Бакум Наталія Миколаївна
учитель української мови та літератури.
Вища категорія, «старший учитель»
Лизогубовослобідський навчально-виховний комплекс
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок
Проблемне вивчення літератури
Завдання сучасного навчання полягає не тільки в тому, щоб дати учням певну суму знань, а й розвинути їх пізнавальні сили, навчити думати, самостійно вчитися, розумно застосовувати набуті знання в житті.
Уроки літератури насичені емоціями пізнання людського життя через його естетичне відображення.
Серед різних методів і прийомів активізації розумової діяльності учнів привертає увагу ідея проблемності навчання й уміння.
Проблемне навчання спрямоване як на одержання учнями певної суми знань, умінь і навичок, так і на загальний розумовий їх розвиток, а в галузі літератури – на прищеплення їм здібностей самостійно розбиратися в ідейно-естетичних вартостях художнього твору.
Які ж функції проблемного навчання, яка його роль в педагогічному процесі?
Перша функція проблемного навчання – розвиток самостійності учнів. Адже творчі здібності можуть формуватися тільки в процесі творчої діяльності, треба поставити учня в таку ситуацію, щоб він сам, розмислюючи над текстом, усвідомлював, яке значення має той чи інший компонент твору у розв’язанні основної проблеми.
По-друге, проблемне навчання вчить самотужки здобувати нові знання, спираючись на вже засвоєне, вчить застосовувати знання в новій, незнайомій ситуації. Учні навчаються вдумливо читати, виносити з кожного прочитаного твору правильні естетичні судження.
І третє. Проблемне навчання на уроках літератури готує учнів до усвідомлення ключових методологічних засад розуміння специфіки мистецтва художнього слова, розуміння того, як у конкретному літературному творі відображаються загальні закони художнього пізнання світу, що лежать в основі кожного явища мистецтва: образ як форма відбиття дійсності, єдність об’єктивного і суб’єктивного в художньому пізнанні, роль художнього вимислу як способу узагальнення життєвих спостережень тощо.
У залежності від ступеня самостійності учнів можна визначити три типи проблемного навчання, які вже існують у практиці вчителів. Перший – проблемний виклад матеріалу в основному самим учителем. Зміст його в тому, що вчитель, висуваючи проблему, сам її вирішує, показуючи учням і шлях розв’язання, наводячи приклади, аналогії, протиставлення, змушуючи учнів мислити разом з ним. Це приклад проблемного навчання з меншою мірою активності учнів.
Другий тип полягає в тому, що, визначивши проблему, учитель ставить учнів перед необхідністю замислитися над окремим (пов’язаними з її вирішенням) питаннями і самостійно знайти на них відповідь.
Поступово треба підводити учнів до третього типу проблемного навчання, коли від них уже будемо вимагати самостійної постановки і розв’язання проблеми. Тоді самому учневі потрібно буде сформувати проблему, намітити план її вирішення, виконати його, зробити остаточні висновки і перевірити їх правильність. Це може бути самостійний аналіз учнями цілих творів невеликого розміру: окремих віршів, оповідань, байок.
Цей тип проблемного навчання може бути застосований лише тоді, коли учні будуть достатньо підготовлені до таких занять.
Постановлена на уроці проблема спонукає учнів до зосередженої, цілеспрямованої мислительної діяльності, захоплює їх емоційну сферу. Самостійно працюючи над її розв’язанням, учні опановують рядом розумових операцій, навчаються володіти своєю увагою, глибше сприймають і міцніше запам’ятовують вивчене, засвоюють вищі норми моралі й естетики. Врешті, їм стає цікавіше вчитися, бо знання, здобуті власним розумом, своєю здогадкою, завжди міцніші.
Чи можна все навчання зробити проблемним?
У цьому немає потреби, і його роль не варто перебільшувати. Розвиток образного і логічного мислення учнів аж ніяк не відкидає необхідності розвивати пам'ять учнів. Дуже багато знань вони повинні запам’ятати, взявши їх у готовому вигляді з підручника чи з уст учителя.
Традиційне навчання (тобто повідомлення знань учням) треба розумно поєднувати з навчанням проблемним, кожного разу зважаючи, який шлях буде найбільш ефективним.
