Після цього уроку учні зможуть: характеризувати спосіб життя, побут і вірування скіфів, використовуючи візуальні та писемні джерел; розповідати про скіфський похід персів на основі писемних джерел; визначати особливості буденного життя, використовуючи скіфські пам'ятки; використовувати фрагменти писемних джерел для опису історії скіфів; розв'язувати хронологічні задачі про події, пов'язані з скіфським походом персів; отримати навички використання різних джерел інформації; опанувати моделі толерантної поведінки; висловлювати міркування про внесок скіфів в історію людства
УРОК № 21
Тема: Історичні джерела про скіфів. Практичне заняття 4. (Слайд 1)
Мета: ознайомити учнів із повідомленнями про скіфів в історичних джерелах; розвивати вміння використовувати історичні джерела для пошуку відповіді на поставлене запитання; поєднувати інформацію з різних джерел для набуття нових знань; розвивати вміння аналізу історичних явищ; оцінити внесок скіфської цивілізації до скарбниці культурної спадщини людства; виховувати повагу до співрозмовника
Тип уроку: застосування набутих знань.
Форма уроку: практичне заняття.
Обладнання: підручники, атласи, карта, дидактичний матеріал, мультимедійна презентація.
Очікувані результати. (Слайд 2)
Після цього уроку учні зможуть:
СТРУКТУРА УРОКУ
(урок супроводжується мультимедійною презентацією)
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів
ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів
V. Вивчення нового матеріалу
План (Слайд 3)
VІ. Закріплення нових знань та вмінь учнів
VI. Підсумок уроку. Рефлексія
VІІ. Оцінювання.
VІІІ. Домашнє завдання.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент.
Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.
Організація уваги учнів: побажання гарного настрою, цікавої роботи, нових знань та відкриттів.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Гра «Три країни». Учнів розподіляються на три групи (ряди). Кожна група отримує свою назву, відповідно до тієї держави, яку вона буде представляти: Вавилонія, Фінікія, Персія. Використовуємо «світлофор» - колір світлофора відповідає країні: червоний – Вавилонія, жовтий – Фінікія, зелений – Персія.
На слайдах показуються ілюстрації, які стосуються культури однієї з країн. Учні-представники країн сигналізують: підносять відповідного кольору прапорець. Для ускладнення використовуються ілюстрації, які стосуються інших країн. (Слайди 4-16)
ІІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів
Прийом «Асоціації». Створити асоціативний кущ зі словом «скіфи» (Слайд 17)
ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів
Прийом «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися» (слайд 18)
Що ми знаємо про скіфів? |
Що хочемо дізнатися про них? |
Що дізналися? (виконується на етапі рефлексії) |
|
|
|
V. Вивчення нового матеріалу
1) Що розповідають пам’ятки про життя скіфів?
Робота з підручником та ілюстраціями. Учні роздивляються зображення історико-культурних пам’яток, вибирають з-поміж усіх ті, що стосуються минулого Скіфії. Після цього школярі стисло характеризують наведені експонати.
Роботу завершує виконання практичного завдання у рубриці «Працюймо самостійно».
Учні готують за відібраними експонатами розповідь про життя скіфів. Кожну з пам’яток описують за зразком:
2) Що відомо про побут, спосіб життя й вірування скіфів з писемних джерел?
Повідомлення учня про “батька історії” Геродота.
Робота в парах. Метод «Читаємо і запитуємо». Читання тексту в парах та формулювання запитань до ключових понять тексту.
Завдання: доведіть, що скіфи були кочовиками й вірили в потойбічне життя.
Роботу завершує узагальнююча бесіда.
3) Про які подробиці походу персів проти скіфів довідуємося з розповіді Геродота?
Робота з картою (Слайд 19)
Розповідь. В останню чверть VI ст. до Р.Х. степи Північного Причорномор’я зазнали навали військ перського царя Дарія І з династії Ахеменідів (521–486). Про цей похід ми знаємо виключно зі свідчень Геродота та пізніших античних авторів, що переказували дані його праці.
З метою поширити свій вплив на весь культурний світ, Дарій І, використавши як привід до початку війни зі скіфами їхні набіги столітньої давнини на Мідію, вирішує підкорити Скіфію.
Приблизно у 513 р. до Р.Х. його армія на чолі з самим царем, за даними Геродота налічувала неймовірну на той час кількість – 700 тис. чол., пройшовши всю Малу Азію, переправилась через Фракійський Боспор. Перси побудували міст з кораблів біля гирла Істру (Дунаю) і вдерлися у Скіфію.
Протягом близько 30 днів перси просувалися на схід, не будучи в змозі нав’язати бій більш рухливому війську скіфів. За свідченням Геродота, перси пройшли за скіфами до земель савроматів. Здавалося, що долю Скіфії вирішено наперед. Вона буде підкорена персами і стане однією із сатрапій найбільшої імперії, котра розкинулася від Індії до Єгипту. Одначе скіфські правителі не поспішали капітулювати перед супротивником, перевага якого була настільки очевидною. Скіфи використали тактику партизанської війни. Вони уникали відкритого бою, а нападали невеликими загонами на окремі підрозділи, завдаючи великих втрат персам.
Дарій з часом зрозумів, що шансів на перемогу у цьому поході в нього не залишилося. Покинувши табір із безліччю хворих та поранених цар поспіхом залишив Скіфію із найбільш боєздатною частиною армії. Скіфам дістався величезний обоз і безліч полонених.
Армія Дарія І переправилася на правий берег річки та повернулася додому ні з чим. Скіфи ж здобули собі славу непереможних воїнів.
Робота з документом на ст. 96 підручника та завданнями до нього.
VІ. Закріплення нових знань та вмінь учнів
Прийом «Діаграма Венна». Що спільного та відмінного у культурних досягненнях скіфів та народів Західної Азії? (Слайд 20)
VI. Підсумок уроку. Рефлексія
Прийом «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися» (Слайд 21)
VІІ. Оцінювання.
Взаємооцінювання учнів роботи на уроці.
Оцінка вчителя.
VІІІ. Домашнє завдання. (Слайд 22)