УРОК позакласного читання у 9 класі «Оповідання М.Булгакова «Морфій» як твір-пересторога»

Комплекс заходів « STOP наркотик»

в рамках проекту « Healthy scools: заради щасливих і здорових школярів»

Організатор заходу - Жеміоніс Ірина Борисівна

 

Етапи проведення:

1. Анкетування ліцеїстів « Наркоманія: хвороба і проблема» з метою визначення обізнанності, усвідомлення проблем наркотичної залежності та формування свідомого ставлення до здорового способу життя ( додаток 1).
2. Проведення тематичних виховних годин (матеріали  для проведення виховних годин  - додаток 2, фото виховної години  – додаток 3, посилання на відео «Життя чи смерть?» – додаток 4), зміст яких сформовано за результатами анкетування ( шаблон результатів – додаток 5).
3. Проведення уроку у  9 – х класах ( додаток 6) «Оповідання М.Булгакова «Морфій» як твір-пересторога» ( матеріали до уроку – додаток 7, фото уроку – додаток 8 ).
4. Проведення круглого столу «Молодь – за здоровий спосіб життя» : підбиття підсумків проведенного заходу ( фото - додаток 9).

 

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

АНКЕТА

НАРКОМАНІЯ: хвороба і проблема

Дайте, будь ласка, щирі відповіді на запитання:

1. Наркоманія – проблема сучасного світу

Так                                                  Ні

2. Від наркоманії не застрахований ніхто

Так                                                  Ні

3. Наркоманами стають лише маргінали або розбещені

Так                                                  Ні

4. Наркоманія – це хвороба

Так                                                  Ні

5. Я негативно ставлюся до наркоманів

Так                                                  Ні

6. Наркоман сам має дбати про свій порятунок

Так                                                  Ні

7. Наркоманів слід ізолювати від суспільства

Так                                                  Ні

8. Наркоман має право на кваліфіковану медичну допомогу

Так                                                  Ні

9. Родина не повинна відвертатись від наркомана

Так                                                  Ні

10.  Наркоман – це злочинець

Так                                                  Ні

11. Від наркоманії неможливо вилікуватись

Так                                                  Ні

12. Держава має брати відповідальність за здоров`я народу і розробляти і фінансувати програми протидії наркоманії

Так                                                  Ні

13. Я знаю, що таке наркотик, на власному досвіді

Так                                                  Ні

14. В мене є друзі і знайомі, що вживають наркотики

Так                                                  Ні

15. Наркотик – ознака забезпеченого і безхмарного життя, належності до кола обраних

Так                                                  Ні

16. Я однозначно можу керувати своїми залежностями, наркоманія мені не загрожує

Так                                                  Ні

17. Мені байдужі наркоманія, наркомани і все, що з ними пов`язане

Так                                                  Ні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

СТАТИСТИКА. ВИДИ НАРКОТИКІВ і НАСЛІДКИ ВЖИВАННЯ ( довідка):

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я визнають, що їх визначення наркотиків дуже широко. Для науково-дослідних і практичних цілей слід розділити всі речовини, які підпадають під визначення на категорії. Фармакологи роблять свої класифікації, в основі яких лежать основні властивості наркотиків, пов'язані з їх клінічну структуру і способам застосування. У цілому наркотики класифікуються за такими принципами: 
1. За походженням. Наприклад, опіати виробляються з опіумного маку, що вирощується на плантаціях. До складу чистих (не синтетичних) опіатів входять такі речовини, як морфій і кодеїн. Героїн, напівсинтетичний наркотик, ставитися до групи опіатів. Бо у цій класифікації нас цікавить тільки джерело отриманого наркотику, то в одну групу увійдуть наркотики з різним хімічним дією. 
2. По впливу. В одну групу потраплять наркотики зі схожими діями на організм. Наприклад, як марихуана, так і атропін викликають почастішання пульсу і сухість у роті. Тому марихуану можна назвати атропіноподібним наркотиком. 
3. За терапевтичним використанням. Звертається увага на те, для зміни яких процесів в організмі використовується дана речовина. Наприклад, амфетаміни називаються наркотиками, гнітючими апетит. Слід зауважити, що при використанні наркотиків їх терапевтичний вплив може зовсім не братися до уваги. При використанні амфетамінів не в медичних цілях у розрахунок приймається їх збудливу дію. Точно так само морфій використовується в медицині, як сильний знеболюючий, але наркомани приймають його тому, що він викликає ейфорію. 
4. За частиною організму, на яку діє наркотик. Алкоголь, наприклад, називають наркотиком-депресантом, так як він пригнічує центральну нервову систему. Навпаки, кокаїн - стимулянт, так як робить на центральну нервову систему збудливу дію. Така класифікація не цілком підходить для наркотиків, які мають вплив на різні органи. Наприклад, кокаїн, стимулюючий центральну нервову систему, так само має анестезуючу дію. Більш того, дуже різні за хімічною будовою і способом дії наркотики можуть впливати на одну й ту ж частину організму. 
5. За хімічною будовою. Наприклад, барбітурати (фенобарбітал, амитал, секонол та інші) - синтетичні речовини, отримані на основі барбітурового кислоти і різняться реагують з нею речовинами. 
6. За механізмом впливу. У принципі, така класифікація хороша, але механізм дії деяких наркотиків до цих пір невідомий.

Препарати коноплі. 
Зараз в північно-західному регіоні найбільш часто зустрічається зловживання препаратами конопель. До цих препаратів належать, наприклад, такі: 
1. Висушена або не висушена зелена трав'яниста частина конопель, яку також називають "марихуана". Це схожі на тютюн, зазвичай - світлі зеленувато-коричневі дрібно розмелені сушені листя і стебла. Буває щільно спресована в грудочки, тоді називається "анаша" або "план". 
2. Пресована суміш смоли, пилку і дрібно подрібнених верхівок коноплі ("анаша", "гашиш", "план" або "хеш" - жаргонна назва в Петербурзі) - темно-коричнева щільна субстанція, яка за консистенцією нагадує пластилін (але менше пластична), на папері залишає жирні плями. 
Є й інші, не настільки поширені. Всі препарати конопель мають досить різкий специфічний запах і гіркий смак. Як правило, їх курять, забиваючи у цигарки разом з тютюном. Чинним (активним) речовиною конопель є алкалоїд тетрагидроканнабиол (англійська абревіатура - ТНС). 
Опіатні наркотики. 
Опіатні наркотики (кустарного виготовлення і синтетичні) займають друге після похідних конопель місце за поширеністю в нашому регіоні. Можуть зустрічатися в необробленому вигляді: 
1. "Макова соломка" - дрібно розмелені (іноді до стану пилу) коричнево-жовті сухі частини рослин: листя, стебел і коробочок. 
2. "Ханка" - застиглий темно-коричневий сік макових коробочок (він же опій-сирець), сформований в коржики 1-1,5 см. в поперечнику. 
3. "Бинти" або "марля" - просочена опієм-сирцем бавовняна тканина, стає коричневою, якщо до просочення мала світлий колір. Щільна і ламка на дотик. 
4. "Героїн" і "метадон" - виготовлені в підпільних лабораторіях наркотики. Білий, сіруватий або коричневий порошок у вигляді дрібних кристаликів, на дотик нагадує питну соду. Зазвичай гіркий, якщо розлучений цукровою пудрою - з солодким присмаком. 
Усі необроблені опіатні наркотики з рослинної сировини мають легкий в'яжучий ефект при попаданні на язик. Містять алкалоїди опиатного ряду - морфін, кодеїн і кілька інших. 
В обробленому вигляді виглядають як розчини: 
1. У випадку кустарного виготовлення з рослинної сировини - коричневий розчин, схожий на більш-менш міцно заварений чай, з виразним, іноді різким запахом оцту. Коли відстоїться, стає світліше й прозоріше, дає осад у вигляді дрібних темних частинок. Це і є що має дурну славу "чорний розчин" або "чорне". 
2. Прозорий розчин в ампулах. Або у флакончиках, схожих на Пеніцилінові. Флакончики можуть бути зроблені з темного скла і мати маркування на кшталт "морфіну гідрохлорид". 
Кодеїн також є опіатним наркотиком, зазвичай він зустрічається у вигляді офіцинальний (тобто виготовлених фабричним способом) таблеток від кашлю і головного болю. 

