібридизація – схрещування особин, які належать до різних видів і навіть родів із метою поєднання у гібридів цінних спадкових ознак представників різних видів.

Технологія «Мікрофон»

Запитання до учнів:

•              Як ви вважаєте з якою метою застосовують гібридизацію в сільському господарстві?

Формулювання висновку:

Гібридизацію здійснюють з метою отримання високопродуктивних гібридів рослин і тварин.

 

5. Узагальнення та систематизація знань

1.          Закінчіть схему:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.          Із запропонованих відповідей виберіть одну правильну:

1.          Зазначте, яке угрупування організмів у природі відповідає породі тварини чи сорту рослин: а) вид; б)зграя; в) родина; г) популяція.
2.          Вкажіть, чим супроводжується споріднене схрещування організмів: а) підвищенням гомозиготності нащадків; б) підвищенням гетерозиготності нащадків; в)гетерозисом;

г) не впливає на генотип нащадків.

3.          Зазначте покоління гібридів, у якому найповніше проявляється гетерозис: а) перше; б) друге; в) третє; г) восьме.
4.          Вкажіть організми, при селекції яких часто отримують поліплоїдні форми: а) тварини; б) рослини; в) прокаріоти; г) віруси.
5.          Визначте, як називають нащадків однієї клітини: а) породою; б) сортом; в) штамом; г) генофондом.
6.          Вкажіть форму штучного добору, яку найчастіше використовують у селекції тварин: а) масовий; б) розвиваючий; в) стабілізуючий; г) індивідуальний.

 

VI. Підбиття підсумків уроку

1.Що таке селекція?

2.Від чого залежить ефективність штучного добору?

3.Що таке гібридизація?

4.В яких формах здійснюють гібридизацію?

 

VII. Домашнє завдання

1.  Підручник...

2. Випереджуюче домашнє завдання: підготувати повідомлення на тему «Традиційна біотехнологія».