Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Урок-практичне заняття «Виникнення слов"янської писемності. Кирило і Мефодій»

Про матеріал

Розробка містить завдання пошуково-дослідницького характеру. Поєднує різні види діяльності учнів: попередня підготовка і виступ, перегляд відеоролика, лінгвістичне дослідження. Сприяє розвитку комунікативних, мовленнєвих, інформаційно-цифрових компетентностей.

Перегляд файлу

Урок-практичне заняття «Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій» (Всесвітня історія, 7 клас)

Мета: сформувати в учнів уявлення про слов’янську писемність; пояснити причини появи слов’янської писемності; розглянути основні події життя Кирила та Мефодія; встановити зв’язок між християнством та виникненням слов’янської писемності; охарактеризувати діяльність Кирила та Мефодія; розвивати вміння порівнювати різні види писемності та висловлювати власну думку щодо значення появи слов’янської писемності.

Обладнання: підручник «Всесвітня історія 7 кл.» авт. Подаляк Н.Г., Лукач І.Б., Ладиченко Т.В.,К. Генеза, 2015, карта Європи, роздавальний матеріал, ілюстрації (зображення ікони св. Кирила та Мефодія, фото пам’ятників просвітителям)

Тип уроку: практичне заняття.

Основні поняття та назви: кирилиця, глаголиця.

Основні дати та події: 827–869 рр.— роки життя Кирила, 820–885 рр.— роки життя Мефодія.

Історичні постаті: Кирило, Мефодій.

Очікуванні результати: учні зможуть: називати дати, пов’язані з життям Кирила та Мефодія; описувати основні події із життя Кирила та Мефодія; показувати на карті шляхи пересування Кирила та Мефодія; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни; характеризувати історичних діячів та документи; порівнювати різні види писемності і висловлювати власну думку щодо значення

появи слов’янської писемності.

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності

Учитель оголошує учням тему практичного заняття, інформує про заплановані форми роботи.

II. Актуалізація опорних знань

 Бесіда за запитаннями

1. Із яких центрів християнства відбувалась християнізація Європи?

2. Які відмінності існували між західним і східним християнством?

III. Проведення практичного заняття

План вивчення нового матеріалу

1. Причини появи слов’янської писемності.

2. Життя Кирила та Мефодія.

3. Значення діяльності Кирила та Мефодія.

4. Виконання пошуково-дослідницьких завдань.

1. Причини появи слов’янської писемності

Слово вчителя. У ІХ ст. на землях західних слов’ян, зокрема у Великій Моравії, зіткнулись два процеси християнізації – візантійський (грецький) і римо-католицький. За канонами католицької церкви богослужіння можна було вести лише грецькою, латиною або івритом. Це робило нову релігію незрозумілою і ворожою для місцевого населення. В той же час візантійська, або православна, була в цьому питанні більш лояльною і дозволяла богослужіння місцевими мовами. Але тут виникла наступна проблема: у слов’ян не існувало на той час писемної мови, придатної для перекладу релігійної літератури. Саме над створенням слов’янської абетки і працювали святі Кирило і Мефодій. Що ж відомо історикам про цих великих людей.

2. Життя Кирила і Мефодія

Учні виступають із повідомленнями.

1. Грецьке походження

Двоє братів були родом з міста Салоніки. У слов’янських джерелах збереглася стара традиційна назва Солунь. Вони народилися в родині успішного офіцера, який служив при наміснику провінції. Кирило з’явився на світ в 827 році, а Мефодій – 815-му.

Через те що ці греки добре знали слов’янську мову, деякі дослідники намагалися довести їх слов’янське походження. Однак зробити це так нікому і не вдалося. У той же час, наприклад у Болгарії, просвітителів вважають болгарами (там теж використовують кирилицю).

Лінгвістичні пізнання знатних греків можна пояснити історією Солуні. В ті часи це місто було двомовним. Тут існував місцевий діалект слов’янської мови.

2. Мирська кар’єра братів

Мефодій (в миру його звали Михайлом) став військовим і дослужився до звання стратега однієї з провінцій в Македонії. Це йому вдалося завдяки своїм талантам і здібностям, а також заступництву впливового царедворця Феоктиста. Кирило з ранніх років зайнявся наукою, а також вивчав культуру сусідніх народів. Ще до того як він відправився в Моравію, завдяки чому став всесвітньо відомим, Костянтин (ім’я до постриження в ченці) почав переводити глави Євангелія на слов’янську мову.

Крім лінгвістики Кирило навчався геометрії, діалектики, арифметики, астрономії, риторики і філософії у кращих фахівців в Константинополі. Завдяки своєму знатному походженню він міг розраховувати на аристократичний шлюб та державну службу в вищих ешелонах влади. Однак молодий чоловік не побажав такої долі і став хранителем бібліотеки в головному храмі країни – соборі Святої Софії. Але і там він довго не затримався, а скоро став викладати в столичному університеті. Завдяки блискучим перемогам у філософських диспутах він отримав прізвисько Філософа, яке іноді зустрічається в історіографічних джерелах.

Кирило був знайомий з імператором і навіть відправлявся за його дорученням до мусульманського халіфу. У 856 році він з групою учнів прибув в монастир на Малому Олімпі, де його брат був настоятелем. Саме там Кирило і Мефодій, біографія якого була пов’язана з церквою, вирішили створити азбуку для слов’ян.

3. Переклад християнських книг на слов’янську мову

У 862 році посли від моравського князя Ростислава прибули в Константинополь. Вони передали імператору послання від свого правителя. Ростислав просив греків дати йому вчених людей, які могли б навчати слов’ян християнської віри їхньою власною мовою. Хрещення цього племені відбулося ще до цього, але кожне богослужіння проходило іноземною мовою, що було вкрай незручно. Патріарх і імператор обговорили це прохання між собою і вирішили просити солунських братів вирушити в Моравію.

Кирило, Мефодій та їхні учні взялися за велику роботу. Першою мовою, на яку були переведені основні християнські книги, стала болгарська. Відомо, що брати працювали над Псалтирем, Апостолом та Євангелієм.

4. Подорож в Моравію

Проповідники вирушили в Моравію, де вони протягом трьох років вели службу і навчали людей грамоті. Їх старання також допомогли здійснитися хрещення болгар, яке відбулося у 864 році. Також вони побували в Закарпатській Русі й Паноннії, де також славили християнську віру слов’янськими мовами. Брати Кирило і Мефодій скрізь знаходили уважних слухачів.

Ще в Моравії у них виник конфлікт з німецькими священиками, які були там з подібною місіонерською місією. Ключовою відмінністю між ними було небажання католиків вести богослужіння на слов’янській мові. Ця позиція підтримувалась Римською церквою. Ця організація вважала, що хвалити Бога можна тільки трьома мовами: латинською, грецькою та івритом. Ця традиція існувала вже багато століть.

Великого розколу між католиками і православними ще не сталося, тому Папа Римський все ще мав вплив на грецьких священиків. Він викликав братів до Італії. Вони також хотіли приїхати в Рим, щоб захистити свою позицію. Під час зустрічі з Папою Римським Адріаном ІІ, брати отримали дозвіл вести проповіді і богослужіння серед слов’ян їхніми рідними мовами.

Ще перебуваючи в Італії, Костянтин сильно захворів. Коли він зрозумів, що скоро помре, то прийняв схиму і отримав чернече ім’я Кирило, з яким і став відомий в історіографії та народній пам’яті. Перебуваючи на смертному одрі, він просив брата не кидати спільну просвітницьку справу, а продовжити своє служіння серед слов’ян.

Перегляд відеоролика про Кирила і Мефодія

3. Значення діяльності Кирила і Мефодія

Слово вчителя. Азбука, створена братами, з часом поширилася в Сербії, Хорватії, Болгарії і на Русі. Сьогодні кирилиця використовується усіма східними слов’янами. Це росіяни, українці і білоруси.

Цікаво, що первісна азбука, створена братами, з часом стала в називатися глаголицею. Інший її варіант, відомий як кирилиця, з’явився трохи пізніше завдяки працям учнів цих просвітителів. Ця наукова суперечка залишається актуальною. Проблема полягає в тому, що до нас не дійшло давніх джерел, які могли б напевно підтвердити якусь конкретну точку зору. Теорії будуються тільки на другорядних документах, що з’явилися пізніше.

Тим не менш, внесок братів складно переоцінити. Кирило і Мефодій допомогли не тільки поширити християнство, але й зміцнити національну самосвідомість серед цих народів. Крім того, навіть якщо припустити, що кирилиця була створена учнями братів, то все одно вони спиралися на їх роботу.

У нашій країні з 1991 року відзначається щорічне державне свято, присвячене братам з Солуні. Воно називається Днем слов’янської культури і писемності і також є і в Білорусії. В Болгарії створено орден святих Кирила і Мефодія.

Бесіда

1. Хто такі брати Кирило та Мефодій?

2. Чому їх називають творцями слов’янської писемності?

3. Що спонукало їх до цієї праці?

4. Як була створена слов’янська абетка?

5. Який вплив мала діяльність Кирила та Мефодія на розвиток слов’янської культури?

6. Висловте вашу думку, чому брати-просвітники були канонізовані (зараховані до святих) православною церквою.

7. Яким є значення діяльності Кирила і Мефодія для власне української історії?

8. Чому створення слов’янської абетки стало запорукою прийняття слов’янами християнства?

4. Виконання пошуково-дослідницьких завдань

1) Працюючи в парах, запишіть свої імена глаголицею і кирилицею (зображення літер на с. 191)

2) Користуючись кириличною абеткою, спробуйте прочитати уривки з давніх творів («Сказання про землю Рязанську», «Слово про Ігорів похід»).

ІV. Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань

Основні висновки

Розвиток слов’янської писемності мав дуже важливе значення для самоствердження новостворених народів та країн. Вона стала наступним кроком у процесі розвитку державності через культуру.

V. Домашнє завдання

Випереджальне завдання. Підготуйте доповідь про Тимура (Тамерлана) або про облогу турками Константинополя.

1

 

docx
Додано
9 січня 2019
Переглядів
2803
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку