Урок позакласного читання "О. Кобилянська. "У неділю рано зілля копала"

Про матеріал

Мета уроку: навчальна - розглянути тему, ідею та проблематику, сюжет твору, джерела, жанр; розвивальна - розвивати навички усного мовлення, виразного читання, уміння працювати з текстом; виховна — виховувати моральні якості учнів.

Перегляд файлу

 

 

 

Конспект

уроку української літератури

у 10 класі гуманітарного профілю

на тему:

«Урок позакласного читання.

О. Кобилянська.

«У неділю рано зілля копала»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: «УПЧ О. Кобилянська «У неділю рано зілля копала»

Мета уроку:навчальна - розглянути тему, ідею та проблематику, сюжет твору, джерела, жанр; розвиваюча - розвивати навички усного мовлення, виразного читання, уміння працювати з текстом;  виховна — виховувати моральні якості учнів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: схеми «Композиція сюжету», «Проблематика твору», ілюстрації до повісті, фото з театральної вистави, презентація.

Методи роботи: бесіда, робота в групах, інсценізація, «мікрофон».

      

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя. Найпрекрасніше почуття людське - кохання. Воно завжди хвилювало і вражало, було щасливим чи трагічним. Проблема любовного трикутника відбилася у багатьох творах усної народної творчості, серед них і пісня «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», у якій розповідається про помсту дівчини за зраду: «У неділю рано зілля копала, А у понеділок переполоскала, А у вівторок зілля варила, А в середу рано Гриця отруїла».

На початку XX ст. О. Кобилянська - талановита письменниця-прозаїк - звернулася до цієї теми у творі, який назвала за співзвучним рядком із пісні. У його основу поклала дійсні факти із життя, бо вона знала "циганку Мавру, старого Андронатого, її батька, Гриця - одного молодого одинака-гуцула, а решту домалювала фантазія" (про це напише у спогадах-листах).

ІІ Оголошення теми, мети уроку, плану( слайди 1, 2, 3)

Слайд 1

Слайд 2

 

Слайд 3

 

 

ІІІ Новий матеріал

Слайд 4

1. Читання епіграфа та його коментар. Вступ, основа твору.

Слайд 5

Слайд 6

 

2. Жанр. За визначенням О. Кобилянської - оповідання, але оскільки тут експресія - почуття. поетизація кохання, то це - поема у прозі. (Є. Кирилюк). Деякі літературознавці  стверджують, що повість. Доведіть ці думки.

Слайд 7

3. Проблематика твору. (Об'єднавшись у групи, учні розкривають проблеми, спираючись на цитати з тексту).

Слайд 8

а)кохання й зрада.

Діалог Гриця й Тетяни. 

- Ти дуже любиш? - питає вона і старається очима збагнути глибінь тої любові з його очей, в котрих свою душу згубила.

  • Нікого ще так не любив, як тебе. Казав вже тобі. Тебе одну на світі. Коби знала ти, Туркине...

- А коби ти знав, - перебиває вона поважно, підсуваючи високо свої чорні брови, і чомусь сказала ними більше, як попередніми словами.

 -Ти не знаєш, що в мене за серце, - впевняє він знов і приголублює її наново до себе.

  • А я Грицю... а я - о Боже!.. - і не доказала.
  • Люби, зозуле, люби, - молить він, - а я на руках занесу тебе до твоєї хати...
  • Спасибі, дівчино, моя пишна квітко, люби лише вірно і жди до осені.
  • А ти? - питає вона і тоне всею душею, своїми очима в його гарних очах.-  Чи прийдеш? Не забудеш? Другу не полюбиш?

Він обіймає її.

  • Тебе одну я люблю. На весь світ одну. В неділю прийду знов, буду тебе ждати. Вийду тут ось лісом, зацвіти в нім квіткою, я буду тут.

б)зрада.

 Гриць. «Гриць сміється, тулячи її знов до себе.

- Обох я вас люблю, обидві ви однакові. Одна синьоока, друга чорнобрива. Обі ви дівчата, лиш Настка не Туркиня.

Настка споважніла, як ніколи досі.

- Грицю! - каже. - Чи в тебе дві душі, що двох пас любиш, що двох нас сватаєш, що двох нас дуриш? Але знай!.. - додала, і раптом її сині очі замерехтіли. - Настку не покинеш. Настку не здуриш.

  • Досі ще жодної не здурив! - борониться Гриць. - Бо ще до жодної сватів не слав.
  • Але знав дорогу, як казав, що любиш?.. »

Мавра. « Проклята! Зрадила. Його зрадила. Першого старшину між циганськими громадами зрадила».

 в)батьки й діти.

Андронаті. «Поплакавши коло неї гіркими сльозами та промовивши над нею чарівні якісь слова, що мали охороняти її в дальшім житті від зла, забрав її білого сина і пішов. Тулив його ніжним рухом до себе, водно промовляючи та проклинаючи, щоб той ворог, що збаламутив його матір, довів до оцього нещастя, не діждав ніколи станути перед Господа Бога..., а тинявся вічно в злиднях і в журі... в холоді і голоді по світі. Щоб він сього не діждав».

