Урок " Повчальний характер і художні особливості збірки «Байки Харківські». "

 

розвивати в учнів уміння поєднувати алегоричність байки з життям;

виховувати в учнів кращі риси характеру через алегоричні байкарські сюжети.

Обладнання:  хрестоматія, підручник, портрети і відомості про видатних байкарів світу.

Методи:  бесіда, дослідження.

 

      Люблю я те, що зверху нічого, а всередині

      щось, зовні брехня, але всередині істина.

Г.Сковорода

 

Хід уроку

І. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вступне слово вчителя

Постать Григорія Савича Сковороди в давній українській літературі – одна з найпомітніших. Вона належить до тих, що з плином часу дедалі більше ваблять уми поколінь. Письменник, філософ, композитор, співак, знавець багатьох мов, байкар; Сковорода дивував сучасників різнобічним талантом, енциклопедичними знаннями, відповідністю духовних устремлінь своїм вчинкам і діям. Його творчий доробок по праву є надбанням не тільки української, а й світової культури.

Сковорода – цілий світ, у якому багато цікавого і для вас. Давайте на сьогоднішньому уроці відкриємо для себе ще одну сторінку творчості і відчуємо той вплив Сковороди, який пробуджує совість, спонукає ще й ще раз замислитись над своїм призначенням у цьому світі.

 

2. Перевірка домашнього завдання.

На попередніх уроках ми ознайомилися із біографією письменника та опрацювали його збірку «Сад божественних пісень».

Своє життєве кредо Г.Сковорода сформулював у розмові з Харківським губернатором Євдокимом Щербиніним: «Світ нагадує театр, і щоб зобразити в театрі гру з успіхом і похвалою, то беруть ролі за здібностями …»

 

• Які ж ролі  в театрі життя зіграв Г.Сковорода?
  • Я вважаю, що Г.Сковорода зіграв у своєму житті три найважливіші для нього ролі. Це Людина, Мандрівний філософ, Музика.

 

• Якою людиною був Григорій Сковорода. У формі діалогу між учнем і уявним письменником творча група, яка плідно працювала вдома, продемонструє інтерв’ю, у якому закцентує свою увагу на рисах характеру філософа та моральних принципах, якими керувався поет – лірик.

 

• Діалог із Г.Сковородою міг бути таким:

 

Учень Григорію Савичу, скажіть, будь  ласка, у чому головна мета життя людського,

Сковорода Кожна людина має мету в житті і впевнено йде до неї, та, на жаль,  при цьому мало часу вона приділяє духу, думці, серцю.

  Головна мета життя людського в тому, щоб духові нашому дати життя, серце наповнити шляхетністю, думки очистити від бруду, осяяти їх промінням доброти й любові. Коли дух у людини веселий, думки спокійні, серце мирне, то все навкруги світле, щасливе, блаженне.

Учень Що Ви найбільше цінували в людях і чого не терпіли?

Сковорода У людях я цінував високу моральність, правдивість, гуманність, справжню любов, безкорисливу дружбу, повагу та вдячність дітей до батьків.

Учень Шановний Григорію Савичу, усе своє життя Ви задовольнялися малим, утримуючись від життєвих спокус, жили цнотливо і смиренно, багато працювали, Вашими рисами характеру були терпіння, благодушність, скромність і безкорисливість. Мені здається Ви жили без розладу з самим собою. Як Вам це вдалось?

Сковорода По-перше, я багато працював над собою, не марнував часу, бо з усіх утрат утрата часу найтяжча.

  По-друге, знав і добре пам’ятав, що все в руках Господніх, і тому віддав себе цілковито на волю Творця.

  По-третє, до всіх людей ставився по-доброму, бо зерно розуміння , посіяне в душі, із часом проростає в добрі справи, гідні вчинки.

  І насамкінець, розумів, що здоров’я, соромливість, репутація – найцінніші скарби

Учень Чи вважаєте Ви себе щасливою людиною?

Сковорода Так. Я жив у гармонії з собою, моя доля й творчість нероздільні, жодного разу я не зрадив своїм ідеалам, тому «світ ловив мене, та не впіймав». Я щаслива людина.

Учень Мудрий філософе, дайте пораду нам, сучасникам, як на Вашу думку, досягти вершин відчуття глибокого вдоволення життям її безмежної радості від нього?

Сковорода Шукайте щастя своє в самих собі, бо, пізнавши себе, пізнаєте все …

Учень Дякую, вельмишановний добродію Григорію Савичу, за те, що Ви промовили із сивої давнини своє слово для моїх ровесників у ХХІ століття.

 

• А що ви можете сказати про Сковороду як про мандрівного філософа, у чому полягали «філософія серця» і «філософія розуму»? Скористайтеся схемою – опору, що є у вас у зошитах.

На визнанні чого будується філософське вчення Г.Сковороди?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________

• Головне джерело всієї творчості Г.Сковороди – Біблія. На ній ґрунтується  його філософська система. Його «філософія серця» полягала в тому, щоб зуміти перемогти в собі згубні пристрасті, приборкувати інстинкти. Він вважав, що тільки тоді людина буде щасливою, коли зуміє знайти шлях до серця іншої людини, наповнить його добротою, щирістю, сердечністю, розумінням.  На його думку, це буде той єдиний і правильний шлях до загального щастя.