Метадон - синтетичний наркотик опіатної групи. Строго кажучи, метадон не є похідним опію, тому його правильніше називати "опіатоподібної" наркотиком. З клінічної точки зору залежність від метадону мало відрізняється від героїнової або опійної залежності. 
Опіати зазвичай використовують ін'єкційно (вводять внутрішньовенно). Рослинна сировина попередньо обробляють хімічними речовинами - органічними розчинниками і ангідридом оцтової кислоти, а порошкоподібні наркотики просто розводять. Рідко солому заварюють у вигляді чаю або ковтають "ханку" сухий. В даний час з'явилася - на щастя! - Можливість просто вдихати порошок героїну через ніс. Не хочу сказати, що я схвалюю такий спосіб наркотизації (все одно зловживання не пройде даремно і принесе в результаті незліченні нещастя), але принаймні таким способом не передаються СНІД, сифіліс і гепатит. 
Снотворно-седативні засоби. 
Снодійні препарати зараз зустрічаються тільки у вигляді офіцинальний препаратів, зазвичай таблеток. Не всі снодійні препарати є наркотиками в юридичному сенсі цього слова, але все снодійні ліки здатні викликати залежність (звичайно, деякі з них дуже швидко - вони-то і включені до Списку ПККН) і можуть виявляти властивості наркотиків. 
Найбільш небезпечними серед снодійних є похідні барбітурової кислоти (барбітурати) типу барбаміл, фенобарбіталу і т.д. Але й інші снодійні, навіть ті, які продаються в аптеках більш-менш вільно (феназепам, радедорм, реланіум, еленіум), при тривалому вживанні або перевищенні рекомендованих доз можуть породити проблеми - психічну і фізичну залежність. А це значить, приймати таблетки хворому доведеться постійно і в наростаючій дозі. 
Найбільше поширення з снодійних препаратів серед наркоманів зараз має реладорм. Майте на увазі, до складу реладорм входить циклобарбитал - препарат барбітуратного ряду, і зловживання реладорм є справжньою наркоманією. 
В даний час снодійні приймають переважно внутрішньо. 
Психостимулятори 
Психостимулятори - досить різнорідна група речовин, що має один об'єднавчий ознака: в результаті їх вживання прискорюється темп мислення (при цьому думки стають легковагими, поверхневими, менш обдуманими). Частина препаратів цієї групи має також здатність спотворювати сприйняття оточуючого, тому близько граничить з галюциногенами. Існують психостимулятори рослинного походження (кока, ефедра, кола), проте у нас вони зустрічаються в основному у вигляді хімічних субстанцій (порошків) або таблеток. 
1. Ефедрин - білий порошок з гірким смаком, кристалики якого мають видовжену форму. Може зустрічатися у вигляді розчину в ампулах з маркуванням "ефедрин". Також ефедрин міститься в сумно відомий препарат "солутан" і в мазі "сунореф". 
2. Псевдоефедрин та ефедрон - похідні ефедрину. У чистому вигляді у нас не зустрічаються. Зазвичай виготовляються самими наркоманами безпосередньо перед вживанням з того, що перераховано вище (за допомогою марганцівки і оцтової кислоти). У цьому випадку мають вигляд прозорого розчину (жаргонні назви "біле", "білий розчин") із запахом оцту. Вводять внутрішньовенно. 
3. Фенамін (вітчизняне назва) або амфетамін (міжнародна назва) - препарат, зустрічаються як у вигляді таблеток, так і у вигляді порошку, а може бути розфасований в капсули. Вживають його і внутрішньо і внутрішньовенно (що, звичайно, недопустимо). Вигляд і колір таблеток і капсул різноманітні. Амфетамін і подібні до нього речовини можуть входити до складу "чудодійних препаратів на травах для схуднення. 
4. "Екстазі", "ХТС" - група похідних амфетаміну (метилен-діокси-метамфетамін МДМА, метокси-метилен-діокси-метамфетамін ММДА та інші - ще довше і химерніший), для яких з метою реклами винайдена приваблива назва "екстазі". Зустрічаються у вигляді різнокольорових таблеток різної форми. Вживають їх тільки всередину. 
5. Кокаїн - білий кристалічний порошок, з вигляду схожий на питну соду. Зазвичай розлучений цукровою пудрою або тальком. Потрапивши на язик, викликає відчуття оніміння (як новокаїн). Кокаїн зазвичай вдихають ("нюхають"), іноді вводять внутрішньовенно, попередньо розвівши водою. Деякі похідні кокаїну нагрівають на фользі і вдихають утворився дим. 
Галюциногени 
Більш точний термін - препарати, що змінюють свідомість, тому що іноді вони не викликають галюцинацій, а спотворюють самовідчуття наркомана. І він відчуває зміненим не тільки навколишній світ, а ще й себе. До групи галюциногенів також входять дуже різні за хімічним складом продукти, деякі з них - натурального походження. У наркоманів більшість галюциногенів носять об'єднує назву "кислота" (по-англійськи "acid"). 
1. Гриби роду Psilotsibum. Містять псилоцин і псилоцибін. На даний момент, мабуть, один з найбільш поширених галюциногенних препаратів у нашому регіоні. Доступні тільки в кінці літа. Виглядають як маленькі коричневі поганки на тонкій ніжці, капелюшок має фіолетовий відтінок. Їх зображення часто зустрічається на парканах і в тролейбусах. Наркомани їх їдять смаженими, вареними і сирими. 
2. ЛСД (діетиламід лізергінової кислоти) - "еталонний" галюциноген. Дуже токсичний препарат. ЛСД зустрічається у вигляді прозорого розчину, порошку і у вигляді різноколірних марок, що нагадують поштові (їх основа просякнута розчином наркотику). ЛСД звичайно приймають внутрішньо, а наші наркомани, буває, вводять внутрішньовенно. 
3. РСР (читається "пі-сі-пі", наші наркомани вимовляють іноді "пе-ес-пе"), він же фенциклидин. Зустрічається рідко, як і подібні до них препарати, зазвичай у вигляді порошку. На жаль, теж іноді вводиться внутрішньовенно. 
Хочу підкреслити, що всі препарати групи галюциногенів вкрай згубні для психічного здоров'я. 
ЛНДВ 
Летючі наркотично діючих Речовини описувати не треба. Бензин, ацетон і клей "Момент" бачили всі. 
Про шкоду наркотиків. 
Очікування від прийому наркотиків. 
Дуже часто підлітки пробують наркотик вперше з цікавості або з "солідарності" з компанією друзів. 
Люди, які вживають наркотики свідомо, звичайно очікують двох ефектів. 
Перший - отримати можливість розслабитися, відволіктися від повсякденних, іноді дуже непростих, проблем або від трагічних подій. 
Другий - можливість випробувати нові, невідомі, відчуття, стимулювати уяву, творчі здібності. 
Почнемо з другого ефекту. Як і завжди, наркотики обманюють тих, хто розраховує на безперервний феєрверк дивовижних відкриттів і станів духу. Для того, щоб це диво відбулося, світові духовні авторитети, не виключаючи "динозаврів року" Rolling stones і Beatles, вчителів дзен і кришнаїтів, нарешті, Кастанеди та Квінсі, рекомендують працю, роботу над собою, "видавлювання раба по краплі". Джон Фрезер вважає, що віра в отримання надприродних духовних можливостей через вживання наркотичних засобів характерна тільки для дуже примітивних культурних груп. Сумна доля тих, хто намагався підмінити роботу духу або стимулювати її вживанням наркотиків - Мерилін Монро, Елвіса Преслі, Михайла Булгакова, Джима Моррісона - список можна продовжити. Наперекір очікуванням, наркотики заважають творчому процесу, не даючи зосередитися. А вже ідеї і зовсім формуються не наркотиками, а попереднім досвідом і знаннями індивіда. В результаті регулярного вживання наркотиків перш активна, яка цікавиться світом, жива особистість ущільнюється, втрачає енергію. Творчі інтереси замінюються турботами про своїх фінансових можливостях. А уявамалює лише чергову жадану дозу "кайфу". 
Правда, існує ситуація, коли без наркотиків дійсно неможливо творити. Так-так. Це трапляється, коли творити необхідно наркоману. Йому дійсно, не те що працювати, голови від подушки без наркотиків не підняти - "ломки". Ось і весь "творчий екстаз". 
Тепер про перший з очікуваних ефектів. 
Вірно, що більшість наркотиків мають властивість "відключати від проблем" на короткий час. Вірно, що цей час дійсно дуже короткий, і навіть коли людина пробує наркотик в перший раз, рідко перевищує 12-18 годин. Причому проблеми нікуди не йдуть, а часто тільки поглиблюються. Але іронія ситуації в тому, що наркотики для переважної більшості "спробували" самі стають проблемою, і дуже серйозною. 
Біологічна дія наркотиків. 
Існує біологічний механізм формування залежності. Це механізм, що реалізується через процеси, що протікають в організмі - біохімічні, біоелектричні, біомембранні, клітинні, тканинні і т.д. Така залежність називається фізичною. Більшою мірою вона притаманна наркоманії до опіатних наркотиків, снодійним, алкоголю. 
Фізична залежність розвиваються в результаті того, що організм "настроюється" на прийом наркотиків і включає їх у свої біохімічні процеси. Пояснити коротко і зрозуміло, що відбувається при цьому, неможливо. Головний принцип простий: наркотики - кожен препарат по-своєму - починають виконувати функції, які раніше забезпечувалися речовинами, що виробляються самим організмом. Тіло хворого, щоб заощадити внутрішні ресурси, припиняє або скорочує синтез цих речовин. Пам'ятаєте з шкільної біології - є такі гормони: адреналін, норадреналін та інші. Крім того, при введенні наркотиків порушується баланс великої кількості не таких відомих, але не менш важливих субстанцій: медіаторів серотоніну, ацетилхоліну і дофаміну, "цеглинок" для ДНК - цАМФ і цГМФ; змінюється проникність клітинних стінок для іонів кальцію і багато чого ще відбувається. 
Якщо процес "перенастроювання" фізіології організму "під наркотики" зайшов досить далеко, то при їх відсутності починається абстиненція або "ломка". 
Ще одна особливість: самі наркотики постійно руйнуються ферментними системами і виводяться через нирки, кишечник і легені. Тому "запас наркотиків" в організмі необхідно регулярно "поповнювати". У результаті фізична залежність примушує вживати наркотики регулярно, не даючи ніякої перепочинку. Суб'єктивно, тобто самим хворим на наркоманію, це сприймається дуже важко. 
Пропустивши час прийому чергової дози, наркоман прирікає себе на болісні страждання. Це не тільки болі, але ще й нестерпні озноби - "внутрішній крижаний холод" без жодної надії на можливість зігрітися, холодний піт, болі в животі з багаторазовим поносом, нудота і блювота, що не припиняється нежить, слабкість, ломота в суглобах. Загалом, якщо вам ніколи не доводилося переносити "ломку", пригадайте, з чого починався самий ваш важкий грип і помножте це на харчове отруєння - це буде приблизно четверта частина того, що відчуває нещасний на додаток до тих самих болів, які іноді показують у фільмах про життя наркоманів. Для алкогольної фізичної залежності характерний ще й тремор - знаменитий "дюдя", коли тремтять не тільки руки, але і все тіло. 
Абстиненція, як правило, супроводжується вираженою тривогою з більш-менш вираженою (але не менше 7-10 діб при опіатної або барбітурової залежності) безсонням. Ось чому наркоманам всіма правдами і неправдами доводиться діставати чергову дозу до твердо встановленого строку. А це часто буває непросто. 
Окрім фізичної, є ще і психічна залежність. Її дуже важко описати, вона не відчувається під час постійної наркотизації і молоді наркомани відмовляються в неї вірити. Часто доводиться чути, як, приходячи на лікування, вони просять "тільки переламати" (полегшити абстиненцію) - вважаючи, що після цього легко відмовляться від вживання наркотиків без додаткових зусиль. Багато лікарів-наркологів вважають психічну залежність похідної спогадів про пережитий у сп'янінні ейфорії. Мабуть, це вірно, принаймні - для молодих наркоманів, для яких така ейфорія ще можлива. 
Особисто мені здається, що в основі головного механізму формування психічної залежності лежить все-таки те саме небажання мати справу з проблемами, яке згадано на початку цієї глави. Адже наркоман, раніше довгостроково вживала наркотики, після відмови від них відчуває важкий стрес. Стрес пов'язаний із докорінною зміною звичного укладу життя. Якщо раніше хлопець міг "піти" у внутрішній світ приємних мрій або хоча б не так гостро відчувати необхідність нагальних і невідкладних, але не завжди легких рішень (до того ж часто змушують жертвувати тієї або іншої особистої цінністю), то тепер вже він не захищений. Саме тому більшість хворих зі стажем відновлює прийом наркотиків після лікування. Вони прекрасно усвідомлюють свій "порочне коло" і були б раді вирватися з нього, якщо б знову змогли навчитися не боятися жити без наркотиків. 
Трагедія в тому, що зазвичай це вміння втрачається назавжди. А головна біда - що, починаючи вживати наркотики, ніхто в це не вірить і вважає, що його це не торкнеться. 
Звичайно, у формуванні психічної залежності беруть участь безліч факторів, у різних людей вони різні і часто не піддаються обліку. 
Саме тому кращим захистом від наркоманії є боягузливий, безглуздий, недоладний, смішний, упертий, категоричну відмову "спробувати". 
Пошкодження, що наносяться наркотиками організму 
Тепер про те, якої шкоди завдає вживання наркотиків фізичному здоров'ю людини. Всі наркотики незалежно від шляху введення в організм у більшій чи меншій мірі обов'язково пошкоджують: 
- Нервову систему (в тому числі головний мозок); 
- Імунну систему; 
- Печінка; 
- Серце; 
- Легкі. 
Яка середня тривалість життя наркомана? Якщо мова йде про вживання наркотиків внутрішньовенно, то приблизно 7-10 років безперервної наркотизації. Звичайно, є наркомани, які живуть з наркотиками і 15, і 20, і більше років. Але є й такі, які гинуть через них на 6-8 місяці після початку регулярного прийому. 
Які причини призводять до загибелі наркоманів? Які фактори сприяють високій смертності? Причини: травми - в дорожніх пригодах, з необережності, в "розборках"; передозування; отруєння неякісними наркотиками; захворювання - сепсис, пневмонія, хронічна печінкова недостатність. Фактори, що сприяють високої смертності: висока залученість в кримінальні відносини, неуважність і легковажність у сп'янінні, недотримання правил гігієни та стерильності ін'єкцій та багато інших 
Щоб легше було розібратися, я опишу побічні несприятливі ефекти наркотиків по групах і дуже коротко: 
1. Коноплі 
Найбільш часто зустрічається наркотик. Через те, що препарати конопель зазвичай палять, в першу чергу приходять в непридатність легкі хворих. Є думка, що коноплі палити навіть менш шкідливо, ніж тютюн - менше вірогідність раку легенів. Це не так: в коноплі нітрохи не менше смол і фенантренов, ніж в тютюні, а саме вони викликають і хронічний бронхіт, і рак легенів. 
Незважаючи на те, що коноплю курять, її алкалоїди дуже серйозно вражають печінку, принаймні, так стверджується в останній монографії І. М. П'ятницькій. 
Серце безсумнівно страждає при інтоксикації препаратами конопель тому, що вони безпосередньо прискорюють частоту серцевих скорочень. Це призводить до перевантаження серцевого м'яза (міокарда). Перевантаження, в свою чергу, швидко виснажує ресурси міокарда і викликає його дегенерацію. Крім того, при інтоксикації коноплями порушується робота нервових вузлів, відповідальних за ритмічну роботу серця і виникає серцева аритмія. 
Всі наркологи в один голос стверджують, що вживання конопель приводить до важкого пошкодження головного мозку. Справа в тому, що коноплі, як і наркотики галюциногенний групи (інакше кажучи, вона повинна ставитися до них), порушують обмін медіаторів мозку. І мозок починає працювати так, як працює у хворого на шизофренію. Коли інтоксикація проходить, функціонування головного мозку відновлюється, але не повністю. Залишаються спочатку малопомітні зміни, які психіатри називають "дефектом". У залежності від інтенсивності зловживання препаратами конопель ці зміни швидше або повільніше накопичуються ("кумулюються"), і в результаті раніше веселий і енергійний людина перетворюється на апатичного, млявого, повільно тямить, тривожить по самому незначному приводу, вкрай обтяжливого і для себе, і для близьких. Такому пацієнту курити коноплю вже не хочеться, але, на превеликий жаль, цей стан необоротне. 

2. Опіатні наркотики 
В даний час є головною причиною і смертності, та інвалідизації серед наркоманів. Стан справ у цьому відношенні настільки катастрофічний, що зараз головні зусилля медиків у боротьбі з наркоманією зосереджені саме на профілактиці ускладнень опіатної наркоманії. Що ж такого страшного очікує вживають опіати? 
У першу чергу необхідно пам'ятати, що опіатні наркотики вводяться звичайно внутрівенно. Це означає, що використовують їх мають високий ризик зараження трьома найнебезпечнішими захворюваннями: СНІДом, сифілісом і гепатитом("жовтухою"). Це дійсно реальний і дуже високий ризик. Гепатитом в даний час вражені, за приблизними оцінками, до 95% опіатних наркоманів північно-заходу Росії. Гепатит ж, в комбінації з постійною токсичної навантаженням від розчинників і оцтового ангідриду, легко призводить до дистрофії печінки - з усіма відповідними наслідками. 
Наслідки я опишу трохи нижче, окремо. 
Почастішали випадки захворювання наркоманів сифілісом. За підрахунками, один з 120-150 вживають наркотики внутрішньовенно, інфікований сифілісом. Найгірше, що часто сифіліс виявляється в запущеній стадії, коли вже слід очікувати розвитку ускладнень з боку нервової системи - наприклад, паралічів і т.п. 
СНІД був рідкістю в нашій країні в попередні роки. Але влітку 1996 р. прийшли тривожні вісті з Україною - там зафіксований спалах (більше 7 тисяч інфікованих). У прилеглому Калінінграді їх зараз кілька тисяч. І не можна заспокоювати себе тим, що наркомани використовують одноразові шприци - дуже часто їм просто не до цього, коли треба вколотися швидше. 
Тепер про печінки. Крім гепатиту, тут зловживають опіатами очікує й інша біда. Так склалося, що в Росії - може, по бідності - наркомани самі виготовляють наркотики з природної сировини (тобто маку). У технології виготовлення використовуються органічні розчинники (раніше це був ацетон, зараз в основному - "розчинники в пляшках" типу 646, 647, 649; іноді попадаються бензол і толуол) і оцтовий ангідрид. При цьому, оскільки методи очищення готового препарату вкрай примітивні, від 1% до 5% розчинників і ангідриду залишаються в розчині. Саме тому він чітко пахне оцтом. Розчин потрапляє в кров, а розчинники - в печінку. Не забувайте, що ця печінка майже напевно вражена гепатитом. 
Що буде з ніжними клітинами печінки, якщо їх занурити в розчинник? Вони просто розчиняться. А якщо це буде оцет? Вони згорять. 
Ще один важливий момент. Печінка є "фабрикою" білків в організмі. У тому числі і тих, які відповідають за імунітет - тобто за опірність інфекційним захворюванням. У печінці ж виробляються білки, з яких складається система згортання крові, та й багато інших необхідних організму специфічні білки. Звичайно, внаслідок руйнування клітин печінки виробництво таких білків катастрофічно знижується. 
Саме з цієї причини природний імунітет перестає працювати. Ні, є ще одна причина: опіатні наркомани - начебто мало їм - ще в більшості випадків додають в готовий розчин димедрол. А димедрол був спеціально придуманий для того, щоб знижувати надлишкову реакцію організму на захворювання, тобто знижувати імунітет. Виходить: імунних білків не вистачає, та ще реакція на інфекцію гаситься димедролом. Наслідок - хворий не може протистояти супутнім наркоманії хвороб (сепсису, тромбофлебіту, флегмона, запалення легенів і мільйону інших). 
Ступінь ураження імунітету настільки висока, що можна порівняти її з поразкою при СНІДі. 
Не варто плекати ілюзії, що розчинники та оцтовий ангідрид ушкоджують тільки печінку. Ні, серцю, легким і мозку дістається те ж саме - трохи в меншій кількості. Правда, хворий, поки вживає наркотики, не помічає цього - в інтоксикації просто не відчуває болю (з-за знеболюючих властивостей наркотиків), а в абстиненції, коли "ламає", йому не до цього. Усвідомлювати свої захворювання починають у двох випадках: 
1. коли вже несила - наприклад, від гнійного запалення або 
2. коли свідомість проясняється в результаті лікування від наркоманії. 
Особливе місце у здоров'ї опіатних наркоманів займають захворювання кісткової тканини. Справа в тому, що самі по собі опіати (і морфін, і героїн, і кодеїн, і метадон) порушують обмін кальцію в організмі. Оскільки кальцій є найважливішою частиною кісткової і зубної тканини, кістки і зуби страждають дуже сильно. Кості-то стають лише "м'якше" і це не так сильно позначається на самопочутті. Зате зуби руйнуються дуже інтенсивно, і іноді вистачає 2-3 років постійної наркотизації, щоб від них залишилися тільки чорні "пеньки". 
Головний мозок страждає від органічних розчинників і оцтового ангідриду. Мало того, існують непрямі, непрямі фактори, що впливають на стан голови наркомана: 
1. Неспокійна життя. У результаті безлічі далеко не романтичних пригод (бійок, падінь і зустрічей з міліцією) його неминуче чекають струсу мозку або більш важкі травми голови. 
2. Будь-яка, навіть сама невелика передозування опіатів призводить до погіршення функції дихання (опіати пригнічують дихальний центр), а значить, до недостатнього постачання киснем головного мозку. І, звичайно, викликає загибель певної кількості його клітин. Клітини мозку, як відомо, не відновлюються. Чим більше ступінь інтоксикації, тим більше клітин гине. 
3. Опіатні наркотики здебільшого виготовляються кустарно, отже, практично не бувають стерильними. І умови, в яких виробляються ін'єкції, ніколи не бувають стерильними. Результатом є не тільки і не стільки сепсис (зараження крові), хоча це досить часте і дуже грізне ускладнення. Існує ускладнення, якого не вдається уникнути майже нікому. Наркомани називають його словом "тряска", говорять, що "тряхануло". Медичною мовою воно називається гіпертоксіческой реакцією і розвивається тоді, коли у кров разом з наркотиком потрапляє велика кількість живих і загиблих бактерій та інших мікроорганізмів. "Трясіння" супроводжується різким підвищенням температури, ознобом, нудотою, запамороченням, слабкістю, іноді - болем у попереку та суглобах. Стан це буває дуже небезпечним, від нього хворий може загинути. У будь-якому випадку від високої температури також гинуть клітини головного мозку. 
(Спільне вживання опіатів і снодійних барбітуратного низки також істотно ушкоджує головний мозок. Але про це пізніше, коли буду розповідати про барбітурати). 
У результаті хвора на наркоманію отримує додаткову проблему, яку лікарі називають "енцефалопатією", і яка полягає в ураженні значної кількості клітин головного мозку. 
Загальний підсумок: зловживання опіатами тягне за собою захворювання гепатитом, сифілісом та СНІДом; руйнування печінки, серця, легенів і головного мозку; різке зниження імунітету, що досягає ступеня "хімічного СНІДу"; високий ризик розвитку грізних гнійно-інфекційних ускладнень. Тому середня тривалість життя регулярно вживають наркотики опіатної групи в середньому становить 7-10 років з моменту початку вживання. 
3. Барбітурати 
Ізольоване зловживання снодійними барбітурової ряду в даний час зустрічається дуже рідко. Але часто барбітурати суміщають з прийомом опійних наркотиків. Нині найпоширенішим препаратом, що містить барбітурати, є реладорм, і саме його "опійні" наркомани віддають перевагу як снодійне засіб. 
Барбітурати по п'янкої дії схожі на алкоголь. Ще більше вони схожі на нього за ускладнень, які настають у результаті зловживання (тільки від барбітуратів ускладнення виникають швидше і бувають більш важкими). Так що будь-яка людина відразу може визначити спектр ушкоджуючої дії барбітуратів: мозок-печінка-серце. 
При регулярному прийомі барбітуратів в термін від 1-го до 3-х місяців викликають і психічну, і фізичну залежність, причому остання виражається не лише в поганому самопочутті при відсутності наркотику, а насамперед - у стійкій і тривалій безсонні. 
Зловживання барбітуратами швидко призводить до специфічного пошкодження головного мозку (енцефалопатії), яке схоже з епілепсією. 
Барбітурова залежність відрізняється від епілепсії тільки тим, що наркоманові весь час доводиться вживати ті самі кошти, які посилюють його хвороба. 
Крім того, всі наркологи знають, що залежні від барбітуратів - найгрубіші, дратівливі, агресивні пацієнти. Барбітурати - єдині з наркотиків, при сп'янінні якими людина стає не благодушним, а агресивним. 
При тривалому (6 місяців і більше) зловживанні у барбітуроманов розвиваються психози - або такі, коли хворий бачить галюцинації і через них здійснює безглузді, а часто і небезпечні вчинки; або супроводжуються маренням переслідування і ревнощів. У силу звичайної агресивності хворих барбітуроманіей наслідки психозів часто бувають трагічними. 
Серцево-судинна система від барбітуратів страждає досить значно, як і від алкоголю. Особливо під час абстиненції, коли артеріальний тиск різко підвищується. Саме на цей період припадає основна кількість інфарктів у хворих барбітурової наркоманією. Не мине барбітуроманов і дистрофія (виснаження) серцевого м'яза. 
Барбітурати, як і інші наркотики, відрізняються токсичністю щодо печінки і викликають її дистрофію. На щастя або жаль, зазвичай хворі барбітурової наркоманією не доживають до цирозу печінки, так як алкоголіки-барбітуромани гинуть через енцефалопатії та пов'язаних з нею ускладнень (судомних припадків і нещасних випадків під час психозів). До того ж, за даними І.М. П'ятницькій, кількість самогубств барбітурові наркоманів перевищує середнє по населенню в 60-80 разів!. 
4. Психостимулятори 
Всі психостимулятори - це руйнує душу і тіло допінг. Вони мають дві спільні риси: 1) різко посилюють обмін речовин, у тому числі в головному мозку; 2) різко збільшують частоту серцевих скорочень і підвищують артеріальний тиск. При цьому енергія, необхідна для активізації життєвих систем, черпається з резервних запасів організму. Самі ж резервні запаси при вживанні психостимуляторів не встигають відновлюватися. 
Для всіх психостимуляторів (правда, більше для тих, які вводять внутрішньовенно) характерний особливий режим наркотизації. Він нагадує алкогольні запої. Якщо наркотиків у наркомана багато (або грошей для їх придбання достатньо) і хворий не хоче (або не здатний) обмежити дози, то він починає приймати зілля в зростаючих кількостях через постійно зменшуються проміжки часу. Наприкінці "запою" інтервали між ін'єкціями можуть складати всього 20 хвилин. Такий"запій" триває кілька діб, весь цей час хворий не спить. Але ресурси організму неминуче виснажуються, і в один далеко не прекрасний момент чергова доза наркотику вже не здатна надати стимулюючу дію. Наркоман засинає на добу-дві. Прокидається розбитим, млявим, пригніченим і дратівливим. Наркотиків в цей час не хочеться - він повинен просто відновити сили. Кілька діб він приходить до тями, а після цього цикл повторюється спочатку. 
Тому в результаті зловживання будь-якими психостимуляторами швидко настає дефіцит життєвих ресурсів організму (обмін речовин-то підвищений!). Зовні дефіцит виявляється у вигляді худорлявості і старіння шкіри, загального виснаження. 
При регулярному використанні стимуляторів серйозно страждає серцево-судинна система. У першу чергу виникають важкі аритмії (порушення ритму серцевих скорочень). У таких наркоманів надто частої буває смерть від зупинки серця. У будь-якому випадку їм гарантована дистрофія міокарда (серцевого м'яза). Достовірно частіше, ніж у інших людей, у них бувають інфаркти міокарда - і трапляються вони в молодому віці. 
Звичайно, людині, яка має загальне виснаження і дистрофію міокарда важко не тільки жити в суспільстві, але і просто рухатися. 
Якщо говорити про психіку вживають стимулятори, то вона також носить відбиток виснаження. Ні, коли ці препарати діють, навпаки, хворі являють собою фонтан енергії. Наркомани називають стан сп'яніння "шустряк" - тому що не можуть сидіти на місці (правда, розпочаті справи до кінця доводять рідко - але мова не про це). У результаті тривалого прийому психостимуляторів розвиваються важкі депресії, які досягають ступеня психозу - тобто примушують хворих здійснювати безглузді, нез'ясовні і часто трагічні вчинки (наприклад, самогубства) тільки через свого зниженого і пригніченого настрою. 
Бувають у них психози та іншого типу. Під час сп'яніння наркомани так напружені й напружені, що гарний настрій може змінитися тривогою, настороженістю і патологічної підозрілістю. Трапляються ці стани настільки часто, що у наркоманів з'явилося для їх позначення спеціальне жаргонна назва - "зрада". "Зрада" супроводжується галюцинаціями і маренням. Хворим здається, що за ними стежать, збираються вбити, пограбувати або заарештувати. У результаті вони намагаються втекти, захиститися. Оскільки захищаються іноді з ножем, а тікають - у вікно 5-го поверху, нещасть через ці психозів відбувається чимало. 
Є і ще один тип психозів, що призводять до смерті хворих. Іноді на піку інтоксикації їм здається, що вони можуть літати, і вони дійсно намагаються полетіти - з верхніх поверхів будинків. 
Тепер про специфічних для окремих психостимуляторів ускладненнях. До недавнього часу найпоширенішим з цього типу наркотиків був ефедрон. Ефедрон виготовляється кустарно з ефедрину або ліків, що містять ефедрин. У технології його виробництва наркомани використовують оцтову кислоту і марганцівку (перманганат калію). Про користь оцтової кислоти, що залишається в розчині наркотику, дискутувати не будемо. 
Увага! Для тих, хто збирається вводити внутрішньовенно кустарно виготовлений ефедрон, повідомляю: розчин містить солі марганцю. Вплив солей марганцю на вашу нервову систему призведе - може бути, протягом декількох років - до того, що у Вас відмовлять ноги. Настає параліч нижніх кінцівок, і якщо стегна і гомілки ще якось рухаються, стопами поворушити неможливо. Крім того (хоча, може бути, Ви зараз у це не вірите) значно швидше, ніж параліч стоп, розвивається специфічне марганцевої недоумство. Як і багато ускладнення наркотизації, ні параліч, ні недоумство не можна вилікувати - вони незворотні. Спеціаліст з ефедрону М.А. Лапицький описує у своїх роботах ще й синдром Паркінсона (паркінсонізм) у наркоманів: порушення координації рухів, міміки, мови, тремор (тремтіння) голови і кінцівок. 
Ще трохи хочу розповісти про кокаїн, який зараз у великій моді. Мені здається, що, як і володіння радіотелефоном, вживання кокаїну зараз дехто подає як показник життєвого успіху. Але що приймають кокаїн не завжди знають, що його (а особливо його похідне - "крек") в Америці лікарі називають "fast killers" - "швидкими вбивцями". 
Ускладнення з боку серця (аритмії і раптові зупинки серця) найчастіше розвиваються саме у використовують кокаїн. 
У довго вживають кокаїн розвивається особливий "кокаїновий психоз", що носить ім'я французького психіатра Маньяна. Такий психоз, крім тривоги і страху, супроводжується маренням і галюцинаціями. З'являється болісний свербіж шкіри, і хворому здається, що у нього під шкірою повзають маленькі жалячі комахи або що йому спеціально під шкіру хтось "насипав піску". Галюцинації часто бувають зоровими (ввижаються дрібні темно-забарвлені об'єкти - "мухи"), ще частіше - слуховими (чуються погрози, лайки, образи). Зазвичай такі галюцинації супроводжуються маренням переслідування. 
І ще одна, може бути дрібна, але все ж неприємність: кокаїн звужує судини. Оскільки його вдихають носом, він звужує судини слизової оболонки носа. Тому кров недостатньо постачає її киснем, і ось на слизовій починається утворення виразок. Лікарі початку ХХ століття, коли кокаїнізмі був широко поширений, писали навіть про те, що в довгостроково зловживають кокаїном крила носа виразкуються наскрізь. 
5. Галюциногени 
У принципі викликають ті ж ускладнення, що і препарати конопель - тому що конопля теж галюциноген. Правда, галлюциногенам (в основному мова йде про так звану "кислоті" - тобто ЛСД, РСР, а також про вищезгадані грибах) не властиво вражати легені - ці препарати не курять. У меншій мірі страждають і інші органи, за винятком одного - головного мозку. 
Препарати галюциногенного ряду виключно агресивні щодо головного мозку. Фактично, інтоксикація будь-яким галлюциногенним препаратом є штучно викликаним психотическим розладом. Саме тому речовини цієї групи у фахівців-фармакологів називаються психодизлептиком (тобто "руйнують психіку"). Той же самий ЛСД, який з таким ентузіазмом ковтають наркомани, прийнятий на озброєння як бойового отруйної речовини і розрахований на ураження живої сили противника під час війни. Весь світ обійшли кадри хроніки, на яких знято випробування ЛСД та його "найближчого родича" - газу BZ - Пентагоном. На цих кадрах люди їдять траву, як барани, тому що їм сказали, що вони барани. 
Справа в тому, що ЛСД і всі інші галюциногени втручаються в роботу декількох типів синапсів (найдрібніших структур нервових клітин, що забезпечують передачу інформації від однієї клітини до іншої) і повністю дезорганізують її. Після елімінації, тобто видалення ЛСД з мозку, багато клітини вже не можуть відновити нормальне функціонування синапсів. 
Так ось, одноразова інтоксикація ЛСД може необоротно пошкодити головний мозок і назавжди залишити в психіці сліди, відрізнити від захворювання на шизофренію. Звичайно, невелика доза навряд чи так подіє на абсолютно здорової людини. Але пошкодження, які викликають і ЛСД, і РСР, і улюблені грибочки, з кожним разом накопичуються і стають дедалі важче. З часом енергійність, життєрадісність і здатність здійснювати цілеспрямовані дії наркоман втрачає - так само, як тривало страждаючий шизофренією хворий. Саме тому просто не встигають розвинутися інші ускладнення - людина перетворюється на овоч і йому більше не потрібні ніякі наркотики. 
РСР і гриби тільки трохи менш токсичні для голови, ніж ЛСД. Теж часто викликають психози і завжди - необоротна поразка психіки при регулярному вживанні. 
До речі, майте на увазі, що приймати гриби як їжу небезпечно. Містяться в них, на печінку діють не слабкіше розчинника. І одноразове отруєння невдалим грибом може скінчитися смертю в реанімаційному відділенні в результаті гострої печінкової недостатності. 
6. Летючі речовини 
У побуті їх називають розчинниками. У цю групу, з точки зору наркології, входять і розчинники, і препарати побутової хімії, що містять їх (наприклад, клей "Момент"), і бензин, і фарба. Всі знають, що їх "нюхають", тобто вдихають, але не всі знають, що буває від цього. 
Самі по собі Летючі наркотично діючих Речовини (ЛНДВ) до наркотиків не відносяться, так само як не відносяться до наркотиків алкоголь і нікотин. П'янке дію ЛНДВ можливо лише в тому випадку, якщо кількість надходження в організм токсичної речовини дуже (в порівнянні з іншими групами наркотиків) велике - адже кожен з нас багато разів у житті відчував запах ацетону чи бензину, а сп'яніння не відчував. Але саме тому, що для сп'яніння необхідна велика кількість токсину, зловживання ЛНДВ так небезпечно. 
Я коротко перелічу ускладнення і приблизні терміни їх розвитку при регулярному вживанні ЛНДВ з частотою 1 раз на тиждень: 
1. Загибель клітин печінки і токсичне ураження печінки (дистрофія). Термін формування - близько 8-10 місяців. Результат - хронічна недостатність печінки, порушення згортання крові, зниження імунітету, набряки, в кінці - цироз (невиліковний). 
2. Загибель клітин головного мозку і енцефалопатія (необоротне ураження головного мозку). Термін формування - 12-16 місяців. Результат - відставання у психічному розвитку, а також різка зміна характеру в бік дратівливості, запальності, нестриманості і некерованої агресивності. 
3. Загибель клітин легень і запалення легенів (пневмонії). Особливо характерні для зловживання бензином. Пневмонія може наступити в перші місяці зловживання. Часто результатом пневмонії є пневмосклероз (заміщення легеневої тканини рубцями). 
Взагалі ЛНДВ пошкоджують усі органи і тканини організму, просто перераховані страждають найбільше. По токсичності, до шкоди для організму з ЛНДВ не може зрівнятися ніякої наркотик, навіть снодійні препарати і горезвісний "крек". 
Оскільки ЛНДВ в основному вживають малолітні, дуже помітно відставання їх в розвитку в порівнянні з однолітками. 
На щастя, від вживання ЛНДВ зазвичай досить легко відмовитися, і підлітки зараз не вживають ЛНДВ тривало. Ну, а ті, хто все ж таки продовжує їх використовувати, стають інвалідами.

ДОДАТОК 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 4

https://www.youtube.com/watch?v=DMFMQonv5YU

 

ДОДАТОК 5

 

РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТУВАННЯ

НАРКОМАНІЯ ( шаблон)

 

В анкетуванні брали участь      -            чоловік

18. Вважають наркоманію  проблемою сучасного світу                          % респондентів
19. Вважають , що від наркоманії не застрахований ніхто                     % респондентів
20. Вважають , що наркоманами стають лише маргінали або розбещені% респондентів
21. Вважають , що наркоманія – це хвороба                         % респондентів
22. Негативно ставляться до наркоманів                                 % респондентів
23. Вважають , що наркоман сам має дбати про свій порятунок             % респондентів
24. Вважають , що наркоманів слід ізолювати від суспільства                 % респондентів
25. Вважають , що наркоман має право на кваліфіковану медичну допомогу       % респондентів
26. Вважають , що родина не повинна відвертатись від наркомана       % респондентів
27. Вважають , що наркоман – це злочинець                        % респондентів
28. Вважають , що від наркоманії неможливо вилікуватись                      % респондентів
29. Вважають , що держава має брати відповідальність за здоров`я народу і розробляти і фінансувати програми протидії наркоманії                   % респондентів
30. Знають, що таке наркотик, на власному досвіді           % респондентів
31. Мають  друзів і знайомих, що вживають наркотики    % респондентів
32. Вважають , що наркотик – ознака забезпеченого і безхмарного життя, належності до кола обраних                % респондентів
33. Вважають , що  однозначно можуть керувати своїми залежностями, наркоманія їм не загрожує              % респондентів
34. Байдужі  до проблем наркоманів і всього, що з ними пов`язане              % респондентів

ДОДАТОК 6

УРОК

 позакласного читання

 у 9 класі

«Оповідання М.Булгакова «Морфій» як твір-пересторога»

 

 ЕПІГРАФИ ДО УРОКУ:

«Праведність рятує чесних, а невірні через свої злі бажання потрапляють у пастку»

                                              Біблія

« Немає нічого великого без спокус та випробувань»

                                             Св. Григорій Богослов, слово 13

« Всілякий гріх – це смерть душі»

                                              Св. Григорій Богослов, слово 37

«Життя? Смішно… Люди! Чи хтось допоможе мені?»

                                              М.Булгаков «Морфій»

 

Зміст і хід уроку :

1. Актуалізація знань, отриманих під час виховних годин. Коротка біографічна довідка про наркотичну залежність письменника М.Булгакова та її трагічні наслідки ( 5 хв.)

 

2. Робота з оповіданням М.Булгакова «Морфій». Обговорення  матеріалів таблиці 1 за оповіданням М.Булгакова «Морфій»( 10 хв.)

 

Таблиця 1 «Історія хвороби лікаря Полякова»

дата	доза	описание состояния
20 января 1917	--------	Никого не увижу. кроме больных крестьян. Но они ведь ничем не тронут моей раны.
3 февраля 1917	---------	Убить её? Убить? Ах ,как всё глупо. Безнадёжно! Не хочу думать .Не хочу…Я был очень вежливым человеком до моей семейной драмы
15 февраля 1917		Вдруг у меня сделались боли в области желудка. Но какие! Холодный пот выступил у меня на лбу…Отчего у здорового человека…могут сделаться такие боли, что он станет кататься по постели?
	Первое впрыскивание	Не могу не воздать хвалу тому .кто первый извлёк из маковых головок морфий. Истинный благодетель человечества. Боли прекратились через 7 минут…Впервые спал глубоко и хорошо…Было бы очень хорошо, если б врач имел возможность на себе проверять многие лекарства.
16 февраля 1917	1 сантиграммм	Вечером пришла боль. но не сильная, как тень вчерашней боли ,где-то за грудной костью…Боль прекратилась мгновенно почти после укола.
18 февраля 1917	4 укола	4 укола не страшны
25 февраля 1917	1,5 шприца по 0,015 морфия	Чудак эта Анна Кирилловна. точно я не врач.
1 марта 1917		Доктор поляков будьте осторожны! Вздор…Я ни разу не возвращался мыслями к обманувшей меня женщине. Я очень горжусь этим. Я – мужчина.
10 марта 1917		Необыкновенное прояснение мыслей и взрыв работоспособности. Абсолютно все неприятные ощущения прекращаются. Это высшая точка проявления духовной силы человека…Нормально человек может работать только после укола морфием…таких снов на рассвете я ещё никогда не видел. В моём сне музыка слышна абсолютно небесно. И .главное ,что я могу по своей воле усилить или ослабить музыку…После снов  я встаю сильным и бодрым…Работаю хорошо. У меня даже появился интерес…Я спокоен…А.К. боится. Успокоил её, сказав, что я с детства отличался громаднейшей силой воли.
19 марта 1917	¼ шприца – мало; 3 шприца 1 % раствора	Тут я впервые обнаружил в себе неприятную способность злиться и ,главное. кричать на людей, когда я не прав…Швырнул шприц, чуть не разбил его и сам задрожал. Бережно поднял – ни одной трещинки…Через час был в нормальном состоянии…Ту я забыл. Забыл. И всё-таки спасибо за это морфию…Обещал ей(А.К.),что с завтрашнего дня начну серьёзно отвыкать, уменьшая дозу
8 апреля 1917		Это мучение…
9 апреля 1917	1 шприц 2-% раствора кокаина	Весна ужасна. чёрт в склянке. Кокаин – чёрт в склянке. Я знаю, это смесь дьявола с моей кровью…Сердце начинает стучать так, что я чувствую его в руках. висках,  потом оно проваливается в бездну, и бывают секунды. когда я мыслю, что доктор Поляков более не вер нётся к жизни… Почти мгновенно наступает состояние спокойствия, переходящее в восторг и блаженство. Это продолжается 1-2 минуты. Потом всё исчезает бесследно, как не было. Наступает боль, ужас, тьма…
13 апреля 1917		Кокаин – сквернейший и опаснейший яд. Вчера Анна еле отходила меня камфарой, а сегодня я – полутруп…
6 мая 1917	2 раза в сутки укол ( 2 шприца) 3-% раствора морфия – 0,06 за раз	Мне всё кажется, что кто-нибудь узнает о моём пороке. Я великолепно справляюсь с операциями, безупречно внимателен в дозировках – мой морфинизм вреда моим пациентам не причинил.Надеюсь, и не причинит…Нет, зрачки,только зрачки опасны,и поэтому я поставил себе за правило:вечером с людьми не сталкиваться.
18 мая 1917	3 шприца 3-% раствора за раз	Смерть от жажды – райская,блаженная смерть,по сравнению с жаждой морфия…Словом,человека нет.он выключен.Движется,страдает,тоскует труп…Он ни о чём не мыслит,ничего не хочет,кроме морфия…Не так страшно.Рано или поздно я брошу.А сейчас спать,спать.Этою глупою борьбою с морфием я только мучаю и ослабляю себя.
Вырвано 20 страниц		Рвота в 4 часа 30 минут.Когда мне полегчает,запишу свои ужасные впечатления.
14 ноября 1917		Побег из Москвы из лечебницы.Спасибо морфию за то,что сделал меня храбрым…Я не всегда владею собой. Я болен…Я ползу. как собака с перебитой ногой, чего-то жду. Чего? – укольчика в 0,005 морфия…Украл в лечебнице 10 грамм 1=% раствора. Меня интересует вот что. Ключ в шкафу торчал. А если бы его не было? Взломал бы я шкаф или нет? А? По совести? Взломал бы. Итак. доктор Поляков – вор.
		Я – дегенерат…У меня начался распад моральной личности…У морфиниста есть одно счастье…- способность проводить жизнь в полном одиночестве. А одиночество – это важные ,значимые мысли, это созерцание, спокойствие, мудрость…
19 ноября 1917	4 впрыскива- ния по 3 шприца  4-% раствора 3 раза в день	И вот я вижу от речки по склону летит ко мне быстро и ножками не перебирает под своей пёстрой юбкой колоколом старушонка с жёлтыми волосами…В руках у старушонки – вилы…почему я так испугался?...Вздор. Пустая галлюцинация. Случайная галлюцинация.
27 декабря 1917		Решил твёрдо. что с 1 января я возьму отпуск на месяц по болезни – и к профессору в Москву.
Январь 1918		Я не поехал. Не могу расстаться с моим кристаллическим растворимым божком. Во время лечения я погибну. И всё чаще и чаще мне приходит мысль, что лечение мне не нужно.
15 января 1918	3 шпрца 4-% раствора в сумерки + 3 шпрца 4-% раствора ночью	В сумерки – самое ужасное время…Слышал отчётливо голос, монотонный и угрожающий…После впрыскивания всё прошло.
17 января 1918		Я погиб,надежды нет.Шорохов пугаюсь,люди мне ненавистны во время воздержания.Я их боюсь.Во время эйфории я их всех люблю,но предпочитаю одиночество…Неудержимая рвота с икотой…Внешний вид:худ,бледен восковой бледностью.На предплечьях непрекращающиеся нарывы,то же на бёдрах.Я не умею делать стирильных растворов…
18 января 1918		Была такая галлюцинация:Жду в чёрных окнах каких-то бледных людей…Жизнь?Смешно…
19 января 1918		Лежу после припадка рвоты,слабый.Руки не могу поднять высоко и черчу карандашом свои мысли.Оги чисты и горды.Я счастлив на несколько часов.Впереди у меня сон…Ничто не страшно после укола.
3 февраля 1918		Ах,Анна,большое горе у тебя будет вскоре.если ты любила меня…
11 февраля 1918		Обращусь к Бомгарду…Он что-нибудь придумает.Пусть отвезёт меня в Москву…Лежу…Записка Бомгарду отправлена.Люди!Кто-нибудь поможет мне? ( Из письма к Бомгарду: «Может быть ещё можно спастись?Надежда блеснёт для меня?»)
12 февраля 1918		И опять плакал.К чему эта слабость и мерзость ночью?
13 февраля 1918		Могу себя поздравить:я без укола уже 14 часов!14!Это немыслимая цифра…Сейчас я буду совсем здоров…Бомгард не нужен мне и не нужен никто.Позорно было бы хоть минуту длить свою жизнь.Такую – нет,нельзя.Лекарство у меня под рукой…Тетрадь Бомгарду.Всё… Последняя запись,обращение к Бомгарду: «Я раздумал лечиться.Это безнадёжно.И мучиться я тоже больше не хочу…В моей смерти прошу никого не винить.»… ПОСТРІЛ…

 

3. Стратегія розвитку критичного мислення «Асоціативне гроно»:  « Наркоманія»

 ( 1 хв.) – робота в групах ( 6 груп по 5 чоловік)

 Приклад:

Наркоманія          хвороба, трагедія, збочення, самотність, втамування болю, постійний біль, страждання, миттєвий кайф, смерть, втрата інтересів, уникнення спілкування, стид, злочин...

4. Презентація роботи групп ( 4 хв.)
5. Дискусія: обери позицію, добери аргументи, знайди однодумців, сформуйте колективну думку, презентуйте думку ( робота спочатку індивідуальна, потім – у сформованих группах) – 2 хв. + 5 хв.

 

НАРКОМАНІЯ

 

   ХВОРОБА                                                                                                          ПРОБЛЕМА

 

 

 

ФИЗИЧНА

                ПСИХИЧНА   СОЦИАЛЬНА            ДАНИНА МОДІ             МОРАЛЬНАЯ                                          

                                                                                                                           (розбещеність,

                                                                                                                  недоліки чи відсутність

                                                                                                                        виховання тощо)

6. Презентація роботи групп ( 2 хв.)
7. Стратегія розвитку критичного мислення «Вільне письмо»: написання есе « Я вважаю наркоманію..., тому що…» - 2 хв.
8. Презентація есе ( за бажанням учасників) – 3 хв.

 9. Аналіз розвитку  наркозалежності героя оповідання, розподіл уривків, поданих у таблиці 1, за етапами, визначення і фіксація думок, відчуттів, станів лікаря Полякова, визначення причин формування  наркозалежності ( колективна робота класу) – (10 хв.)

10. Створення   коллективного  асоціативного куща ( 1 хв.)

 

 

 

 

МОРФИЙ

 

 

11. Робота з таблицею 2 « Попередження трьох лікарів в оповіданні «Морфій» М.Булгакова» : ознайомлення, обмін думками ( 7хв.)

 

Таблиця 2 « Попередження трьох лікарів в оповіданні «Морфій»  .Булгакова»

Поляков Сергей Васильевич	Бомгард Владимир Михайлович	Доктор N
Я очень тяжко и нехорошо заболел.Помочь мне некому…   Я достаточно попробовал.Других предостерегаю:будьте осторожны с белыми,растворимыми в 25 частях воды кристаллами.Я слишком им доверился,и они меня погубили…   Я несчастный доктор Поляков,заболевший в феврале этого года морфинизмом,предупреждаю всех,кому выпадет на долю такая же участь,как и мне,не пробовать заменять морфий кокаином.Кокаин – сквернейший и опаснейший яд.   Смерть – сухая,медленная смерть…   Изобрели морфий,извлекли его из высохших щёлкающих головок божественного растения,ну иак найдите же способ и лечить без мучений…   Действительно,морфий – грозная штука.Привычка к нему создаётся очень быстро.	Давно уже отмечено умными людьми,что счастье – как здоровье:когда оно налицо,его не замечаешь.Но когда пройдут годы,- как вспоминаешь о счастье,о,как вспоминаешь!   Я не психиатр,с уверенностью не могу сказать,поучительны ли они(записки),нужны ли?По-моему,нужны…Можетбыть,они нужны?Беру на себя смелость решить это утвердительно…Могу ли я печатать записки,подаренные мне?Могу.Печатаю.	Он встретил меня жалостливо,но сквозь эту жалость сквозило всё-таки презрение… - Вы ничуть не чувствуете себя лучше…Ведь одного взгляда на ваши зрачки достаточно…Вот что,одумайтесь.Поймите,что вы всё равно попадёте в психиатрическую клинику,ну,немножко попозже…И притом попадёте в гораздо более плохом состоянии…А тогда вы придёте в состоянии уже полного душевного развала.Вам,голубчик,в сущности,и практиковать нельзя…

 

12. Робота з епіграфами: обмін думками ( 3хв.)
13. Оцінювання ( 2 хв.)

14. Домашнє завдання : Написати есе « Від чого застерігає лікар М.Булгаков?» ( есе зачитуються на наступному етапі – під час проведення круглого столу « Молодь – за здоровий спосіб життя», у якому беруть участь ліцеїсти 8-11 класів).

ДОДАТОК 7

 

Посилання на текст оровідання М.Булгакова «Морфій»: http://knigger.org/bulgakov/about/morfijj

Был ли наркоманом Булгаков?

Жизнь Михаила Булгакова за годы посмертной славы обросла невероятным количеством слухов и мифов. Чаще всего любителей Булгакова интересует, правда ли он был морфинистом и все свои книги написал под кайфом? Ни один другой факт из жизни Булгакова не вызвал такой волны домыслов, даже вопросы о его тайном масонстве и оккультизме отходят на второй план на этом фоне... На самом деле, прочное представление о Булгакове-наркомане сложилось у читателей под влиянием повести «Морфий» (опубликована в 1927 году). В 1917 году, работая в земской больнице в Никольском, Булгаков случайно инфицировался дифтеритом и был вынужден принять морфий, после этого у него быстро развилась зависимость. Тяжелый, относительно недолгий опыт Булгакова и лег в основу повести. Уже к лету 1918 года Булгакову удалось, хоть и очень трудно и драматично, пройдя ряд трагедий, с помощью первой жены Татьяны Лаппа преодолеть свою зависимость и полностью вылечиться. Единственное произведение, которое он писал в разгар болезни, принимая морфий, — это несохранившаяся повесть «Недуг», о которой вспоминала его жена. Все остальные произведения, включая «Мастера и Маргариту», сколь бы психоделическими они ни казались поклонникам Булгакова, были написаны им в трезвом уме.

Марія Котова, науковий співробітник Музею Булгакова у Києві

 

ДОДАТОК 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 9