Урок позакласного читання за творчістю П.Глазового

­­­­­

Тема: Павло Глазовий «Де беруться діти ?»

Мета: зацікавити учнів  життєвими фактами  Павла Глазового , його гумористичною творчістю, розвивати навички роботи  з літературним твором, аналізувати його та пов’язувати з сучасним життям, виразно читати поетичні твори, творчо висловлювати власні думки; виховувати почуття гумору, любов та повагу до творчості видатного гумориста – сучасника Павла Глазового.

Тип уроку: урок-сміхопанорама  «Розсміши коміка»

Обладнання: портрет Павла Глазового, бібліотечка творів письменника, пазл «Мистецька спадщина П.Глазового», правила складання сенкена.

Епіграф уроку:

Від великого до смішного – один крок ( Наполеон)

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вступне слово вчителя

Коли у мене на могилі

Чудесний виросте будяк,

Хотів би я, щоб друзі милі

Про мене згадували так:

Ти пам‘ятаєш Глазового?

Невже не чув? Це ж той Павло,

Який життя прожив для того,

Щоб людям весело було.

Сьогодні, друзі, до нас завітала чудова і весела людина, життєлюб і оптиміст – Павло Прокопович Глазовий. Саме він буде головою телепередачі «Розсміши коміка», а ви всі – її учасниками.

Сміх людський – чудесна штука!

Він – мистецтво і наука,

Він – в житті і для життя.

Від малого й до старого.

Всі ми любим щирий сміх,

Бо з нікчемного й смішного

Посміятися не гріх,

Добрий сміх не б’є, не мучить,

А на світі жити учить.

Тим - то  й бажаний для всіх !

Інтелектуальна розминка

- Яке значення має усмішка в житті людини?

- Чи варто людині мати почуття гумору?

- Яким має бути сміх над людиною, щоб вона не образилась7

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми та мети уроку

Вільний мікрофон  «Від сьогоднішнього уроку я очікую…»

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Слово вчителя

Всі ми знаємо Павла Глазового як дорослу людину , але він теж був маленьким хлопчиком, з яким не раз траплялися кумедні історії. Ось одна із них. Літо. Вечір. Малий Павлусь бігає по двору, гуляє. Аж ось сусід покликав його : «Павлуню, йди до мене, я тобі пиріжок дам! Любиш пиріжки? » Хлопчик відмовився, минув деякий час.  Згадав він про пиріжок, прибіг до дядька – сусіда й випалив: «Дайте мені те, що Ви давали, а я не хотів брати!». І сам зі своїх слів зайшовся веселим сміхом. Було йому тоді всього п’ять рочків. Але хто може краще про самого себе розповісти, як не наш герой ?

Рольова гра «Інтерв’ю з письменником»

-                     Доброго дня , Павле Прокоповичу, розкажіть  звідки родом, де минали дитячі та юнацькі роки?

-                     Народився я  30 серпня 1922 року в так званому історичному козацькому Дикому полі у смт. Новоскалювата  Миколаївської області  у родині хлібороба.  Мої предки мали козацьке прізвище Окань, але, напевно, хтось із багатого роду змінив його з «ока» на «глаз».  11-річним хлопчиком пережив голодомор. Після восьмирічної  школи закінчив Новомосковське педагогічне училище ,  служив у війську…

-                     Нам відомо, що віхи Вашого життя переплітаються з фронтами Великої Вітчизняної війни.

-                     Так, довелось воювати. Нагороджений медаллю «За оборону  Ленінграду». Після блокади став недобачати на ліве око. Це – наслідок незначного опіку під час рятування дітей із підвалів, що не добігли до катакомб, адже поблизу влучила бомба.

-                     Дивно, що після пережитого Ви не описуєте воєнне лихоліття, а створюєте усмішки, фейлетони, репризи для цирку, авторські діалоги  для популярних Штепселя й Тарапуньки…

-                     Такою була доля, що після війни, навчаючись в Криворізькому педагогічному інституті, мене запримітив Остап Вишня. Саме він «завербував» мене до Києва, де я в 1950- му році закінчив  філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені  Максима Горького . Згодом очолював гумористичний журнал «Перець» та журнал «Мистецтво». З 1968 року був членом Спілки письменників України.

-                     Яке життєве кредо пронесли крізь роки  мистецької праці?

-                     Назавжди запам’ятав  слова видатного Остапа Вишні, які і стали моєю життєвою і творчою позицією : « Що треба, щоб мати право з людини посміятися , покепкувати? Треба любити людину!  Більше, ніж самого себе. Тільки тоді ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… із себе. Із своїх якихось хиб, недоліків,  недочотів  і буде такий дружний, такий хороший сміх… Той сміх, що не ображає, а виліковує. Виховує людину, підвищує!»

-                     Дякую Вам за щиру розмову, за мудрі слова, за Вашу життєдайну творчість. З нами в гостях був і спілкувався відомий гуморист України – Павло Глазовий.

Слово вчителя

Напевно, всі ви помітили, що Павло Прокопович ще й дуже сором’язливий, адже жодним словом не обмовився  про величезну творчу спадщину : 13 книжок гумору та сатири, 6 книжок для дітей, поема «Слався , Вітчизно моя!». Він – заслужений діяч мистецтв України, лауреат Літературної премії імені Остапа Вишні, нагороджений Орденом «За заслуги ІІІ ступеня» . Пропоную глянути на інтерактивну дошку, де зафіксовано літературний доробок та нагороди Павла Глазового ( Додаток 1)

Читацький конкурс «Розсміши коміка»

Ось і наступив найвідповідальніший момент нашого уроку. Напередодні Ви всі отримали домашнє завдання – вивчити напам’ять одну із гуморесок Павла Глазового.  Оцінюватиме ваш читацький хист сам автор  - «сміхотерапевт» сучасності , чиї твори запалюють радісним клекотінням і юні, і дорослі серця. Отож,  «Старі та нові гуморески.  Де беруться діти? Павло Глазовий» ( Додаток 2 )

Просимо Павла Прокоповича висловити власну думку щодо підбору матеріалу, декламації, артистизму виступів учнів , а також визначити «Кращого коміка класу». (Після кожного виступу учня - «актора» учень -  «письменник» дає йому кольорову картку: червона – акторська майстерність на високому рівні, синя – на середньому, біла – бажає бути кращою).

Інтерактивна вправа «Запрошую на острів власних думок»

Сьогодні на уроці ми не раз чули слова гумор, сміх, усмішка – гарні, веселі слова. З ними людина стає бадьорішою, навіть здоровішою. Спробуємо скористатися «Коротким тлумачним словником української мови» для того, щоб з’ясувати лексичне значення слів гумор та сміх. Отже:

Гумор, у. 1.Доброзичливе глузливе ставлення до чого-небудь . Спрямоване на викриття недоліків ; здатність зобразити щось у комічному вигляді. 2. Художній прийом у творах літератури і мистецтва, побудований на зображенні чого-небудь у комічному  вигляді; твір літератури і мистецтва, в якому використовується цей прийом. 3. Внутрішній психічний стан, настрій. Бути в доброму гуморі.

Сміх, у. Мимовільний, гласний прояв в людині почуття веселості, веселого настрою.

Жив на світі дядько

Маленького зросту,

І сміявся старичок

Надзвичайно просто :

Ха-ха-ха

Та хе-хе-хе

Хі-хі-хі

Та бух – бух!

Бу-бу-бу

Та бе-бе-бе,

Дінь-дінь-дінь

Та  трюх-трюх (Данило Хармс).

Мудре слово

Гумор – невіддільна частина кожного справжнього таланту ( Іван Франко).

Сміх – це сонце, яке проганяє зиму з людського обличчя ( Віктор Гюго).

Кола на воді ( Слово записується стовпчиком. До букв добираються слова, до слів – словосполучення чи речення. На основі отриманих результатів складають твір, казку, вірш)

Г – гарний, грайливий, голосний – Гарний сміх.

У – усмішка, успіх – Усмішка долі(фортуни).

М – молодість, мистецтво – Кінофестиваль «Молодість»

О – образність, образ – Світлий образ.

Р – радість, регіт, розум – Радість читача

С – світлий, сила – Сила духу

М –  мудрість, музика,  мистецтво – Музика душі.

І –інтелігентність,  інтелект  -  Світовий інтелект

Х – хороший, хоробрий, хитрий -  Хоробра людина.

Народ скаже – як зав’яже( пояснити значення фразеологізмів)

Аж пекло сміється.

Віддавати на сміх.

І сміх, і гріх.

Не жарт і не смішки

Розлягатися від сміху.

Умирати зо сміху.

Сміється той, хто сміється останній.

Сміятися на кутні

Асоціативний кущ

 Які асоціації виникають у вас зі словами гумор та сміх ?

Гумор – веселий, цікавий,…

Сміх – дитячий, грайливий,…

Твір за асоціативними словами

Гумор – це щось гарне, те, що викликає усмішку. Це велике мистецтво, яке вказує на молодість душі та її мудрість. Він викликає сміх, приносить  радість, якщо його використовувати з розумом. Гарний сміх – це музика душі. Хоробра людина – це та людина, яка не боїться посміятися над своїми вадами.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Вправа «Мозковий штурм»

-  Який основний лейтмотив  гумористичних творів ?

-  На основі чого  будуються гумористичні твори?

-  Які теми та проблеми розкриває автору  прослуханих  вами творах ?

-  Над чим змушують  задуматись гумористичні твори Павла Глазового?

-  За допомогою яких художніх засобів досягається ефект комічності ?

Метод «Прес»

Дайте відповіді на запитання «Над чим ви замислились після сьогоднішнього уроку?»( І варіант), «З чого і з кого ви сміялися?» ( ІІ варіант).

Я думаю….

Тому що….

Наприклад,

Отже,…

Творча хвилинка «Сенкен » ( додаток 3)

Гуморист   

Доброзичливий , щирий, цікавий

Все бачить, любить, відчуває.

Щедро дарує настрій і сміх

Глазовий - гуморист

VІ. Підсумок уроку

Ось таким перед нами постав сьогодні  сучасний український гуморист, улюбленець читацької аудиторії , справжній Майстер сміху  - Павло Прокопович Глазовий. Його творчість – це гірка й прекрасна правда про нас самих. Його буцімто невибагливі  на слух гуморески  роблять людей щасливішими  і звільняють їх від страху. Уважаю, сьогоднішній урок спонукав  вас до того, щоб замислитись над власними звичками, характером , поведінкою, вчинками. Вірю, що ваші серця  стали теплішими  й добрішими, адже недарма кажуть, що сміх – це здоров’я. Тож, наш урок – сміхопанорама став ще й уроком – здоров’я. Діти! Дивіться на цей світ очима  своєї любові – і він буде прекрасним!

VІІ. Рефлексія

«Кольоровий дощ»

Вибрати кружечок , який відповідає вашому настрою після сьогоднішнього уроку: червоний – гарний настрій, синій – поганий, незадоволений чимось, білий – байдужий.

«Одним словом»

Охарактеризувати одним словом  сміх гуморесок Павла Глазового ( Щирий , доброзичливий, веселий, незлобливий, наївний і т.д.)

          VІІІ. Домашнє завдання

1. Скласти власну гумореску . Учнівські гуморески оформити  окремою збірочкою.
2. Написати твір – мініатюра «Посміятися над іншим не важко, а от над собою…»                            

Неримований вірш, що складається з п’яти рядків, мета якого – спонукати учня до розмірковування над темою. Сенкен складається за формулою :

1-й рядок – одне слово ( іменник), у якому розкрита суть теми.

2-й рядок – опис теми, який складається з двох слів

 ( прикметники).

3-й рядок – визначає дію, пов’язану з темою

 ( три дієслова)

4-й рядок – фраза з чотирьох слів, яка виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5-й рядок – сутність теми, висновок (бажано одне слово).

Сонце

Яскраве, гаряче.

Світить , гріє, пече.

Люблю тепле сонячне проміння.

Планета.

Додаток 3

ок 1д

( Гуморески старі і нові)

Додаток 2

Де беруться діти ?

Де взялись ми ? – онуки

Спитали в бабусі.

А бабуся пояснила

В старовиннім дусі :

-         Тебе знайшли у капусті,

Тебе – в бараболі.

Тебе знайшли під вербою.

Тебе – на тополі.

Тебе знайшов на соломі

Біля клуні татко…

І тут раптом обізвалось

Якесь онучатко:

-         От сімейка, так сімейка!

Хоч тікай із дому!

Хоч би одне появилось

На світ по-людському…

Сварка

На розпеченому пляжі

Лає дама даму:

-         Та яке ж це виховання?

Та яка ви мама?!

Та скажіть же ви що – небудь

Вашому синочку –

Він же кидає грязюку на мою сорочку.

-         То якраз не мій синочок, -

Дама гордо мовить –

Мій он вашим капелюшком

Жабеняток ловить.

Таткова радість

Тато хвалиться синочком:

-         Хто б мені повірив?

Три годочки, а вже знає

Всіх тварин і звірів.

Тітка книгу товстелезну

Дістає із шафи.

-         Що оце? – кива на зебру.

-         Це такі зирафи.

-         А оце? – осла підносить.

-         Це таке лосатко.

-         А оце? – на мавпу тиче.

-         А оце мій татко.

Маленький дачник

Разом з мамою і татком

Зі столиці у село

П’ятирічне хлопченятко

До бабусі прибуло.

І до чого ж здивувалось

Городське те хлопченя,

Як на вулиці уздріло

Що б ви думали?

КОНЯ!

Довго – довго із-за тину

Приглядалося воно,

Доки дядько вийшов з хати,

Верхи сів і крикнув: вйо!

-         Дядьку, коник не поїде! –

Хлопчик вискочив на тин,-

Доки ви сиділи в хаті,

З нього витік весь бензин!

Коріння й насіння

-         А ти, татку, в школі вчився?

-         Учився, Сергійку!

-         А це правда, що ти, тату,

Був одержав двійку?

-         Було таке, траплялося…

Малий засміявся:

-         Тоді мама правду каже,

Що я в тебе вдався.

Романтики

Гарну книжечку нову

Читають хлоп’ята.

-         Що це значить «романтизм» ?-

Питаються тата.

-         О, знайшли про що питать!-

Блимнув той спідлоба.

-         Це коли кістки болять.

Є така хвороба…

Держись, Грицю!

Колись, було, мати каже

Маленькому Грицю:

-         Загубишся на базарі.

Держись за спідницю.

Не ті тепер пішли мами,

Не ті тепер Гриці.

Не так легко тепер дітям

Дістать до спідниці…

Допитливий син

Чуєш, тату, - син питає,

Що таке хамелеон?

Знав колись, тепер не знаю,

Каже батько Филимон.

Слухай, тату, ще спитаю.

Що таке аукціон?

Я забув, не пам’ятаю, -

Каже батько Филимон.

Мати сердиться на хлопця:

Все питання задаєш!

Батьку навіть у неділю

Відпочити не даєш.

Не кричи, - говорить батько,-

Я люблю балакать з ним.

Хай пита,  чого не знає,

А то виросте дурним.