Урок позакласного читання. "Астрід Ліндґрен. «Пеппі Довгапанчоха» – улюблена казка дітей".

Конспект уроку позакласного читання

Тема. Астрід Ліндґрен. «Пеппі Довгапанчоха» –

 улюблена казка дітей

Мета: допомогти учням відкрити казковий світ Астрід Ліндґрен, опрацювати книгу «Пеппі Довгапанчоха»; розвивати  літературно-аналітичні навички школярів, їхню фантазію, творчу уяву, емоційну сферу, уміння оцінювати вчинки героїні, робити висновки; виховувати активну життєву позицію, оптимізм, кращі моральні якості дітей.

Обладнання: портретне зображення Астрід Ліндґрен, відео «Буктрейлер книги Астрід Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха», мультфільм «Пеппі у школі», ілюстрації обкладинок до книги, аудіо запис веселої мелодії.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Емоційне налаштування на урок

Психологічна вправа «Це чудово!» Учні стоять півколом. Учитель пропо­нує кожному по черзі вийти в центр і розповісти про якусь свою якість, уміння чи талант (наприклад, «Я люблю танцювати!», «Я гарно фантазую!», «Я вмію стрибати через калюжі!» тощо). У відповідь на кожне таке вис­ловлювання всі, хто стоїть у півколі, повинні хором відповісти: «Це чудово!» і одночасно підняти вгору великий палець. Якщо немає можливості розмістити учнів у колі, можна залишити їх на місцях, а той, хто говорить про свої таланти, виходить до дошки.

ІІ. Оголошення теми уроку

Учитель. Ми не випадково розпочали урок позакласного читання такою цікавою вправою. Дійсно, кожен з нас уміє щось робити найкраще, має свої таланти.

Сьогодні на уроці позакласного читання ми обговорюватимемо твір, головна героїня якого має безліч найрізноманітніших і найкумедніших талантів. Це Пеппі Довгапанчоха з одноіменної казкової трилогії видатної шведської письменниці Астрід Ліндґрен.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

Розповідь учителя

Видатна шведська письменниця Астрід Ліндґрен прожила довге життя. Вона народилася на початку ХХ століття в 1907 році, а померла на початку ХХІ століття – в 2002 році. Її називають «Андерсеном наших днів». Це, зрозуміло, не офіційний титул, а висока оцінка з боку літературної критики та читачів. Таке шанобливе ставлення до себе письменниця заслужила тим, що продовжила справу великого датського «короля казок».

А.Ліндґрен написала за своє життя понад сорок повістей і стільки ж так званих «Книжок-малюнків», де ілюстрацій більше, ніж тексту (ці книжки призначені для найменших читачів). Серед найбільш відомих творів письменниці – «Малий і Карлсон, що живе на даху», «Міо, мій Міо», «Брати Лев’яче Серце». До цієї групи належить і казкова трилогія «Пеппі Довгапанчоха».

Як з'явився літературний персонаж Пеппі Довгапанчоха?

Вперше книги Астрід Ліндґрен, у яких розповідалося про дивну руду дівчинку Пеппі, побачили світ у 1945 році. Але зародження самої ідеї про цей персонаж прийшло набагато раніше, у 1941 році, коли Астрід ще навіть не думала бути дитячою письменницею.

Якось у неї захворіла дитина – Карін. Дівчинка лежала постійно в ліжку і просила маму розповідати їй казки. У результаті цих цілодобових історій і з'явилася ідея про дівчинку Пеппі, яка постійно потрапляла у всілякі дивні й смішні ситуації. Мати разом із донькою вигадували щодня якусь нову історію про рудокосу пустунку. Після того, як донька одужала, Астрід забула про ці історії. 

Приблизно через три роки майбутня письменниця сама опинилася на цілодобовому постільному режимі – вона зламала ногу. Для того, щоб не нудьгувати, Астрід вирішила згадати ті історії про Пеппі Довгапанчоха, які вони вигадували з донькою, і записати їх, а потім оформити як саморобну книжку – подарунок доньці на день народження. Астрід не тільки сама написала книгу, але й самостійно зробила до неї ілюстрації. А потім віднесла до видавництва. Ось так і з’явився персонаж Пеппі Довгапанчоха.

Робота з читацьким шоденником

Колективне складання візитівки твору (заповнюються перші три позиції)

Перегляд буктрейлера книги Астрід Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха» (за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YSA-9NmDh80)

Обговорення

• Чи сподобалося вам таке представлення книги?
• Яка інформація для вас була цікавою і корисною?
• Чи викликає буктрейлер бажання прочитати книгу?

Знаймство з героїнею

Учитель (або попередньо підготовлений учень) читає фрагмент із розділу «Пеппі оселяється у віллі «Хованка»

«На околиці малесенького містечка є старий, занедбаний садок, у садку стоїть старий будиночок, а в ньому мешкає Пеппі Довгапанчоха. Їй дев'ять років, і мешкає вона там сама-самісінька. Нема в неї ні мами, ні тата. І добре, що нема, бо ніхто їй не загадує йти спати саме тоді, коли вона найдужче розгуляється, і ніхто не силує пити риб'ячий жир, коли хочеться з'їсти цукерок.

Колись у Пеппі був тато, і вона його страх як любила, і мама, звичайно, теж була, але так давно, що Пеппі не пам'ятає її. Мама померла ще тоді, як Пеппі була маленька, лежала в колисці й так верещала, що ніхто не міг витримати того вереску. Пеппі гадає, що її мама тепер на небі й дивиться на свою доню крізь дірочку. Тому вона часто махає мамі рукою і каже:

– Не бійтеся! Я не пропаду!

Тата свого Пеппі ще не забула. Він був капітаном і плавав по широкому морі. Пеппі також плавала з ним, аж поки одного разу під час бурі велика хвиля забрала його з палуби, і він зник. Але Пеппі була впевнена, що колись він повернеться. Вона не вірила, що тато втонув. Вона вважала, що він поплив на острів, де живе повно негрів, став їхнім королем і тепер ходить собі серед них із золотою короною на голові.

– Моя мама – ангел, а мій тато – негритянський король! Не всі діти мають таких гарних батьків, – любила похвалитися Пеппі. – А тільки-но мій тато збудує корабель, він припливе по мене, і я стану негритянською королівною. Гей-гоп, ото буде життя!

Тато купив цей будиночок у садку дуже давно. Він хотів оселитися тут із Пеппі, коли вже постаріється й не зможе більше плавати. Та сталося лихо, його забрала хвиля, і, дочекатись, поки він повернеться, Пеппі подалася просто додому, до вілли «Хованка». Так звався цей будинок – у садку. Він чекав на Пеппі – прибраний, умебльований. Одного теплого літнього вечора Пеппі попрощалася з матросами на татовому кораблі. Всі вони дуже любили її, і Пеппі також їх дуже любила.

– Бувайте, хлопці! – сказала Пеппі і всіх по черзі поцілувала в чоло. – Не бійтеся за мене. Я не пропаду.

З корабля вона взяла тільки мавпеня. що звалося паном Нільсоном – його Пеппі подарував тато, – і велику торбу, повну золотих монет. Матроси стояли біля поруччя й дивилися вслід Пеппі, поки її було видно. А вона йшла, не озираючись, і несла під пахвою пана Нільсона, а в руці – торбу.

– Дивна дитина! – сказав один матрос, коли Пеппі зникла вдалині, і втер сльозу».

Учитель. Пеппі Довгапанчоха – дівчинка-фантазерка, бунтарка, жартівниця, надзвичайно сильна, неймовірно щедра і трішечки самотня. Вона постійно живе у мріях і пошуках нових пригод. Дівчинка має безліч талантів. Давайте послухаємо декілька історій із життя цієї «дивної дитини» та дізнаємося про її таланти.

Представлення творчими групами окремих розділів книги (перевірка виконання домашнього завдання)

Учні обирають різні способи представлення розділів книги: переказ, переказ за власними ілюстраціями, переказ у супроводі комп’ютерної презентації, інсценування ключових моментів, розповідь від імені героїні, розповідь від імені інших героїв твору тощо.

І група. Розділ «Пеппі вишукує речі і встряє в бійку».

ІІ група. Розділ «Пеппі грається з поліцаями у квача».

ІІІ група. Розділ «Пеппі йде до цирку».

ІV група. Розділ «До Пеппі закрадаються злодії».

Фізкультурна хвилинка

Учитель. Уявіть, що до нас завітала надзвичайно активна, рухлива Пеппі Довгапанчоха. Пропоную активно порухатися, потанцювати під веселу музику з уявною гостею.

Робота в парах

Завдання. Об’єднайтеся в пари. Складіть перелік рис характеру, особистих якостей, талантів і здібностей Пеппі Довгапанчоха. Запишіть їх до читацького щоденника (заповнюється четверта позиція). Підкресліть червоним олівцем ті риси і таланти дівчинки, які б ви теж хотіли мати. Синім – те, що вам не подобається в героїні.

Перегляд мультфільму «Пеппі в школі» (за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=QOBqZY9Q62Y)

Учитель. Пеппі Довгапанчоха – одна з найбільш кумедних героїнь у дитячій літературі. Як ми з вами переконалися, вона робить усе, що хоче. Спить з ногами на подушці і з головою під ковдрою; повертаючись додому, задкує всю дорогу задом, тому що їй не хочеться розвертатися і йти прямо. Але найдивовижніше в ній те, що вона неймовірно сильна і моторна, хоча їй всього дев'ять років. Вона носить на руках власного коня, який живе в її будинку на веранді, перемагає знаменитого циркового силача, розкидає в сторони компанію хуліганів, які напали на маленьку дівчинку, спритно виставляє з власного будинку цілий загін поліцейських, прибулих до неї, щоб насильно забрати її в дитячий будинок; блискавично закидає на шафу двох злодіїв, які вирішили її пограбувати.

Дівчинка швидка на розправи. Вона постійно порушує дисципліну, порядок, не слухається, б’ється… А ми чомусь захоплюємося нею.

«Коло думок»

– Чому Пеппі Довгапанчоха викликає любов і захоплення читачів? (Нас захоплює фантазія і оптимізм Пеппі, її здатність з легкістю сприймати події, знаходити вихід із ситуацій. У розправах Пеппі Довгапанчоха немає ані злості, ані жорстокості. Вона на рідкість великодушна зі своїми переможеними ворогами: осоромлених поліцейських вона пригощає щойно спеченими булочками; а злодіїв, що вторгися до її будинку, нагороджує золотими монетами).

Завдання. Заповнити п’яту позицію в таблиці, зачитати запис.

V. Підсумок уроку

Вправа «Мікрофон»

• Чи сподобалася вам наша зустріч з книгою Астрід Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха»?
• Ци є у вас улюблена історія про Пеппі? Яка саме?
• Яка із обкладинок вам найбільше сподобалася? Чому?

VІ. Домашнє завдання (на вибір). Намалювати власну обкладинку до книги «Пеппі Довга Панчоха»; скласти запитання для інтерв’ю з Пеппі; написати власну історію про Пеппі Довгапанчоха.