10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Урок позакласного читання "Ти себе Українкою звала"

Про матеріал
Цікавий матеріал для учнів про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, з використанням елементів інтеграції,інноваційних та здоров'язбережувальних технологій,інтерективних методів та прийомів навчання.
Перегляд файлу

 

 

Урок позакласного читання в 4 класі на тему:

«Ти себе Українкою звала»

 

 

 

                                                            Підготувала

                                                                                      вчитель початкових класів                    

                                                              Назаренко Р.І.

                                   

 

 

                                                             

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Ти себе Українкою звала.

Мета: розширити і поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Познайомити з її нахилами та захопленнями, характером. Формувати читацьку свідомість учнів. Розвивати навички виразного, свідомого читання, уміння виділяти головне з прочитаного. Виховувати повагу до української поетеси, інтерес до художньої літератури, любов до поезії, до рідної мови.
 

 

Обладнання. Портрет Лесі Українки, ілюстрації, презентація, виставка

                          творів,індивідуальні картки, український віночок.

 

 Тип уроку. Урок позакласного читання.

 

Хід уроку

1. Організаційний момент

     Привітання

 Нумо,діти , підведіться

Один одному всміхніться.

Чули, вже дзвенів дзвінок –

Починаємо урок.

У нас сьогодні в класі свято,

Гостей зібралося багато.

Ану ж на них ви подивіться

І веселенько їм всміхніться.

І всі разом скажіть їм:

- Доброго здоров’я , доброго вам дня!

Хай Вам ясно сонце світить у вікно щодня.

Хай сміється мирне небо і дивує світ

А земля дарує Вам барвистий цвіт.

     Тож нехай на нашому уроці пануватиме атмосфера доброзичливості, щирості, тепла і взаєморозуміння. Адже щира посмішка, добре слово і хоча б краплиночка тепла мають дуже велику силу.

Вправа «Очікування»

- За виразом ваших облич я бачу, що у вас гарний настрій. Я дуже хотіла б, щоб цей настрій не покидав вас упродовж усього уроку.

-Діти, а що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-Я впевнена, що працюючи разом ваші очікування не будуть марними.

 

2. Мотивація навчальної діяльності

     Вступне слово учителя.

А зараз прочитаємо оповідання,  «Намисто з чотирма променями»

і скажіть, чому саме так вчинила дівчинка?

        Маленька дівчинка лежала вже багато тижнів хвора. Лежала, стогнала, заплющивши очі. Побачило сонечко хвору дівчинку. Жаль йому стало її. Нахилилось воно над її голівкою й тихо прошепотіло:

    - Візьми, дівчинко, чарівне намисто з чотирма променями. І чотирьох нещасних можеш зробити щасливими. На кого направиш промінь, той і стане щасливим. Розплющила дівчинка очі, бачить – на грудях у неї чарівне намисто, чотири промені на стіні грають.

«На кого ж направити щасливі промені? – думає Дівчинка. – Хто у нас нещасливий?

    Подумала та й зітхнула тяжко: нещасливими були бабуся, дідусь, тато й мама.

У бабусі зуб болить, у дідуся ліжко скрипить, татко горілку п'є, мама сльози ллє.  Направила дівчинка чарівний промінь на бабусю – і зуб у неї перестав боліти. Направила промінь на дідуся – ліжко перестало скрипіти. Направила промінь на тата – перестав тато горілку пити. Направила промінь на маму – перестала мама сльози лити, радісно посміхається. Про себе, про свою хворобу дівчинка забула. Та коли всі в домі стали щасливими, вона стала найщасливішою.                  

                                                                                             (В.Сухомлинський)   

- Діти, то чому так дівчинка вчинила?

- Чи притаманні їй риси, про які ми з вами говорили?

- Як би ви зробили на її місці?

- Так, діти, піклування про інших людей – це дуже благородний вчинок. Й зовсім малі діти здатні на прояв милосердя. Такою людиною була і відома українська поетеса. 

3. Повідомлення теми й мети уроку

    3.1. Віршований вступ (слайд №2)

          Ми сьогодні з вами

          Поведемо мову

          Про чудову жінку,

          Всім людям відому.

          Оце перед вами,

          У квітах барвінку,

          Наша поетеса —

          Леся Українка.

    На сьогоднішньому уроці ми глибше познайомимось з життям і творчістю Лесі Українки, з її віршами і навчимося гарно і виразно їх читати.

     Тема нашого уроку : «Ти себе Українкою звала». 

   

 

 

 А епіграфом уроку будуть такі слова   М. Рильського

                                     Ти себе Українкою звала.

                                     І чи краще знайти ім’я

                                     тій, що радістю в муках сіяла,

                                      як Вітчизна велика твоя!      (слайд №3)

 

— Отже, сьогодні на уроці ми будемо звеличувати свої душі, зміцнюватимемо здоров'я, бо слухатимемо поезію.

3.2. Робота з виставкою книг. 
На сьогоднішню виставку діти, що захоплюються поезією, принесли свої улюблені книги. 
Які книги представлені на виставці? Назвіть їх. 
(Діти називають книги.) 
На виставці представлені збірки творів Лесі Українки. 

Що ви знаєте про життя і творчість Лесі Українки? Адже до   уроку готувався весь клас. Це і юні декламатори, дослідники, актори.  Давайте їх послухаємо. А я буду їм у цьому допомагати.

4. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу

4.1. Виступи «учнів – дослідників»

1-й учень.

У морозяний лютневий день, напередодні великого

 Свята Масляної, 25 лютого 1871 року, коли природа вже дихала весною,

 в м. Новоград-Волинському в сім’ї Петра Антоновича і Ольги Петрівни Косачів народилася донька Лариса. (слайд №4,5,)

 

2- й учень.

Була вона другою дитиною в сім'ї Косачів. А всього в сім’ї  було шестеро дітей: Ольга, Оксана, Микола, Дора, Михайло і Леся. Леся особливо любила брата Михайлика. Вони скрізь були разом. Тож батьки так звикли до цього, що звали їх Мишолосія. (слайд №6)

 

Вчитель.

Давайте думкою полинемо у ті далекі і, разом з тим, недалекі роки і уявимо собі братика і сестричку, які, прогулюючись у садку, прислухались до співу пташок, шуму дерев та дзюрчання струмків. І ніколи їм не було сумно. А допоможуть нам у цьому актори Аня і Семен.  (Запис співу пташок).

 

Інсценізація діалогу «Мишолосія».
(Хлопчик і дівчинка («Мишолосія») в українському вбранні інсценізують діалог)

—Чуєш, Михайлику, як півень співає?

—Чую, Лесю! Гарноспіває.Ходімокраще до квітничка та квіти поллємо.

 

—Ні, Михайлику! Квіти треба ввечері поливати, щоб не зів’яли у таку спеку. Візьми кращео лівець та запиши мирилку, яку я чула нещодавно від дітей.

—І яка ж то мирилка?

—«Мир миром, пироги з сиром. Варенички в маслі, ми дружечки красні.Помирімося»

—Лесю, а  хто дітей навчив миритись?

—Вони самі  склали  цю чудову мирилку, адже діти люблять дружити і сварки їм не до вподоби.

—А як же вони мирились, Лесю?

—А ось так! Нумо, всі беріться за мізинчики! І промовляйте за мною.

(Діти попарно беруться за мізинчики і промовляють мирилку, потім обіймають один одного).

Вчитель. Дякую вам, Мишолосіє!

 

3-й учень

Батько Лесі - Петро Антонович був юристом, а мати – українською письменницею. Лесина мати – Олена Пчілка – писала твори для дорослих і дітей, вона була першою Лесиною вчителькою. Вона вчила свою доньку української мови, літератури, історії, співала їй українських пісень, розповідала цікаві казки і легенди. Леся в 4 роки вже добре читала. У 5 – навчилася писати і грати на фортепіано. (слайд №7,8)

 

4-й учень

Ляльок у Лесі не було. Не гралася ними лише тому, що Михайлик їх не любив. Дівчинка зовсім маленькою у 6 років навчилася вишивати, а коли їй подарували голки і нитки, то вона їх дуже берегла. І тоді вже задумала вишити батькові сорочку. У 8 років – вимережила таткові сорочку.

 

Вчитель.

Дев'ятилітня Леся писала вірші. Першим був вірш «Надія». (1880 р.)Присвячений він був тітоньці Олені, яка потрапила до Сибіру.

 

4.2.Читання і обговорення вірша «Надія». (слайд №9)

 

 

       

            Читання ученицею

        Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянути ще раз на рідну країну,

 

Читають два рядочки хлопчики

Поглянути ще раз на синій Дніпро, –

Там жити чи вмерти, мені все одно;

 

Наступні два рядочки дівчатка

Поглянути ще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкії гадки…

        Всі разом

         Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна.

-  Діти, які думки гнітили маленьку Лесю?

  • Чому так важливо для Лесі жити в ріднім краю?

Вчитель. З цією надією прожила Леся все своє життя.

 

5-й учень. 

На Водохреща (1881р) Леся з Михайликом подалась на річку — подивитись, як святять воду. Леся перемерзла, спочатку в неї заболіла права нога, що всі сприйняли за звичайну простуду. Згодом заболіла й ліва, опухла, озивалася болем.

