Матеріал використовується для проведення виховних заходів до національно-патріотичних свят України, та окремо міста Маріуполя
КЗ Маріупольська гімназія № 2
Донецької області
Маріупольської міської ради
ДЕКАДА НАУКИ
День історії
«История – свидетельница веков,
факел истины, душа памяти,
наставница жизни»
Цицерон
(звіт про проведення заходів)
Автори роботи учителі історії
комунального закладу
«Маріупольської міської ради
Донецької області»
Ільяшенко С.Л., Клєр І.Г.
ВСТУП
«Каждый может творить историю, но лишь великие люди способны ее писать», - писав О. Уайльд. Історія є однією з найдревніших наук, яка включає в себе відомості про певні періоди життя та діяльності людей. Ми знаємо, що без знання минулого не має майбутнього. Історія супроводжую нас все життя оскільки окрім світової історії, історії України, області та міста в якому живемо, в нас є власна історія нашого життя та родини. Отже знання нам допомагають краще розібратися в процесах, що супроводжують наше життя.
Мета:
Завдання:
Урок-презентація (5, 7 класи)
Тема: «Велике сузір’я маріупольців»
Мета:
Основний зміст
І. Організаційний момент.
Створюємо настрій святковий, розпочавши з гімну України (Співають усі разом).
Ми живемо в красивій, квітучій, багатій Україні. Жодна з держав не може вважати себе ані розвиненою, ані демократичною, якщо її громадяни не знають свого минулого. Особливо потрібно його знати нам, українцям. Адже від нас цілеспрямовано, упродовж століть намагались відібрати історичну пам'ять, а отже, й позбавити національної гідності. А тим часом наша історія, наша культура, наші традиції, може, й найдавніші у світовій цивілізації.
Свою Батьківщину шануй, «Можна все на світі вибирати, вибрати не можна тільки Батьківщину»,«Наша країна – єдина Україна», «Ніхто, крім нас. Відомий педагог В. О. Сухомлинський писав: «Найголовніше, найяскравіше, що на все життя западає в серце патріота і що втілює в собі Батьківщину, – це люди». Дійсно, сила України у силі духу її громадян, її впевненість – у готовності молодих людей, сміливо крокувати дорогою самостійного життя.
Загальні питання стосовно історії України:
Відео-кліп про Батьківщину
Моє ім'я - Батьківщина.
Лелеки легке крило.
Моє ім'я - Україна.
І сонечка тепло.
Моє ім'я - Вишиванка.
Я хрестик на полотні.
Моє ім'я - синє небо.
Я сонях малий під ним.
Татові слова.
Україна - це я.
Мамині пісні.
Україна - це ти.
Моє ім'я - Степ широкий.
Моє ім'я - Хліба смак.
Останній шкільний дзвіночок.
Над сивим Дніпром туман.
Моє ім'я - то Надія.
Моє ім'я - то Любов.
Моє ім'я - чиста мрія.
И віра, що з нами Бог.
Татові слова.
Україна - це я.
Мамині пісні.
Україна - це ти
Моє ім'я - колискова...
Моє ім'я - то є Воля...
Моє ім'я - то Родина...
Моє ім'я - добре Слово...
Що збереже цей світ.
Татові слова.
Україна - це я.
Мамині пісні.
Україна - це ти…
|
|
Учень 1. Загальні відомості про Україну.
Украї́на — держава у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі, друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію. Межує з Білоруссю на півночі, Польщею, Словаччиною та Угорщиною — на заході,Румунією та Молдовою — на південному заході, Росією на сході і північному сході. На півдні і південному сході омивається Чорним і Азовським морями.
Україна — унітарна держава. Вона складається з 24 областей, Автономної Республіки Крим і двох міст зі спеціальним статусом: Київ — столиця та найбільше місто, і Севастополь. Україна є парламентсько-президентською республікою. Найвищим органом державної влади є Верховна Рада України, а главою держави — Президент України.
За чисельністю населення Україна посідає восьме місце у Європі. Офіційною мовою в Україні є українська. В результаті кількасотлітнього зросійщення у східних і південних областях поширенаросійська мова. Більшість населення належить до християн східного обряду — православних і греко-католиків. Серед інших конфесій представлені: римо-католицизм, протестантизм, іслам.
Україна — промислово-аграрна країна з переважанням продукування сировини. Вона є одним з провідних експортерів деяких видів сільськогосподарської продукції й продовольства. Народно-господарський комплекс країни включає такі види промисловості: видобування корисних копалин (вугілля, нафта і газ, залізна і марганцева руда), деякі галузі машинобудування, чорна та кольорова металургія, Україна є потужним виробником електроенергії. Налагоджено виробництво ракетоносіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником зброї — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання.
Україна є одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй, а також членом понад сорока міжнародних організацій.
Загальні питання стосовно Донецької області:
Відео-кліп про Донецьку область
Вдалині за річкою, срібний зорепад
І вином порічковим, всіх частує сад,
Літньою долиною, йду не поспіша
Вишнею й калиною, втішена душа.
Це край, де я родилась і живу,
Де все для мене рідне — не байдуже,
Де зірка з неба впала у траву,
Щоб ти мене побачив милий друже.
Це край моєї втіхи і сльози,
І срібним словом, срібними піснями
Тулюся до молдавскоi краси,
Бо це взяла від батька і від мами.
Пахнуть луки травами, пахнуть до знемог
Грішне разом з праведним, в силуетах двох,
Музика над тишею, хоч на струнах грай
І душа утішена — це мій рідний край!
Учень 2. Загальні відомості про Донецьку область.
Донецька область (у 1938–1961 — Сталінська) — адміністративно-територіальна одиниця України. У сучасних межах утворена 3 червня 1938, коли з її складу відокремили Ворошиловоградську область.Площа — 26 517 км² (4,4% загальної території України).
Адміністративний центр — місто Донецьк. З 13 червня 2014 року обласну державну адміністрацію тимчасово перенесено до Маріуполя, а з 13 жовтня 2014 року — до Краматорська.
Область розташована на південному сході України в межах Донецького кряжа, Приазовської височини та частково Придніпровської низовини. На заході межує із Запорізькою та Дніпропетровською, на північному заході з Харківською, на північному сході та сході з Луганською областями України та з Ростовською областю Росії. Із півдня область омивається Азовським морем.
Довжина області з півночі на південь — 278 км, із заходу на схід — 201 км. Загальна довжина меж області становить 1 526 км, з них: сухопутні — 1 376 км, морські — 140 км. Найвища точка області — 344 м (координати: 48°16′09″ пн. ш. 38°31′45″ сх. д.), розташована поблизу селища Рідкодуб Шахтарського району, найнижче місце (− 0,4 м) — рівень води в Азовському морі.
Донецька область — найбільш густонаселений регіон України. Тут мешкає близько 9% загальної чисельності населення країни. Область — промислова частина Донбасу з переважним міським населенням.
Початками промислового Донбасу слід вважати Соляні промисли Донеччини у 17-18 ст.
Наявність в Донецькому регіоні власних паливно-енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів, близькість залізорудних родовищ Криворізького басейну, вихід до моря, сприяли формуванню великого промислового комплексу з високою концентрацією галузей важкої промисловості, створенню досить розвинутої виробничої, наукової і соціальної інфраструктури, високого ступеня урбанізації.
Вагоме місце в економіці Донеччини посідає промисловість. Область виробляє п'яту частину загальнодержавного обсягу промислової продукції, посідає перші та провідні місця в Україні з виробництва цілого ряду основних видів промислової продукції, з обсягу експорту. Тут сконцентровано понад 2000 промислових підприємств гірничовидобувної, металургійної, хімічної галузей, енергетики, важкого машинобудування і будівельних матеріалів, експлуатується близько 300 родовищ корисних копалин.
У структурі промислового виробництва переважають металургійний та паливно-енергетичний комплекси. 2 найбільших промислових центра виробляють більш ніж половину загального обсягу (на 2009 рік) промислового виробництва області: Донецьк (18%),Маріуполь (37%).
Економіка області представлена також потужним агропромисловим комплексом. Динамічно працюють харчова і переробна промисловість: товаровиробничий комплекс, розвивається торгівля.
Економіку обслуговують 137 банків і банківських установ, 17 страхових компаній, 24 біржі. Розвиток банківської системи, що відбувається в умовах економічного зростання, стабільності грошової одиниці України, зниження відсоткових ставок за кредити, характеризується зростанням активів і зобов'язань, підвищенням рівня капіталізації банків, розширенням кредитування економіки.
Регіон відрізняється високою транспортною освоєністю території. Транспортна система представлена майже усіма видами транспорту — залізничним, автомобільним, авіаційним та морським.
Нинішню екологічну ситуацію в Донецькій області можна визначити як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку та відтворення природно-ресурсного комплексу України.
Маріуполь
Багато міст є в рідній Україні,
Та серце полонило лиш одне.
Де народився, виріс, і живу я нині,
Де світиться матусине вікно.
Тут квіти на бульварах розквітають,
Тут хлопці у мартенах варять сталь.
І в багатьох країнах добре знають
Надійний маріупольський метал.
Ти прикрашаєш моря й сонця край.
Несеш ти славу в рідний наш Донбас.
Величним будь, живи і розквітай.
На щастя й радість кожного із нас.
Віктор Міщенко
Загальні питання стосовно Маріуполя:
Учень 3. Герб Маріуполя
Герб Маріу́поля — офіційний символ міста Маріуполя Донецької області. Затверджений 17 травня 1989рішенням N 158 виконкому міської ради.
Сучасний варіант герба використовує композиційні принципи й кольори герба 1811 року. Щит розділений горизонтально на дві рівні частини. Зверху поле срібного кольору, знизу — синє. Лінія поділу поля хвиляста. Синій колір і хвиляста лінія символізують море, тому що Маріуполь портове місто.
Срібне поле символізує виробництво сталі. У центрі герба зображений якір — символ портового міста. Причому, сам якір складається з ковша (кільце якоря), що виливає метал по контурі, й цифра 1778 — року заснування міста.
Відео-кліп про Маріуполь
Учень 4. Загальні відомості про Маріуполь
Маріу́поль (XVI ст — Домаха, у 1778–1779 — Павловськ, у 1779–1948 — Маріуполь/Маріюпіль; у1948–1989 роках — Жда́нов) — місто обласного значення в Україні, Донецька область, на березіАзовського моря в гирлі ріки Кальміус. Населення — 455 063 мешканців (2015).
Значний порт та індустріальний центр країни. У місті діють два великі металургійні комбінати (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та «Азовсталь») та найбільше в Україні машинобудівне підприємство — концерн «Азовмаш», продукція яких складає значну частину експорту України. У промисловості Донецької області частка Маріуполя — 37,5%, в Україні біля 7%.
Район компактного розселення греків Приазов'я. Кліматичний і грязьовий курорт.
Маріуполь знаходиться на півдні Донецької області, на березі Азовського моря, у гирлі річки Кальміус. Місто займає площу 166,0 км²
За оборотом реалізації готової продукції промисловість Маріуполя продовжує займати перше місце в регіоні. В розрізі основних груп промислової продукції традиційно переважають:
Видатні постаті Маріуполя
Учень 5. Андрій Жданов
Жда́нов Андрі́й Олекса́ндрович (рос. Жданов Андрей Александрович; нар. 14 (26) лютого 1896,Маріуполь — пом. 31 серпня 1948, Валдай) — радянський державний та партійний діяч. Ініціаторідеологічної кампанії, спрямованої проти діячів науки та культури, що отримала назву «ждановщина».
В 1948 році на честь Андрія Жданова було назване його рідне місто Маріуполь. Того ж року було випущено поштову марку, присвячену партійному діячу. Іменем Жданова називались чимало населених пунктів, вулиць, промислових об'єктів та освітніх закладів по всьому СРСР, в тому числі, і в Українській РСР.
У 1988 році, у зв'язку з політикою Перебудови, діяльність Жданова була офіційно засуджена керівництвом КПРС, внаслідок чого більшість об'єктів, названих на честь нього, були перейменовані. 1989 року місту Маріуполь було повернуто колишню назву.
Учень 6. Григорій Бахчіванджи
Бахчиваджі Григорій Якович (7 (20) лютого 1909 — 27 березня 1943) — радянський льотчик-випробувач,Герой Радянського Союзу (1973 — посмертно).
В 1927 році переїхав до міста Маріуполь Донецької області, де брав участь у будівництві Заводу імені Ілліча і надалі працював на ньому слюсарем-трубопрокатники мартенівського цеху. В 1931 у IX з'їзд комсомолу прийняв шефство над Військово-Повітряними силами Червоної Армії та комсомолець Григорій Бахчиванджи, виконуючи рішення з'їзду, добровільно попросився в авіацію.
Спочатку льотчик працював на розвідувальних літаках, потім на винищувачах. Пізніше йому доручили проведення випробувань нових авіамоторів в польоті.
З початком Німецько-радянської війни льотчик добровільно йде на фронт у складі 402-го ВАП, сформованого на базі НДІ ВПС, льотчик-винищувач. Брав участь в обороні Москви. Здійснив 65 бойових вильотів на літаку МіГ-3, провів 26 повітряних боїв. Збив особисто два ворожих літаки і 3 в групі.
Учень 7. Архіп Куїнджи
Архи́п Іва́нович Куї́нджі (рос. Архи́п Ива́нович Куи́нджи, 15 (27) січня 1842 (за іншою версією — 1841),Маріуполь, Таврійська губернія, Російська імперія – 11 (24) липня 1910, Петербург, Російська імперія) — видатний український та російський живописець-пейзажист і педагог грецького походження.
Народився в Маріуполі в сім'ї бідного шевця-грека. Рано залишився без батьків і жив при злиднях. Живопису навчався здебільшого самостійно. Деякий час займався в майстерні Івана Айвазовського.
1868 року навчався в Петербурзькій академії мистецтв. З 1875 року — член Товариства пересувних художніх виставок. Викладав у Петербурзькій академії мистецтв, з 1882-го — професор, з 1893-го — дійсний член Академії, а з 1894-го — керівник художньої майстерні. 1897 року звільнений за підтримку студентських виступів. Був ініціатор створення Товариства художників (1909 р.; пізніше — Товариство ім. А. Куїнджі), що об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Писав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу.
Переважає промислове будівництво. Масова забудова житлових кварталів у місті скінчилася у 80-х роках минулого сторіччя. Зараз будується головним чином комфортабельне житло. Будівельними установами міста за 9 місяців 2005 року виконаний обсяг підрядних будівельно-монтажних робіт на 304,4 млн гривень. Міська частка за цим показником в загальнообласному — 22,1%.
лл