Урок позакласного читання з ІКТ-супроводом на тему: Чи бували ви на планеті Смугастих Равликів? Ні?.. Тоді мандруймо разом!.. (за фантастичною повістю Лесі Ворониної «Планета Смугастих Равликів»)
В рамках міжпредметного науково-дослідницького проекту @РАВЛИКИ@
в гімназії № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
м. Кропивницького
Чи бували ви на планеті Смугастих Равликів?
Ні?.. Тоді мандруймо разом!..
(за фантастичною повістю Лесі Ворониної
«Планета Смугастих Равликів»)
Тема: Леся Воронина – сучасна українська письменниця. Порушення питань моралі, дружби , сили слова в фантастичній повісті «Планета Смугастих Равликів».
Мета: допомогти учням глибше усвідомити зміст і художню вартість повісті; розвивати навички визначення головної думки твору, ключових фраз; висловлювати свої думки про прочитане; сприяти вихованню поваги до морально-етичних цінностей, що допомагає бачити і розуміти красу світу.
Тип уроку: урок позакласного читання з ІКТ-супроводом.
Методи, прийоми, форми роботи: гронування, «Займи позицію», метод "Кубик Блума", «Мікрофон», клоуз-тест, кросенс.
Клас: 6
Обладнання: портрет письменниці, збірки її творів, мультимедійні слайди.
.
Підготувала:
вчитель української мови та літератури
гімназії № 9
Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області
Дуняшенко Наталія Василівна
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вчитель:
- Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі( можна оформити як девіз уроку):
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
II. Мотиваційний етап
Вчитель:
- Сьогодні на уроці відбудеться знайомство з українською письменницею Лесею Ворониною, автором фантастичної повісті «Планета Смугастих Равликів».
Очікування: «Мікрофон» На основі вивчення теми я хочу навчитися…
пояснювати…,
розкривати…,
називати…,
схарактеризувати…,
дискутувати…,
аргументувати…,
дати власну оцінку…
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
Чому, особливе місце серед сучасних українських авторів посідає незвичайна письменниця Леся Воронина? Відповідь на це питання нам допоможе знайти наш журналіст, який взяв інтерв’ю в поетеси (уявне інтерв’ю)
Найперша моя книжка – іронічний дитячий детектив «Суперагент 000». Це був такий собі нахабний експеримент, спочатку я випробувала історії про непереможного Гриця Мамая на читачах журналу «Соняшник», друкуючи щомісяця черговий розділ. А коли зрозуміла, що діти прийняли мої правила гри і що їм цікаво, видала «Суперагента» окремою книжкою.
Для малих написала казково-пригодницькі історії «Прибулець з країни Нямликів», «Нямлик і балакуча квіточка», «Різдвяна історія від слона Ґудзика», «Слон Ґудзик і вогняна квітка», «Слон на ім’я Ґудзик».
Для тих, хто вже сам читає і любить пригодницько-фантастично-детективні історії: «Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9», «Таємне Товариство брехунів, або Пастка для синьоморда». «Планета Смугастих равликів», «Хто впіймає шаленого кльоцика», «Хлюсь та інші», «Сни Ганса-Християна», «Леся Воронина про Брюса Лі, Махатму Ганді, Фрідеріка Шопена, Жорж Санд, Івана Миколайчука», «Смак олімпійського золота».
А для зовсім дорослих написала тревелог «У пошуках Оґопоґо» (Нотатки навколосвітньої мандрівниці).
Дитячі книжки мають бути цікавими, і це найперша вимога до дитячої літератури. Бо я переконана – хоч би якою правильною, ідейно витриманою, високоморальною та гендерно-збалансованою була книжка, вона ніколи не зацікавить малого читача чи підлітка, якщо буде нудною. Коли ж дитина змушена буде читати таку «правильну» книжку, наприклад, за шкільною програмою, то прийматиме її, як гіркі ліки. І, крім відрази до літератури, це ні до чого доброго не приведе.
При цьому, дуже не люблю, коли автор намагається спекулювати на «заборонених темах». Хоча мені можуть заперечити – сьогодні дитина легко отримує будь-яку інформацію з інтернету, та все ж вважаю, що письменник, особливо дитячий, має послуговуватися добрим смаком, почуттям міри та розумінням того, що ми відповідаємо за тих, хто нам повірив і кого ми приручили… своїми книжками.
Я просто не пишу на такі теми. Ще з дитинства історії крутилися в моїй голові, як живі картинки, – варто було зустріти на вулиці якогось дивного дідуся в панамці з різьбленим ціпком у руці, який сідав у тролейбус №18, як я починала «довигадувати», що з ним буде далі і які неймовірні пригоди чекають на нього у лісовій хатині, до якої він прямує.
Іноді якесь дивне слово, звук чи запах «вмикали» оте кіно в голові і далі ніби сама собою розкручувалася цілком закінчена історія. Обов’язково пригодницька, з несподіваними поворотами сюжету, небезпекою і щасливим закінченням. Досить довго я була впевнена, що такі історії складають у себе в голові всі люди.
50/50. Без читання я просто не можу жити, ця книжкова залежність у мене відтоді, як навчилася читати. Не писати – можу, я не графоман, але дуже люблю вигадувати якусь чергову історію, бо мені цікаво врешті дізнатися, чим вона закінчиться)).
Які книжки? Розумні, талановиті, дотепні, несподівані, чесні. Написані з любов’ю, а не з відразою до читача. Навіть коли в тій книжці йдеться про сумні чи страшні речі. Тепер набагато важче, ніж у дитинстві, знайти «свою» книжку. Просто раптом розумієш, як це зроблено і «випадаєш» зі світу, що його створив автор. Пропадає магія, завдяки якій перевтілюєшся в героїв оповіді. Це, мабуть, «іздєржкі проізводства»…
Дуже люблю Туве Янсон – і дитячу, і дорослу її прозу можу перечитувати безліч разів. Останнім часом повернулася до Ніла Геймана, особливо люблю його «Американських богів». Читаю Марію Ґаліну, яка так майстерно вибудовує цілком неможливі, але неймовірно живі світи. Можу назвати ще кілька десятків важливих для мене книжок, але іменний показчик час від часу оновлюється, а іноді кардинально змінюється.
Старе крісло-гойдалка, що залишилось від мами, і стіл, який син переробив з масивних дерев’яних дверей, прикрутивши до них чотири круглі металеві ноги. Чомусь, коли я сиджу саме за цим столом-дверима, час від часу погойдуючись у кріслі, мені пишеться найкраще.
Томом Сойєром. Чесно. І не треба так єхидно усміхатися.
Робота над змістом твору
Виразне читання повісті. Обмін враженнями.
Бесіда:
1. Що вам сподобалося?
2. Що не сподобалося?
3. Що видалося дивним, незрозумілим, шокуючим?
Жанрова специфіка твору
Фантастична повість – твір, в якому за допомогою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального. Основною ознакою фантастики є наявність у творі фантастичного допущення – фактора, який невідомий або неможливий в реальному світі.
«Подумаймо разом»
Юні пошуковці з’ясували, звідки пішла назва кольору «пурпуровий»?
Пурпуровий колір – темно-червоний або яскраво-червоний колір з фіолетовим відтінком; багряний. Назва кольору походить від пурпуру – фарбувальної речовини, яку добували в давні часи з залоз равлика пурпурового – морського молюска Muricidae — родича рапана. В колориметрії до пурпурових відносять гаму кольорів, що утворюються внаслідок змішування червоного кольору з синім
Ідейно-тематичний аналіз повісті
Тема – фантастичні пригоди Олі та її вірного рудого котяри.
Ідея – індивідуальність дівчинки, яка не підозрює про свою не пересічність; роль дружби в житті людини.
Проблематика твору
- Індивідуальності;
- Дружби;
- Буденного-фантастичного;
- Добра-зла;
- Взаєморозуміння.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Перевірка засвоєння змісту повісті (Клоуз-тест):
V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів.
Метод "Кубик Блума"
Назви головних героїв твору…
Придумай три назви островів, які могли б бути на Пурпуровій планеті, та мешканців, які живуть на них…
Запропонуй ряд подій (типу Фестиваль), які могли відбуватися зі Смугастими Равликами на їх планеті…
Поясни вислів «Равлики – найполохливіші створіння у Всесвіті». Що їм потрібно зробити, щоб вони стали хоробрішими?
Чому Равлики були Смугастими…
Поділись своїми міркуваннями, чого навчив вас цей твір…
VI. Домашнє завдання
Середній рівень:
Намалювати ілюстрації до третьої частини твору «В гостях у космічних равликів».
Достатній рівень:
Високий рівень:
Скласти за повістю «Планета Смугастих Равликів» кросенс, сенкан (Додаток № 3).
Література
1. Воронина Леся. Планета Смугастих Равликів: фантастична повість. – Київ: Видавництво «Прудкий равлик», 2011. – 84 с.: іл..
Інтернет-ресурси:
http://www.chytomo.com/interview/7-zapitan-pismenniku-lesya-voronina
Додаток № 1
Образ Люма:
Додаток № 2
Проблематика твору:
Додаток № 3
Равлики
Смугасті, прудкі
Пересуваються, живуть, пристосовуються
Переміщуються з участю слизу
Молюски