«Філософія розуму» - це «сродна праця», гармонія з собою і світом, реалізація закладеного в тобі божественного замислу.

 

Г.Сковорода був справжньою людиною, добре розумів себе та оточуючих, мабуть, недаремно його вважають одним із найкращих філософів світового рівня. Крім цього ця людина мала неабиякий композиторський талант. Він добре співав, грав на сопілці, скрипці, бандурі, гуслях, органі, флейті.

А сьогодні нам належить оцінити рівень майстерності Г.Сковороди ще в одній ролі – письменника - байкаря.

Байка широко побутувала в Україні ще ХVІІ ст. Її використовували в курсах риторики та піїтики, цим жанром часто послуговувалися у своїх проповідях Йоанакій Галятовський, Антоній Радивиловський. Але значно поширенішим на той час були притчі, яких чимало знайдемо в Біблії. Отже, байкарська творчість Г.Сковороди постала на ґрунті давньої традиції. Окрім того,  не забуваймо, що це була людина великої вченості, він добре знав античну літературу, міфологію, фольклор, був обізнаний із творчістю відомих байкарів давнини – Езопа та Федра, а також француза Лафонтена.

• Зверніть увагу на схему «Байка світова», що на дошці. Назвіть відомі байки Езопа, Федра, Лафонтена.

______________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

_______________________________________________________________

 

• Езоп «Ворона і лисиця», «Мурашка і цикада», «Хліборобові діти». Лафонтена              «Зачумлені звірі».                                                                                                   Федр              «Шуліка і Голуби», «Вовк і Ягня».
  • Скажіть, на основі чиєї творчості створювали свої байки Федр та Лафонтен?
• У творах Федра і Лафонтена є чимало запозичених сюжетів з творчості Езопа.
  • Зверніть увагу ще раз на схему «Байка світова» і скажіть, що є найважливішим джерелом творчості Г.Сковороди?

• Г.Сковорода найважливішим джерелом своєї творчості вважав Біблію.

 

У 1769-1774р.р. письменник створив 30 оповідок, що склали знамениту збірку «Байки харківські». Жанр байки не був тимчасовим захопленням Сковороди. Перші 15 написано «у сьомий десяток нашого століття», мабуть, у 1769р. після вигнання із Харківського колегіуму, коли філософ усамітнився на хуторах побіля Харкова. Решту 15 завершено в 1774 р. в с.Бабаях.

Оригінал збірки байок, подарований І.Панкову, не зберігся, а з численних списків до нас дійшли лише три. Вперше збірка була надрукована в 1946 році.

 

 

ІІІ. Актуалізація знань про байку як літературний жанр.

Учитель читає байку №2 «Ворон і Чиж»

Бесіда

• До якого жанру віднесемо твір?
• Назвіть основні ознаки байки.
• Що таке алегорія? (Тим учням, що забули цей термін, допоможе роздатковий матеріал, де вміщено короткий словничок до уроку).

 

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

• Збірці «Байки харківські» передує лист – звернення  письменника до «друга – читача». Яке значення мав цей своєрідний вступ до збірки і які погляди на байку висловлює Григорій Сковорода?
• Які ж проблеми порушує у своїх байках Григорій Сковорода?

 

Творча робота в парах.

Учні читають байки за ролями, коротко характеризують прочитані  самостійно байки («Олениця та Кабан», «Жайворонки», «Голова і Тулуб», «Дрізд і Зозуля») та їхню дидактичну частину – мораль, користуючись алгоритмом аналізу байки.

Така робота дасть змогу за короткий час охопити значний за тематикою  та образною системою масив байок Сковороди, удосконалювати навички самостійного аналізу художнього твору, - і таким чином розширити знання учнів.

 

• Що спільного мають байки письменника з його філософськими трактатами?

• Учні звертаються до схеми "Філософські погляди Сковороди", яка є на дошці та в роздатковому матері­алі, роблять висновок: і в байках він залишається філософом, порушуючи проблеми спорідненої праці, пізнання своєї природи, природовідповідності, «нерав­ного равенства», осягнення істинних цінностей через Біблію тощо.

 

III. Колективна робота з текстом байки "Бджола і Шершень".

Улюблена філософська тема Сковороди - природовідповідність, щастя трудитися за своїм природним обдарованням: «Природа наснажує до діла і змушує до праці, роблячи її солодкою» («Розмова, звана алфавіт, або Буквар світу»). Проаналізуймо, як ця тема потрактовується в байці «Бджола і Шершень» (аналіз байки за алгоритмом, визначення основних дидактичних по­зицій твору, міні-дискусія за деякими з них):

 

• Яка особливість сюжету цієї байки? (Діалог, суперечка. Бджола отримує радість від щоденної праці, а Шершень не може збагнути цього!)
• У чому суть протистояння Бджоли і Шершня?
• Розкрийте зміст алегорії образу Шершня. Чи погоджу­єтеся ви з його життєвою позицією? (Шершень – це образ людини, котра живе крадіжкою чужого і проводить життя паразитичне, в розкошах)
• У чому алегорія образу Бджоли є антиподом Шершня? (Праця повинна стати для людини потребою, «найсолодшою поживою». Тільки тоді життя матиме зміст і красу. А паразитів на зразок Шершня в суспільстві не повинно бути. У праці людина відчуває радість буття, а в безділлі – деградує.)
• Які висновки робить байкар-філософ із діалогу Бджо­ли та Шершня?