 

6-й учень

Далі хвороба перекинулася на легені, а ще трохи пізніше – на нирки. Тяжка недуга потьмарила не лише дитинство, боротьба з нею перетворилася на тридцятирічну війну – виснажливу, трагічну для Лесі. Та вона не здавалася.  Косачівна кріпилась. «Я була малою горда,— щоб не плакать, я сміялась».

 

Як дитиною бувало,


Як дитиною бувало,

Упаду собі на лихо,

Та хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.

«Що болить?» - мене питали:

Але я не признавалась,

Я була малою горда,

Щоб не плакать, я сміялась.


 

7-й учень

Леся жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними коридорами. Її життя багато чим відрізнялося від життя її ровесників..У13 років з’являється перший надрукований вірш Лесі «Конвалія». Підпис під ним, що пізніше став творчим псевдонімом поетеси,— «Леся Українка», тобто Леся з України.

 

 (Учень читає вірш напам’ять)


- Чого вчить нас цей вірш?

Дійсно, жорстоко вчинили люди з цією невеличкою тендітною квіткою, бо знищили її задля миттєвої втіхи. Як схочете раптом зірвати квітку – пригадайте «Конвалію» Лесі Українки.

У 16 років Леся Українка написала поезії для дітей, які об'єднала в цикл «В дитячому крузі». слайд №10)

 

Дуже любила свій рідний край Леся. Навіть її псевдонім Українка говорить про це. На сімейній раді і дорослі, і діти вирішували питання «Як підписати вірші». Учасниками цього діалогу будуть Леся,Михайлик, мама.

Вчитель.

До останніх хвилин не залишала Леся Українка своєї зброї – поетичного слова. А її останніми словами була молитва до сонця:

«Сонце, Сонечко, глянь, я сміюсь!». (слайд №11)

Учень читає вірш напам’ять


Я на гору круту, кремяную

Буду камінь важкий підіймать

І несучи вагу ту страшную

Буду пісню веселу співать.

Так, я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись

Буду жити, геть думки сумні!

- Яка головна думка вірша?

Жила Леся й невтомно працювала наперекір усьому, й ніколи не жалілася, була мужньою жінкою.


 

8-й учень

Останні дні через хворобу вона жила в Грузії і тужила за рідним краєм.Але хвороба не відступає. 1 серпня  1913 року Леся Українка померла в м. Сурамі в Грузії. Тіло перевезено в Київ і поховано на Байковому кладовищі (показ фотографій). Прожила мужня жінка лише 42 роки. (слайд №12,13)

 

 

4.3.Читання дітьми уривків віршів Лесі Українки напам’ять.(«Давня весна», «НА ЗЕЛЕНОМУ ГОРБОЧКУ», «Вишеньки»)

Вчитель. Поетеса любить Україну, село, природу. Її поезія викликає любов і повагу до рідного краю. Своїми віршами вона переконує, що людина завжди повертається серцем до своєї домівки, а образи природи залишаються в її серці назавжди.  

- Діти, які твори ще писала Леся? (колискові, казки,


5.Фізкультхвилинка.


6. Осмислення і систематизація набутих знань

6.1. Вікторина “ З якого вірша ці рядки? “

 1. – Ні , не забула! У вікно до мене

заглянули від яблуні гілки

замиготіло листячко зелене

посипались білесенькі квітки.

                    ( “ Давня весна”)

2.  Уже скотилось із неба сонце,

Заглянув місяць у моє віконце.

Вже засвітились у небі зорі,

Усе заснуло, заснуло й горе.

              ( “ Вечірня година”).

3.   А де корабель наш пробіг,

 Дорога там довга й широка

 Біліє, як мармур, як сніг,

  І ледве примітна для ока.

          ( “ Вже сонечко в море сідає…”)

4.  І до білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце засвітило

І хатинку звеселило.     ( “ На зеленому горбочку”)

5.«Не боїться морозу вона;

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної...

Жде, що знову прилине весна».

                 («Мамо, іде вже зима» )

6. То ж панночка в веселому
Вальсі закрутилась,

А в конвалії головка
Пов’яла, схилилась.

                                («Конвалія»)

7. Місяць яснесенький, промінь тихесенький

    Кинув до нас.

   Спи ж,мій малесенький.

   Пізній бо час. («Колискова»)

8. «Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш»

 

6.2. Робота в групах «Творча майстерня»

- Сьогодні ми з вами вже побачили, як поетичне слово та рима можуть передати настрій та думку автора, відтворити розмову дійових осіб, змалювати картини природи, життя. А зараз я пропоную вам спробувати себе у ролі поета і доповнити вірш словами, яких не вистачає. Працювати будемо по групах, а потім подивимося, який результат ми отримаємо.

                                 (індивідуальні картки)

І група.  Доповнити вірш словами, яких не вистачає.

А яка зима буває?

Скаже той, хто добре ________

Чи ж вона буває ніжна?

Ні! Холодна й_______________

І холодна, й вітер віє,

І від снігу все ______________

І мороз на склі малює,

На річках мости ___________

Під ногами сніг скрипить,

Звір від холоду ____________

Сонечка частіш немає,

Хмара сонце ______________

Часом сніг іде лапатий,

Бігти хочеться із __________

Щоб зловити біле диво,

Бо повсюди так ___________

Хоч носи у всіх червоні,

Та додому йти пора!

     Шкода, йде весела ________          (Н. Красоткіна

 

ІІ група .Гра "Відтвори вірш"

 

В…ш…ньк…-ч…р…ш…ньк…

ч…рв…н…ї, сп..л…,

ч…г…  ж  б…  в…  т…к  в…с…к…

в…р…сл…  на  г…лл…?

 

ІІІ група .Складіть і прочитайте прислів’я

1. Жить   -    не спить.

2. З долею битися – сльози лить.

3. Лихо – сон пропаде. 

- З якого твору ці прислів’я?

 

6.3.Складання асоціативного куща

Леся (іменники- Українка, поетеса, патріотка ;

прикметники- мужня, безсмертна, незламна;

дієслова- любила, боролася, творила).

 

6.4.Читання порад Лесі Українки(слайд №14)


 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

7. Підсумок уроку.

    7.1. Плетіння вінка пам”яті Лесі Українки. (слайд №15)

Леся дуже любила плести віночки із квітів і прикрашала ними свою голівку. Вважалося, що віночок може захистити молоду дівчину. У ньому кожна квіточка, ніби оберіг від лиха, від нечистої сили і щось символізує.

       

 Давайте і ми сплетемо з вами віночок пам”яті Лесі Українки.

( Заздалегідь готується шаблон віночка. Діти малюють вдома квіти і готують легенду про кожну з них).

  1. Я вплету до віночка РОМАШКИ – символ  миру і кохання. Це улюблені квіти Лесі. Нині медицина здолала таку хворобу, як туберкульоз. Колись він забирав багато життів, надто молодих, зокрема і Лесине. Раніше існувало товариство боротьби з туберкульозом , і його емблемою була ромашка.
  2. Я хочу вплести БАРВІНОК. Існує така легенда. Хлопець Бар полюбив дівчину Вінку. В день весілля відьма окропила їх чорним зіллям і молодята щезли. Матері скропили землю сльозами і незабаром з”явилися квіти, які й назвали Барвінок

            З того часу люди вважають барвінок символом життя, пам”яті і вдячності.

  1. А я БЕЗСМЕРТНИК вплету. Він тому і називається, що людям здоров”я дарує. Його відвар від багатьох хвороб допомагає. Це символ безсмертя.
  2. Я вплету у віночок ВОЛОШКИ. Волошки – символ вірності і постійності. Ще їх вважають царськими.
  3. А я хочу вплести до Лесиного віночка КАЛИНУ. Калина – символ краси, вроди і мужності.
  4. Я ЛЮБИСТОК вплету – символ любові, відданості.
  5. Я вплету КОНВАЛІЇ. Здається, ця квітка виточена руками лісових гномів. Їх ще звуть лілія долин; маївка, кукурічка, любка, язик лісовий. У нашому фольклорі ці квіти порівнюють з перлинами щасливого сміху лісової Мавки. Конвалії – символ ніжності, чарівності. Леся назвала свій перший вірш “ Конвалія”, який написала у 13 років.
  6. МАК – символ печалі і туги. Ми сумуємо за тобою, Лесю, тому вплітаємо мак у віночок.
  7. НЕЗАБУДКИ– квіти постійності і вірності.

7.2. Дерево життя і творчості поетеси. (слайд №16)

Діти  кріплять до дерева листочки , на яких записані значущі дати з життя поетеси і пояснюють ці дати.       

1871,  42,  4, 1913, 1880, 13, 1881 

 

7.3.Не стерлась райдужна сторінка,

Не вмерла пісня лісова,

Безсмертна Леся Українка

Була і є, повік жива.

  • Час уроку вже підходить до кінця.
  • Чи отримали ви на уроці те, чого очікували?

По всьому світі лунає поезія поетеси, будить від сну людські душі, наповнює їх добром. Нехай і у ваших серцях вічно горить вогник Лесиної поезії і зігріває душу.

8.Домашнє завдання. Оцінювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
15 грудня 2020
Переглядів
250
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку