Урок "Постембріональний розвиток організмів"

      Міністерство освіти і науки України

 

Полтавський професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка уроку біології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Тема. Постембріональний розвиток організмів.

Мета: вивчити типи постембріонального розвитку, їх особливості; поглибити знання про процеси росту, розвитку та регенерації як прикладу реалізації онтогенезу; розвивати творчу активність та пізнавальні інтереси учнів; продовжувати формувати вміння працювати з підручником та науково-популярною літературою, порівнювати, робити висновки; виховувати основи етичних стосунків у колективі, інтерес до вивчення біології, бережливе ставлення до навколишнього середовища, прищеплювати розуміння необхідності вести здоровий спосіб життя.

Основні терміни та поняття: постембріональний розвиток, прямий та непрямий розвиток, ембріонізація, метаморфоз, функції непрямого розвитку, ріст організмів, обмежений ріст, необмежений ріст, безперервний ріст, періодичний ріст, регенерація.

Обладнання: таблиця «Органи людини», мультимедійна презентація, документальні фільми «Невідоме життя рослин», «Мікросвіт», проектор, ноутбук.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Структура уроку

І. Організаційний момент

Розминка

ІІ. Актуалізація опорних знань

Робота в групах

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Елементи проблемного навчання
2. Складання асоціативного куща
3. Оголошення теми та мети уроку

   ІV. Сприйняття та засвоєння нових знань

1. Робота в групах
2. Повідомлення учня
3. Літературна хвилинка
4. Перегляд фрагменту фільму «Мікросвіт»
5. Розповідь викладача за допомогою «Методу невербальних асоціацій»
6. Заповнення таблиці
7. Дискусія у стилі телевізійного ток-шоу
8. Перегляд фрагменту фільму «Невідоме життя рослин»

   V. Осмислення об’єктивних зв’язків

 Гра «Інтелектуальний двобій»

   VІ. Узагальнення й систематизація знань

        Складання сенканів

   VІІ. Рефлексія

Метод «Незакінчене речення»

   VІІІ. Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Розминка

Вправа «Слова за хвилину»

Учні працюють у парах. Упродовж хвилини один учень називає всі відомі йому слова на тему «Індивідуальний розвиток організмів», другий — ставить крапки або позначки після кожного слова. Потім міняються ролями. Після завершення підраховують кількість названих слів.

Викладач. Погляньте на цю рослину.(демонстрація рослини). Вона має гарні квітки і листя. А чи можуть ці органи існувати окремо? Ні! Тож і вчителя без учнів не існує, і навпаки.

Шляхи пізнання, немов тернисту ниву,

Ми маємо разом з вами пройти.

На тім шляху ти лаврів не чекай —

Тоді збереш жаданий урожай.

А поки ти лише засіяв поле,

Тож паростки зелені виглядай.

Щоб ці паростки заколосилися добірним урожаєм, потрібна ваша активна робота. Я розраховую на неї і сподіваюся, що дух партнерства допоможе нам у цьому.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Викладач. Робота в групах

Завдання для груп

1-й групі

Змоделюйте процес ембріонального розвитку. Дайте коротке пояснення кожного його етапу.

(Відповідь. Яйцеклітина х сперматозоїд = Зигота  дробіння    бластула гаструла                  нейрула              органогенез )

2-й групі

Пригадайте інформацію про основні етапи органогенезу. Продумайте спосіб подачі інформації слухачам(відповідь за таблицею «Органи людини»).

З ектодерми утворюється нервова тканина, органи чуття, епідерміс шкіри, шкірні залози, передня і задня кишка.

З мезодерми утворюються зачатки скелета, мускулатура, кровоносна статева, видільна системи, плевра, перикард.

З ентодерми утворюється епітелій, що вистилає порожнини травної системи, печінка, підшлункова залоза,хорда, плавальний міхур, легені, відділи гіпофіза та щитоподібної залози.

3-й групі

Доповніть німу схему «Клітини — утворювачі тканин» (додаток, схема 1), поясніть її.

(Після презентації роботи кожної групи, учні проводять взаємооцінювання.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Викладач. У м. Бостоні, у музеї мистецтв знаходиться картина Поля Гогена. На ній зображено немовля, яке спить. Поруч сидить молода жінка…Людина зриває плоди…. Фігура старого, який замислився про смерть.

 

 

 

 

 

 

 

 

Що намагався передати таким сюжетом художник? Як би ви назвали картину?.( Назва картини «Звідки ми? Хто ми? Куди йдемо?»)