 

1. Споріднена праця - найсолодший бенкет, а веселе сер­це - життя для людини (Сирах).
2. Що є боліснішого, ніж купатись у багатстві, та смер­тельно мучитися з того, що не маєш спорідненої праці.
3. Немає нічого радіснішого, ніж жити за призначенням.

• Як ви розумієте наведений у байці парадоксальний вислів філософа Епікура: «Вдячність моя блаженній натурі, що потрібне зробила неважким, а важке – непотрібним»?
• 3 якою метою байкар цитує Біблію: «Всяке є у всьому»? Відбувається короткий обмін думками, після чого вчитель призначає експертну групу, яка має узагаль­нити матеріал уроку з питання «Особливості байок Г.Сковороди».

Названі учні сідають за окремий стіл, а клас тим часом отримує творче завдання.

 

IV. Творча п'ятихвилинка.

Ми ознайомилися з частиною байкарського спадку Г.Сковороди, доторкнулися до мудрості, що нею пере­сипані невеличкі обсягом, але глибокі змістом байки письменника й, очевидно, певною мірою збагнули за­кономірності будови творів, хід філософських розмір­ковувань Григорія Савовича. Спробуймо перевірити це в усній творчій роботі.

Суть роботи полягає в тому, що вчитель читає сю­жетну частину байки, наприклад №13, а силу дев'я­тикласники додумують самостійно. Через 3-5 хв за­слуховується кілька відповідей, після чого читається варіант Г.Сковороди, порівнюється, хто зі школярів був найближчим до оригіналу. Тим часом експертна група завершує роботу, і призначений керівником гру­пи учень оприлюднює висновки, а клас по ходу запи­сує їх у зошити. Учитель повинен уважно стежити за доповіддю і в разі потреби вносити корективи щодо форми і змісту висловлювань.

Особливості байок Г. Сковороди

1. Прозова форма.
2. Переважно оригінальні сюжети.
3. Сюжетна частина: або короткий діалог («Колеса часовії», «Голова і Тулуб», «Сова і Дрізд»), або розгорнуте оповідання («Мурашка і Свиня», «Собака і Вовк» й ін.).
4. Сила, або мораль, подається у формі короткого афо­ризму, коментарю чи навіть філософського міні-трактату.
5. Викривальна суть байок щодо вад людського характеру.
6. Уславлення високих моральних якостей людини в образах-алегоріях.
7. Мовне багатство: насиченість прислів'ями, приказка­ми, крилатими висловами, цитатами з Біблії та філософсь­ких творів попередників, що свідчить про глибоку осві­ченість письменника, знання фольклору; афористичність.

 

Проте слід зазначити, що байки Сковороди напи­сані книжною мовою, стихія живої народної говірки присутня лише в діалогах дійових осіб, за що байка-реві-філософу дорікав Іван Франко: «Сковорода писав досить незграбною книжною мовою», «кучерявим і ба­ламутним стилем», що «було не під силу широкому чи­тачеві» (якщо дозволить час, можна запитати в учнів, чи погоджуються вони з такою думкою критика).

 

V. Підбиття підсумків.

У байках Г.Сковороди сконденсовані народний досвід і кмітливість, біблійна мудрість, ідеї античних філософів та сучасників пись­менника. Про це свідчать і ті словесні перлини думки, що ви їх відшукали, готуючись до уроку.

Опитування «Закінчити речення»

«Ознайомившись із творчістю Г.Сковороди, мені запам’ятався афоризм …»

(Використаємо інтерактивний метод «Мікрофон»).

 

Симфонія мудрості

• Немає нічого радіснішого, ніж жити за покликанням.
• Всяке є у всьому.
• Дерево по плодах пізнається. «Ворона і Чиж»
• Бог наближає подібного до подібного.
• Джерело завжди надійніше калюжі.
• Лучче з одним розумним в добрі та пошані жити, аніж із сотнею дурнів. «Сова і Дрізд»
• Багато хто не за призначенням починає жити.

 

VI. Домашнє завдання.

Самостійно проаналізувати байку «Кукушка і Косик», написати розгорнуте мірку­вання на основі одного з афоризмів, узятого з байок Г.Сковороди.

 

 

 Додатки до уроку

«Сміючись, говорити правду»

Байки Григорія Сковороди

 

Алгоритм аналізу байки

 

1. Тема, проблема твору.
2. Сюжет (зміст).
3. Смисл алегоричних образів.
4. Зображувально-виражальні засоби.
5. Єдність (відповідність) змісту і форми.
6. Головна думка (ідея, сила) байки.

 

 

Тезаурус