Життя і творчість Л. Глібова. Істотні ознаки байки.Л.Глібов «Зозуля і Півень». Інсценізація байки

Тема. Життя і творчість Л. Глібова. Істотні ознаки байки.Л.Глібов «Зозуля і Півень».  Інсценізація байки

Мета:

навчальна: ознайомити дітей з життям і творчістю байкаря Леоніда Глібова; формувати вміння інтонаційно виділяти слова, важливі для розуміння тексту, працювати з додатковим матеріалом, збагатити знання учнів про тварин; вчити аналізувати байки, передавати в інтонації характери дійових персонажів, оцінювати їхні вчинки, виявляти мотиви їхньої поведінки.

розвивальна: розвивати способи і види читання байки, творчі, аналітичні  здібності, логічне та образне мислення учнів; розвивати вміння знаходити схожість і відмінність за способом життя, зовнішніми і внутрішніми ознаками тварин; збагачувати словниковий запас.

виховна: оцінювати вчинки персонажів, виявляти мотиви їхньої поведінки, засуджувати нещирих, лицемірних, брехливих людей.

Інтерактивні технології: «Мікрофон», робота в парі, робота в малих групах.

Обладнання: презентація, ілюстрації до байки, портрет письменника, звукозапис співу птахів.

Тип уроку: урок первинного ознайомлення з матеріалом.

Хід уроку

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

2.1 Читання скоромовки

     –   Діти, перед вами лежать скоромовка. Зараз ми її з вами прочитаємо.

• Спочатку прочитаю я. Всі уважно слухаймо.
• Читають учні всі разом тихенько.
• Потім читаємо усі разом читаємо з питальною інтонацією.
• Тепер прочитаємо пошепки.

Скоромовка

Заболіло горло у горили,

Бо горила багато говорила.

Можливо хто вивчив її вже і хоче нам розказати?

2.          Перевірка домашнього завдання.

• На минулому уроці ви вчили Езопа і його байку «Два товариші». Давайте прочитаємо її в особах.

 

ІІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1. Актуалізація опорних знань учнів.

• Діти, твори яких жанрів ми уже читали? (Вірші, казки, оповідання, п'єси, загадки, статті, прислів'я,приказки, скоромовки, пісні, мирилки, усмішки, притчі, легенди, міфи і т.д.)
  2. Інтерактивна вправа "Мікрофон"

Давайте повторимо вивчене на попередніх уроках про байку як жанр літератури за допомогою гри «Мікрофон».

• Що таке байка? (Байка – невеликий, найчастіше віршований твір повчального змісту.)
• З яких частин складається байка? (Оповідна і повчальна.  Оповідна – це зображення подій чи розповіді про них. Повчальна – містить у собі поради, напучення.)
• Хто є персонажами байок? (Тварини, рослини, різні предмети.)
• Як називають авторів байок? (Байкарі).
• Як називається повчальний висновок байки? (Мораль.)
  3. Гра «Утвори пару»

• Співвіднести частини прислів’їв. Учні читають одну половину прислів’я і шукають другу половину.

Друзі пізнаються		не діло – тільки сміх.
Чужому лихові		непереливки тому.
І діло, як на гріх,		в біді.
Хто кохав життя ледаче,		не смійся.

– Сьогодні на уроці ми спробуємо з вами осягнути життєвий шлях

Л. Глібова, познайомимось з цікавими фактами з життя, його поглядами,

переконаннями, будемо працювати з байкою «Зозуля і Півень».

ІV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Визначимо, яких результатів очікує кожен із вас від уроку.
  1. Робота з епіграфом

• Прочитайте, будь ласка, епіграф до уроку.

Здається, байка просто бреше,

А справді ясну правду чеше.

Нікого в світі не мине.

Читайте, згадуйте мене

• Про що просить нас видатний український байкар?
• Сьогодні ми згадаємо видатного українського байкаря Л. І. Глібова.
  2. Ознайомлення з біографією Л. Глібова.