Проблемне навчання, збуджуючи інтерес до самостійних спостережень і досліджень, сприяє активізації методів, форм і прийомів роботи вчителя. Під час здійснення такого навчання важливе місце займуть на уроках бесіди з елементами дискусії, уроки-диспути, семінарські заняття, письмові роботи творчого характеру тощо. Та це зовсім не відкидає інших видів занять, необхідних для усвідомлення знань, для міцного їх запам’ятовування, для відшліфування потрібних навичок. Усі види занять, які знає сучасна методика, потрібні і під час проблемного навчання; їх зміст, послідовність і взаємозв’язок будуть визначені поставленою перед учнями проблемою.
Мислити над твором – це значить самостійно, не повторюючи завчених формул, виносити своє судження про піднесені в ньому ідейні й моральні питання, про його естетичну значимість. Навчити цього можна тільки тоді, коли самі учні будуть до того прагнути, активно намагатимуться оволодіти літературною освітою. Учитель виступає тут як організатор і керівник самостійної діяльності учнів. Проблемне навчання відкриє шлях для поступового піднесення учнів до розуміння єдності образного й понятійного у художньому творі.
Тема: Урок позакласного читання 11 клас.
Роман Уласа Самчука "Марія" - розповідь про трагедію української людини на зламі століть і епох.
1.Проблема духовності українців: любов до землі, до праці як основи життя;
неписані закони роду і народної моралі; віра в Бога; національне розуміння щастя, смислу життя, гріха та неминучості покарання за нього, потреба спокути. Аполітичність українського селянства; низький рівень національної самосвідомості.
2. Більшовизм як соціальне і духовне явище; геноцид проти українського народу, здійснюваний радянською владою; деформації українського національного характеру під впливом більшовицької ідеології.
Мета: домогтися свідомого розуміння учнями змісту роману; проблем, відображених у творі; з’ясувати сприйняття школярами моральних категорій, як-от: добра і зла; жорстокості і милосердя; зради і помсти; розкрити філософське осмислення письменником долі людини; удосконалювати навички роботи з текстом, акцентувати увагу на основних епізодах твору; підвести учнів до свідомого сприйняття тексту, а саме: з’ясування причин та наслідків трагедії українського народу; виховувати почуття національної гідності, поваги до історичного минулого України, доброти, відповідальності, співпереживання, любові до людей.
Вступне слово учителя.
Розглядаючи роман Уласа Самчука "Марія ", можна окреслити досить
широке коло проблем. Та все ж проблема духовності українського народу – одна з найголовніших.
Читаючи, ви помітили, що роман розгортається у двох планах: чисто людському, на рівні особистостей, психологічному, і соціальному, де змальовані суспільні стосунки і події, у рамках яких людина проводить своє особисте життя.
Саме з першого аспекту розпочнемо текстуальний розгляд роману.
Улас Самчук писав: "Я не тому письменник українського народу, що
вмію писати. Я тому письменник, що відчуваю обов’язок перед народом. Бог вложив у мої руки перо. Хай буде дозволено мені використати його для доброго, для потрібного". Звичайно, ми повинні якомога краще зрозуміти, що мав донести нинішньому поколінню образами "Марії" Улас Самчук.
Перші частини роману – знайомство з його героями і своєрідне спостереження за плином їхнього життя, стосунків між ними. Не зовсім просто нам буде з’ясувати, як розуміли щастя, смисл життя, гріха та неминучості покарання за нього Марія, Корній, Гнат.
Так, саме через ці образи твору та події, пов’язані з ними, проаналізуємо дані проблеми.
Перевірка знання тексту, відомостей з біографії Уласа Самоука
І. Де народився Улас Самчук:
1) на Полтавщині;
2) на Хмельниччині;
3) на Рівненщині. 3.
ІІ. Куди Самчук дезертирував з польської Армії:
1) у Німеччину; 1
2) Чехо-Словаччину;
3) в Канаду.
ІІІ. Яким чином намагався Самчук вести просвітницьку роботу в роки окупації:
1) писав твори;
2) співробітничав з газетою; 2
3) читав лекції серед населення.
