Поспілько Лілія Миколаївна,

                                                                                                 вчитель початкових класів,

                                                                                                І кваліфікаційна категорія,

                                                                       ЕНВК №1

                                                                                                   Енергодарської міської ради

                                                                                      Запорізької області

Відкритий урок позакласного читання  в 4-В  класі

«ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА»

 

МЕТА: розширити знання дітей про життя і творчість В.Сухомлинського; формувати оцінні судження щодо ознак добра і зла; збагачувати словник учнів; формувати читацький інтерес; розвивати вміння колективно обговорювати прочитане, уважно і зацікавлено слухати товариша і доповнювати його відповідь у ході бесіди; виховувати інтерес до художньої літератури; виховувати в учнів доброту, чуйність, милосердя до близьких людей, осуд проявів жорстокості, байдужості, заздрості, недоброзичливості.

ОБЛАДНАННЯ: мультимедійна презентація, запис музики П.І.Чайковського «Вальс  квітів», «Торбинка  Добра», «Дерево  Добра», дитячі  малюнки.

Тип уроку:  узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

 

                                                           ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

1. Організаційний  момент

Сьогодні  урок – відкритий  для  всіх!

Багато  гостей!

Тож  вітаємо  їх!

2. Емоційне  налаштування

Вчитель  на  фоні  музики П.І.Чайковського «Вальс  квітів» зачитує вірш «Врятує світ краса»

 

Врятує світ краса

Завжди так говорили так…

Тепер рятує світ лиш доброта

Бо однієї лиш краси занадто мало

Бо стільки всюди зла -

Людина вже не та

Тож люди на землі!

Спішіть добро творити

Щоб нам не згинути у морі зла

Щоб кожен зміг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.

ІІ. Мотивація

   Дуже мудро говорить народ: « Роби добро і воно повернеться до тебе. Будеш робити зло і воно повернеться до тебе.»

Щира усмішка, добре слово і хоча б краплинка тепла мають дуже велику силу. Вони допоможуть нам пройти дорогою добра за мудрими творами В. Сухомлинського.

- Сьогодні на уроці ми з вами поміркуємо над питанням

«Чому людина і добро нерозривно пов’язані між собою та повинні йти поруч?»

- А чи любите ви подорожувати та шукати скарби  та дізнаватись  щось  нове?

(Відповіді  дітей)

- Щоб подорожувати  “стежинкою добра ”треба  взяти з собою:

•              активність, уважність, кмітливість,  гарний настрій.

Вони допоможуть вам знайти чарівний скарб!

Епіграфом до нашого уроку будуть слова Любові Забашти.

… Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Тож тема нашого уроку: «Людина починається з добра»

- Готуючись до уроку, ми з вами виконали проектну роботу. Клас був поділений на  групи, всі отримали  завдання, збирали матеріали на задану тему, проводили дослідження та  готувалися до цікавої подорожі стежинкою добра!

   Ось ці групи: група «Бібліографи» - відповідальна Панасенко  Анастасія (Машинець  М., Марков Н., Фалов Д., Колеснік А.), група «Читайлики» -відповідальна  Кузьменко  Вікторія (Карацюпа В.,Діденко О., Володіна А., Габрух А.), група «Театральна» - відповідальна  Мельник Аліна (Савостіна  Н., Істратенко Я., Околота О.), група «Допитливі» -відповідальна Євстаф’єва Вікторія (Мельник К., Пастухова О., Кіщик О.), група «Художники»-  відповідальна Мартинюк  Катерина (Манойлов Є., Проценко Д.,Палець А.).

   -  Людина народжується на світ, щоб лишити по собі слід вічний. Ці слова належать тому, хто все своє життя віддав дітям. Автор книги “Серце віддаю дітям ” - В.Сухомлинський. Сьогоднішній урок присвячений його творчості. Кожна його казка, кожне оповідання розповідають про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують в нас бажання захистити слабшого, допомогти старшому.

 А зараз ми послухаємо виступ кожної групи.

 ІІІ.Групова  робота (захист проекту кожною групою)

1.            Виступ  групи “ БІБЛІОГРАФИ”

 Ми група «БІБЛІОГРАФІВ» нашим  завданням  було  дізнатися  про  життєвий  і  творчий  шлях  Василя  Олександровича  Сухомлинського. Отже:

1. Народився Василь Сухомлинський у селі Василівка Кіровоградського району в бідній сім’ї. Батько працював столяром і теслярем.  Мама працювала у колгоспі, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки. У цій родині, крім Василя, було ще троє дітей. Розповідають, батьки ніколи не карали дітей. Може, тому усі вони вибрали професію педагога.

2. Василь ріс жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. Але зошити, фарби і пензлі можна було придбати тільки за лікарські рослини. Та бажання малювати було таке сильне, що хлопець цілими днями пропадав у лісі. Одного разу Василь із товаришами пішки пройшли 45 кілометрів, аби купити фарби. 

3. Під час Другої світової війни був на фронті. Двічі пережив поранення. Хірурги боялися, що  доведеться ампутувати руку. Перед операцією повідомили про це Василя Олександровича. “Ой ні, руку будь що треба залишити!” “ Ти що, артист?” – запитав старенький хірург. “Ні, я вчитель ”. Операція була складною, хірурги зробили усе можливе. Рука залишилася, але після операції стала на шість сантиметрів коротшою. Важким було й поранення в груди, але вчитель все одно повернувся до школи.

 4. Василь Сухомлинський   35 років працював вчителем і директором школи.

 Про нього розповідають багато незвичайних випадків. Одного разу, за два тижні до початку навчального року, він захотів познайомитися зі своїм 6 класом. Пройшовся по домівках, але нікого не застав. Василь Сухомлинський пішов за село до річки. Ватага хлопців бавилася “у війну ”. Молодий вчитель одразу приєднався до них.

 5.Уже перебуваючи у лікарні, важкохворий, Василь Сухомлинський не переставав думати про школу. Коли діти з квітами прийшли до нього в палату, він поглянув у вікно, промовив: “Діти йдуть до школи, а я йду із життя …” Помер Василь Сухомлинський 2 вересня 1970 року. Похований на кладовищі всього за 300 метрів від школи, якій віддав усе своє життя.

2. Виступ групи  “Допитливі ”

 Ми  група «ДОПИТЛИВІ»  отримавши  своє  завдання  ми  порадились і вирішили побудувати свою роботу таким чином:

- зібрати прислів’я, які містять ключові слова “Добро ” і “Доброта ”;

- змайструвати з тканини красивий мішечок і наповнити його прислів’ями, які ми зібрали, а  мішечку дати назву “Торбинка добра ”

Читання прислів’їв з “Торбинки  добра ”.

•   Будеш творити добро – щасливим будеш.
•   Від добра добра не шукають.
•   На добро відгукується добро.
•   Добре діло роби сміло.
•   Хто людям добра бажає,  той i собi має.
•   Раз добром зігріте серце – вік не прохолоне.
•   Людина в світ приходить для добра.
•   Добре серце, як сонечко в небі.
•   Добре роби, добре й тобі буде.
•   Усе  добре  переймай, а  зла  уникай.

- Ще ми  досліджували  найдосконалішу істоту – людину, а точніше – її вчинки, поведінку, бажання.

 ..Ми повинні були вияснити чому людина і добро нерозривно пов’язанні між собою і повинні йти поруч, тому  вирішили  створити  «Дерево  добра» і  підібрали слова які асоціюються і із словом людина  і із словом добро. І  вирішили  що  це:

   любов; уважність; чуйність; милосердя; співчуття; піклування; щедрість; дружба; щастя;  взаємодопомога; повага;  взаєморозуміння.

    Відсьогодні у нашому класі буде поряд з нами жити «Дерево добрих справ». Воно допоможе нам планувати  важливі справи.

   Ще  ми  вирішили  дізнатися  яке значення має  слово «Добро» за словником.

І  дізналися, що:

   Добро -  це гарні, корисні справи які можна зробити на благо людей.

  Добро – все позитивне, хороше, ласкаве, привітне; хороша, добра справа; вчинок, що дає користь, щоб пам’ятати добро.

  Добра людина – людина, яка має м’який характер, що приваблює людей, жаліслива, сердечна.

•               А  я  знайшла  вірш Івана  Сварника  « Найкраща  риса»

 

Промовив гордий Кипарис:

Із людських рис, для мене прямота – найкраща!

А липа: - Лишенько! Це глупота.

Людина – хай велика чи мала – пропаща без щедрості й сердечного тепла.

Озвався Дуб:

- Послухайте мене: твердий характер – ось що головне.

А гнучкість розуму –то риса неможлива? - докинула Ліщина пустотлива.

Троянда мовила:

- Забули про красу, а я в собі віки її несу!

Людина мудрі речі наслухала  і тужно так замріяно зітхала:

Мені б тих рис найбільше осягти –

Змогла б я гідно шлях увесь пройти.

Вчитель. Який  висновок  з  цього  вірша  ми  можемо  зробити?

(Щоб  людина  гадно  могла  пройти  увесь свій  життєвий  шлях їй  потрібні  всі  ці  риси,

 які  належать  цим  деревам)

IY.Хвилинка відпочинку

Релаксаційна вправа « Квітка доброти»

( Звучить класична музика, спокійна)

- Закрийте очі і уявіть, що у вас в руках знаходиться чарівна квітка – Квітка Доброти. Ваші руки відчувають незвичайне тепло, квітка зігріває вас, ваше тіло, вашу душу. Ви протягуєте вашу руку і розглядаєте Квітку  Доброти. Придивіться, якого вона кольору. Можливо вона має запах. А можливо ви чуєте приємну музику яка лине від квітки. Подумки зберіть усю доброту від Квітки Доброти і помістіть у себе в сердечку.

3. Виступ  групи  “Театральна”

  Ми  група  “Театральна”  вирішили  випробувати  свої  акторські  здібності  показавши  уривок  з  твору  Анатолія  Діамарова  «Для  чого  людині  серце».

Автор. У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялись люди, жило поміж корінням дерев плем'я дерев'яних чоловічків.  Вони не мали сердець, тому не могли ні любити, ані ненавидіти, не знали, що таке радість чи гнів, злість або співчуття.

Дерев’яний  чоловічок.  А що таке «серце»?

 

Дівчинка. — Серце? Це те, без чого не може жити людина.

Дерев’яний  чоловічок. Давай мені своє серце!

Дівчинка.— Я не можу віддати тобі своє серце, бо без нього я помру. Але послухай. В нашому місті є один лікар, який збирає серця людей, що померли. І серця оті живуть у нього довго-довго. Про  це  я  читала  в  газеті. Якщо хочеш, зайдемо до нього, і ти попросиш у нього серце. Він добрий, він тобі не відмовить.

Дерев’яний  чоловічок.    Дайте  мені  серце!

Лікар. — Серце?.. Гм... А яке ж серце ти хочеш собі вибрати?

Дерев’яний  чоловічок. — Те, що його носять люди.

Лікар. — Люди мають різні серця. Оце серце злої людини. Бачиш, яке воно жовте та  зморщене!

Дерев’яний  чоловічок. Я не хочу цього серця, воно некрасиве!

Лікар.— А ось блискуче, як пластмасова кулька.  Бачиш, яке воно свіже: довго ж стукотіло, ніскільки не зносилося. Це — серце байдужої людини.

Автор. Чоловічок постояв, вагаючись: серце йому дуже сподобалось — воно ж таке блискуче!  А  ще  перед  ним  лежало  дивовижне  серце: похмуре, сіре, важке, наче  висічене  з  твердої  каменюки.

Лікар.  Це серце одного чоловіка, який дбав лише про себе і відвертався від інших людей.

Автор. Врешті лікар дістав  ще одне  серце.

Лікар.   — Оце серце однієї дуже доброї людини. Бачиш, яке воно велике та світле!

Дерев’яний  чоловічок. Я  хочу  мати  таке  серце!

4. Презентація дитячих творів

Виступ групи «Читайлики»

( Діти розповідають прочитані твори В. Сухомлинського. Говорять чого навчились.)

5. Презентація дитячих малюнків

Виступ групи «Художники»

Манойлов Є.Кажуть, що  людина  за своє життя  повинна посадити  дерево, побудувати будинок і виростити дитину.  Своїм  малюнком  я  хочу  закликати  всіх зробити  добрий вчинок, здійснити  чудову  справу – посадити дерево. А  якщо  таку  справу  робити  гуртом, то  посадка дерев перетворюється на справжнє свято.А якщо дитина  посадить  дерево, вона ніколи  не  захоче його зламати.

   Кожен з нас повинен піклуватися  про  природу, любити  її, охороняти, бо   наша  планета  вже благає  допомоги.

Мартинюк К.  Я  уявляю  добро, як  маленького  голуба. Але  це  не  просто  голуб, який  літає  по  дворах, це  дуже  добрий, щирий й  душевний  голуб. Він  немов  ангел, який  служить Богу. Вівн  дарує  добро, ніколи  не  наносить  шкоди  нікому, тому  що  він мудрий. І  я  хочу, щоб  такий  «голуб  добра»  був  у  кожного  в  оселях, в  школах, а  найголовніше  у  кожного  в  серці.

V.  Підведення  підсумків, рефлексія

 У  кожного  на  парті  лежить  добрий смайлик, а  на  дошці  оцінювальна  шкала. Зараз  кожен  прикріпить  смайлик  проти  того  балу, який  він  вважає отримав  за  сьогоднішній  урок.

VI.  Підсумок уроку

Вчитель.  Ну що ж, любі діти. Підходить до завершення наш урок.

•               Які  почуття  викликав  у  вас  урок?
•               Скажіть, будь  ласка  чого  вчать твори Василя  Сухомлинського?

(Дарувати  добро)

(Звучить  пісня  Н.Май «Даруй  добро»)

   -Я вірю в те, що відсьогодні стала добрішою кожна дитина. Я вірю, що вогник доброти поселиться у ваших серцях і з ним ви будете іти по житті до своєї мети. Ну і, звичайно, я щиро дякую шановним гостям, які були сьогодні з нами.

Дякую вам, діти, за ваші щирі слова. Я вірю в те, що ви будете зростати добрими, милосердними і справедливими.

А закінчити наш урок  мені хочеться так як і починали - віршем

Любі дітки! Відкривайте  серце для добра.

Всім, хто поруч, подаруйте  крихітку тепла ,

Сильні будьте!  Не лякайтесь  боротьби зі злом.

Пам’ятайте: перемога  завжди за добром.

VІ.  Інформація  про  домашнє  завдання

-До  наступного  уроку  позакласного  читання  зробити «Книгу  добрих  справ», куди  будете  записувати  добрі  справи, які  зробили  протягом  тижня. Не  забудьте  прикрасити  її  своїми  малюнками.

VІІ.  Додаткове  завдання

• Добре, коли  людина  залишає  після  себе  добрий  слід. Один  мудрець  помітив: «Людина  прожила  життя  недаремно, якщо  побудувала  будинок, виростила  сад  і  виховала  дитину». Давайте  й  ми  зараз  теж  зробимо  одну  загальну  добру справу.
• Подивіться  на  цей  малюнок. Чогось  не  вистачає. Вам  потрібно  було  вдома  підготувати  різні  малюнки, наклеїти їх  на  цю  галявину.

 

 

 

Замітка  до  газети

                                   Поспішайте  творити  добро!

    Людина  починається  з  добра – до  батька, матері, дідуся  і  бабусі, до  рідної  землі, до  рослин  і  тварин. Добро!  У кожної людини це поняття символізує щось своє. Для мене добро - це милосердя, гарні вчинки. Наша вчителька, Лілія  Миколаївна Поспілько , ще  з першого класу проводячи уроки, класні години, виховні  заходи  вчить  нас  доброті  розповідаючи  про  те, що  доброта, любов, розуміння  допоможуть  нам  у  житті, що кожен має ставитися до оточуючих так, як хотів  би, щоб ставилися до нього.

    Наш  клас – це  маленька  сім’я. Мені  хотілося  б, щоб  у  нашій  сім’ї  завжди  панувало  добро, взаємоповага, не  було  сварок, лихослів’я.  А  наш  клас – це  ще  й  частинка  більшої  сім’ї – нашої  школи. Я  переконана, що  кожен  із  вас  прагне, щоб  наша  школа  стала  територією  Добра .

     Я пишу цю замітку тільки задля того щоб ви зрозуміли, що добро робити ніколи не пізно і для гарних вчинків завжди є місце у нашому хоч маленькому, але мальовничому житті.

                                                                                                                    Катя  Мартинюк

                                                                                                                    учениця 4-В  класу ЕНВК №1