Життя і творчість Л. Глібова. Істотні ознаки байки.Л.Глібов «Зозуля і Півень». Інсценізація байки.Леонід Глібов 1827 — 1893 біографія скорочено Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827р. у селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині в родині управителя маєтків магнатів Родзянків.
Тема. Життя і творчість Л. Глібова. Істотні ознаки байки.Л.Глібов «Зозуля і Півень». Інсценізація байки
Мета:
навчальна: ознайомити дітей з життям і творчістю байкаря Леоніда Глібова; формувати вміння інтонаційно виділяти слова, важливі для розуміння тексту, працювати з додатковим матеріалом, збагатити знання учнів про тварин; вчити аналізувати байки, передавати в інтонації характери дійових персонажів, оцінювати їхні вчинки, виявляти мотиви їхньої поведінки.
розвивальна: розвивати способи і види читання байки, творчі, аналітичні здібності, логічне та образне мислення учнів; розвивати вміння знаходити схожість і відмінність за способом життя, зовнішніми і внутрішніми ознаками тварин; збагачувати словниковий запас.
виховна: оцінювати вчинки персонажів, виявляти мотиви їхньої поведінки, засуджувати нещирих, лицемірних, брехливих людей.
Інтерактивні технології: «Мікрофон», робота в парі, робота в малих групах.
Обладнання: презентація, ілюстрації до байки, портрет письменника, звукозапис співу птахів.
Тип уроку: урок первинного ознайомлення з матеріалом.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
2.1 Читання скоромовки
– Діти, перед вами лежать скоромовка. Зараз ми її з вами прочитаємо.
Скоромовка
Заболіло горло у горили,
Бо горила багато говорила.
Можливо хто вивчив її вже і хоче нам розказати?
ІІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Давайте повторимо вивчене на попередніх уроках про байку як жанр літератури за допомогою гри «Мікрофон».
Друзі пізнаються |
|
не діло – тільки сміх. |
Чужому лихові |
|
непереливки тому. |
І діло, як на гріх, |
|
в біді. |
Хто кохав життя ледаче, |
|
не смійся. |
– Сьогодні на уроці ми спробуємо з вами осягнути життєвий шлях
Л. Глібова, познайомимось з цікавими фактами з життя, його поглядами,
переконаннями, будемо працювати з байкою «Зозуля і Півень».
ІV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Здається, байка просто бреше,
А справді ясну правду чеше.
Нікого в світі не мине.
Читайте, згадуйте мене
Леонід Іванович народився 5 березня 1827 року в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Його батьки були добрими, освіченими, культурними людьми. Іван Назарович, батько письменника, працював управителем маєтку поміщиків Родзянків. Мати, Орина Гаврилівна, виховувалась у родині пана Трощанського. Саме від неї хлопчик отримав початкову освіту, вона стала його першою вчителькою. З дитинства маленький Льолик, так називали його всі рідні, був веселим і жвавим, дуже любив природу. Бігав на луки, у поле милуватися красою і неповторністю навколишнього світу. Найбільше йому подобалося доглядати за квітами. Залюбки також слухав музику та зачаровувався народними звичаями та обрядами. Коли хлопчикові виповнилося 13 років, він змушений був продовжувати навчання далеко від рідного дому, оскільки вступив до гімназії. Важко було дитині, яка виросла серед природи, пристосуватися до нового життя. Саме тоді Л.Глібов пише свій перший вірш «Сон». Леонід Іванович дуже любив дітей. Свої твори для дітей він друкував під псевдонімом Дідусь Кенар. Декілька років працював учителем географії та історії. Але важка хвороба змусила припинити викладацьку діяльність. Втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. Відомий український байкар залишив після себе великий творчий доробок (байки, загадки). За все своє життя Леонід Глібов написав понад 50 віршованих загадок, 40 пісень, велику кількість віршів, казок, акровіршів. Та найбільшу славу принесли йому байки. Написав 107 байок.
(Спів цих птахів не є унікальним, бо він на один мотив.)
Го`дить —
Потака`ти Мерщі`й Зніче`в'я Далебі` Безталанне Дові`ку Голу`бонько Кра`лечко Недо`ленька Безтала`нне Зани`є Перепели`чка Жар-пти`ця Пурхну`в |
Безрадісне Справді погоджуватись, потурати швидко без причини до кінця життя |
(Горобець)
Фізкультхвилинка
Встаньмо дружно біля парт.
Руки в боки, вгору, вниз ,
На сусіда подивись.
Раз, два, три, чотири,
Набираємося сили.
Всі присіли, тихо встали.
Пострибали, покружляли,
Нахилились, повернулись,
Один одному всміхнулись.
План
1.Розмова Зозулі й Півня.
2.Поява Горобця.
3.Мораль.
Зозуля Півня вихваляє?
За те, що Півень годить їй
та потакати добре вміє:
рука, як кажуть, руку миє.)
(Головна заповідь нашого байкаря — «кохайте щиро правдоньку», і це він мало не кожною своєю байкою підкреслює, виставляючи й доводячи всіма сторонами оту потребу жити по правді. Бути чесним, не потрібно лестити і без потреби вихваляти одне одного. Засуджувати нещирих, лицемірних, брехливих людей, викривати їх.)
Як ти співаєш, Півне, веселенько…
А ти, Зозуленько, ти, зіронька моя…
Тебе я б слухала довіку, куме мій…
А ти, голубонько, ти,кралечко моя…
Така ти невеличка, моя перепеличко…
Спасибі, братику, за добреє слівце…
Партитурне читання.
Гра «Хто швидше?»
(Діти виходять на середину класу, читаючи байку демонструють свої акторські здібності.)
Виставлення балів.
На дошці записані рядками окремі слова.(Переливає, в, порожнє, з, пустого. Не хвали, поза очі, не лай, в очі. Аж,чути, до, наші, діброви, розмови. Рука, миє, нога, підпирає, руку, ногу. Два, одної, брехуни, не скажуть, правди.)
(Учні вибирають прислів’я «Рука руку миє, нога ногу підпирає.») Пояснюють, як вони його розуміють).
Виставлення балів.
Настав час повернутися до поставленої мети. Я хочу у вас запитати: