Урок позакласного читання "Марія Морозенко. "Іван Сірко - великий характерник"

6 клас

Тема: Марія Морозенко «Іван Сірко – великий характерник»

Мета: ознайомити шестикласників з життєвим і творчим шляхом української дитячої письменниці М.Морозенко, з’ясувати, що вплинуло на формування її світогляду і життєвої позиції, проаналізувати історично-пригодницьку повість «Іван Сірко – великий характерник», визначити її тему, ідею та проблематику, порівняти літературного героя і його історичний прототип, формувати у учнів вміння аналізувати літературний твір, зв’язно висловлювати і доводити власну думку, розвивати творче мислення, виховувати любов до рідного слова, повагу до історичного минулого України, патріотизм, формувати прагнення до здорового способу життя

Тип уроку: урок позакласного читання

Епіграф:  Я просто людина, частина землі…

 М.Морозенко

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя

Наш сьогоднішній урок – це своєрідний місточок між звитяжним минулим України, славною добою Козацтва і сучасністю. Ми говоритимемо про видатну для українського народу особистість, людину честі, чоловіка, який зробив усе для того, щоб наша з вами Батьківщина могла не боятися іноземних загарбників – про кошового отамана війська запорозького Івана Сірка. Його життя оповите легендами, і одну з них українському читачеві розповіла дитяча письменниця Марія Морозенко. Саме з її історично-пригодницькою повістю ми і познайомимося сьогодні. Скажіть, будь ласка, що ви очікуєте від уроку?

 

(Відповіді учнів)

 

ІІІ. Повідомлення теми,  мети, завдань уроку

Слово вчителя

Дякую. А тепер давайте відкриємо зошити, запишемо у них сьогоднішнє число, класна робота і тему уроку: «Марія Морозенко «Іван Сірко – великий характерник»».

Наше завдання на сьогодні – з’ясувати основні віхи життєвого і творчого шляху видатної української письменниці, обговорити її повість про Івана Сірка, розглянути, чим же славетний цей козак і визначити значення твору у контексті сучасності.

ІV. Актуалізація опорних знань

Бесіда

Але перш ніж перейти безпосередньо до вивчення сьогоднішньої теми, давайте нагадаємо одне одному, що означає слово «козак»? (На Україні в XV—XVIII ст. — вільна людина що брала участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників; нащадок такої людини)

Які твори, пов’язані з козацьким минулим нашого народу ми розглядали на уроках літератури? (Т.Шевченко «Іван Підкова», В.Рутківський «Джури козака Швайки», та ін.)

Скажіть, якими у них зображено козаків? (Мужніми, сильними, справжніми захисниками своєї землі)

V. Вивчення нового матеріалу

Робота з фотографією

Мабуть, саме такими козаків уявляла і Марія Морозенко, 47- річна поетеса та член Національної Спілки письменників України. Давайте поглянемо на її фотографію. Що ви можете сказати про цю людину, судячи з фото? Розкажіть про її характер.

 

Рольова гра

Молодці! А зараз ми перевіримо, наскільки ви були праві. Я пропоную вам об’єднатися у пари і попрацювати з анкетою письменниці. Нехай один з вас приміряє на себе роль дитячої письменниці Марії Морозенко, а інший – журналіста, який пише статтю про письменницю у шкільну газету і йому треба добре розпитати  про факти з її життя. 

 

Робота з епіграфом

Зверніть увагу на дошку. На ній записано епіграф нашого уроку. Давайте зачитаємо його.  Як ви розумієте ці слова Марії Морозенко? Як ви думаєте, записане стосуються якось її самої?

 

Фізкульт хвилинка

Трава низенька-низенька. (Присідають.)
Дерева високі-високі. (Піднімають руки вгору.)
Вітер дерева колише-гойдає. (Обертаються.)
То направо, то наліво нахиляє.
{Нахиляються праворуч, ліворуч.)
То вгору, то назад. (Потягуються вгору, назад.)
То вниз нагинає. (Нахиляються вперед.)
Птахи летять-відлітають.
(Махають руками-«крильми».)
А учні тихенько за парти сідають.
(Сідають за парти.)

 

Робота з епіграфом

Наш епіграф однаковою мірою можна віднести як до самої письменниці, так і до її літературного героя Івана Сірка. Наскільки це твердження правдиве, ми спробуємо відповісти наприкінці нашого уроку.

 

 

Слово вчителя

Іван Дмитрович Сірко – військовий і політичний український діяч, що народився близько 1610 року, до самої смерті обирався кошовим отаманом. За все своє довге життя не програв жодної битви (дослідник Д.Яворницький стверджує, що їх було 55), найбільш люто ставився до татар, був безжальним до них, за що заслужив прізвисько «урус-шайтан». Вороги складали про нього казки, якими лякали дітей. Одне лише ім’я Івана Сірка могло посіяти паніку у рядах монголо-татарського війська і примусити їх відступити.