Дубиха. « На нікого в світі не була би Іваниха Дубиха оставила свою Тетянку, лиш на одну-одніську Мавру. Хто бачив безграничну невгасаючу любов... »

Виховання Грицька. « Я не пройдисвіт, -  говорив зі зворушення і обиди погаслим голосом. -  Я не пройдисвіт. Я ваш син. А коли випираєте того, впевняючи, що лиш вихованець, то не безчестіть. Хліб ваш дурно не їм; як знаю, відробляю. А що не роблю стільки, скільки вам захочується, то дайте спокій. Я собі піду від вас і не верну. На моє місце прийміть собі наймита і буде вам ліпше. Мені не все хочеться робити, тому й не роблю. І робити не буду. Розумієте? А пам'ятайте, я не наймит вам!! Що у вас з'їв, то вже відробив! - і, луснувши з неописаною погордою і гнівом дверми, вийшов. В його руках і голосі було стільки приказуючого і гордого, що господиня вмовкла і побігла».

Мавра. « Циганка Мавра в нечуваній розпутті кидалася вовчицею на старого батька. Він її сина, - заводила, - від неї забрав, підкинув багачам, щоб зазнав ліпшої долі, як циганська, і ось яка доля постигла його в багатстві...

І ніхто не бачив досі такого ридання, такого поведення, як у бідної циганки. Кидалася лице до землі, роздирала на собі одіж, знімала руки розпучливою мольбою до гори, а все промовляла. Співаючи, ридаючи, заодно розпочала - аж доки не ув'яла ».

 г)  мораль суспільства.

Зрада у циган. « - Мавро, Ма-в-ро! Ми продаємо тебе на... віки, -стогнав, а по довгій хвилі мовчанки просив: - Сніть, люди, спіть. Оцю ніч ще переспіть коло неї, а завтра зробите, хто з вас хоче, самі з нею кінець. Хто забрав червінці, най бере і її душу або її саму. Чи не так, Раду? »

Ставлення Грицька до дівчат. « - Спасибі, дівчино, моя пишна квітко, люби лише вірно і жди до осені.

-А ти? - питає вона і тоне всею душею, своїми очима в його гарних очах. — Чи прийдеш? Не забудеш? Другу не полюбиш?

 Він обіймає її.

  •    Тебе одну я люблю. На весь світ одну. В неділю прийду знов, буду тебе ждати. Вийди тут ось лісом, зацвіти в нім квіткою, я буду тут».

Село. «В селі всі дівчата знали, що вони собі по слові, жодна межи них не стане, хіба би яка молодиця».

        Роздвоєння особистості. Циганська кров Грицька.

«Може, саме тією подвійною вдачею своєю, а радше двома душами, що в нім, ніби від часу пробудившись, поборюють себе. Одна непостійна, тужлива, пуста, палка, друга вразлива, горда і вдатна. До доброго тягне Гриця, до красного, до любові... а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там, долах».

« Навіть і себе жаль, що дві полюбив, а жодної ще не маю. Одну брав би, і другої не лишав би. Одну любив би, другу голубив би. Одну сватав би, з другою вінчався б. - І з тими словами якось чудно розсміявся. - Що мені робити?»

 ґ)народні традиції.

«Сього року захотілося бог зна чому Тетяні розвідатися про свою будучу долю».

«Ось і знай, проти лиха... в неділю рано укопай, в понеділок полощи, у вівторок вари, в середу рано напій, то і гей-гей який сон лихо захопить!..»

  Слайд 9

д) із проблематикою яких творів співзвучна повість? ( «Лісова пісня», «Тіні забутих предків»). Відповідь пояснити.

Скільки сюжетних ліній у творі? ( у творі порівнюються паралельно долі  Тетяни і Маври: Мавра кохала угорського бояра, а Тетяна - його сина).

  Слайд 10

4. Тема —драматична доля циганки Маври, трагічна історія кохання Гриця до двох дівчат.

Ідея - порушення норм моралі тяжко спокутується, треба бути вірним у коханні, не любити  двох, самопожертва батьків в ім’я дітей.

   Слайд 11

 

 

 

   Слайд 12

 

 

5. Висновки.

Слайд 13

 

 

Сценічна історія.

Л. Українка хотіла інсценізувати, але драми не написала.

60-і рр.- Московський театр «Ромен» - п'єса «Девушка искала счастья».

2004р. - Чернігівський музично-драматичний театр - п'єса «У неділю рано зілля копала» (режисер В.А.Тимченко).

 

 

   Слайд 14

 

 

IV. Підсумки, повідомлення домашнього завдання.

   Слайд 15

 

1

 

doc
Додано
18 липня 2018
Переглядів
1861
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку