Урок «Поняття та ознаки підприємницької діяльності»

Урок

Тема програми. Підприємництво.

Тема уроку «Поняття та ознаки підприємницької діяльності»

Мета уроку:

- навчальна: визначити сутність і характерні риси підприємництва; пояснити відмінність між поняттями «підприємництво» та «підприємство»; розглянути основні принципи підприємництва; визначити цілі, функції і напрями діяльності підприємств; дати характеристику суб’єктів та об’єктів підприємницької діяльності;

- розвиваюча: розвивати логічне мислення, вміння аргументовано висловлювати  свої думки та формулювати висновки;

- виховна:      виховувати економічне мислення, культуру спілкування, допитливість і самостійність. 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення уроку: лекція - демонстрація.

Дидактичне забезпечення: опорний конспект, презентація по темі, мультимедійні засоби навчання.

Міжпредметні зв’язки: бухгалтерський облік, статистика, основи ринкової економіки та підприємництва, економіка підприємства, фінанси.

Література: Електронний підручник. Основи підприємництва: Підручник / [ Біляк Т.О., Бірюченко С.Ю., Бужимська К.О., та ін.] ; під заг. ред. Н.В. Валінкевич. – Житомир : ЖДТУ, 2019. – 493 с.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина (2 хв.): привітання, перевірка присутності та готовності учнів до уроку. 

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів (6 хв.) (Використовую метод «Мікрофон»).

Питання для опитування:

•          Який вид економіки притаманний сучасним європейським державам?
•          Які форми власності вам відомі?
•          Яка форма власності переважає сьогодні в Україні?
•          Яка ваша думка з приводу того чи суб'єкти підприємницької діяльності самостійно вирішують, якими видами діяльності їм займатися чи вид діяльності нав’язує їм держава?
•          Хто на вашу думку створює економічні блага, якими ми користуємося щоденно?
•          Як ви розумієте вислів «вести бізнес?
•          Вести бізнес і займатися підприємницькою діяльністю на вашу думку це одне і теж саме?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв).

Слово викладача. У сучасній науковій літературі досить часто можна спостерігати ототожнення та заміщення понять «бізнес» і «підприємництво». Навіть енциклопедії та словники не надають уніфікованого визначення.

Фінансовий словник містить таке визначення: «Бізнес – справа, заняття, підприємництво, економічна діяльність, яка направлена на досягнення певних результатів (отримання прибутку)». Коріння слова «бізнес» не ясне. У сучасному світовому лексичному значенні воно походить із давньоанглійського «bisig» – «заклопотаний; старанний; той, хто сумлінно працює». В Англії з XVII ст. концептуальне значення слова «бізнес» («business») набуває додаткового смислу та тлумачиться як «своя справа, підприємництво». Таким чином, вже в давньому розумінні слова було закладено кілька змістових значень. Ну, а що ж таке «підприємництво»? - розбиратися сьогодні ми будемо на уроці?

ІV. Формування нових знань (25 хв):

Оголошую тему, мету та план викладу навчального матеріалу. Повідомляю ключові терміни і поняття, які будуть використовуватись на уроці та епіграф до теми.

Епіграф до уроку.

“Підприємець – це той, у кого є ідея і бажання створювати”.

Девід Карпо

Питання для теоретичної підготовки

1. Сутність і характерні риси підприємництва.

2. Суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності.

3. Підприємство - основна організаційна структура підприємницької діяльності.

4. Цілі, функції і напрями діяльності підприємств.

Лекція викладача з елементами бесіди

1. Сутність і характерні риси підприємництва

Основним нормативно-правовим актом, що регламентує підприємницьку діяльність в Україні є Господарський кодекс. У  Господарському кодексі України зазначається, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, підприємництво - це особливий вид економічної активності (під якою розуміється доцільна діяльність, спрямована на одержання прибутку), що ґрунтується на самостійній ініціативі, відповідальності та інноваційній підприємницькій ідеї. Економічна активність являє собою форму участі людини в суспільному виробництві та спосіб одержання коштів для забезпечення життєдіяльності її самої та членів родини. Такою формою участі індивіда у суспільному виробництві є один суспільний функціональний обов’язок або їх комбінація, коли він виступає в якості:

 власника певних об’єктів, нерухомості, які приносять йому постійний і гарантований доход (власник підприємства або будинку, що здається в оренду тощо);

 найманого робітника, який пропонує свою робочу силу (токар на заводі, вчитель у школі тощо);

 індивідуального виробника (―вільний художник, який живе на доходи від реалізації своїх витворів, або водій, що використовує автомобіль у якості таксі та живе на доходи від цієї діяльності);

 державного або муніципального службовця;

 менеджера;

 пенсіонера (пасивна форма участі в суспільному виробництві як наслідок минулої активності);

 учня або студента (як підготовчий етап до участі в майбутньому суспільному виробництві у конкретній формі);

 безробітного (як вимушена форма неучасті або припинення участі в суспільному виробництві);  зайнятого оборонно-охоронною діяльністю (армія, міліція, державна безпека);

 залученого в економічно злочинну діяльність (рекет, злодійство тощо).

Підприємництво виступає як особливий вид економічної активності, тому що його початковий етап пов’язаний, як правило, лише з ідеєю - результатом розумової діяльності, що згодом приймає матеріалізовану форму.

Підприємництво характеризується обов’язковою наявністю інноваційного моменту – чи то виробництво нового товару, зміна профілю діяльності або заснування нового підприємства.

Нова система управління виробництвом, якістю, впровадження нових методів організації виробництва або нових технологій - це теж інноваційні моменти.

