Урок позакласного читання "Казка мудрістю багата. Побутові казки".
Літературне читання 4 клас
Позакласне читання
Тема: Казка мудрістю багата. Побутові казки
Мета: розширити уявлення школярів про різновиди казок; поглибити знання
учнів про побутові казки; вдосконалювати техніку свідомого виразного
читання; вчити порівнювати прочитані твори; вдосконалювати вміння
аналізувати зміст твору; оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’яз-
не мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до рідного сло-
ва; викликати бажання творити добро, бути людяними.
Обладнання: записи на дошці: слова, вислови про казку; таблиці; виставка
книг, ілюстрацій до казок, дитячих малюнків; складова табли-
ця для розчитування; таблиці Шульте; картки для роботи в па-
рах; схема «Асоціативний кущ», мікрофон.
Тип уроку: урок позакласного читання
Хід уроку
І. Організація початку уроку
Ось дзвінок сигнал подав –
до роботи час настав.
Ось і ми часу не гаймо
і урок розпочинаймо.
ІІ. Мовленнєва розминка
- Робота з таблицями Шульте
Таблиця 1. Упродовж 20 секунд назвіть і покажіть числа від 1 до 25.
|
5 |
14 |
12 |
23 |
2 |
|
16 |
25 |
7 |
24 |
13 |
|
11 |
3 |
20 |
4 |
18 |
|
8 |
10 |
19 |
22 |
1 |
|
21 |
15 |
9 |
17 |
6 |
Таблиця 2. Зупиніть погляд на крапці. Протягом 30 секунд, не «бігаючи» очима, назвіть і покажіть числа від 1 до 24.
|
14 |
18 |
7 |
24 |
21 |
|
22 |
1 |
10 |
9 |
6 |
|
16 |
5 |
• |
20 |
11 |
|
23 |
2 |
8 |
3 |
15 |
|
19 |
13 |
17 |
12 |
4 |
- Робота зі складовою таблицею (на дошці)
До кожної групи букв додати голосний; прочитати утворені склади спо-чатку в повільному, а потім у швидкому темпі.
|
стр |
спр |
схв |
здр |
скр |
дзв |
|
ткн |
кст |
джм |
млн |
штр |
збр |
|
|
стн |
ктр |
стк |
вст |
|
- Робота із скоромовкою
Ішла баба дубнячком,
Зачепилась гапличком,
Сюди смик, туди смик,
«Одчепися, мій гаплик!»
Промовляння скоромовки у різному темпі.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
1. Загадка Ця дивна країна
Довкола – чудесна,
І все там чарівне,
Скрізь – диво, краса,
Подумайте, друзі,
Промовте, будь ласка,
Яка це країна?
Згадали, це ж … (казка)
- А що таке казка? (Твір про вигадані, а часто й фантастичні події)
2. Побудова «Асоціативного куща»
На дошці картка
|
КАЗКА |
- Діти, коли ви чуєте слово казка, що ви уявляєте?
- Які асоціації воно у вас викликає? (Вигадка, дитинство, фантазія, добро перемагає, мудрість, звірі говорять, бідні-багаті, дід-баба, числа 3, 7, 9,12…)
( На партах у дітей лежать аркуші паперу і фломастери. Діти підбирають потрібні слова і записують на аркушах. Потім по черзі прикріплюють записані слова на дошці)
3. Розповідь учителя
Навряд чи знайдеться серед нас хтось, хто не любив би слухати казки, читати їх, мріяти про чарівні речі, казкові пригоди й дива. Адже казка змалку навчала нас мріяти, радіти й сумувати.
Казки – це душа українського народу. Почуті у ранньому дитинстві, вони протягом усього життя супроводжують нас і, безперечно, впливають на сві-тогляд кожного та національну культуру взагалі.
У казках завжди перемагають бідні, скривджені, але чесні, розумні і працьовиті герої. Показуючи це, народ ніби говорить, як треба жити насправді, за що боротися, до чого прагнути.
А ще цікаво, що казкові приказки від самого народження йдуть слідом за людиною, збагачуючи та прикрашаючи собою рідну мову. Непомітно для нас самих ми промовляємо: «Ранок вечора мудріший», «Де праця — там і пісня» тощо. І якщо кажуть, що український народ дуже винахідливий, то це завдяки надзвичайно багатій культурі народних казок.
-- Сьогодні на уроці ми пригадаємо, які бувають казки та прочитаємо побутову казку «Язиката Хвеська».
IV. Сприймання й засвоєння нового матеріалу.
- Робота з виставкою книжок
- Яка назва книги вам найбільше сподобалась?
- Хто її автор?
- Які казки ви вже читали?
- Які книги привернули вашу увагу?
- Чи є серед книжок збірники?
- А тепер презентуйте книгу, яку читали вдома. (Діти по черзі показують
книгу, яку читали вдома. Роблять висновок, чому вона навчає)
2. Технологія « Мозковий штурм»
- Чого навчає казка? (Казка вчить нас сміливості, доброти та інших люд-ських чеснот, але робить це без нудних повчань,показує нам, що може статися, якщо людина буде поводитись погано, не по совісті)
- Які жанрові різновиди казок ви знаєте? (Казки про тварин, чарівні, по-
бутові)
3. Складання таблиці «Різновиди казок» (на дошці)
|
Народні казки |
|
Про тварин
«Лисиця та Журавель», «Вовк та семеро козе-нят», «Про Котика та Півника» та ін. |
Фантастичні
«Василина Премудра», «Котигорошко», «Попелюшка», «Яйце-райце» та ін. |
Побутові
«Курочка Ряба», «На-званий батько», «Мудра дівчина», «Язиката Хве-ська», «Правда і крив-да», «Дідова дочка й ба-бина дочка» та ін. |
4. Вправа «Мікрофон» ( або «Мозковий штурм)
- В чому особливість побутової казки? (Побутова казка містить опис на-родного побуту. Містить в собі багато гумору, захоплюючих пригод. Герої побутової казки – звичайні люди, які долають всі труднощі за допомогою своєї кмітливості та спритності).
- Чого навчають нас побутові казки? ( Вони вчать нас самого доброго і хорошого, адже добро завжди перемагає зло. Вчать бути працьовитими і вмілими. Висміюють невмілих та ледачих).
Фізкульхвилинка
Ми почнемо танцювати
Український наш танок.
Ліву ніжку ми поставим
Хутко з п’ятки на носок.
Потім праву ніжку ставим
Знову з п’ятки на носок.
Напівприсід вліво, вправо
Повернемося разок.
Руки ми розводимо
І швиденько зводимо.
Український наш танок
Знову ми заводимо.
- Опрацювання казки «Язиката Хвеська»
а) Словникова робота
Пояснення значень незнайомих слів.
економ завідуючий поміщицьким господарством, економією панщина дармова примусова праця селян у господарстві поміщика лантух великий мішок з грубої тканини
верша сплетена з лози риболовна снасть, що має форму лійко-
подібної корзини
притхнувся засмердівся, має неприємний запах
б) Комбіноване читання казки «вчитель-учні»
в) Бесіда за змістом
- Чи сподобалася вам казка?
- Яку людину називають язикатою?
- Чому казка має таку назву?
- Як ви розумієте вираз задзвонила по всьому селу?
- Чому Петро боявся розказати дружині про свою знахідку?
- Як він вирішив відучити жінку багато говорити?
г) Вибіркове читання
- Що знайшов Петро?
- Прочитайте зачин казки.
- Прочитайте кінцівку.
- Чого вчить ця казка?
V. Закріплення й осмислення знань учнів
1. Гра «Запитання- відповідь»
- Якими словами найчастіше розпочинаються казки? (Жили-були, був собі, десь-колись)
- Які числа часто повторюються в казках? (3, 7, 9, 12)
- Як зазвичай казки завершуються? (Перемогою добра над злом, здійсненням бажань головного героя)
2. Робота в парах
Кожна пара отримує конверт. Завдання: скласти прислів’я.
(Казки маленькі, а розуму в них багато. Казка вчить , - як на світі жить.
Казка-вигадка, та в ній щось повчальне врозумій. Слово чемне кожному при-ємне. Спершу подумай, а потім кажи.)
3. Вправа «Мікрофон»
- Чи подобаються вам казки? Чому?
- На які групи поділяються казки?
- Як ви вважаєте, чи варто вірити в реальність змісту казки?
- З якою метою народ їх складав?
VI. Підсумок уроку
Гра «Закінчи речення»
- Сьогодні я навчився…
- Я дізнався…
- Найбільше мені запам’яталось…
Сьогоднішній урок хочеться закінчити словами В. Сухомлинського «Казку люблять усі, бо в ній можна почути таке, чого й на світі немає. А ще казка примушує задуматися, як ти живеш…»
«Казка – свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячого мислення й мови»
«Школа повинна бути царством казки»
«Казка невіддільна від краси, сприяє розвитку естетичних почуттів, без якого немислиме благородство душі, щира чуйність.»
«Завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем».
VII. Домашнє завдання
Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Шевченкове слово в віках не старіє…»
Підібрати твори Т. Шевченка; підготуватись до виразного читання.
Таблиці Шульте Додаток 1
Таблиця 1
|
5 |
14 |
12 |
23 |
2 |
|
16 |
25 |
7 |
24 |
13 |
|
11 |
3 |
20 |
4 |
18 |
|
8 |
10 |
19 |
22 |
1 |
|
21 |
15 |
9 |
17 |
6 |
Таблиця 2
|
14 |
18 |
7 |
24 |
21 |
|
22 |
1 |
10 |
9 |
6 |
|
16 |
5 |
· |
20 |
11 |
|
23 |
2 |
8 |
3 |
15 |
|
19 |
13 |
17 |
12 |
4 |
про публікацію авторської розробки
Додати розробку