Леонід Іванович народився 5 березня 1827 року в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Його батьки були добрими, освіченими, культурними людьми. Іван Назарович, батько письменника, працював управителем маєтку поміщиків Родзянків. Мати, Орина Гаврилівна, виховувалась у родині пана Трощанського. Саме від неї хлопчик отримав початкову освіту, вона стала його першою вчителькою. З дитинства маленький Льолик, так називали його всі рідні, був веселим і жвавим, дуже любив природу. Бігав на луки, у поле милуватися красою і неповторністю навколишнього світу. Найбільше йому подобалося доглядати за квітами. Залюбки також слухав музику та зачаровувався народними звичаями та обрядами. Коли хлопчикові виповнилося 13 років, він змушений був продовжувати навчання далеко від рідного дому, оскільки вступив до гімназії. Важко було дитині, яка виросла серед природи, пристосуватися до нового життя. Саме тоді Л.Глібов пише свій перший вірш «Сон». Леонід Іванович дуже любив дітей. Свої твори для дітей він друкував під псевдонімом Дідусь Кенар. Декілька років працював учителем географії та історії. Але важка хвороба змусила припинити викладацьку діяльність. Втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. Відомий український байкар залишив після себе великий творчий доробок (байки, загадки). За все своє життя Леонід Глібов написав понад 50 віршованих загадок, 40 пісень, велику кількість віршів, казок, акровіршів. Та найбільшу славу принесли йому байки. Написав 107 байок.

3. Опрацювання байки Л.І.Глібова «Зозуля і Півень»

1. Бесіда про особливості птахів, які є героями байки.

• «Зозуля і Півень» - це назва байки Л.Глібова, над якою ми будемо працювати.
• Як одним словом можна назвати слова - відгадки? (Птахи.)
• Що вам відомо про цих птахів?

2. Прослуховування запису « Голоси птахів».

• Прослухаймо їх спів. Слухаючи, спробуйте визначити, чи є унікальними голоси цих птахів.

(Спів цих птахів не є унікальним, бо він на один мотив.)

3. Словникова робота.

• Діти, перед вами слайд, на якому подані слова і їх пояснення. Але поки я їхала до вас на урок, вони переплуталися. Вам потрібно вибрати до кожного слова пояснення.

Го^`дить           —

Потака`ти Мерщі`й Зніче`в'я   Далебі` Безталанне Дові`ку       Голу`бонько Кра`лечко   Недо`ленька   Безтала`нне   Зани`є  Перепели`чка    Жар-пти`ця   Пурхну`в

Безрадісне Справді погоджуватись, потурати  швидко без причини до кінця життя

 

4. Читання байки вчителем.

• Прослухавши байку, скажіть: чи є ще дійові особи, крім Зозулі та Півня.

(Горобець)

• Що ви знаєте про цього птаха? Де він живе? Яку пісеньку він співає?

5. Самостійне читання байки учнями.

• Доведіть, що ви читали байку. (Невеличкий віршований твір повчального характеру, дійові особи – тварини, є мораль.)

Фізкультхвилинка

Встаньмо дружно біля парт.

Руки в боки, вгору, вниз ,

На сусіда подивись.

Раз, два, три, чотири,

Набираємося сили.

Всі присіли, тихо встали.

Пострибали, покружляли,

Нахилились, повернулись,

Один одному всміхнулись.

4. Аналіз фактичного змісту байки.

• Композиційний аналіз.

•                   Поділіть байку на частини. Придумайте заголовки до частин.

План

1.Розмова Зозулі й Півня.

2.Поява Горобця.

3.Мораль.

• Опрацювання частин байки.

• Прочитайте першу частину байки. Який заголовок ви придумали до цієї частини?
• За що хвалили одне одного Півень і Зозуля? ( За те що Півень хвалить Зозулю, а Зозуля Півня).
• Чи відвертими, щирими, справедливими були ці вихваляння?
• З якою інтонацією треба читати цю частину?( Щоб передати вихваляння, потрібно читати улесливо).
• У якому темпі? (Повільно, спокійно.)
• З чиїм співом Зозуля порівнює спів Півня? (Із жар-птицею.)
• Який голос у Зозулі, зі слів Півня? (Тонесенький, милесенький такий… Куди той Соловей годиться?)
• Для чого автор вжив так багато пестливих слів? (Щоб показати нещиру вдачу улесливої людини. За цими лицемірними, солоденькими словами вона приховує свою справжню суть.)
• Якими ви уявляєте собі Зозулю і Півня, як людей? (Улесливі, фальшиві, брехливі, нещирі, лицемірні, бо їм так вигідно;хитрі, бо шукають собі вигоду.)
• Яке ваше ставлення до розмови Півня і Зозулі?
• Прочитайте другу частину. Який заголовок ви придумали до цієї частини?
• Які найголовніші слова в цій частині? (Годі вам брехати та одно другого знічев'я вихваляти!)
• З якою інтонацією будете читати слова Горобця? (Рішучею, упевненою.)
• Прочитайте третю частину. Який заголовок ви придумали до цієї частини?(Повчання:
• За що ж, - хто- небудь попитає,–

Зозуля Півня вихваляє?

За те, що Півень годить їй

та потакати добре вміє:

рука, як кажуть, руку миє.)

• «Рука, як кажуть, руку миє »
• На що схожі ці слова?
• Чому вони нас вчать?

(Головна заповідь нашого байкаря — «кохайте щиро правдоньку», і це він мало не кожною своєю байкою підкреслює, виставляючи й доводячи всіма сторонами оту потребу жити по правді. Бути чесним, не потрібно лестити і без потреби вихваляти одне одного. Засуджувати нещирих, лицемірних, брехливих людей, викривати їх.)

• Як читатимете слова автора в кінці твору? (Повчально, упевнено.)

 

5. Робота над виразністю читання

• На які речення потрібно звернути особливу увагу? (В яких є звертання, на окличні, питальні, спонукальні.)
• Знайдіть речення, що мають звертання. Прочитайте їх улесливо, ніжно, захоплено:

Як ти співаєш, Півне, веселенько…

А ти, Зозуленько, ти, зіронька моя…

Тебе я б слухала довіку, куме мій…

А ти, голубонько, ти,кралечко моя…

Така ти невеличка, моя перепеличко…

Спасибі, братику, за добреє слівце…

• Прочитайте спочатку всі питальні, а потім — окличні речення.   (- Куди той соловей годиться? - За що ж, - хто – небудь попитає,- Зозуля Півня вихваляє?- Як не кохать тебе за це? - Як гляну на тебе – така ти невеличка, моя перепеличко, а голосок – то який! - Годі вам брехати та одно другого знічев’я вихваляти!)

Партитурне читання.

• Зараз ми повчимося виразно читати байку.
  6. Робота над малюнком .
• Дітки, уважно розгляньте малюнок на с.57. Який епізод байки зображений?
  7. Вправи на розвиток швидкості читання .

Гра «Хто швидше?»

• Чи є тут дієслова? Прочитайте їх. (Клювати, годить, пурхнув, вихваляє, виспівуєш.)
• Прочитайте, як Півень звертався до Зозулі. (Зозуленько, зіронько моя, кралечко моя, моя перепеличко.)
• А як Зозуля до Півня? (Півне, куме мій, братику.)
• Прочитайте всі слова у зменшувально-пестливій формі? Чому їх так багато? (Веселенько, Зозуленько, зіронько, жалібненько, пшениченьки, голубонько, кралечко, серденько, їстоньки, питоньки, невеличка, перепеличко, голосочок – то, тонесенький, милесенький, братику, слівце,)
• Знайдіть усі порівняння. Прочитайте їх. (Невеличка, моя перепеличко;виспівуєш, неначе та жар-птиця, заниє серденько, неначе на чужині.)
  8. Читання за особами.

(Діти виходять на середину класу, читаючи  байку демонструють свої акторські здібності.)

Виставлення балів.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

• Закріплення головної думки байки. Робота в парах.
• А зараз, підсумовуючи роботу над байками, ви попрацюєте в парах. За хвилину вам необхідно скласти прислів'я з окремих слів і визначити, яке саме із п'яти складених відповідає головній думці твору.

На дошці записані рядками окремі слова.(Переливає, в, порожнє, з, пустого. Не хвали, поза очі, не лай, в очі. Аж,чути, до, наші, діброви, розмови. Рука, миє, нога, підпирає, руку, ногу. Два, одної, брехуни, не скажуть, правди.)

• Переливає з пустого в порожнє.
• Не хвали в очі, не лай поза очі.
•  Аж до діброви чути наші розмови.
• Рука руку миє, нога ногу підпирає.
• Два брехуни одної правди не скажуть.

(Учні вибирають прислів’я «Рука руку миє, нога ногу підпирає.») Пояснюють, як вони його розуміють).

Виставлення балів.

7. Підсумок уроку

Настав час повернутися до поставленої мети. Я хочу у вас запитати:

• Чи досягли ми очікуваних результатів?
• Чим зацікавив вас урок?
• Що корисного для навчання і подальшого життя винесли з уроку?

7.                      Домашнє завдання

• Навчіться читати байку Л.Глібова «Зозуля і Півень» в особах.
• Виберіть і прочитайте книжку про птаха, якого хотілося пізнати краще.
• Скласти власну байку. (За бажанням учнів).