ІV. В якому романі Самчука з’являється збірний образ української молодої людини кінця 20-х і початку 30-х рр..:
1) " Юність Василя Шеремети";
2) " Волинь"; 2
3) " Марія";
4) "Ост".
V. Який роман Самчука змальовує діяльність УПА:
1) "Чого не гоїть огонь…"; 1
2) " На твердій землі";
3) " На білому коні".
VІ. Про що йдеться у трилогії "Ост" :
1) про утвердження України як держави, як культурно-історичної цілості;
2) Про Україну в трагічні тридцяті роки; 1, 2.
3) про життя емігрантів на канадській землі.
VІІ. "Марія". У скільки років залишилася сиротою Марія:
1) 5; 1
2) 6;
3) 7 років.
VІІІ. Яке придане отримала Марія від свого господаря:
1) 1 десятину землі;
2) 2 десятини й корову; 2
3) корову.
ІХ. Скількох дітей народила Марія:
1) 7;
2) 5; 1
3) 8 дітей.
Х. Хто із дітей став Каїном:
1) Лаврін;
2) Демко;
3) Роман;
4) Максим. 4
ХІ. Під час якого релігійного свята згоріла хата Марії:
1) Різдва;
2) Великодня; 2
3) Трійці.
ХІІ. Кого з героїв "Марії" страждання благородного серця привели до монастиря:
1) Гната; 1
2) Лавріна;
3) Архипа.
- Чи погоджуєтесь ви з жанровим визначенням твору "Марія" як роману?
Аргументуйте відповідь.
Визначте його головні проблеми і сюжетні лінії.
Це конкретна історія конкретного життя?
ІІ. Текстуальний аналіз роману.
1. Яким настроєм сповненні перші сторінки "Книги народження Марії"? (оптимізм, потенціал духовної і фізичної сили героїні).
2. Чому, на вашу думку, маленьку дівчинку звуть не Марусею, Марійкою, а тільки Марією? (ім’я перекладається як "гірка", чуються тривожні удари долі; життя несе страждання).
3. Як картини природи співпадають із радістю народження Марії? (" Маленька Марія йшла вже з життям" ).
4. Які страшні провісники лиха раз у раз вриваються в долю дівчинки? (смерть батька і матері).
5. Чому померли батьки Марії?
6. Як поставилися люди до сироти? А як поводилися з нею ровесники? Чи зважала Марія на приниження? (" … знов Марія добивається своїх прав").
7. Дайте характеристику Марії - сироті. ("голос на друге село чути").
8. Яким зображає Самчук Максима Зарубу, багатого хуторянина? (не визискувач, не шкуродер, а дбайливий господар, піклується про родину, наймитів).
9. Чому ж Заруба забороняє своєму синові Роману залицятись до Марії? (можливо, це сила традиції: "Знайся кінь з конем, а віл з волом").
10. Як ставилась Марія до праці, до роботи? А до залицянь? Чому вона ліпше почувалася в хуторі, ніж в селі? ("Голосом покотиш – і розійдеться по всіх полях. І менше також скалозубів… Соромся, парубче. Он люди, сонце дивиться" ).
11. Доведіть, що Марія – це втілення здорової народної моралі.
12. Як зародилось кохання Марії та Корнія?
13. Як Корній ставиться до інших залицяльників Марії, зокрема до Гната? (" … переб’ю ребра і другу ногу вирву. Хай не лізе…").
14. Як сприйняла Марія звістку про те, що Корнія заберуть у "москалі"? ("Клялися не забути, розривалися, сходилися знов, ще цілувалися… Чому, Боже мій, буває така коротка ніч? ").
15. Що єднало Марію і Корнія? (Корній - наймит, врода; взаємне кохання).
16. Як ви гадаєте, чи важили щось для молодих слова обіцянок?
17. Чому Марія виходить заміж за Гната? Що об’єднувало цих людей? (Гнат – багатий сирота, працьовитість).
18. Аргументуйте відповідь: чи була б Марія щаслива з Корнієм, якби вони побралися відразу? (Корній не мав ангельського характеру, цінував лише свою думку, міг образити; не був і роботящим, бо поле так запустив, що на ньому лише бур’яни могли родити).
19. Порівняйте Гната і Корнія. Кого більше любить автор? (Гнат переважає силою духу і глибиною, а Корній – лише яскравістю).
20. Чи можна вважати, що Марія – зрадниця? Як про це думаєте ви і як – автор?
21. Як ви думаєте, чому вмирали діти Марії від першого шлюбу? (розплата Марії за зраду, за нелюбов до Гната).
22. Як ставився Гнат до Марії?
(любив її, розумів, прагнув розм’якшити жаль за Корнієм. "Приносив їй то хустку, то намисто, то цукерки. Після весілля до роботи не допускав, піклувався, книжки їй читав…").
23. Чи виправдовуєте ви Марію у її ставленні до Гната?
("Не зупинився й не оглянувся. Марія здивована до краю… Стрункі осички та берізки впинаються догори і там десь лагідно сюсюкаються, ніби про неї, про покинуту Марію").
24. Можливо, Марія знову боялась лишитись сама і погодилася одружитися з Гнатом. Як ставилися родичі Гната до Марії?
25. Чи винним був Гнат у смерті сина Романа? Чому ж Марія звинувачувала його?
26. Як пережила своє горе Марія?
(пережила в самоті; " горе Марії не мало границь").
27. Чи можна вважати, що зі смертю сина наступила чорна смуга в її житті?
Які нові випробовування вона зносить?
( у відпустку приходить Корній).
28. На чию користь порівняння Гната і Корнія в очах Марії?
(Корній – красень, загартований на флоті, Гнат – каліка, сутулий від роботи коло зелі).
29. Марія не зустрілася з Корнієм. Але свій протест проти самої себе і шлюбу з Гнатом вилила у несподівану безрозсудну поведінку: Марія заплела косу і почала дівувати.
Село осудило розпусницю, але вона знайшла оправдання у звичаї: благословили її на весіллі з Гнатом непарними іконами, тому шлюб і не міг бути щасливим.
Як ви оцінюєте поведінку Марії. Чи можна її пояснити?
30. Чому, на вашу думку, Гнат не тільки розумів Марію, а і захищав її, сам при цьому тяжко страждаючи?
31. Повернення Марії до Гната, народження дочки Надії – чи була щаслива Марія? Чи це можна назвати непевним щастям?
32. Як ви гадаєте, чи осуджає, чи ідеалізує свою героїню Улас Самчук в момент, коли Марія кидає свого законного чоловіка? Чому вона робить це холоднокровно і жорстоко? Як говорить автор про цю холоднокровність?
Чому в цьому епізоді згадується, що Марія занедбала господарство?
33. Як оцінює село Корнієву сім’ю ? Навіщо це наведено в текст? (щоб підкреслити, що залишила Марія).
34. Чому пішла Марія від Гната? І як відреагував Гнат на цей вчинок? (у співвідношенні з природою: " яблуноцвіт блищить росою і співами птахів… " – за вікном погасла яблуня, сонце почорніло, як підбите око…
Бачив Марію, що хмелиною в’ється навколо дужого тіла ворога. Бачив Марію – рабинею. Марію. Що цілує ту руку, яка б’є її по лиці").
35. А як наша героїня? Вона щаслива?
36. На Марію чекало справжнє пекло. Вона могла повернутися до Гната, який прийняв би її без будь-якого докору. Чому це не зробила Марія?
(боролася за своє щастя з Корнієм).
37. На чиєму боці, по – вашому, автор?
(Самчук не підтримує ні Марії, ні Гната, ні Корнія; кожен з героїв по - своєму правий і по – своєму винен).
Марія: "Ти мучиш мене, Гнате! Ти силою забрав мене… Пусти мене, дай мені розвід, не муч себе і мене".
Гнат: "Чому ти пішла, Маріє? Може, сказав тобі за сім літ одне погане слово? Може, скривдив тебе одним недобрим вчинком?
Діти наші.. Чи ж я, Маріє, винен, що вони повмирали?"
Корній: "Іноді думав – піду і задушу. Тебе і його. Думав – гад він, знищу…" (болить душа і в Корнія).
38. "Початок зроблено. Корній все більше і більше втягувався у працю". Що так вплинуло на Корнія, чому він змінився?
(можливо, любов до Марії, яка допомогла повірити у власні сили, у шанс жити в достатку, навчила радіти народженню стебла і народженню дитини. Звичайно ж, і земля зробила чоловіка іншим).
39. Доведіть, що Марія – людина надзвичайної сили духу і витривалості. Як сприйняв Корній звістку про народження дитини?
("Вислухав, махнув рукою і сплюнув").
40. Чому Марія хотіла бачити Корнія таким хлібороб, як Гнат?
(деколи Марії навіть ввижались на полі сліди босої Гнатової ноги, бо вважав за гріх топтати землю і ходив по ній без чобіт).
41. " … Марія впертою працею, самовідреченням добилась нарешті права бути законною власністю свого чоловіка…" Чому вона це робила? Чи щаслива тепер Марія. Коли народила сина, коли змінився Корній? ("З світанком піднімається і наново бадьора… Навколо сонячно і блакитно…").
42. Як змінився Корній? Чи вірить спочатку читач, що з Корнія буде і добрий чоловік, і люблячий батько, і чудовий хлібороб? ( "Земля втягує у своє нутро і наповнює жили, розум і ціле єство твердими звичками").
43. Про що мріють Марія і Корній? Прокоментуйте епізод, коли Корній подарував Марії матерію і нову хустку. Як сприйняв батько народження дітей?
("Все тоді родить – земля і ти.. Земля наша велика. Заселяй, засипай людьми. Аби лиш люди були, аби лиш не потвори". Наврочив правду про Максима).
44. Чому люди змінили свою думку про сім’ю Перепутьків? (Люди про них починають говорити по-доброму).
45. Чи може зламати нове випробування Марію? (вона вірить у Корнія, у неї діти; сама справляється з господарством; чекає).
46. Чому Марія не погоджується, щоб Гнат усиновив її дітей, коли стало ясно, що Корній не повернеться? (вона була щаслива з Корнієм; життя навчило її триматись одного берега, любити раз у житті).
47. У Великодню ніч Гнат вчинив злочин. Чому він це зробив? Що ним рухало? (палкі почуття кохання, яке відштовхнули, вибухають помстою).
48. Чи підозрювала Марія Гната? Чому ж тоді захищала, рятувала від в’язниці? (тому, що була щирою і порядною селянкою, вірила в Бога, у непохитні моральні принципи; усе життя вона чекала розплати від долі чи від Бога за знехтуваний церковний шлюб, за поламану долю Гната. Кухарчуків злочин ніби зняв з Марії вину).
49. Спробуйте довести, що з моменту повернення Корнія з війни Самчук зосереджується в основному вже на цьому героєві. Чому так?
Подій, де буде Марія присутньою, до кінця роману ще багато, але розмах ці подій втрачають, акцент зміщується з Марії на Корнія.
(автор показує, яких зусиль доклав Корній, щоб мати господарство, як йому важко його було відновити, а потім втратити все, що таке дороге).
50. Які риси характеру можна відмітити у Корнія?
(горда, цілісна натура типового українського селянина. Можливо, саме цю душу бачила Марія). Побожність Корнія: "Сам Бог з тобою нерозлучно тут на полях, з вітром, з просторами неба, з сонцем! Чого Корній хреститься? До кого?... Хочеться, і вже …” Вигнав з храму осквернителів).
51. У суспільстві влада від одного класу переходить до іншого. Як зміни в суспільному житті вплинули на сім’ю Перепутьків?
"Сіяти он треба, а вони кожний день мітинги і мітинги… Україну якусь видумують…" – Корній.
Як ставляться до змін у суспільстві члени родини?
Корній: " Козаки козаками, але поле не чекає. А відділитись від Росії не жилаю…"
Лаврін: "Каторга там добра, не земля. Колись, може, ще москалі і нас поженуть туди, як гнали в старі часи козаків…"
Як Марія ставиться до синів?
Чому вона потай переживає той факт, що Максим порозстрілював у
батьківській хаті ікони?