Вмираючи у старості, Іван Сірко написав заповіт, у якому радив своїм співвітчизникам, взяти з його могили праву руку і з нею ходити у бій, що забезпечувало козакам перемогу. 

Серед запорожців ходили чутки про те, що Іван Сірко мав надприродні здібності і міг перекидатися на вовка. Звідси походить і його прізвисько – Сірко.

 

Робота з портретом

На дошці ми маємо портрет Івана Сірка. Роздивіться його уважно і розкажіть, як виглядав цей козак.

Д.Яворницький у своїй праці написав такі слова про кошового: «І за характером, і за всіма своїми діями Сірко представляв собою тип справжнього запорожця. Він був хоробрий, відважний, завзятий, не завжди стійкий, не завжди вірний своїм союзникам… був схильний хвилинно захопитися новою думкою, новою справою, щоб потім відмовитись від власного наміру й прийти до цілком протилежного рішення… «Нужда закон змінює», - часто говорив Сірко і, очевидно, діяв відповідно до свого улюбленого прислів’я» ¹

 селище Мерефа на Слобожанщині. Практично немає свідчень про перші 35-40 років життя Сірка.

Дмитро Яворницький дав такий портрет с

 селище Мерефа на Слобожанщині. Практично немає свідчень про перші 35-40 років життя Сірка.

Дмитро Яворницький дав такий портрет с

^{1 - http://kampot.org.ua/ukraine/history_ukraine/kozactvo/333-xarakternik-ivan-sirko.html}

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

Словникова робота

Як ви думаєте, чому Марія Морозенко у своєму творі називає Івана Сірка великим характерником? Доведіть свою думку прикладами з тексту.

Характерник – застаріле чаклун, чарівник

 

Бесіда за змістом твору

• Розкажіть, будь ласка, про народження Івана Половця? Чому його було названо «диявольським отродієм»?
• Що говорили рідні про цю особливість новонародженої дитини? («Мій син народився на славну справу — біля правої губи має він особливу відмітину, родиму. Це Божий знак. І хто посягне на життя мого сина, мусить спершу позмагатися силою не з немовлям, а зі мною. А те, що має кілька зубів хлопчак від роду — хай і так, знаю, рватиме він цими зубами лютих бусурменів, які нишпорять нашим краєм. Кажу вам, як батько, що буде так, а не інакше. Я все докладу задля цього. Чуєте, прославить хлопець наш рід. Великою людиною стане. Не ховатиметься під спідницю, як роблять це «деякі козаки»! — з притиском видихнув ці останні слова»)
• Що сталося з старою Килиною, котра приймала пологи?
• Прокоментуйте вислів з твору: «З великої любові народився на світ хлопчик. Та саме первісток, який мав би стати великим щастям в родині, приніс в їхню сім’ю велику напасть».
• Хто став найпершим вчителем і захисником для малого хлопчика? (Його хрещений Михайло Діброва)
• Як Іван зажив першого у своєму житті ворога? Хто став ним? (Тарас Чорнопліт)
• Яка подія трапилася з Іванком у Купальську ніч? Розкажіть докладно цей епізод твору.
• Чи розповів Іван про події купальської ночі батькам?
• Розкажіть про побратима Івана? Як до вовка поставились старі Половці?
• Як Іван Половець потрапив на Січ? Чи легким виявився його шлях до козаків?
• Яку зброю малий приніс із собою? Звідки взявся у нього срібний ніж?
•  Розкажіть про випробування, яке довелось пройти Івану, для того, щоб стати учнем Вітрогона і Пугача.
•  Розкажіть про другу зустріч Івана і Роди. Як Половець потрепив до неї? Чому Рода стала сліпою? Хто у тому винен?
• Чи пройшов Іван своє найперше завдання з палицею? Як поразка вплинула на нього.
• Які ще випробування чекали на Івана у характерників?
• Що сталося з його побратимом Сірим?
• Розкажіть про «третє народження». Що передувало цій події? Яке ім’я і чому взяв собі Іван?
• Розкажіть, яку роль у житті Івана Сірка відіграла  волхвиня Софія.
• Як ви думаєте, чи щасливим буде їхнє подружнє життя?

Робота в зошитах

Тема: показ дитячих та юнацьких років Івана Половця, становлення його як особистості

Ідея: возвеличення мужності та відваги українського народу, його лицарів-захисників, засудження зради та вбивства

Проблематика: 1. Вірності своїм принципам та переконанням 2. Проблема міцності родинних зв’язків 2. Людської гідності 3. Проблема кохання 4. Життя та смерть 5. Дотримання світоглядних традицій 6. Людина і природа

 

Слово вчителя

 Повість Марії Морозенко «Іван Сірко – великий характерник» закінчується словами: «Наступного дня по весіллі Софію відправлено у Мерефу. А Іван Сірко, благословенний рукою волхвині, помчав на Січ. Його призначення було не тільки в родинному щасті. Він був народжений задля більшого». Але це не кінець пригод цього літературного життя. Письменниця написала ще й іншу книгу, яка називається «Іван Сірко – кошовий отаман». Ті з вас, хто зацікавився долею славетного козака, я думаю, обов’язково прочитають її і поділяться з нами своїми враженнями.

 

Робота з епіграфом

А зараз, давайте повернемося до нашого епіграфа, і дамо відповідь на поставлене раніше запитання. Чи стосуються записані слова літературного героя твору М.Морозенко «Іван Сірко – великий характерник». Доведіть свою думку

 

VІІ. Підсумок уроку, оцінювання учнів

Слово вчителя

 Наш урок добігає кінця. Скажіть, вам було цікаво працювати? Що на уроці сподобалося найбільше? А що для вас було нецікавим? Дякую за ваші щирі відповіді. Сьогодні на уроці ви отримуєте такі оцінки….

VІІ. Оголошення і коментар домашнього завдання

 

 

 

Ім’я: Марія Миколаївна Мороз

Дата народження: 15 березня 1969 року

Місце народження:   Село Малин Млинівського району Рівненської області

Родичі: Народилася Марійка у багатодітній сім’ї. Вона була дев’ятою дитиною із дванадцяти дітей. Коли Марії виповнилося дев’ять років, трагічно загинув батько. Мама Неоніла Андріївна стала для дітей єдиною опорою в житті. 

Початок творчості: Марійка відправила свій перший вірш-застереження «Страхіття чорної війни» у республіканську газету «Зірка». Невдовзі прийшла відповідь: «Здрастуй, Маріє. Вірш твій прочитали –такий щирий, схвильований. А ти давно пишеш вірші? Які твої улюблені теми?» 
  Для нас, здається, ці рядки нічого особливого не несуть у собі. Але Марійка запам’ятала їх на все життя, адже саме вони надихнули її на подальшу творчу працю.

Навчання:   Після закінчення школи Марія працює старшою піонервожатою восьмирічної школи, хоча понад усе мріяла вчитися в вузі. Але для цього їй потрібно було зібрати кошти, щоб мати змогу жити в місті. Допомоги чекати їй було нізвідки. До того ж Марія не звикла сподіватися на когось. Вона знала, що всі життєві труднощі мусить здолати сама. І через рік, зібравши гроші, вона їде до Києва здавати екзамени до університету. 

Освіта:  вища, закінчила з відзнакою філологічний факультет Черкаського Національного університету ім. Б. Хмельницького (2005).

Сімейний стан: У 1991 році Марія Морозенко вийшла заміж і народила доньку. Для своєї донечки вона писала перші казки, колискові пісні (пізніше усі ці твори будуть надруковані в книжечках).

Сьогодення:   Сьогодні Марія Морозенко - письменниця і поетеса, патріотично віддана українському слову -  намагається зібрати біля себе молодь з усіх куточків країни, щоб допомогти їм проявити себе і відкрити свій талант.  Зараз вона працює ведучою вечірньої радіопередачі «Вечірня колисанка», а також є керівником культурологічної студії, що діє при Національному музеї літератури. 

 

ТА ОЙ ЯК КРИКНУВ ЖЕ ТА КОЗАК СІРКО
Українська народна пісня

Та ой як крикнув же та козак Сірко
Та ой на своїх же, гей, козаченьків:
«Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,
Та збирайтеся до хана в гості!
Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,
Та збирайтеся до хана в гості!»

Та туман поле покриває,
Гей, та Сірко з Січі виїжджає,
А ми думали, а ми думали,
Що орел із Січі вилітає.
А ми думали, а ми думали,
Що орел із Січі вилітає.

Гей, то військо, славне запорізьке,
Та на Кримський шлях із Січі виїжджало,
А ми думали, а ми думали,
Що орли по степу літали.
А ми думали, а ми думали,
Що орли по степу літали.

А ж то Сірко, та козак же Сірко,
Та на конику він виїжджає,
А ми думали, а ми думали,
Що орел по степу літає.
А ми думали, а ми думали,
Що орел по степу літає.

А ж то військо та славне запорізьке
Та на вороних конях в степу виграває,
А ми думали, а ми думали,
Що то місяць в степу зіходжає.
А ми думали, а ми думали,
Що то місяць в степу зіходжає.

А ж то козак Сірко, та козак же Сірко
На битому шляху та татар оступає,
А ми думали, а ми думали,
Що орел по степу літає.
А ми думали, а ми думали,
Що орел по степу літає.