Тема: Урок позакласного читання "Зима-чарівниця" (на відкритому повітрі, 4клас)
Мета: ознайомити учнів з художніми творами про зиму. Вчити учнів бачити і відчувати красу природи; формувати уявлення прохарактерні ознаки зими; вдосконалювати навички виразно читання;сприяти розширенню словникового запасу учнів; розвивати позитивно-емоційне ставлення до пізнання навколишнього;виховувати почуття прекрасного, дбайливого ставлення до природи,
Обладнання та матеріали:костюм Зими, картки з допоміжним матеріалом (віршиками і загадками).
Місце проведення уроку:шкільне подвір'я.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Інструктаж дітей під час проведення уроку на повітрі у парку.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Урок проводиться в зимовому парку.
Вступне слово вчителя
—Чому, діти, ви так любите зиму?
—Згадайте, скільки гарного навкруги взимку — блискучі бурульки, ажурні сніжинки, таємничі кучугури. Казкова краса зими притягує, хвилює, бентежить нашу уяву. А чому ж настає зима? Існує така казка:
—Високо-високо, за найвищими хмарами була незвичайна країна, господаркою якої була мати Природа. Вона посилала на землю до людей своїх діток-доньок. А було їх чотири: Весна, Літо, Осінь, Зима. Кожного разу матінка Природа готувала своїх доньок до подорожі на землю. І коли помахала Осінь останнім своїм жовтим листом і попрощалася з нами, прийшла черга зими йти до людей.
—Дізнавшись, що у нас сьогодні урок присвячений зимі, Зимонька-снігуронька завітала до нас.
(Показ ілюстрації)
—Діти, відгадайте загадку:
Біле, як сорочка.
Пухнасте, як квочка.
Крил не має. А гарно літає.
Що це за птиця, що сонця боїться?
(Сніг)
—Чому ви думаєте, що це сніг? (Відповіді учнів.)
—Давайте, подивимось, які ж це перші вісники зими — сніжинки.
Пухнасті, великі, білі-білі, легенькі, як пушинки.
—На кого вони схожі?(На білих мух, білих пташенят)
—Звідки ж вони прилетіли?(З неба.)
—Подивіться, яке небо?(Похмуре, сердите, непривітне. По ньому пливуть темно-сірі хмари і сиплять снігом.)
—Послухайте рядки з вірша М. Рильського:
Білі мухи налетіли,
Все подвір'я стало біле,
Не злічити білих мух
Що летять неначе пух.
—Що нагадують сніжинки?
—Діти підставте рукавичку і спіймайте сніжинку, подивіться на неї. Скажіть яка вона?(Всі вони візерунчасті, різної форми, схожі на срібні зірочки)
А тепер зробіть так, щоб сніжинка сіла вам на руку. — Що замість неї залишилось?(Крапелька водички.)
То із чого зроблена сніжинка?(З води.)
—Хто її викував?(Мороз.)
—Як же це відбувається?
(Хмаринка пустить крапельку на землю погуляти або землю напоїти, а мороз тут як тут. Відразу, ще в повітрі, заморозить і викує з неї чарівну зірку.)
—Подивіться, сідають сніжинки.
—Що ж вони роблять на землі?
(Вони землю прикривають теплою, пуховою ковдрою, і хай вона собі спочиває у сні.)
1.Діти читать вірші про зиму
Зимова пісенька
(Леонід Глібов)
Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,
А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком!
Ми повибігаємо,
Снігу накачаємо
Купу за садком,
Бабу здоровенную,
Уночі страшенную,
Зліпимо гуртом.
Зробим очі чорнії,
Рот і ніс червонії –
Буде, як мара!
День і ніч стоятиме
З нашого двора.
Гляне ясне сонечко
В весняне віконечко –
Бабу припече,
Де й мороз той дінеться,
Геть від баби кинеться,
З ляку утече!
Білі мухи
(Максим Рильський)
Білі мухи налетіли,
Все подвір'я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
- Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! -
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.
Хай сніг іде холодний та лапатий
(Максим Рильський)
Хай сніг іде холодний та лапатий,
Засипле поле і на гай спаде,
Нехай стежки закидає круг хати
І білу тишу в хату приведе!
Шумлять кругом і вороги, і друзі,
І в душу лізуть рідні і чужі, -
Та я в своїй незрозумілій тузі
Од їх усіх по другий бік межі.
Хай спіг іде холодний та лапатий,
Од Друзів і врагів завіє путь.
Нехай стежки закидає круг хати,
Хай дасть мені - хай дасть мені заснуть.
Завірюха
(Василь Симоненко)
Ой, зима!
Біжить, регоче біло,
Бубонами брязкає в степу...
Вам усе на світі зрозуміло?
Просвітіть, премудрі,
Недозрілу
Душу мою,
Зрячу і сліпу!
Душу примітивну,
Як метелиця,
Білу й зрозумілу,
Наче сніг!
Їй в очах
Чомусь туманом стелються
Істини одвічні і нудні.
Ну й зима!
Сміється, свище, сіє,
Гонить дум урочистий кортеж:
Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Сніжинки
(Володимир Сосюра )
Сніжинки, надворі сніжинки
роями летять до вікна.
Смієшся ти ніжно і дзвінко,
така загоріла й міцна.
Тобою кімната розквітла,
такою ще ти не була.
Бо стільки ти щастя і світла
від моря мені принесла.
Дивлюся в зіниці прозорі
і в них не находжу я дна.
Сніжинки, сніжинки надворі,
а в серці моєму весна.
Десь затрималась Зима
(Наталя Забіла)
Дecь зaтpимaлacь Зимa,
Снігу білoгo нeмa.
Хoчeтьcя з гopи нa лижaх,
І нa pічку з кoвзaнaми...
Мoжe, paзoм вcім пoчaти
Нaм перини вибивaти?
Мoжe, нaм пoдушки тpeбa
Гeть уcі пopoзpізaти?
От тoді Зимa швидeнькo
Пpилeтить, щoб пoдивитиcь:
Щo ж кpужляє тaм білeнькe,
І пухнacтe, і мякeнькe.
І здивуєтьcя Зимa:
Сніг вжe є -
мeнe ж нeмa!
2.Відгадування загадок
Ніжна зірка, сніжно-біла,
На рукав з гори злетіла.
Поки ніс її сюди,
Стала краплею води.
(Сніжинка)
Вчора з хмари падало,
Річкою текло,
А сьогодні ствердло
І блищить мов скло.
(Дощ, сніг, лід)
Що росте догори коренем?
(Бурулька)
На дворі горою, а в хаті водою?
(Сніг)
Хто наткав полотна
Аж до лісу від вікна?
І сміється задається:
«От така ширина!»
(Зима)
—Придивіться уважно до зимового пейзажу: чи можна назвати цю пору року безбарвною?
—Спробуйте перерахувати кольори зими. Давайте влаштуємо змагання хто більше знайде кольорів та відтінків у зимовій порі.
—Який же колір — прикметник справедливо вважають головним кольором зими?(Білий)
Вірш М. Сингаївського «Білі черевички у зими»
Вкрив дерева білими крильми
Морозець колючий, мов шипшина,
Білі черевички у зими,
Біла-біла в неї кожушина,
Білі сани, білогриві коні,
Білі рукавички пухові,
Білі щоки, а вуста червоні,
Мов розквітлі маки польові.
Вчитель
Крім Нового року, взимку є ще кілька народних і релігійних свят: Різдво, Хрещення, Колядки, Щедрівки. На святий вечір і протягом різдвяних свят діти ходять по домах: колядують, щедрують. І всі люди щедро їх частують, пригощають. Свою назву місяць дістав за тріскучі морози і люті хуртовини. У давнину казали: «У січні і снігом лице січе, і морозом вуха пече». Білоруси називають його «студзень», а болгари «великий січко». А ще існують назви «сніговик», «тріскун», «вогневик», «просинець», бо небо в цей час частіше спить. В народі стверджують про мій другий місяць: січень — весні дідусь, а зимі цар. А що ви можете розказати про мій останній місяць.Підступний і лютий — найкоротший місяць року. О цій порі шаленіють вітри, сичать морози. Його називають «сліпень», «лютий», «криводоріг», а ще «межень», бо є межею між зимою і весною. Та найбільш вдала назва «бокогрій».
3.Зимові розваги учні.
4.Складання казок про зиму.
5.Гра Майстерня Снігової Королеви — ліплення різноманітних фігур зі снігу. Конкурс Малюнок на снігу
IV.Домашнє завдання Без верби і калини нема України.
Тема: Урок позакласного читання "Зима-чарівниця" (на відкритому повітрі, 4клас)
Мета: ознайомити учнів з художніми творами про зиму. Вчити учнів бачити і відчувати красу природи; формувати уявлення про характерні ознаки зими; вдосконалювати навички виразно читання;сприяти розширенню словникового запасу учнів; розвивати позитивно-емоційне ставлення до пізнання навколишнього;виховувати почуття прекрасного, дбайливого ставлення до природи,
Обладнання та матеріали:костюм Зими, картки з допоміжним матеріалом (віршиками і загадками).
Місце проведення уроку:шкільне подвір’я.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Інструктаж дітей під час проведення уроку на повітрі у парку.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Урок проводиться в зимовому парку.
Вступне слово вчителя
—Чому, діти, ви так любите зиму?
—Згадайте, скільки гарного навкруги взимку — блискучі бурульки, ажурні сніжинки, таємничі кучугури. Казкова краса зими притягує, хвилює, бентежить нашу уяву. А чому ж настає зима? Існує така казка:
—Високо-високо, за найвищими хмарами була незвичайна країна, господаркою якої була мати Природа. Вона посилала на землю до людей своїх діток-доньок. А було їх чотири: Весна, Літо, Осінь, Зима. Кожного разу матінка Природа готувала своїх доньок до подорожі на землю. І коли помахала Осінь останнім своїм жовтим листом і попрощалася з нами, прийшла черга зими йти до людей.
—Дізнавшись, що у нас сьогодні урок присвячений зимі, Зимонька-снігуронька завітала до нас.
(Показ ілюстрації)
—Діти, відгадайте загадку:
Біле, як сорочка.
Пухнасте, як квочка.
Крил не має. А гарно літає.
Що це за птиця, що сонця боїться?
(Сніг)
—Чому ви думаєте, що це сніг? (Відповіді учнів.)
—Давайте, подивимось, які ж це перші вісники зими — сніжинки.
Пухнасті, великі, білі-білі, легенькі, як пушинки.
—На кого вони схожі?(На білих мух, білих пташенят)
—Звідки ж вони прилетіли?(З неба.)
—Подивіться, яке небо?(Похмуре, сердите, непривітне. По ньому пливуть темно-сірі хмари і сиплять снігом.)
—Послухайте рядки з вірша М. Рильського:
Білі мухи налетіли,
Все подвір’я стало біле,
Не злічити білих мух
Що летять неначе пух.
—Що нагадують сніжинки?
—Діти підставте рукавичку і спіймайте сніжинку, подивіться на неї. Скажіть яка вона?(Всі вони візерунчасті, різної форми, схожі на срібні зірочки)
А тепер зробіть так, щоб сніжинка сіла вам на руку. — Що замість неї залишилось?(Крапелька водички.)
То із чого зроблена сніжинка?(З води.)
—Хто її викував?(Мороз.)
—Як же це відбувається?
(Хмаринка пустить крапельку на землю погуляти або землю напоїти, а мороз тут як тут. Відразу, ще в повітрі, заморозить і викує з неї чарівну зірку.)
—Подивіться, сідають сніжинки.
—Що ж вони роблять на землі?
(Вони землю прикривають теплою, пуховою ковдрою, і хай вона собі спочиває у сні.)
1.Діти читать вірші про зиму
Зимова пісенька
(Леонід Глібов)
Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,
А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком!
Ми повибігаємо,
Снігу накачаємо
Купу за садком,
Бабу здоровенную,
Уночі страшенную,
Зліпимо гуртом.
Зробим очі чорнії,
Рот і ніс червонії –
Буде, як мара!
День і ніч стоятиме
З нашого двора.
Гляне ясне сонечко
В весняне віконечко –
Бабу припече,
Де й мороз той дінеться,
Геть від баби кинеться,
З ляку утече!
Білі мухи
(Максим Рильський)
Білі мухи налетіли,
Все подвір'я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
- Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! -
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.
Хай сніг іде холодний та лапатий
(Максим Рильський)
Хай сніг іде холодний та лапатий,
Засипле поле і на гай спаде,
Нехай стежки закидає круг хати
І білу тишу в хату приведе!
Шумлять кругом і вороги, і друзі,
І в душу лізуть рідні і чужі, -
Та я в своїй незрозумілій тузі
Од їх усіх по другий бік межі.
Хай спіг іде холодний та лапатий,
Од Друзів і врагів завіє путь.
Нехай стежки закидає круг хати,
Хай дасть мені - хай дасть мені заснуть.
Завірюха
(Василь Симоненко)
Ой, зима!
Біжить, регоче біло,
Бубонами брязкає в степу...
Вам усе на світі зрозуміло?
Просвітіть, премудрі,
Недозрілу
Душу мою,
Зрячу і сліпу!
Душу примітивну,
Як метелиця,
Білу й зрозумілу,
Наче сніг!
Їй в очах
Чомусь туманом стелються
Істини одвічні і нудні.
Ну й зима!
Сміється, свище, сіє,
Гонить дум урочистий кортеж:
Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Сніжинки
(Володимир Сосюра )
Сніжинки, надворі сніжинки
роями летять до вікна.
Смієшся ти ніжно і дзвінко,
така загоріла й міцна.
Тобою кімната розквітла,
такою ще ти не була.
Бо стільки ти щастя і світла
від моря мені принесла.
Дивлюся в зіниці прозорі
і в них не находжу я дна.
Сніжинки, сніжинки надворі,
а в серці моєму весна.
Десь затрималась Зима
(Наталя Забіла)
Дecь зaтpимaлacь Зимa,
Снігу білoгo нeмa.
Хoчeтьcя з гopи нa лижaх,
І нa pічку з кoвзaнaми...
Мoжe, paзoм вcім пoчaти
Нaм перини вибивaти?
Мoжe, нaм пoдушки тpeбa
Гeть уcі пopoзpізaти?
От тoді Зимa швидeнькo
Пpилeтить, щoб пoдивитиcь:
Щo ж кpужляє тaм білeнькe,
І пухнacтe, і мякeнькe.
І здивуєтьcя Зимa:
Сніг вжe є -
мeнe ж нeмa!
2.Відгадування загадок
Ніжна зірка, сніжно-біла,
На рукав з гори злетіла.
Поки ніс її сюди,
Стала краплею води.
(Сніжинка)
Вчора з хмари падало,
Річкою текло,
А сьогодні ствердло
І блищить мов скло.
(Дощ, сніг, лід)
Що росте догори коренем?
(Бурулька)
На дворі горою, а в хаті водою?
(Сніг)
Хто наткав полотна
Аж до лісу від вікна?
І сміється задається:
«От така ширина!»
(Зима)
—Придивіться уважно до зимового пейзажу: чи можна назвати цю пору року безбарвною?
—Спробуйте перерахувати кольори зими. Давайте влаштуємо змагання хто більше знайде кольорів та відтінків у зимовій порі.
—Який же колір — прикметник справедливо вважають головним кольором зими?(Білий)
Вірш М. Сингаївського «Білі черевички у зими»
Вкрив дерева білими крильми
Морозець колючий, мов шипшина,
Білі черевички у зими,
Біла-біла в неї кожушина,
Білі сани, білогриві коні,
Білі рукавички пухові,
Білі щоки, а вуста червоні,
Мов розквітлі маки польові.
Вчитель
Крім Нового року, взимку є ще кілька народних і релігійних свят: Різдво, Хрещення, Колядки, Щедрівки. На святий вечір і протягом різдвяних свят діти ходять по домах: колядують, щедрують. І всі люди щедро їх частують, пригощають. Свою назву місяць дістав за тріскучі морози і люті хуртовини. У давнину казали: «У січні і снігом лице січе, і морозом вуха пече». Білоруси називають його «студзень», а болгари «великий січко». А ще існують назви «сніговик», «тріскун», «вогневик», «просинець», бо небо в цей час частіше спить. В народі стверджують про мій другий місяць: січень — весні дідусь, а зимі цар. А що ви можете розказати про мій останній місяць.Підступний і лютий — найкоротший місяць року. О цій порі шаленіють вітри, сичать морози. Його називають «сліпень», «лютий», «криводоріг», а ще «межень», бо є межею між зимою і весною. Та найбільш вдала назва «бокогрій».
3.Зимові розваги учні.
4.Складання казок про зиму.
5.Гра Майстерня Снігової Королеви — ліплення різноманітних фігур зі снігу. Конкурс Малюнок на снігу
IV.Домашнє завдання Без верби і калини нема України.