Чому Марія вмовляє чоловіка поступитися оскаженілому Максимові "випорожнити" комуністові свою, власними руками збудовану, хату? (вона боїться за Лавріна і Корнія, боїться кровопролиття).
52. Як ви оціните виступ Максима в газеті, де він цинічно знущається з батьків і вимагає знищити рідного брата Лавріна? Чому Корній приховує цю газету від Марії?
Згадайте подібні сюжети "братовбивств" у інших творах. Що нового ви віднайшли у Самчука? Як підійшов автор до цієї проблеми?
"Я, Максим Корнійович Перепутька, відмовляюсь від своїх батьків-кулаків, які ціле своє життя були ворогами робочого класу: стояли на засадах власності і навіть тепер не зрікаються своїх ганебних засад. Рівно ж осуджую, п’ятную і вимагаю суворої кари своєму бувшому братові Лаврінові, який став до послуг петлюрівської контрреволюції і своєю злочинною діяльністю свідомо шкодив ростові соцбудівництва нашої країни".
53. У чому ж злочин Лавріна, за що його розстріляли?
54. Як описує Самчук зміну влади на Україні? Чому він із сарказмом пише про владу Грушевського?
(жижлики у галіфе із цигарками у зубах). Як описує безчинства "червоних кіннотників"? "Развьорстку"? ("Вернулися дядьки до села більшовиками. А де ж українська влада? Що робили жижлики у галіфе з цигарками у зубах? Стояли, придивлялися мітингові і боялися нарушити демократичні засади нової влади…").
55. "То було нарікали, що підводу яку візьмуть на пару днів… А ці, дивись, зовсім забирають…
Кажуть, вони хочуть весь народ обібрати, бо всі мають бути рівні. А як зробиш, щоб усі були рівні? Дати бідному не дасть, бо й сам нічого не має". Прокоментуйте ці слова.
56. Як ставились на селі до більшовиків, комуни? Як ставилися до "кацапів", що їхали по хліб? Чи схвалюєте ви цих людей?
57. Як символічно Самчук описує червоного бога? (ст.. 759 хрестом.)
" Жадав стоптати всі племена і раси, затерти і зогидити їх лице, йшов до мети через огонь і студінь, гнався по купах трупів, по гострих багнетах, ревів болем бажання і пристрасного хотіння перемоги". Чому порівнює з поняттям "Бог" ?
58.Чи здобув перемогу червоний бог? Чому автор стверджує, що “літо співало переможний гімн життя на огидних руїнах злочинних доктрин!”
59. Чому селянин піддався новій владі? Що над ним більше владарювало? ("Обрізанка вже давно поржавіла. Навколо мужика мур багнетів, селькорів, гепістів. Обхопили його, незламного велетня, клали на землю, топталися по загартованому шорстокому лиці, крутили назад мозольні руки…").
Що автор називає "мільйонною могилою України"? Чому?
60. Як Улас Самчук описує колективізацію? Хто такі "хитроокі дядьки"? Як пояснити їх вчинки?
61. Прокоментуйте картини колективного господарювання більшовиків. Чому селяни не відчувають радості праці на колгоспному полі?
62. Чому стверджують, що Самчук по - стефаниківськи "коротко, сильно і страшно" описує 1933р., посівну – за вказівкою зверху, передчасний збір врожаю і злочину діяльність "залізної червоної мітли" ? Доведіть чи відкиньте цю думку.
63. Чи справедлива ця фраза: "Малі діти годують батьків? За яких умов?
64. Які тяжкі думи огорнули сім’ю Перепутьків? Як вони виживають у справжній голод?
65. Який злочин вчинили селяни на чолі з Архипом?
("Нині пророче перо мочається у людську кров і на скрижалях доби виписує одне слово: хліб"; зникла святість, віра…)
("Не дивилися вгору, де он над олтарем образ Христа, усміхнений, з ореолом. Перед ними хліб, гора з хліба, збитого, зацвілого, але все-таки справжнього, який щороку заливає їх поля, виростає і невідомо куди зникає")
66. Які почуття викликають у читача слова, сказані Марією про свою внуку: "Вмреш, дитино. На широкому світі немає для тебе трошечки хліба… Зовсім трошечки хліба…"? Чому помирають, на думку автора, невинні діти?
67. А як природа реагувала на зміни в суспільстві?
(" На подвір’ї дерева вбираються бруньками. Земля ще кормить їх, а закони Маркса не заборонили їм родить нове життя і нову радість").
68. Чому сталося так, що друг вбиває друга, що люди бояться зустрічатися один з одним, ризикуючи життям? (епізод із С. Гнидою і К. Фіяном).
69. Чому Корній, намірившись вбити собаку, опускає руку з сокирою?
(Корній ще не втратив людської подоби, голод не затьмарив його розуму, почуттів, він ще людина і віддячує тварині, яка все життя охороняла його майно, була свідком, як від злиднів Корній дійшов повного достатку).
70. Чи можна назвати це везінням , з нашої точки зору, коли Корній знайшов цілого зайця (щоправда, дохлого, але така дрібниця в голодний рік нічого не значила)? Які почуття викликають у читача картини боротьби людей за виживання?
71. Яка страшна трагедія знову сталася в родині Перепутьків?
(божевілля дочки і смерть внучки).
72. Чому Корній вбиває свого сина? Як ви думаєте, що призвело батька до злочину? Чи типовою була ця сцена для 1933 року?
("Корній сік і сік. Сік, як малий хлопчина січе кропиву чи бур’ян, поки не втомилася рука.. " ). Як ви гадаєте, чи справедливим був вирок батька? З висоти нашого часу на чий бік ви станете, чиї дії зможете пояснити, вмотивувати?
73. Подальша доля Корнія. Ваша думка? ("Ходи, ходи, собако! Підемо разом. Будемо йти у світ, десь впадемо, обіймемося і здохнемо разом…)
74. Чому саме Максим став заповзятим прихильником "нової моралі" більшовиків? Що найстрашніше в поведінці і характері Максима? Чим споріднений цей персонаж з героями новел Хвильового ( "Мати", " Я (Романтика)") ?
75. Рід Марії гине. Чи можна на основі цього стверджувати, що роман Уласа Самчука – трагічний? Свою думку аргументуйте.
76. Чому на останніх сторінках роману знову з’являється образ Гната Кухарчука? (можливо, він до кінця життя любив Марію, можливо, це пов’язано з релігією, милосердям).
77. Яким став Гнат? Чи змінився він? (це значно вища, сильніша особистість, ніж на початку твору; після того, як Гнат з ревнощів підпалив Маріїне обійстя, а Марія врятувала його від в’язниці, він давав їй аж 200 карбованців, гроші, за які можна було купити 10-12 коней. Коли ж вона відмовилася прийняти допомогу від палія, Гнат почав шукати розраду в Біблії).
78. Що приводить Гната до монастиря? (муки сумління, шукання Бога, страждання благородного серця).
79. У чому суть чернечого гімну "Світе ясний! Світе тихий! "? (подяка всепрощаючому Богові, який навіть після гріхопадіння Адама і Єви не кинув їх у сніги, в палючі піски чи на безплідне каміння, а дав прекрасну, подібну до втраченого раю, землю).
80. Чому Гнат почувається винним перед Марією?
81. Чи поглянула Марія по-іншому на Гната? Які почуття її охопили? (Марія вражена чистотою душі Гната та милосердям; вона наче "починала поволі передивлятися розгорнену Гнатом книгу свого життя").
( На схилі життя Гнат бачиться їй іншим, набагато кращим і мудрішим ніж колись).
82. Чи розуміє Гнат трагедію матері? (говорить про матір взагалі: "Цілую руку матері. Цілую святість велику! Цілую працю! Маріє! Маріє! ")
Чому Марія в розумінні Гната є втіленням вселюдської матері? Чи правомірна така теза?
83. Яку проповідь проголосив Гнат уцілілим від голоду селянам? Кого стосуються слова Гната? Чи можна порівняти їх з "Посланням…" Т. Г. Шевченка чи Біблійними творами?
84. "Слово моє не для вас. Слово моє для мертвих і ненароджених. Слово моє прийдучим вікам. Затямте, ви, сини і дочки великої землі. Затямте, гнані, принижені, затямте, витравлювані голодом, мором! Нема кінця нашому життю. Горе тобі, зневірений, горе тобі, виречений самого себе! Кажу вам правду велику: краще буде Содомові й Гомморі в день страшного суду, ніж вам, що відреклися й плюнули на матір свою! " Прокоментуйте.
85. Доведіть або заперечте думку, що причиною голодомору в Україні була колоніальна політика Москви.
86. Де вперше на сторінках роману з’явилося слово " голод"?
87. Який зміст вкладає Улас Самчук у слова:” …між вечором , між темнотою чути розлите прокляття, яке плаває тут і запливає до кожного закутка"? Хто кого прокляв і за що?
88. Опис села – це опис царства зла. Отже, зло торжествує, перемагає? Доведіть або заперечте цю думку.
89. Які образи роману уособлюють зло?
90. Як прощалася Марія з життям? ("Заходяче сонце не забуло Марії, заглянуло до неї і довго цілувало її сухе жовте обличчя").
91. В чому причина загибелі роду? Чи поодинокий це випадок?
92. Чому ж не протистояв український селянин більшовицькому злу? (зло, яке стримувалося народною мораллю, страхом гніву Божого, покаранням за гріх, вилізло назовні; саме тому більшовики так люто борються з церквою; якщо немає Бога, немає і гріха, покарання за гріх – все дозволено, все можна! Рідної землі нема (пролетаріат не має батьківщини).
93. Чи потрібна була селянинові більшовицька влада?
" Селянам надо землі… А далі закройсь". – Корній.
94. Селянин не міг стати і не став опорою більшовиків. За своєю природою. А якщо зважати, що українська нація загалом селянська, то де ж вербували більшовики своїх прихильників?
95. Чому саме Максим, син Корнія і Марії, стає прихильником нової влади?
("Максим, єдиний із сім’ї, не любив землі, не любив і пробі…. Зробити якусь капость… О, на це Максим перший майстер…" ; роботу в полі називав "службою батькові"; "пішов шукати легкого хліба").
96. Розкрийте внутрішню красу, трагедійність образу Марії.
97. Чому, назвавши роман ім’ям головної героїні, Самчук присвячує його "матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933 "?
98. Чи можна стверджувати, що образ Марії в романі підноситься до символу України ХХ століття?
99. Чому ми стверджуємо, що письменник вірить в незнищенність українського народу? Відповідь аргументуйте.
100. Чи переможе добро над злом? За якої умови? Як про це говорить Улас Самчук? А як думаєте ви?
ІІІ. Підсумкова бесіда.
Думаю, що під час роботи над текстом роману Уласа Самчука "Марія"
ми дещо відійшли від традиційного визначення теми твору як розповіді про голодомор в Україні 1933 року. Звичайно, у романі розкрита трагедія українського народу, показаний голод і наслідки колективізації, але все це художньо вирішено набагато ширше і місткіше, ніж здається непідготовленому читачеві.
Окрім осмислення геноциду та репресій влади, ми намагалися проникнути в духовний світ героїв Уласа Самчука, створити на основі художнього матеріалу узагальнений образ свідомого українця, визначити його національний ідеал, прослідкувати процес формування його національної самосвідомості, а відтак і духовного світу.
Отже:
(це досить широке епічне полотно, в якому життя головної героїні подане від народження до смерті; є головна сюжетна лінія (лінія Марії) і дві другорядні (Корнія та Гната), кілька дрібних, до кінця не вирішених (Лавріна, Максима, Надії та Архипа), порушено чимало проблем…).
(батьків і дітей, моралі, любові та сімейного щастя, достатку і праці на землі, мови, солдатчини, духовності та віри в Бога, геноциду та репресій, влади, національної свідомості та гідності, голоду, добра і зла…).
На мою думку, роман Уласа Самчука "Марія" - один з найсильніших в українській романістиці. Справедливо сказав С. Пінчук у післямові до вітчизняного видання "Марії" в наш час, що саме Улас Самчук "втілив у своїй творчості трагічну долю українського народу в ХХ столітті".