Урок повторення та узагальнення знань з теми «Знайомство з історією». 5 клас.
Мета:
Тип уроку: урок повторення навчального матеріалу та узагальнення знань. Обладнання: матеріали для дидактичних ігор підготовлені учителем й учнями (кросворди, картки із запитаннями); «Екран змагань» з результатами команд; підручник.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ Учитель – ведучий повідомляє теми гри-змагання та інформує про основні форми роботи, ознайомлює з «Екраном змагань».
|
№ з/п |
Конкурси |
Кількість балів |
||
|
1-ша команда |
2-га команда |
3-тя команда |
||
|
1 |
Історичне лото |
|
|
|
|
2 |
Кросворд «Ключове слово» |
|
|
|
|
3 |
Хронологічна скарбничка |
|
|
|
|
4 |
«Вірю – не вірю» (домашнє завдання) |
|
|
|
|
5 |
Узагальнення |
|
|
|
|
|
Усього балів |
|
|
|
|
|
Місце у грі-змаганні |
|
|
|
ІІ. ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСНОЇ ГРИ
Методичні рекомендації щодо проведення
1.Захід проводять як конкурсну гру, при цьому клас заздалегідь поділяється на 3 команди по 8 учнів. При цьому команди обирають назву, капітана, малюють емблеми команд. 2. Члени однієї команди сидять окремо за «круглим столом». 3. Учитель виступає в ролі ведучого гри, який координує діяльність команд: інформує про основні етапи гри, повідомляє зміст конкурсів і їхні правила, заповнює «Екран змагань», підбиває підсумок гри. 4. На заході присутні гості: адміністрація школи, класний керівник, учні паралельного 5-го класу, батьки учнів. 5. Із запрошених формують журі змагання, яке перевіряє правильність виконання конкурсних завдань та оголошує результати. 6. Усі правильні відповіді під час перевірки журі відображують на інтерактивній дошці. Це дає змогу учням дізнатися, правильно чи ні вони зробили завдання, а журі швидше перевірити роботи. 7. Матеріал заходу «Знайомство з історією» треба поділити на певні змістові групи, він має містити головні факти, про які йшлося під час вивчення навчального курсу, а також передбачати додаткову інформацію до теми. 1-й конкурс. «Історичне лото» Правила Учитель готує три однакових комплекти (за кількістю команд) з 12 карток. Кожний комплект поділений на 3 складові: ім’я історичного діяча, місця та дати, пов’язані з ним. Кожна команда отримує аркуші формату А4 з 12-ма порожніми клітинками та набір з 12 карток. За 5 хвилин команди повинні у хронологічному порядку по вертикалі приклеїти на порожні клітинки аркуша картки з іменами історичних діячів, а по горизонталі – місця та дати, пов’язані з ними. Капітан команди демонструє заповнений аркуш з картками і здає його журі. Журі оцінює конкурс і повідомляє кількість балів, які отрима-ла кожна команда. Учитель-ведучий заносить ці дані в «Екран змагань».
Кожна правильно розташована на аркуші картка – 1 бал. Команда, яка зробила завдання першою, отримує додатковий 1 бал. Зразок карток для проведення конкурсу «Історичне лото»
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
4 |
|
|
|
1.Нестор |
Київ |
початок ХІІ століття |
|
2. Іван Федоров (Федорович) |
Львів |
1574 р. |
|
3. Вікентій Хвойка |
село Трипілля на Київщині |
1893 р. |
|
Борис Мозолевський |
курган Товста Могила |
1971 р. |
2-й конкурс. «Ключове слово» Правила Команди – учасниці отримують аркуші формату А3 з кросвордом, який необхідно розв’язати протягом 5 хвилин. Капітан команди демонструє виконаний кросворд і здає його журі, потім вголос зачитує додаткові запитан-ня та надає відповідь сам або хтось із членів команди. Журі оцінює конкурс і повідомляє кількість балів. Учитель-ведучий заносить ці дані в «Екран змагань». Оцінювання конкурсу (максимально 12 балів) Команда, яка першою правильно виконає завдання, отримує 1 бал. Кожне правильно вказане слово у кросворді – 1 бал. Кожна правильна відповідь на додаткове запитання – 2 бали. У випадку, коли команда не може надати правильну відповідь, команда суперників може відповісти та отримати додатковий 1 бал.
Зразок карток для проведення конкурсу «Ключове слово» Кросворд для 1-ї команди
|
1 - Н |
|
|
|
|
|
||||||
|
2 - О |
|
|
|
|
|
||||||
|
3 - М |
|
|
|
|
|
||||||
|
4 - І |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
5 - З |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
6 - М |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 - А |
|
|
|
|
|
||||||
Запитання 1. Давньоруський літописець, чернець Києво-Печерського монастиря, уклав «Повість минулих літ». 2. Давньогрецьке місто-держава у Північному Причорномор’ї. Ця назва у перекладі означає «Щаслива». 3. Грошовий знак, зливок певної форми, карбований із металу. 4. Наука, яка досліджує минуле людства. 5. Метал, із якого була виготовлена пектораль-символ влади скіфського царя. 6. Археолог, який 1971 року в кургані Товста Могила знайшов пектораль. 7. Установа, яка збирає, впорядковує і зберігає документи, писемні пам’ятки. Додаткові запитання 1. Поясніть, що в перекладі з грецької означає «номізма». 2. Назва якої допоміжної історичної дисципліни походить від слова «номізма»?
Зразок карток для проведення конкурсу «Ключове слово» Кросворд для 2-ї команди
|
1 - І |
|
|
|
|
|
|
||||
|
2 - С |
|
|
|
|
||||||
|
3 - Т |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
4 - О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 - Р |
|
|
|
|
|
|
||||
|
6 - І |
|
|
|
|
||||||
|
7 - Я |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Запитання 1. Спеціально обладнаний майдан для кінноспортивних змагань, який споруджували в давнину греки. 2. Іраномовні племена, що прийшли з Азії і проживали у степах Північного Причорномор’я та Приазов’я 2 500 років тому. 3. Село на Київщині, біля якого археолог В. Хвойко знайшов поселення племені, яке мешкало на теренах України 6 000 років тому. 4. Найдавніша вітчизняна рукописна книга на пергаменті – це … Євангеліє. 5. Лицьовий бік монети, де зображені герби, державні символи. 6. Ім’я першого книгодрукаря на українських землях, який у Львові 1574 року надрукував «Буквар». 7. Відомий історик-літописець українського козацтва. Додаткові запитання 1. Поясніть, що в перекладі з грецької мови означає «історія». 2. Що вивчає наука історія?
Зразок карток для проведення конкурсу «Ключове слово» Кросворд для 3-ї команди
|
1 - П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 - А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 - П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 - І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 - Р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 - У |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 - С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Запитання 1. Символ влади скіфського царя, який 1971 року знайшов у кургані Товста Могила археолог Б. Мозолевський. 2. Зворотний бік монети, на якому вказують номінал. 3. Давньогрецьке місто-держава в Північному Причорномор’ї. Ця назва в перекладі означає «рибний шлях». 4. Наука, яка досліджує минуле людства. 5. Лицьовий бік монети, де зображені герби, державні символи. 6. Цю назву вперше внесено до літопису 1187 року. Вона вказувала на землі Київщини, Переяславщини та Чернігівщини. 7. Скіфський курган, де археологи відкопали золотий гребінь, у верхній частині якого зображено битву скіфів. Додаткові запитання 1. Поясніть, з якої сировини виготовляли «папірус». 2. Для чого в Давньому Єгипті використовували папірус? Відповіді 1-ша команда. 1 Нестор; 2 Ольвія; 3 монета; 4 історія; 5 золото; 6 Мозолевський; 7 архів. 2-га команда. 1 іподром; 2 скіфи; 3 Трипілля; 4 Остромирове; 5 реверс; 6 Іван; 7 Яворницький. 3-тя команда. 1 пектораль; 2 аверс; 3 Пантікапей; 4 історія; 5 реверс; 6 Україна; 7 Солоха.
3-й конкурс. «Хронологічна скарбничка» Правила Учитель готує три однакових комплекти (за кількістю команд) із 9 карток. Кожний комплект – це 9 історичних подій. Кожна команда отримує набір з 9 карток та аркуші формату А4 з дев’ятьма порожніми клітинками – це ігрове поле, яке потрібно заповнити. Протягом 5 хвилин команди повинні у верхній частині в хронологічному порядку пронумерувати картки та підписати на них дату події або скільки років тому ця подія сталася, потім скласти картки за номерами на ігровому полі. Капітан команди демонструє заповнені картки і здає їх журі. Журі оцінює конкурс і повідомляє кількість балів, які отримала кожна команда. Учитель-ведучий заносить ці дані в «Екран змагань». Оцінювання конкурсу (максимально 19 балів) Команда, яка зробила завдання першою, отримує додатковий 1 бал. Кожна правильно пронумерована картка – 1 бал. Кожна правильно зазначена дата на картці – 1 бал.
Зразок карток для проведення конкурсу
|
1 |
2 |
3 |
|
4 |
5 |
6 |
|
7 |
8 |
9 |
|
1.5 000 років тому |
2. 2 500 років тому |
3. 1037 р. |
|
Поява писемності |
Початок існування грецьких міст-держав у Північному Причорномор’ї |
Спорудження Золотих воріт у Києві |
|
4. 1056 – 1057 рр. |
5. 1187 р. |
6. 1256 р. |
|
Створення Остромирового Євангелія |
Уперше в літописі зявилася назва «Україна» |
Заснування міста Львова князем Данилом Романовичем |
|
7. 1574 р. |
8. 1893 р. |
9. 1971 р. |
|
Іван Федоров надрукував у Львові «Буквар» |
Відкриття поселення трипільців археологом В. Хвойкою |
Винайдення в кургані Товста Могила золотої пекторалі |
4-й конкурс. «Вірю – не вірю» Правила Кожний учасник команди має свій номер, наприклад від 1 до 7. Учень готує вдома одну картку з твердженням до теми, яку команда отримала заздалегідь, на цій же картці пише правильну відповідь. «Так» - твердження правильне, «Ні» - твердження помилкове. Капітан команди стежить, щоб запитання не повторювалися, були зрозумілими та чіткими. Одночасно грають по колу всі № 1 з команд, потім усі № 2 та далі. Гравець 1-ї команди ставить питання гравцеві 2-ї команди, той – гравцеві 3-ї команди, а наступний – гравцеві 4-ї команди. Кожна трійця починає гру, при цьому обмінюється запитаннями. Коли відповідь правильна, картка переходить до того, хто правильно відповів, коли відповідь помилкова, то картка залишається в господаря. Після закінчення конкурсу капітан команди підраховує отримані бали та повідомляє їх журі. Учитель-ведучий заносить ці дані в «Екран змагань». Оцінювання конкурсу (максимально 21 бал) Кожна картка, на яку надана правильна відповідь – 2 бали. Кожна картка, на яку не була надана відповідь – 1 бал. Тема 1-ї команди «Палеографія», тема 2-ї команди – «Нумізматика», тема 3-ї команди – «Геральдика».
Зразок запитань для проведення конкурсу «Вірю – не вірю»
Тема «Палеографія» 1. Чи віриш ти, що давні єгиптяни використовували писемність на основі зав’язаних вузликів? 2. Піктографія – це малюнкове письмо. Чи віриш ти, що сучасні люди теж використовують піктографію? 3. Чи віриш ти, що папір як матеріал для письма уперше використали у Давньому Китаї? 4. Чи віриш ти, що папірус для письма давні єгиптяни виготовляли зі шкір телят? 5. Чи віриш ти, що абетка, якою користуються в Україні, має назву «глаголиця»? 6. Чи віриш ти, що в давнину на території України матеріалом для письма була кора берези? 7. Чи віриш ти, що на Русі у давнину книга була дуже коштовною і за одну книгу можна було придбати великий міський будинок? Тема «Нумізматика» 1. Чи віриш ти, що в давнину роль грошей виконували домашні тварини? 2. Чи віриш ти, що в давньогрецькому місті-державі Ольвії монети виготовляли у формі дельфіна? 3. Чи віриш ти, що в Київській Русі гривнями називали золоті монети? 4. Чи віриш ти, що для карбування перших монет у Київській Русі використовували срібні візантійські монети? 5. Чи віриш ти, що першим карбувати монети в Київській Русі став князь Володимир Великий? 6. Чи віриш ти, що написи на монеті називаються «казка»? 7. Чи віриш ти, що галузь знань, яка вивчає паперові гроші, називається сфрагістикою? Тема «Геральдика» 1. Чи віриш ти, що слово «герб» грецького походження та перекладають його як «спадщина»? 2. Чи віриш ти, що герби з’явилися як емблеми знатних родин? 3. Чи віриш ти, що малий Державний герб України – тризуб, був у давнину гербом роду Рюриковичів, правителів Київської Русі? 4. Чи віриш ти, що на гербі міста Київ зображений золотий лев? 5. Чи віриш ти, що червоний колір на гербі означає велич? 6. Чи віриш ти, що «щит», «шолом», «корона», «мантія» - це складові герба? 7. Чи віриш ти, що в середньовічній Європі людина, яка була навчена мистецтва складати та тлумачити зміст гербів, звалася герольдом?
Відповіді: Тема «Палеографія» 1. Ні, це були давні інки, мешканці Південної Америки. 2. Так, наприклад, шляхові знаки. 3. Так, це правда. 4. Ні, це рослина, яка зростає на берегах ріки Ніл. 5. Ні, вона має назву «кирилиця» на честь святого, який її розробив. 6. Так, цей матеріал назвався «береста». 7. Так, це правда. Тема «Нумізматика» 1. Так, це було у багатьох народів, за гроші правили, наприклад, корови або вівці. 2. Так, це правда. 3. Ні, гривня – це шестикутний злиток срібла, маса якого була 140-160 г. 4. Ні, це були арабські монети. 5. Так, це правда. 6. Ні, це «легенда». 7. Ні, це боністика, сфрагістика вивчає печатки. Тема «Геральдика» 1. Ні, це слово німецького походження. 2. Так, це правда. 3. Так, це правда. 4. Ні, на гербі Києва зображено архангела Михаїла. 5. Ні, це хоробрість. 6. Так, це правда. 7. Так, це правда.
5-й конкурс. «Узагальнення» Правила Учитель готує 6 карток, на яких написані логічні ланцюжки. Капітани команд шляхом жеребкування витягують по 2 картки. За 3 хвилини команди повинні вписати до картки слово чи словосполучення, яке узагальнює цей логічний ланцюжок. Капітан команди проголошує про заповнення картки і здає її журі. Журі оцінює конкурс і повідомляє кількість балів, які отримала кожна команда. Учитель-ведучий заносить ці дані в «Екран змагань». Оцінювання конкурсу (максимально 11 балів) 5 балів за кожну правильну відповідь на картці. Команда, яка зробила завдання першою, отримує додатковий 1 бал. Кожна картка, на якій правильно написане узагальнення, - 5 балів.
|
КАРТКА 1 Папірус, береста, пергамент – це … |
КАРТКА 4 М. Грушевський, Д. Яворницький, В. Хвойка – це … |
|
КАРТКА 2 Поляни, древляни, волиняни - |
КАРТКА 5 Нумізматика, геральдика, палеографія - … |
|
КАРТКА 3 Ольвія, Херсонес, Пантікапей - … |
КАРТКА 6 Міфи, легенди, казки – це … |
Зразок карток для проведення конкурсу
Відповіді: 1. Це матеріали для письма в давнину. 2. Це племена східних слов’ян у ІV – VІІ століттях. 3. Це давні грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї. 4. Це видатні українські вчені-історики. 5. Це допоміжні історичні дисципліни. 6. Це усні історичні джерела. ІІІ. ПІДСУМКИ ГРИ Визначення переможців та оцінювання перемагає команда, яка набрала найбільшу кількість балів. ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1. Виконати матеріали відповідного параграфа.