•             Що таке онтогенез?
•             Які є типи онтогенезу?

Складання асоціативного куща «Онтогенез» (додаток, схема 2)

При складанні слід дотримуватись таких правил.

1. Написати на дошці в центрі ключове слово, виділити його.

2. Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку.

3. Після закінчення «куща» вказати проблеми чи теми, для розгляду яких необхідна додаткова інформація.

4. Записати всі ідеї, які з’являються, доти, поки дозволяє час.

(Можливі слова:розвиток, розмноження, запліднення, індивідуальний,

етапи, живі організми,прямий, непрямий, філогенез,

метаморфози, постембріональний, ембріональний, Геккель ).

ІV. Сприйняття та засвоєння нових знань

Викладач. Постембріональний (післязародковий) розвиток тварин — це період, який триває від народження до виходу з оболонок, що вкривають зародок, і закінчується, коли організм стає здатним до розмноження. У цей час організм росте, диференціюються деякі його органи (наприклад, статеві залози). Постембріональний розвиток може бути прямим або непрямим

1. Робота в групах

Учні об’єднуються у творчі групи, які працюють за певними завданнями, користуючись матеріалами підручника (завдання диференційовані),з допомогою інтерактивної системи позначок. При цьому, прочитавши текст, треба поставити поряд відповідну позначку:

«٧» - відома інформація;

«+» - нова інформація;

«?» - здивувала, зацікавила;

«-» - заперечує, те що я знаю.

Після опрацьованого матеріалу кожна група доповідає.

 

 

Завдання для груп

Група 1

В чому полягає біологічне значення прямого розвиток?

Група 2

Яке біологічне значення непрямого розвитку?

Група 3

Які є види росту та регенерації?

Презентація відповідей груп

Виступ групи 1. В чому полягає біологічне значення прямого розвиток?(додаток,схема 3)

Прямий розвиток відбувається внаслідок ембріонізації. Ембріонізація — це явище, коли ембріональний період подовжується завдяки живленню ембріона ресурсами материнського організму (плацентарні ссавці, деякі хрящові риби) або запасними поживними речовинами яйця (плазуни, птахи).

Результатом ембріонізації є народження особини на високому ступені розвитку, що зменшує її вразливість до чинників зовнішнього середовища. У плацентарних ссавців, деяких сумчастих, акул, скорпіонів одна із зародкових оболонок зростається зі стінками розширеної частини яйцепроводів (матки) таким чином, що через кров матері до зародка потрапляють поживні речовини та кисень, а виводяться продукти обміну та вуглекислий газ. Появу на світ такого зародка називають справжнім живонародженням. Якщо зародок розвивається за рахунок запасних поживних речовин яйця всередині материнського організму і звільняється від яйцевих оболонок ще в жіночих статевих ходах, це називається яйцеживонародженням (деякі ящірки, змії, акваріумні рибки). Коли зародок розвивається в яйці поза материнським організмом і виходить з нього в довкілля, таке явище дістало назву яйценародження (більшість плазунів, птахів, першозвірі, членистоногі, кишковопорожнинні тощо)(демонстрація мультимедійної презентації).

2)Повідомлення учня про шкідливий вплив алкоголю та нікотину на розвиток зародка у людини (Демонстрація мультимедійної презентації).

На організм майбутньої дитини згубно діють наркотики, алкоголь та тютюн. Діти, зачаті в нетверезому стані, та діти п'яниць народжуються з фізичними вадами, повільніше ростуть, у них спостерігається розумова відсталість. Болгарський медик Георгій Єфімов у своїх дослідженнях показав, що від 23 хронічних алкоголіків народилося 15 мертвих дітей і 8 із вадами. Медичними дослідженнями встановлено, що більшість вад розвитку дитини , формуються в перші три місяці, коли відбувається формування його органів. Наприклад, ми знаємо, що на 4—8 тижні ембріонального розвитку формується череп, а серцевий м'яз — на 4—6 тижні. Якщо жінка вживає спиртне у цей період вагітності, може виникнути мікроцефалія (недорозвиненість черепа і головного мозку, що призводить до розумової неповноцінності), патологія серця та інших органів.

Нікотин шкодить не лише організмові людини, яка курить. Від кожної цигарки, викуреної майбутньою матір'ю, велика частка шкідливих речовин дістається і плоду. Експериментальні дані свідчать, що нікотин проникає в тканини плода через 5 хв. після затяжки. Отже, коли жінка курить, в організм дитини кожну хвилину потрапляє приблизно 18% нікотину, а виділяється всього 10%. Таким чином, у крові ембріона проходить накопичення нікотину, що може призвести до викиднів чи народження мертвих дітей.

Дитина жінки, яка курить, має вагу при народженні у середньому на 250 г меншу, ніж у тієї, яка не курить. Страждають і діти батьків-курців. Тютюновий дим спричиняє головний біль, нездужання, зменшення активності дитини, швидку втому, загострення захворювань верхніх дихальних шляхів.

3) Літературна хвилинка
Учень зачитує фрагмент вірша заслуженого вчителя України Віолетти Дворецької (м. Київ):

Біди уникнути ще можна

Тримає пальцями цигарку звично,

Розкурює і пухкає димком

Створіння надзвичайно симпатичне —

Дівча, якому б пити молоко...

П'ятнадцять чи шістнадцять їй від сили,

Можливо, першокурсниця вона.

«Кинь, дівчинко  — хотілося щосили

Їй крикнути, — твоя ж колись вина

У тому буде, що дитя народиш

Неповноцінне, хворе назавжди.

Майбутньому своєму зле ти робиш,

Уникнути не зможеш ти біди!»

Легені, бронхи, горло — все страждає

В людини, що вживає нікотин.

Виступ групи 2 . Яке біологічне значення непрямого розвитку?(схема 3)

Непрямий розвиток супроводжується значними змінами у будові організму, завдяки яким личинка перетворюється на дорослу особину. Личинка - фаза післязародкового розвитку багатьох безхребетних (більшість кишковопорожнинних, плоских, круглих і кільчастих червів, молюсків, комахи, голкошкірі тощо) і деяких хребетних (ланцетники, кісткові риби, земноводні тощо) тварин, у яких запаси поживних речовин в яйці недостатні для завершення процесів формування органів та їхніх систем, притаманних дорослій особині.

Непрямий розвиток відбувається в кілька послідовних етапів (фаз), на кожному з яких тварина характеризується певними особливостями будови та життєвих функцій. Наприклад, у процесі розвитку комах з неповним перетворенням виділяють фази яйця, личинки та дорослої комахи (клопи, бабки, таргани, прямокрилі, воші),а при розвитку з повним перетворенням - яйця, личинки, лялечки та дорослої комахи (метелики, жуки, перетинчастокрилі, блохи тощо).

При цьому особливе значення має фаза лялечки, на якій відбувається докорінна перебудова організму: за участю лізосом перетравлюється більшість внутрішніх органів личинки (травна, м'язова, видільна системи тощо), а з особливих зародкових клітин формуються тканини та органи дорослої комахи(демонстрація презентації).

4. Розповідь викладача за допомогою «Методу невербальних асоціацій»

Метод невербальних асоціацій передбачає позначення значками-символами функцій, процесів, явищ. Коли в учнів працює уява й фантазія, вони без особливих зусиль запам’ятовують навіть складні для сприйняття процеси та явища.

Викладач. Непрямий тип розвитку забезпечує кілька важливих біологічних функцій, які сприяють існуванню виду (демонстрація мультимедійної презентації).

Живильна функція. На певній фазі розвитку тварина отримує найбільше поживних речовин, потрібних для завершення розвитку. У комах цю функцію здійснює личинка (так, гусінь метеликів за час свого розвитку може збільшувати масу тіла в 10 000 разів і більше). Дорослі комахи, як вам відомо, не ростуть і живляться тільки для підтримання обміну речовин чи розвитку статевих продуктів, а деякі не живляться взагалі, використовуючи запаси поживних речовин, накопичені личинкою (наприклад, одноденки, шовковичний шовкопряд, оводи).

Раціональне використання ресурсів. Різні фази розвитку часто розділені просторово, як за способом, так і об'єктами живлення. Так удається уникнути надмірного зростання густоти популяції, що могло б призвести до виснаження ресурсів, необхідних для існування виду. Це явище спостерігають у комах, які розвиваються з повним перетворенням, прохідних риб, паразитичних організмів, цикл розвитку яких пов'язаний зі зміною хазяїв, земноводних тощо.

Функція розселення. Личинки багатьох тварин, які ведуть малорухомий чи прикріплений спосіб життя (губки, коралові поліпи, двостулкові молюски, ланцетники, вусоногі ракоподібні тощо), здатні активно чи пасивно (за допомогою течій, вітру, інших організмів) розселюватись, забезпечуючи поширення виду.

Забезпечення зараження хазяїв. Личинки паразитичних видів потрапляють різними шляхами в організм хазяїна. Так, з їжею потрапляють в організм людини личинки котячого сисуна, ціп'яків, стьожка широкого, трихінели; з водою - печінкового сисуна; через шкіру - анкілостоми тощо. В організмі хазяїна вони мігрують до певних тканин чи органів, де завершується їхній розвиток

5) Заповнення таблиці

Таблиця 1

Групи тварин, які мають прямий розвиток	Групи тварин, які мають непрямий розвиток

6. Дискусія у стилі телевізійного ток - шоу

Виступ групи 3. Які є види росту та регенерації? (демонстрація мультимедійної презентації)

Запитання

•             Що таке ріст?
•             Коли ростуть одноклітинні організми?
•             Як ви вважаєте, що таке обмежений та необмежений ріст?
•             Чим відрізняється обмежений ріст від необмеженого?
•             Охарактеризуйте безперервний та періодичний ріст.

•             Від чого залежить ріст особин кожного виду?
•             Що таке регенерація?
•             Які типи регенерації вам відомі?
•             Приклади регенерації у рослин?
•             Наведіть приклади регенерації у тварин?
•             Від чого залежить ступінь регенерації організмів?

V. Осмислення об’єктивних зв’язків

Гра «Інтелектуальний двобій»
Кожна група підібрала одне запитання своїм суперникам і задає його. Перше запитання задає викладач, а потім слідкує, щоб запитання отримала кожна група.

1.У Південній півкулі діти роблять це втричі швидше із серпня по грудень, а в Північному, навпаки, - із січня по серпень. Що саме? (Ростуть).

2. Давно відомо, що переважна кількість матерів тримають немовля лівою рукою. Американський психолог Чи Солк висловив гіпотезу, що для заспокоєння дитині дуже важливо чути…Що? (Як б’ється серце матері до якого та звикла ще до народження).

3. Деяким новонародженим дітям лікарі зобов’язанні вводити мікродози наркотиків. У якому випадку це рятує їх життя? (У тому випадку, коли мати вживала наркотики під час вагітності).

4. У колишні часи в арабських племенах можна було спостерігати таку картину: декілька вершників мчалися на повному скаку на жінку, прив’язану до дерев’яного стовпа, повертаючи вбік тільки в останній момент. А в чому полягав сенс цієї процедури? (Породілля лякали, щоб вона швидше розродилася).

VІ.Узагальнення й систематизація знань

Складання сенканів

Сенкан – це білий вірш, у якому синтезовано інформацію в стислому вислові з п’яти рядків.

Алгоритм складання сенканів:

1 рядок – одне слово(іменник);

2 рядок – два прикметника, що характеризують іменник;

3 рядок – три дієслова, виражають дії іменника;

4 рядок – чотири слова (фраза , що розповідаю про іменник);

5 рядок – одне слово, що підсумовує зміст вірша.

Сенкан допомагає підсумувати інформацію, визначити головні ідеї, думки

Учні складають сенкани на теми: «Розвиток», «Ріст», «Метаморфоз».

Можливі відповіді

Післязародковий

Прямий, непрямий

Не змінюються, змінюються, народжуються

Від народження до смерті

Розвиток

***

Ріст

Обмежений, необмежений

Ділиться, збільшується, досягає

Ріст — збільшення маси та розмірів

Збільшення

***

Метаморфоз

Неповний, повний

Змінюється, перетворюється, удосконалюється

Глибокі зміни структури організму

Перетворення

VІІ. Рефлексія

Метод «Незакінчене речення»

• Мені сподобалося на сьогоднішньому уроці...
• Мені не сподобалося на сьогоднішньому уроці...
• Я вважаю що засвоїв матеріал на ……балів
• Моя думка про урок…..

VІІІ.Домашнє завдання

1. Вивчити § 35 підручника.
2. Творче завдання підібрати повідомлення, вірші, вислови відомих людей, твори художників про «Постембріональний розвиток людини».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

Схема 1

 

 

 

 

 

 

 

Схема 2

 

 

 

 

 

 

 

Схема 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Кучеренко М. Є., Балан П. Г.. Вервес Ю. Г. загальна біологія. 10-11 кл.-К.:Генеза,1998.

2. Саливон Н. В. Розмноження та індивідуальний розвиток організмів. 11 клас. // Біологія.-2012.-№ 4(340).

3. Матеріали Інтернет ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фрагменти відкритого уроку