Урок. Практичне заняття №9. Гайдамаки в історичних джерелах та літературних творах

Практичне заняття №9 Практичне заняття №9. Гайдамаки в історичних джерелах та літературних творах{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}УМОВНІ ПОЗНАЧКИРобота з документами. Методична порада. Бібліографічні відомостіРобота з картою. Титульна сторінка. Працюйте з інтерактивними посиланнями

Гайдамацька пісня«ОЙ ГУК, МАТИ, ГУК, ДЕ БУРЛАКИ ЙДУТЬ»Ой гук, мати, гук,Де бурлаки йдуть,І веселая Та доріженька,Куди вони йдуть. Та куди ж вони йдуть,Там бори гудуть,Поперед себе. Та вражих панів. Облавою пруть. Зібрались вони. Під рясні дуби,Та чекаючи. Та й отамана. На раду собі. Отаман іде,Як голуб гуде,А під білою. Під березою. Головку кладе. Глянь, отамане,Вже світ настає,Ой уже ж наше. Та товариство. Коней сідлає!»«Нехай сідлають,Бог помагає,Та вже щось мою. Та голівоньку. Хміль розбирав. Ой помру ж я, помру,Не зажив слави,Бо нема меніТа долі бути. Батьком над вами. Мою душу вже. Лихо в пекло тне,Бо маю зраду. Та від милої,—Дідько серце рве!1. Кого бурлаки у пісні називають «вражали панами»?2. Чому бурлацький отаман загинув?

Гайдамацька пісня«ОЙ ЩО Ж БО ТО Й ЗА ВОРОН, ЩО ПО МОРЮ КРЯКАЄ»Ой що ж бо то й за ворон, що по морю крякав,Ой що ж бо то й за бурлака, що всіх бурлак збирав? (2)Ой збирайтесь, панове-молодці, та все народ молодий,Гей, та й поїдем, панове-молодці, в славний лісок Лебедин. Збиралися сумнії бурлаки у той лісок Лебедии,А в тім славнім Лебедині виють вовки-сіроманці. (2)— Ой що ж бо то, хлопці-молодці, щось у хмароньці гуде. Ой що ж бо нам, хлопці-молодці, за пригодонька буде? (2)Рости, рости, старий клен-дерево, рости вгору високо,Поховаймо пана-отамана в сиру землю глибоко. (2)Рости, рости, старий клен-дерево, рости вгору та й вище,Поховаймо пана-отамана в сиру землю ще глибше.

Степи зеленіють;Діди лежать, а над ними. Могили синіють. Та що з того, що високі?Ніхто їх не знає,Ніхто щиро не заплаче,Ніхто не згадає. Тілько вітер тихесенько. Повіє над ними,Тілько роси ранесенько. Сльозами дрібнимиЇх умиють. Зійде сонце,Осушить, пригріє;А унуки? їм байдуже,Панам жито сіють. Багато їх, а хто скаже,Де Гонти могила,Мученика праведного. Де похоронили?Де Залізняк, душа щира,Де одпочиває?Тяжко! важко! Кат панує,А їх не згадають. З поеми Т. Шевченка «Гайдамаки»Сини мої, гайдамаки!Світ широкий, воля,—Ідіть, сини, погуляйте,Пошукайте долі. Сини мої невеликі,Нерозумні діти,Хто вас щиро без матеріПривітає в світі?Сини мої! орли мої!Летіть в Україну,—Хоч і лихо зустрінеться,Так не на чужині. Там найдеться душа щира. Не дасть погибати. Гомоніла Україна,Довго тіоніла,Довго, довго кров степами. Текла-червоніла. Текла, текла та й висохла.1. Як автор ставиться до гайдамаків?2. З чого стає зрозуміло, що гайдамаки мають підтримку українців?3. Чому Т. Шевченко у своєму творі з сумом і тугою згадує про гайдамацьких ватажків Гонту і Залізняка?