Основний принцип підприємництва - економічна свобода. Економічна свобода означає, що кожен має право розпочати й закінчити економічну діяльність. Ця свобода не гарантує підприємцю успіх його справи через те, що покупець також має економічну свободу. Економічна свобода підприємців та економічна свобода споживачів тісно пов’язані між собою.

Принципами економічної свободи підприємництва є:

 вільний вибір діяльності;

 залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб;

 самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється;

 встановлення цін відповідно до законодавства;

 вільний найм робітників;

 комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

 залучення і використання матеріальних, трудових, природних та ін. ресурсів, використання яких не обмежене законодавством;

 вільне розпорядження прибутком, який залишається після внесення платежів;

 самостійне здійснення підприємцем – юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності;

 використання підприємцем належної йому частки виручки на свій розсуд. Ці принципи знаходяться у розвитку, взаємодіють між собою та відображають відносини, що склались у суспільстві у певний період.

2. Суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності

Суб'єктами господарювання в Україні визнаються:

• юридичні особи: державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

• громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську ДІЯЛЬНІСТЬ та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

В Україні бізнесом можуть займатися практично всі громадяни за винятком категорії людей, законодавчо яким цю діяльність заборонено. Маються на увазі працівники органів міліції, суду, прокуратури, державної безпеки, арбітражу, нотаріату, державної влади та управління, котрі повинні здійснювати контроль за роботою підприємців, наприклад, працівники фінансових органів, податкової інспекції.

Основним суб’єктом підприємницької активності є підприємець.

Однак підприємець – не єдиний суб’єкт, і він змушений взаємодіяти зі споживачем як основним контрагентом, а також із державою, що у різних ситуаціях може виступати як помічником, так і супротивником. І споживач, і держава також відносяться до суб’єктів підприємницької активності, як і найманий робітник (якщо, звичайно, підприємець не працює один), і партнери по бізнесу.

Об’єкт підприємницької активності – це товар, продукт, послуга, тобто те, що може задовольнити потребу і пропонується на ринку для придбання, використання та споживання.

3. Підприємство - основна організаційна структура підприємницької діяльності

В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщується до основної ланки всієї економіки – підприємства. Саме на цьому рівні створюється потрібна суспільству продукція, надаються необхідні послуги. Тут вирішуються питання економного витрачання ресурсів, застосування високопродуктивної техніки, технології. На підприємстві досягають зниження до мінімуму витрат виробництва та реалізації продукції. Розробляються бізнес-плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління. В умовах ринкової економіки виживе лише той, хто найбільш грамотно та компетентно визначить вимоги ринку, створить й організує виробництво продукції, на яку є попит, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників.

Підприємство – це самостійно господарюючий суб’єкт, створений підприємцем або об’єднанням підприємців для виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг з метою задоволення суспільних потреб й отримання прибутку.

Підприємство як суб’єкт і об’єкт ринку має свій економічний механізм функціонування. Економічний механізм функціонування підприємства – це цілісна функціонуюча система організації економічної діяльності підприємства, заснована на певній формі власності, використовуючи відповідні методи та важелі підприємницької діяльності. Економічний механізм функціонування підприємства:

1) формується одночасно з їхнім утворенням і розвивається на основі відповідних законодавчих актів;

2) закріплюється у статуті підприємства та колективному договорі;

3) формується на основі економічних законів, властивих даному суспільству;

4) будується на комерційному розрахунку;

5) залежить від форми власності на засоби виробництва та результати праці, від розмірів капіталу, від вартості підприємства.

4. Цілі, функції і напрями діяльності підприємств

Для ефективного господарювання суттєвим є визначення мети створення  функціонування підприємства. Головною метою підприємства, тобто чітко сформованою причиною його існування можна вважати виробництво товарів та послуг для задоволення потреб ринку та отримання максимально можливого прибутку.

До напрямів діяльності підприємства відносять: вивчення ринку товарів;  виробничу, комерційну, економічну, соціальну діяльність, матеріально-технічне забезпечення виробництва на підприємстві; після продажний сервіс.

Економічна діяльність передбачає: стратегічне та поточне планування; облік та звітність; ціноутворення; систему оплати праці; ресурсне забезпечення виробництва; зовнішньоекономічну діяльність; фінансову діяльність.

Найважливішими завданнями підприємства є:

1) отримання прибутку власниками підприємства;

2) забезпечення споживачів продукцією підприємства;

3) забезпечення персоналу підприємства заробітною платою, нормальними умовами праці та можливістю професійного росту;

4) охорона навколишнього середовища: землі, повітряного і водного басейнів тощо.

Завдання підприємства визначаються: інтересами власника; розмірами капіталу; ситуацією всередині підприємства (внутрішнє середовище); зовнішнім середовищем.

Право постановки завдання перед персоналом залишається за власником незалежно від його статусу – приватна особа, державні органи чи акціонери. Підприємство вважають юридичною особою після його державної реєстрації в установленому порядку та повинне мати певні ознаки:

1) наявність відокремленого майна;

2) спроможність відповідати майном за своїми обов’язками;

3) наявність самостійного балансу;

4) наявність закінченої системи обліку та звітності;

5) наявність розрахункового рахунку в банку;

6) наявність печатки з власною назвою;

7) наявність засновницьких документів; право бути позивачем та відповідачем.

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Закріплення нових знань (8 хв): проводжу тестування.

VІ. Рефлексія (1 хв):

Якою була тема уроку?

Що нового дізналися сьогодні на уроці?

VІІІ. Домашнє завдання (1 хв): Опрацювати конспект. Підготувати реферати на тему:

- Складові підприємницького успіху.

- Функції підприємництва.

- Підприємство як суб'єкт ринку.

Скласти презентацію на тему: «Створення нового підприємства».