Урок "Правоздатність та дієздатність"

Тема: Правоздатність та дієздатність.

Мета:

• ознайомити ліцеїстів з поняттям «цивільно-правові відносини»;
• визначити поняття «правоздатність», «дієздатність»;
• охарактеризувати правові відносини;
• проаналізувати статті Цивільного кодексу України;
• на основі правових ситуацій визначити обсяг правоздатності та дієздатності учасників правовідносин;
• формувати навички аналізу правових ситуацій з точки зору різних галузей  права;
• виховувати почуття відповідальності за свої діяння у своїх цивільно-правових відносинах;
• виховувати повагу до закону.

 

Очікувані результати. Після вивчення цієї теми учні повинні уміти:

• визначати наявність правоздатності та дієздатності юридичних та фізичних осіб;
• визначати склад правовідносин;
• аналізувати статті Цивільного кодексу України;
• вирішувати правові ситуації;
• наводити приклади обсягу дієздатності в учасників правовідносин.

 

Цільові завдання:

     формування нових знань та умінь інтелектуального і практичного характеру;

     забезпечення активного сприйняття і осмислення матеріалу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи уроку: фронтальна бесіда, розповідь, робота з нормативно-правовими документами, аналіз правових ситуацій, юридичний практикум.

Основні поняття та терміни: правовідносини, фізична особа, юридична особа, правосуб’єктність, правоздатність, дієздатність, тощо.

Методико-дидактичне забезпечення: витяги Цивільного кодексу України
(на кожній парті), приклади правових ситуацій, підручник з правознавства, зошити, маркери, ручки, презентація на тему:«Правоздатність та дієздатність»,  схема «Склад правовідносин», «Правосуб'єктність» «Види дієздатності» «Обсяг цивільної відповідальності».

Структура уроку:

1. Організаційна частина
2. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація навчальної діяльності учнів
3. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів
4. Вивчення нового матеріалу
5.       Закріплення нових знань і умінь
6. Підсумки уроку
7. Домашнє завдання

Хід уроку

1. Організаційна частина.

    Перевірка присутності учнів та їх готовності до уроку.

2. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація навчальної діяльності.

• Бесіда

Учитель пропонує розглядати життєві ситуації і подумати, наскільки часто доводиться нам бути їх учасниками (слайд з ситуаціями проектується на дошку):

Вислухавши деякі відповіді учнів, учитель пояснює, що подібні відносини пронизують усе наше життя, вони регулюються нормами цивільного права, які супроводжують нас повсюдно.

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми будемо вивчати цивільні правові відносини, їх склад, а також визначимо обсяг правоздатності та дієздатності учасників правовідносин.

Учитель пояснює, що учні дійсно зможуть на цьому уроці знайти відповіді на питання:

      Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів

     Вивчення нового матеріалу

3. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.
4. Вивчення нового матеріалу.

 

План :

1. Поняття цивільних правовідносин.
2. Структура правових відносин.
3. Правосуб’єктність учасників правовідносин.

 

       1. Поняття цивільних правовідносин.

Учитель пропонує учням ще раз розглянути приклади правовідносин і поміркувати над питанням, що є предметом відносин у цих ситуаціях.

Вислухавши відповіді учнів, учитель уточнює, що предметом відносин у наведених прикладах є певні майнові права, або захист честі й гідності.

 

Учитель. Чи можемо ми з вами тепер визначити, що ж регулює цивільне право?

Цивільне право регулює особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленню, майновій самостійності їх учасників.

Майнові відносини пов’язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням, майном, тобто із реалізацією права власності.

Із відносинами, які регулюються цивільним правом, людина стикається протягом усього життя: від народження до смерті.

 У міській газеті "Ракурс" була надрукована стаття під назвою "Приходьте до них учитися...". У статті розповідалося, що учні однієї з приватних спеціалізо­ваних шкіл міста М., які не прийшли на уроки першого вересня, були відраховані зі школи, а гроші, що сплатили їхні батьки, не були повернені. Йшлося також про низький рівень навчання, зокрема зазначалося, що випускник школи В., який ви­вчав англійську мову її років, не зміг на вступному іспиті розповісти про свою сім'ю. Стаття завершувалася словами: "Якщо у вас є зайві гроші, то йдіть до них учитися". Наступного дня після виходу статті всі учні школи були обурені. "У статті немає жодного слова правди, — говорив Сергій, — цей випускник В. провчився у нашому класі півроку і перейшов до іншої школи". "І учнів ніхто не відраховував, — батьки просто прийшли і забрали документи до іншої школи, і гроші їм поверну­ли", — сказав Максим. "Що тепер робити?" — звернулася до всіх Ольга. "Нашому директорові треба проглянути Цивільний кодекс і подати позов до суду ", — за­явив Олег. "А до чого тут Цивільний кодекс? Я завжди думала, що в ньому міс­тяться лише положення щодо майна, " — заперечила Лариса.

• «Відкритий мікрофон» (запитання до учнів)

     Як ви вважаєте, чи справді цю ситуацію регулює цивільне право?

 Рухоме і нерухоме майно є об'єктом майнових відносин, які доволі різноманітні: в Конституції України закріплюється обов'язок кожного сплачувати податки і збори, встановлені законом; в адміністративному і кримінальному законодавстві передбачені санкції, що обмежують майнові права громадян — штраф, відрахування із заробітної плати (виправні роботи), конфіскація предмета чи майна. В усіх зазначених випадках між громадянином і державою в особі уповноважених нею органів немає рівності, навпаки — держава реалізує свої повноваження.

           Інші майнові відносини пов'язані з вільною, з власної волі діяльністю учасників правовідносин щодо реалізації своїх майнових прав та захисту майнових інтересів. Для цих майнових відносин властива рівність сторін (суб'єктів права), хоч би ким вони були. Такі майнові відносини регулюють норми цивільного права.

           Немає жодної галузі господарства, жодної царини життя людини, де б не застосовувалося цивільне законодавство. Воно, зокрема, регулює відносини, що виникають, коли громадяни купують у магазинах продукти харчування, одяг або інші предмети, користуються послугами бібліотек, камер схову, наймають житлові приміщення, перевозять вантажі та пасажирів, одержують спадщину, пишуть книги, музику тощо.

 

Стаття 1. Цивільного кодексу України.

Відносини, що регулюються цивільним законодавством

1. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та май­нові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, віль­ному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

         Щойно йшлося про майнові відносини, тобто такі, що мають економічний зміст, Вони пов'язані з володінням майном, наприклад відносини, що складаються під час купівлі-продажу, обміну товарів, оскільки це відносини з приводу переходу права власності.

      Однак цивільне право включає й норми, безпосередньо не пов'язані з майновими відносинами. Мова йде про регулювання особистих немайнових відносин, тобто відносин, позбавлених економічного змісту. Вони можуть бути пов'язані з майновим: (наприклад право авторства, яке передбачає право автора на винагороду в разі використання його твору), а можуть бути й не пов'язані з майновими — ті, які складаються з приводу нематеріальних благ, наприклад відносини, пов'язані із захисток честі, гідності, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

                Аналіз правових ситуацій. На дошку проектується слайд з правовими ситуаціями:

           Дайте відповіді на запитання:

• Які відносини регулює цивільне право та якими є їх особливості?
• Хто є учасниками цивільних відносин?
• Розрізніть ситуації майнових та особистих немайнових цивільних правовідносин:

         1) молодий поет склав збірку віршів;

         2) адміністрація підприємства уклала договір про придбання медичного обладнання;

         3)Ольга уклала договір найму квартири з Андрієм Петровичем;

         4) Олег К. звернувся до суду з позовом про захист власної честі та гідності;

         5) сусіди у комунальній квартирі посперечалися з приводу зайняття кімнати, що звільнилася;

         6) туристична агенція не виконала зобов’язань  перед громадянином щодо умов   перевезення багажу.

 

2. Структура правових відносин.

        Цивільні правовідносини включають такі елементи, як суб'єкт, об'єкт та зміст правовідносин.

                 Робота зі схемою.

 На дошку проектується схема «Структура правовідносин»

СТРУКТУРА ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пояснення та обговорення  з ліцеїстами про кожен елемент правовідносин.

 Під суб'єктами цивільних правовідносин законодавство розуміє учасників правовідносин, які мають цивільні права та обов'язки. Суб'єктами цивільних правовідносин є фізичні (громадяни, іноземці й особи без громадянства) та юридичні особи (підприємства, установи, організації).

Стаття 2 Цивільного кодексу України. Учасники цивільних відносин

                1. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні осо­би...

                2. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Ре­спубліка Крим, територіальні громади, іноземні держави та суб'єкти пуб­лічного права.

 

        Поняття юридичної особи не було відоме навіть Цивільному кодексу Наполеона. У середині XIX ст. виникли різні колективні форми приватної власності та підприємництва (акціонерна, пайова), а разом з ними й поняття юридичної особи.

Юридичними особами є об'єднання і організації, які наділені такими ознаками:

               -  мають своє, тільки їм належне майно;

              - є організаційно самостійними, тобто можуть самостійно здійснювати свої  функції;

     До суб'єктів цивільних правовідносин у нашій країні належать також держава та територіальні громади.

         Під об'єктом цивільних правовідносин розуміють блага (матеріальні і нематеріальні цінності), з приводу яких виникають цивільні правовідносини.

        Зміст цивільних правовідносин передбачає суб'єктивні права та обов'язки їх учасників. Будь-яке право суб'єкта правовідносин (наприклад, право продавця отримати вартість товару від покупця) забезпечується відповідним обов'язком іншого суб'єкта правовідносин (наприклад, обов'язок покупця оплатити товар).

                Аналіз правових ситуацій. На дошку проектується слайд з ситуацією:

 

         "Тато, чому ти прийшов так пізно? Ми ж збиралися ремонтувати велосипед", - ображався дев'ятикласник Діма. "Вибач мене, синку, сьогодні я був дуже зайнятий. Зранку я їхав у повному автобусі на роботу й спіз­нився. Прийшовши на роботу до редакції, я дізнався, що моя стаття помилково вийшла під іншим прізвищем, і бухгалтерія відмовилася сплатити мені гонорар. Поїхав до магазину купувати вудки для рибальства, але вже дорогою додому з'я­сував, що вони неякісні. Повернувся до магазину, а продавець відмовився повернути гроші за неякісний товар. Годі, що про це казати, сам винний — не взяв чека. Ось  так весь день і пробігав... "

 

3. Правосуб’єктність учасників правовідносин.

     Згадайте, що означають вже відомі вам поняття "фізична особа", "юридична особа",  "правоздатність" та "дієздатність".

   Громадянин, а також іноземці та апатриди володіють двома юридичними якостями — правоздатністю і дієздатністю.

• На дошку проектується схема «Структура правовідносин»

 

Пояснення та обговорення  з ліцеїстами про кожен елемент правосуб’єктності.

   Цивільна правоздатність — це здатність фізичної особи мати цивільні права. Вона виникає від моменту народження громадянина і триває все життя до самої смерті, й ніхто не може обмежити її, окрім суду. Оскільки діти не можуть самостійно здійснювати свої права, то за них це роблять їхні законні представники — батьки, усиновлювачі, опікуни.

Громадяни можуть самостійно здійснювати свої права і брати на себе обов’язки  лише по досягненні повноліття. Тобто з 18 років у особи з'являється можливість, виходячи з наявних у неї прав, реалізувати їх у свідомо цілеспрямованих діях. Це називається цивільною дієздатністю - здатністю особи власними діями набувати та здійснювати цивільні права, створювати для себе обов'язки та виконувати їх. Однак цивільна дієздатність може настати й раніше, наприклад якщо неповнолітня людина одружилася або зареєстрована матір'ю чи батьком новонародженої дитини.            

• На дошку проектується схема «Обсяг дієздатності»

Зміст дієздатності	Вік дієздатності
Цивільна дієздатність у повному обсязі
Неповна дієздатність
Часткова дієздатність

Стаття 25 Цивільного кодексу України. Цивільна правоздатність фізичної особи

1. Здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

2.  Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її наро­дження.

У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.

3.  У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.

4.  Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Стаття 30 Цивільного кодексу України. Цивільна дієздатність фізичної особи

Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостій­но їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Стаття 34 Цивільного кодексу України. Повна цивільна дієздатність

1.  Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

2. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.

У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.

У разі визнання шлюбу недійсним на підставах, не пов'язаних із про­типравною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.

Стаття 35 Цивільного кодексу України. Надання повної цивільної діє­здатності

1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також непо­внолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

3.  Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяль­ністю.

5.  У разі припинення трудового договору, припинення фізичною осо­бою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність збе­рігається.

 

 Настання повної дієздатності громадянина з повноліття не означає, що у більш ранньому віці він не може бути учасником цивільних правовідносин. Закон визначає коло дій, які дозволені малолітнім та неповнолітнім особам, відповідно до Цивільного кодексу, обсяг цивільної дієздатності малолітніх – дітей, які не досягли 14 років (часткова цивільна дієздатність), передбачає, що вони мають право:

       самостійно вчиняти дрібні побутові угоди, якщо вони задовольняють їхні побутові потреби і стосуються предмета, який має невисоку вартість;

       здійснювати немайнові авторські права на твори науки, літератури та мистецтва або інші результати своєї творчої діяльності.

        Неповна цивільна дієздатність осіб віком від 14 до 18 років за законом передбачає, що вони мають право:

       самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

       здійснювати авторські права на твори науки, літератури та мистецтва або інші результати своєї творчої діяльності;

       бути членами й засновниками громадських та кооперативних організацій;

       самостійно укладати договір банківського рахунка та розпоряджатися вкладом внесеним ними на своє ім'я.

 Неповнолітні особи можуть вчиняти будь-які інші правочини лише за згодою батьків або піклувальників (наприклад: розпоряджатися грошовими коштами, що внесені іншими особами в банк на її ім'я, обміняти одну цінну річ на іншу тощо).

         Обмежена дієздатність — це дієздатність осіб, яких суд визнав такими внаслідок зловживання спиртними напоями, токсичними речовинами та наркотичними засобами, що ставить у скрутне становище цю особу, її сім'ю чи осіб, які перебували на її утриманні. Впродовж усього часу чинності обмеження дієздатності громадянин може вчиняти лише дрібні побутові угоди.

       У разі хронічного чи стійкого психічного розладу особа, не здатна усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними, може бути визнана судом недієздатною, тобто весь спектр прав та обов'язків, яким вона наділена внаслідок правоздатності, реалізується опікуном.

       Ще одним суб'єктом цивільних правовідносин може виступати юридична особа, її правоздатність та дієздатність настає відразу від моменту легалізації (державної реєстрації) та припиняється в момент ліквідації або реорганізації. Зміст цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи визначається законодавством і статутом або положенням, за яким вона створена, тому вони називаються спеціальною.

Стаття 91 Цивільного кодексу України. Цивільна правоздатність юри­дичної особи

1.  Юридична особа здатна мати такі само цивільні права й обов'язки (цивільну правоздатність), що й фізична особа, крім тих, які за своєю при­родою можуть належати лише людині.

2.  Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

3.  Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

4.  Цивільна правоздатність юридичної особи виникає від моменту н створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Стаття 92 Цивільного кодексу України. Цивільна дієздатність юри­дичної особи

        Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установи ми документами та законом.

 

                 1) бути власником будинку;

                 2)  купувати магнітофон;

                 3)  бути автором художнього твору;

                 4)  отримувати за використання твору гонорар;

                 5) обмінювати цінну річ на іншу;

                6)  бути власником майна, яке дісталося у спадок;

                7)  отримувати у подарунок цінну річ;

                8)  бути квартиронаймачем;

                9)  брати цінну річ в іншої особи на зберігання;

               10)  користуватися житлом.

(Резерв часу)

• На дошку проектується схема «Особливості цивільної відповідальності» та спільно з учнями визначаємо вік відповідальності неповнолітніх.

Особливості цивільної відповідальності

Рівень дієздатності	Вік	Відповідальність за сподіяну шкоду
Часткова	До 14 років	Несуть батьки
Неповна	14-18 років	Несуть самостійно за рахунок власних коштів або працею якщо недостатньо то несуть батьки
Повна	З 18 років або з часу настання повної дієздатності	Несуть самостійно

 

5.Закріплення вивченого матеріалу.

 Оскільки елементи систематизації і закріплення знань мали місце на етапі вивчення нового матеріалу як певне «проміжне» закріплення учням пропонується «Юридичний практикум».

                  Юридичний практикум . Аналіз правових ситуацій.

 Алгоритм аналізу ситуації. На дошку проектується слайд з правовими ситуаціями. У результаті бесіди спільно з учнями відповідаємо на запитання правових ситуацій.

 

1.        Анатолій К., 11 років, купив у Віктора М., 18років, щеня бульдога за гроші, що дали Анатолію батьки для придбання шкільного приладдя до нового навчально­го року. Батьки віддали щеня Вікторові з вимогою повернути сплачеш Анатолієм гроші. Віктор відмовився повернути гроші, пояснивши це тим, що Анатолій отри­мав дозвіл на купівлю щеня у своєї старшої сестри, 16років. Як має бути виріше­на справа?

2)  Громадянка Л. звернулася до адміністрації підприємства за місцем роботи свого чоловіка із заявою, в якій просила не видавати її чоловікові заробітну плату, оскільки він витрачає її на придбання речей особистого вжитку, що ставить у матеріальну скруту всю сім'ю. Чи правомірне прохання громадянки Л.?

 

6.                          Підсумки уроку.

Отже, у результаті вивченого на уроці, спільно з учнями заповнюємо таблицю.

Особливості правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб.

Фізичні особи	Критерії порівняння	Юридичні особи
Наявність	1.Правосуб’єктність	наявність
Виникає в момент народження і припиняється в момент смерті	2. Правоздатність	Виникає в момент державної реєстрації та припиняється з ліквідацією
Залежить від: -         статі; -         віку; -         рівня освіти; -         стану психологічного здоров’я	3. Дієздатність	Виникає разом з правоздатністю, здійснюється через органи управління
Відповідає з 18 років в повному обсязі	4. Деліктоздатність	Відповідає в суді всім своїм майном

7.                          Домашнє завдання.

•    Опрацювати відповідний матеріал підручника...........
• Запитайте себе

   -  Чи згодні ви з віковими обмеженнями дієздатності фізичної особи?

  - Чи справедливим є, що такі обмеження не є чинними в разі одруження молодої людини?