Урок + Презентація "Культура Київської Русі періоду політичної роздробленості"

Тема:Культура Київської Русі у 2 половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.(7клас)

Мета уроку: аналізувати особливості культури Русі періоду політичної роздробленості, характеризувати розвиток освіти, науки, літописання, архітектури та мистецтва; розвивати навички самостійно шукати інформацію і аналізувати її; будувати усні висловлювання на основі опису.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Форма проведення: урок – екскурсія

Підготовчий етап

Тривалість  - 1 тиждень

Ознайомлення з правилами гри

Завдання: уявити себе екскурсоводами музею: 1 зал – «Розвиток освіти та науки»; 2 зал – «Усна народна творчість та літописання»; 3 зал – «Книжкова справа»; 4 зал – «Розвиток архітектури і мистецтва»

Підготовка необхідних атрибутів: підібрати ілюстрації(слайди): карта Київської Русі часів роздробленості, зображення берестяних грамот, обкладинки «Повісті минулих літ», першої сторінки Остромирового Євангелія, план Успенського храму, Юріївської церкви у Каневі, Іллінської церкви у Чернігові, церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Києві, П’ятницької церкви,  Спасо – Преображенського та Борисоглібського соборів  в Чернігові

Вивчення  додаткової  літератури:

1. Аркас М. Історія України-Русі. – К. : Вища школа, 1993.
2. Грушевський М. історія України – Русі. – К. Либідь, 1993.
3. Толочко П. Київська Русь. – К. Абрис, 1996.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні ми з вами вирушимо до уявного музею на екскурсію присвячену культурному розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості. Кожен виступить в ролі екскурсовода в одному із залів музею. Наприкінці своєї розповіді кожен екскурсовод поставить запитання до слухачів.

ІІ. Ігровий етап

Учитель (використовую слайд №1 «Карта Київської Русі»).

• Що таке феодальна роздробленість?
• Назвіть найбільші князівства, що утворились на території України в Другій половині ХІ -  першій половині ХІІІ ст..

Сьогодні ми мандруємо залами уявного музею, присвяченого культурі Київської Русі періоду другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.. Зауважу, що феодальна роздробленість не мала негативного впливу на формування культурної спадщини. Щоб довести цю думку, запрошуємо вас до залу «Освіта і наука»

 1 екскурсовод

У середньовіччі освіта, наука й культура розвивались під безпосереднім впливом церкви.

Християнське богослужіння потребувало грамотних людей і церква їх виховувала. Відомо, що в Київській Русі були школи двох  видів. В одних готували священнослужителів. У них викладали читання, письмо, спів, богослов’я. Школи вищого типу, для дітей «лучних людей» вивчали філософію, риторику і граматику. Про поширення писемності свідчать написи на посудинах, каменях, цеглинах, хрестах, іконах, мечах. Своєрідним церковним графіті є написи знайдені на стінах соборів, зроблені прихожанами та служителями храмів. Ці записи були зроблені представниками різних верств населення: купцями, княжими людьми, прочанами, монахами і свідчать про те, що грамотою володіло багато людей. (Слайд № 2)

Унікальними є «берестяні грамоти» - це написи на корі берези – бересті. По суті це були листи, які писали городяни з приводу різних господарських справ: купівлі землі, боргових зобов’язань, а також заповіти на випадок смерті чи повідомлення про врожай або неврожай в господарствах.  Текст продряпувався, видавлювався писалом – загостреним металевим або кістяним стрижнем. Вперше берестяні грамоти було знайдено в Новгороді. На території України їх було виявлено у Звенигороді. (Слайд №3 берестяні грамоти, інструменти для письма)

Розвиток торгівлі і інтенсивне будівництво вимагали знань з арифметики. На той час люди знали чотири арифметичні дії, дроби, формули для обчислення для обчислення процента та площі круга. У вимірюваннях застосовували засоби дані людині природою: долоня, п’ядь ( відстань між витягнутими великим і середнім пальцями), лікоть, сажень (відстань між витягнутими руками).

 У ХІ – ХІІІ ст.. набула розвитку медицина. Лікували хворих не тільки народні лікарі, знахарі і волхви. Професійно лікуванням займалися ченці. Найвідомішим з них був лікар Агапіт. Онука Володимира Мономаха княгиня Євпраксія склала медичний порадник «Мазі»

Запитання

Про що свідчить розвиток писемності і науки у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.?

Учитель. Які нові поняття зустрічались в розповіді учня?

(Берестяні грамоти, п’ядь, лікоть, сажень)

Дайте визначення цих понять.

Переходимо до наступної зали, де ознайомимось з розвитком усної народної творчості та літописання.

Пригадайте, що таке літописи.

2 екскурсовод

Усну народну творчість складали народні обрядові пісні, перекази, легенди, заговори і заклинання, казки, загадки, прислів’я, приказки. Особливе місце посідали пісні-билини. Хто не знає билин про Іллю Муромця, Добриню Нікітіча та Альошу Поповича? Головною темою билин була боротьба з іноземними загарбниками, ідея єдності та величі  Русі. ( Слайд №4 картина Васнєцова «Три богатиря»)

З ким боролися герої билин?

3 екскурсовод  (слайд № 4) обкладинка «Повісті минулих літ», визначення: літопис – історико-літературний твір, в якому розповідь велася за роками.

Самобутнім явищем у літературі є літописи.  Найдавніші з них не збереглися. Однак вони були використані при складанні «Повісті минулих літ», створеної ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором за часів князювання Володимира Мономаха. (Слайд № 5 Нестор-Літописець) У цьому творі розповідається «звідки пішла Руська земля, хто в Києві почав перший князювати і звідки земля Руська взялася». Твір містить важливі документи великокняжого архіву, які дали можливість Нестору Літописцю реально відтворити політичну історію Київської Русі. Нестор Літописець уславив героїчні перемоги і успіхи князів, але несхвально ставився до між князівських чвар, свідком яких він був.  У «Повісті минулих літ» вміщено такі літературні твори, як «Повчання»  дітям  Володимира Мономаха,оповідь про засліплення Василія Теребовлянського, а також візантійські і західноєвропейські пам’ятки писемності. Продовженням «Повісті минулих літ» є Київський і Галицько-Волинський літописи, які описують події ХІІ і ХІІІ століть.

Запитання

Чому «Повість минулих літ» Нестора Називають історико-літературним пам’ятником доби Київської Русі?

Учитель. Запрошую усіх до наступної зали «Книжкові пам’ятки», але перед цим нам потрібно провести словникову роботу. Запишіть в зошити нові поняття: мініатюра, заставка, ініціал.

4 екскурсовод

Потреба у книгах викликала появу окремого ремесла – книжної справи. За відсутності друкарень книгу переписували від руки. Цим займались перекладачі, переписувачі, художники, палітурники, майстри, що виготовляли пергамент. Переписування та виготовлення книг було зосереджено при монастирях. Книги були дуже дорогі: за 8 гривень можна було купити один молитовник, і за такі ж гроші можна було придбати добротний будинок або 12 гектарів землі. (Слайд №6 ). Обкладинку книги виготовляли дуже ретельно. Її оформляли золотом або сріблом і  коштовними каменями. Праця книго писців дуже цінувалась. Адже крім знання грамоти , вони повинні  були володіти майстерністю красивого письма. Стародавні книги прикрашали мініатюри. Початок книги чи розділу був виділений заставкою, яку виконували в багатому, святковому стилі з чіткими лініями, на які не шкодували золотої фарби. Перша буква тексту – ініціал – завжди був великим. Його часто перетворювали у складний малюнок із зображенням звірів, рослин, різних чудовиськ. Цю букву виділяли червоною фарбою з додаванням золота.

Рукописи, які ви бачите на слайдах збереглися до нашого часу й нині становлять величезну цінність і свідчать про високий рівень книжкової справи на Русі. Це «Остомирове Євангеліє» перекладене з грецької мови і переписане в Києві в 1056-1057 рр. дияконом Григорієм  для новгородського посадника Остромира та «Ізборнік Святослава» переписаний з болгарської, який став по суті першою руською енциклопедією.

 Зразком власної літератури, в якій відображено народні традиції, національну самосвідомість і прагнення володарів Київської Русі відстояти свою державу у боротьбі з кочівниками та зберегти її єдність, не допустити роздробленості є такі твори як «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона та «Слово о полку Ігоревім …» невідомого автора. (Слайд № 8)

Запитання

Висловіть припущення: книга належить до пам’яток матеріальної чи духовної  культури? Відповідь обґрунтуйте.

Учитель. Переходимо до останньої зали, в якій дізнаємося про особливості архітектури і мистецтва  другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.

Давайте пригадаємо деякі поняття пов’язані з архітектурою.

Що таке мозаїка?

Що таке фреска?

Запишіть новий термін: майоліка – випалена глина, вкрита поливою(емаллю) та малюнками.

5 екскурсовод.

Із другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст. до наших днів збереглася достатня кількість кам’яних будівель, щоб скласти уявлення про архітектурний образ тогочасних міст Київської Русі. В ХІ столітті будівництво поширюється  з Києва на інші давньоруські міста.

Для архітектурного стилю другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст. притаманні пропорції, певний геометризм, підкреслена замкнутість об’ємів. Зразком слугував Успенський храм Києво-Печерського монастиря, зведений у 1078 році. (Слайд №9 ) У 30-80-ті роки ХІІ ст. архітектура спрощується, а оздоблення стає все менш вишуканим. В ті часи починає поширюватися замкова архітектура – князі будують замки для оборони своїх земель, водять укріплені феодальні садиби та монастирі, у яких можна було відсидітись під час нападу ворогів. З’являються ознаки фортечних споруд, важких, могутніх, з вікнами-амбразурами. Характерними  пам’ятками цього періоду є Юріївська церква у Каневі (1144).  Борисоглібський собор та Іллінська церква в Чернігові (1128)

Починаючи з 30-х років ХІІ ст., у зв’язку з політичною роздробленістю Київської Русі, посилюється значення міст-столиць удільних князівств. Місцеві майстри все більше використовують місцеві будівельні  матеріали. За Ярослава Осмомисла в Галичі були збудовані білокам’яний Успенський собор та князівський палац. Єдиною пам’яткою того часу в Галичі збереглася до наших днів є церква Святого Пантелеймона.(Слайд № 10)

Наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ ст. змінюється архітектурний стиль. Будівлі того часу витягнуті догори і нагадують вежі. Новий архітектурний стиль найбільш виразно проявився в побудові П’ятницької церкви в Чернігові збудованої руським зодчим Петром Милонегом .

Із церковною архітектурою пов’язані такі види мистецтва, як живопис, іконопис, художня різьба на камені(Слайд № 11 плити ст. 336 КР), мозаїки і фрески, майоліка. (Слайд №12)

З кінця ХІ ст. стає відомою іконописна майстерня Києво-Печерського монастиря. Тут писав ікони відомий художник Алімпій, який вчився у царгородських майстрів. (Слайд № 13)

Високого рівня набуло в Київській Русі ужиткове мистецтво: різьба на кістці, ливарна справа, скловаріння, ювелірне мистецтво. На цих слайдах ви  бачите прикраси виготовлені в різних техніках.(слайд №14)

Запитання

Чому в 30-80-ті роки ХІІ століття  відбувається спрощення в архітектурі?

ІІІ. Закріплення знань

Учні виконують тести

1. В якому місті починаючи з 30-х років ХІІ ст. велася білокам’яна забудова?

А   Київ  Б   Чернігів

В   Галич  Г Переяслав

2. Хто з перелічених діячів не належить до представників культури періоду роздробленості?

А   Агапіт  Б   Амімпій

В   Нестор  Г Осмомисл

3. Хто є автором «Повісті минулих літ»?

А   Агапіт  Б   Амімпій

       В   Нестор  Г Осмомисл

4. Яка з перелічених архітектурних споруд була збудована найпізніше?

А   Софіївський собор  

Б Іллінська церква у Чернігові

В  Успенський собор Києво-Печерського монастиря

Г   П’ятницька церква в Чернігові

5. В яких творах  головною ідеєю була боротьба з іноземними загарбниками?

А   билини  Б   легенди

В   повчання Г   літописи

6. Яке з понять не відносимо до книжкової справи?

А   заставка  Б   ініціал

В   мініатюра  Г  фреска

7. Встановіть  відповідність між містами та назвами храмів, що в них були побудовані.

1   Київ  А    П’ятницька церква

2   Чернігів Б    Юріївський собор

3   Канів   В    Успенський собор Печерського монастиря

4   Галич   Г    Церква Святого Пантелеймона

ІV. Підсумок уроку

Оцініть рівень розвитку культури в період політичної роздробленості Київської Русі.

Що нового дізнались в результаті гри ?

Які є зауваження чи недоліки?

Як їх виправити?

V. Домашнє завдання

Повторити розділ 3 «Київська Русь у 2 пол. ХІ ст. -1 пол. ХІІ ст.»