Урок повторення та узагальнення з історії України. Гра Бінго (8клас)

Урок повторення та узагальнення знань з історії України (8 клас)

Метод гри «Бінго»

Мета уроку: засвоєння та корекція учнями опорних знань та навичок, здобутих впродовж вивчення історії Козаччини в Україні;

Удосконалювати вміння учнів роботи в групах, пошуку історичних фактів, селекції історичних фактів за певними групами та критеріями, аргументації власної точки зору;

Закріпити знання учнів про історію України часів Козацтва: її видатних постатей, особливостей історичного розвитку та притаманних рис побуту та культури;

Розвиваюча мета уроку:

•       Розвивати логічне мислення учнів через такі операції як аналіз, порівняння, систематизація;
•       Підвищувати стилістичну культуру мовлення;
•       Розвивати зв’яне усне і писемне мовлення, критичне мислення і творчу уяву;
•       Розвивати вміння і навички правильного відбору історичних фактів і спів ставляти їх до певної категорії;

Виховна мета:

•       Виховувати в учнів національну свідомість, самосвідомість, любов до рідної держави та своєї історії, мови та свого народу.
•       Виховувати в учнів самостійність, мислення та кмітливість, вміння аргументувати і доводити власну позицію;
•       Виховувати в учнів старанність, наполегливість, бажання творчо працювати.

Міжпредметні зв’язки: художня культура, українська література;

Тип уроку: Інтерактивний урок

Обладнання: папір та ручки;

Хід уроку

1.   Організаційна частина уроку

•       Привітання
•       Перевірка присутності учнів
•       Підготовка до уроку

2.   Актуалізація опорних знань учнів

•       Нагадування учням теми попереднього уроку

3.   Оголошення теми уроку та мети уроку.

Сьогодні на уроці ми пограємо відому гру «Бінго» і одночасно повторимо історію Козаччини, цікаво чи не так?

4.   Виконання завдання

Учитель роздає уже готові надруковані аркуші паперу, де міститимуться імена та дати.  Учитель буде зачитувати номер питання та саме питання, учні матимуть 30 секунд, аби закреслити на своєму аркуші правильну відповідь.  У аркуші будуть зайві імена та дати, тому учні повинні віднайти правильну відповідь. До того ж, учитель може поділити учнів на команди, аби вона командами працювали разом над одним аркушем, або ж дати кожному учні власний. Учні повинні закреслити правильну відповідь та поставити номер запитання біля закресленого імені, слова чи дати. Згодом вчитель перевіряє відповіді учнів, або ж це можна зробити разом у класі. Учитель зачитує питання ( факти наведені про особу та подію) у довільному порядку, але зазначає номер запитання.

Переходимо до гри.

Приклади запитань:

Дати:

1) 1616 р. - Похід запорозьких козаків, очолюваних гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним, на Кафу, узяття її та звільнення невільників.

2)  1630 р. - Козацьке повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

3) 25 січня 1648 р. - Початок Національно-визвольної війни. Повстання козаків на Запорозькій Січі й обрання гетьманом Богдана Хмельницького

4) 5–6 травня 1648 р. - Битва під Жовтими Водами.

5) 16 травня 1648 р. - Битва під Корсунем.

6) 18–30 червня 1651 р. - Битва під Берестечком.

7) 8 січня 1654 р. - Козацька рада, скликана Богданом Хмельницьким у Переяславі, ухвалила присягнути на вірність московському цареві

8) 6 вересня 1658 р. - Укладення україно-польської Гадяцької угоди.

9) 1663 р. - Поділ Війська Запорозького на лівобережний і правобережний гетьманати.

10) 27 червня 1709 р. - Полтавська битва.

Імена:

1) Богдан Хмельницький - перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана.

2) Іван Мазепа - тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року став на бік шведів. Після поразки під Полтавою був вимушений переселитись до Молдовського князівства.

3) Петро Конашевич-Сагайдачний - невдовзі після обрання гетьманом підготував похід до неприступної османської фортеці Кафи (сучасна Феодосія), що була головним невільничим ринком у Криму.

4) Дмитро  Вишневецький – мав прізвисько «Байда» та вважається засновником Запорозької Січі.

5) Пилип Орлик - один із упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який іноді називають «першою в світі Конституцією», фактично — козацького суспільного договору.

6) Іван Виговський - на початку Хмельниччини брав участь у битві під Жовтими водами (1648) на боці польських військ. У ході битви потрапив до татарського полону, але був викуплений гетьманом Богданом Хмельницьким. Після переходу на бік козаків-повстанців працював особистим писарем гетьмана, а в 1650 отримав посаду військового генерального писаря. Сформував і очолив козацький уряд при гетьмані — Генеральну військову канцелярію.

7) Марко Жмайло - гетьман реєстрового козацтва (1625), керівник селянсько-козацького повстання 1625 року.

8) Данило Апостол – на портретах мав дуже незвичайну особливість, яку неможливо не помітити.

9) Кирило Розумовський – останній гетьман Гетьманщини, граф та генерал-фельдмаршал.

10) Яків Острянин - після придушення повстання Павлюка 1637 року, прибув до Запорозької Січі, де на початку 1638 року був обраний гетьманом нереєстрового козацтва. Навесні 1638 року очолив козацьке повстання. Після поразки під Жовнином відступив на Слобідську Україну де заснував Чугуїв. Убитий чугуївськими козаками під час заворушення зі старшиною.

5. Підбиття підсумків уроку

•       Учитель робить висновок уроку, називаючи , чого вдалося учням навчити та яких цілей вдалося досягти, впродовж інтерактивного уроку;

              6. Інструктаж домашнього завдання: зробити кросворд з історії Гетьманщини на 10 запитань;

Картки для учасників можуть виглядати так, як подано нижче: