Урок "Практична робота «Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях»

Практична робота «Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях»

1. Завдання на розвиток хронологічної компетентності.

   Перед вами перелік подій, який увійшов в історію як «нова ера» у відносинах народовців з урядом і польською шляхтою. Даний перелік подій розставлений неправильно. За допомогою хронологічної схеми вибудуй хід подій.

1. Поляки під тиском австрійського уряду визнали українців окремим народом.
2. Загострюються відносини між Росією та Австро-Угорщиною.
3. Київська громада (Антонович, Кониський) заявили, що підтримають план Австро-Угорщини, якщо будуть задоволені потреби українців в Галичині.
4. Німеччина виступила з планом утворення Київського королівства.
5. Австрійський уряд йде на поступки українцям: надані місця в парламенті, відкрита кафедра української мови у Львівському університеті, три українські гімназії.
6. Народовці прийняли програму «нової ери».

2. Завдання на розвиток аксіологічної компетентності.

  Дане завдання передбачає роботу у групах чи парах.   Підготуйте тезисні виступи на засідання круглого столу на тему: «Розвиток українських земель» від імені народовців та москвофілів. Оформіть записи у порівняльну таблицю.

  Для порівняння використайте подані історичні документи.

Документ 1

М. Грушевський про «москвофілів»

  «Коли ж австрійське правительство зовсім перейшло на польський бік і віддавало польській шляхті Галичину в повне володіння, то консервативні елементи галицької суспільності стали спасеніє своє покладати в Росії. Сподівалися, що російський цар скоро забере Галичину від Австрії, і в сих надіях проповідували зближення до російської культури і мови. …Львівська газета «Слово» - орган отсих консерватистів, «москвофілів», як їх названо, виступило відкрито з сим новим політичним сповіданням. Доводило, що галицькі русини один народ з великоросами, українська мова - незначна відміна «Русского языка», що ріжниться тільки вимовою: знаючи, як треба вимовляти слова по-великоруському, галицький русин може за одну годину навчитися говорити по-великоруському; та й ніяких русинів нема - є тільки оден «русскій народ», від Карпатів до Камчатки; тому й нема чого заходитися коло творення народної української літератури: є готова література російська (великоруська)». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К.: Наукова думка, 1992. - С. 468-469)

Документ 2

М. Грушевський про народовців

  «…Другою дорогою пішли більш енергійні елементи з тодішньої галицької молодіжі, а з нею - і деякі представники старших поколінь. Вони чули себе безмірно ближчими до демократичного, народолюбного українського руху… Прояви тодішнього українського відродження в Росії наповняли сю галицьку молодіж радістю і надією. Жадібно ловила вона огненні слова Шевченка. «Кобзарь» стає для них святою книгою, Україна - святою землею. Кохаються в пам’ятках козацької слави - між молодіжжю входить в моду вбиратися «по-козацьки»; з молодечим завзяттям виганяють з уживання галицької інтеліґенції польську мову. Пильнують якомога наблизитися до української мови й українського життя і своїми виданнями («Вечерниці», «Мета», «Нива», «Русалка», «Правда») будять в громадянстві любов і прив’язання до свого народу - простонародної маси і гарячі бажання піднести її культурно, економічно і політично». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К.: Наукова думка, 1992. - С. 469-470)

3. Завдання на розвиток логічної компетентності.

   Починаючи з 90 – х років суспільний рух на західноукраїнських землях вступає в новий етап розвитку – політичний. Вже у жовтні 1890 року в Галичині виникає перша політична партія.

  Перед вами три програмових документи трьох партій. Але назви партій та програми переплуталися. Встановіть правильну відповідність. Оформіть результати  у таблицю.

Назва партії:

• Русько-українська радикальна партія
• Українська націонал – демократична партія
• Українська  соціал – демократична партія 

Діячі:

• М. Грушевський, Ю. Романчук, І. Франко
• М. Ганкевич, С. Вітик, В. Охримович
• І. Франко, Ю. Бачинський, М. Павлик

Програмні документи:

А) «Програма максимальна

У справах суспільно-економічних змагаємо до переміни способу продукції згідно зі здобутками наукового соціалізму, т. ч. хочемо колективного устрою праці і колективної власності средств продукційних.

У справах політичних хочемо повної волі особи, слова, сходин і товариств, печаті і сумління, забезпечення кожній одиниці, без ріжниці пола, якнайповнішого впливу на рішення всіх питань політичного життя; автономії громад, повітів, крайів, у справах, котрі тілько йіх дотикають; уділення каждому народови можности як найповнішого розвою культурного. У справах культурних стоїмо на грунті позитивної науки, за раціоналізмом в справах віри і реалізмом в штуці, і домагаємося, щоби всі здобутки культури і науки сталися власністю всего народа».

Б) «Будемо підтримувати, скріпляти та розвивати почуття національної єдності з російськими українцями та змагати до витворення разом з ними культурної одноцільності; будемо серед російських українців підтримувати такі змагання, що ведуть до перетворення абсолютної Російської держави в конституційно-федералістичну, оперту на автономії національностей». «…Змагати, щоб серед угорських українців викликати подібний національний рух, який є між галицькими й буковинськими українцями, щоб загріти їх до вживання, плекання рідної мови, до боротьби проти денаціоналізації та до культурної, економічної й політичної праці в користь українського народу Закарпаття». «Нашим ідеалом повинна бути незалежна Русь-Україна, в якій би всі частини нашої нації об’єдналися в одну новочасну, культурну державу».

В) «Наша програмова ціль ясна. Повна воля політична, самодержавність люду, демократія; перехід землі і фабрик на власність загалу, спільна господарка на користь загалу; визволення люду з темноти, доступ для кожного до науки, до світла… Боротьба в ім’я ідеалів соціалізму проти гнобителів люду, се також боротьба за визволення національне. «На те, щоби єдність міжнародна пролетаріату розвивалась вповні, треба щоби кожен народ був паном у своїй хаті». …Ми змагаємо до того, щоби цілий народ український виборов собі національну волю та самостійність політичну; наша ціль - вільна держава українського народу, українська республіка. …Ми далекі від національної ненависті до чужинців; ми є ворогами шовінізму… Любов до нашого народу зливається в нас в одно з любов’ю до всіх визискуваних, неволених і гноблених, до всіх тих, що разом з нами готові йти «на стрічу сонцю золотому…» 

4. Завдання на розвиток мовленнєвої компетенції.

   Напиши статтю у газету на тему: «Значення діяльності товариства «Просвіта» та «Літературно-наукового товариства ім. Грушевського для українського національно-визвольного руху».