Урок + Презентація на тему "Г.Тютюнник «Климко». Воєнне дитинство в повісті. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи.

                              Українська  література 7кл

 

Тема: Григір  Тютюнник. «Климко». Воєнне дитинство в повісті. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи.

 

Мета:

• дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство;
• навчати учнів через художнє слово осмислювати та сприймати морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв повісті; 
• розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам'ять, уміння грамотно висловлювати свої думки, навички аналізу епічного твору;
• формувати кругозір, світогляд школярів;
• виховувати гуманні якості людини – чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати.

 

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь аналізувати художній твір.

 

Обладнання: портрет Г.Тютюнника, текст твору, презентація Microsoft Power Point, дидактичний матеріал, виставка малюнків, відео «Діти війни»

Цілі:

Учні знатимуть:

• про події часів воєнного лихоліття в Україні (Друга світова війна);
• яким було життя дітей під час війни;
• зміст повісті.

Учні вмітимуть:

• проводити паралелі між особистим життям автора та сюжетом твору;
• переказувати зміст повісті;
• характеризувати образ Климка;
• висловлювати власну думку з приводу прочитаного.

 

                                             Хід уроку

1 Мотивація навчання учнів

Організаційно – психологічний момент

                                    Слово вчителя

Доброго дня , діти.  Доброго дня всім присутнім.

Народна мудрість каже : «У кожній справі найважче – початок.»

Знаєте, що зараз найважче? Зібрати все хвилювання в кулак і намагатися бути  спокійним і щасливим.

 На партах у вас сонечка, на яких написано  : «Я щасливий(а), бо…» Продовжіть, будь ласка, речення.  

(Діти зачитують, і вчитель зачитує ).

 Причепіть ці сонечка до своїх сердечок і нехай вони всіх нас зігрівають протягом уроку. І за гарні, змістовні відповіді ви будете отримувати смайлик.

2 Етап підготовки до активного засвоєння знань

                                  Завдання «Поміркуй – доведи».

-Діти, перед вами зараз дуже легеньке запитання.  Поміркуйте, який розділовий знак треба поставити в кінці цього речення:  Щастя – це коли віддаєш (?!.)  Запишіть це речення кожен у свій зошит, а в кінці уроку ви скажете, який же розділовий знак ви поставили і чому.

-Хоч за вікном похмура погода , але у нас у класі світло і радісно. Різнобарвні метелики гріють душу і нагадують нам, що за  зимою обов’язково прийде весна, за смутком  прийде радість. Давайте пояснимо нашим гостям, чому у нас так не по-зимовому у класі?(На вікнах малюнки дітей)

 (Коли у школі проводився конкурс малюнка «Діти проти війни», ми вирішили, що свій малюнок ми зробимо всі класом і саме так)

Нехай у ваших душах завжди живуть метелики і нагадують вам, що ви перебуваєте у прекрасній порі цвітіння – дитинстві.

 

3 Складання емограми до слова Дитинство

 Скажіть, будь ласка, які асоціації викликає у вас слово дитинство?

                               Дитинство

(Радість, сміх, мама, татко, морозиво, цукерки, друзі, іграшки, школа, м’яч, велосипед….)

-Це слово буде ключовим у темі нашого сьогоднішнього уроку. Але про це трішки пізніше.

4 Актуалізація опорних знань

  Робота з портретами і таблицею

-Погляньте , будь ласка, на ось цей портрет. Хто ця людина? (Г.Тютюнник)

Відразу скажу вам, що сьогодні ми будемо багато цитувати, тобто використовувати слова відомих людей. Деякі з них, я сподіваюся, вам запам’ятаються і сподобаються.

 Отож, Павло Мовчан, укр. письменник, писав : «Тютюнник – це Тютюнник. Такого не було і ніколи не буде».

Діти, може, він помилявся?  Що ви скажете, поглянувши на ось це фото? (Брати Тютюнники)

-Які твори Григорія Тютюнника ви знаєте ?

-Яку роль зіграв старший брат у житті Григора?

                                                    Фото братів

-А Олесь Гончар казав : «Г. Тютюнник прийшов до читачів своїх чесно, надійно, надовго. Прийшов, щоб не розлучатися».

-Що мав на увазі О.Гончар?  Чи надовго, якщо прожив лише 49 років?

 

-Петро  Скунць, закарпатський письменник, сказав  : « Та прикро, час дає по сто літ дурням, а геніям…»

                                            Таблиця

Т. Шевченко – 47 років

М.Коцюбинський – 58 років.

Є. Гуцало -58 років.

В.Стус – 47 років.

В.Симоненко – 27 років

 Г.Тютюнник – 49 років.

Слово вчителя

-Дійсно, прикро, бо в укр. літературі дуже багато талановитих поетів і письменників, які, з тих чи інших причин, не встигли  дописати свій найкращий рядок,пішли на злеті, але залишили по собі свої талановиті твори, які ми із захопленням читаємо. Серед таких талантів і Г.Тютюнник.

 

 

5 Робота з другою емограмою    Війна

- Григір Тютюнник згадував : « І на мить не хотів би повернутися у своє дитинство». Чому? Адже дитинство, це чарівна пора для  кожної людини?

-Що ви знаєте про його дитинство?(голод, перестав ходити і говорити, арешт  батька, війна)

-А от слово війна викликає інші асоціації:

 Кров, смерть,  жахіття,

 зброя, ненависть, страхіття,

вогонь, жертви, біль,

біди, нещастя, бій,

голод,  каліцтво, вина,

сироти, куля,     ВІЙНА

-Чи можна порівняти цих два слова: дитинство і війна ?

- Воєнне дитинство, чим воно відрізняється від звичайного?

6    Відео «Діти війни»

7 Оголошення теми та мети уроку.

 

                                                Слово вчителя

 

 

-«Ні,- писав Григір Михайлович,- не свої жалі дитинства, не свій голод…хотів я згадати, а жалі всього мого покоління…»

-Так, покоління письменника звідти, з тих днів і ночей, з голоду, холоду, з тривожного чекання, з сирітства, недитячих болів, обпалених війною.

 

-Я багато разів уже перечитувала цей твір, обговорювала з дітьми у класах. І тільки зараз я читала його, як вперше. Зовсім по-іншому дивимося ми, українці, тепер на повість для дітей і про дітей.

-А чи замислювались ви над цим, коли читали твір? Чому?

 

     8 Проблемне завдання

 

-Ви добре проаналізуєте зміст твору і спробуєте зробити висновок : Що є спільного у сюжеті твору «Климко» із сюжетом сьогоднішніх подій в Україні ?

 

9 Етап закріплення знань

 

- Григорій Михайлович колись мріяв : « Ото щастя – написати таку книжку, щоб читач навмисне розтягував читання її надовше, мацав недочитані сторінки і думав радо: ще є, ще й на завтра зостанеться…»

 

-Як ви думаєте, чи вдалося йому здійснити свою мрію?  Які ще твори цього автора ви знаєте? ( «Дивак»)

-Повірте, що вдалося. В старших класах ви будете вивчати його прекрасні  новели    «Зав’язь», «Три зозулі з поклоном».

 

- Три повісті: «Облога», «Климко», «Вогник далеко в степу» - побудовані на автобіографічному матеріалі. У 1980р. за повісті «Климко»  і «Вогник далеко  в  степу» Г. Тютюннику присуджено премію імені Лесі Українки. Це висока нагорода і визнання таланту автора.

-Чи було вам цікаво читати повість «Климко»? Доберіть слова, щоб висловити своє враження від повісті. Яка вона?(цікава, захоплююча, сумна, вражаюча)

- Я сказала повість. Можливо, я не правильно визначила жанр твору? Давайте швиденько заповнимо   

 

10 Візитку твору

 

Жанр твору:  Повість автобіографічної трилогії.

          Доведіть. Чи є автобіографічним цей твір?

( Климко іде по сіль, а не на Полтавщину. Враження від походу автобіографічні. Хлопчик залишився сиротою, виховувався у дядька.)

Тема  повісті – розповідь про тяжкі поневіряння Климка у часи фашистської окупації рідного краю.

Ідея повісті -  возвеличення  самовідданості, саможертовності, патріотизму, гуманізму дітей у часи воєнного лихоліття.

 

1 учень  Завдання біля дошки. Скласти (пазл), відновивши сюжетний  ланцюжок

 

Експозиція  повісті – похід Климка у Артемівськ по сіль.

Зав’язка – життя Климка у ваговій.

Розвиток дії – зустріч Климка із вчителькою.

Кульмінація – зустріч Климка із фашистом в  ешелоні.

Розв’язка – смерть Климка.

 

 11  Решта учнів Завдання «Вітрило»

                                       (Діти пишуть на окремих аркушах)

-Чи добре ви знаєте зміст твору?

1 Скільки років було Климкові?

2 Де жив Климко після смерті дядька?

3 Як звали його друга?

4 Хто така Наталія Миколаївна?

5 Хто окупував і грабував селище, в якому жив Климко?

6 Який товар на базарі був найдорожчий?

7 Що вчителька принесла на базар, щоб обміняти на продукти?

8 Куди зібрався Климко?

9 За кого заступився хлопчик на базарі у чужому місті?

10 Що подарував Климкові швець?

11 Як звали тітоньку, яка прихистила хворого Климка?

12 Кого врятував Климко , повертаючись додому?

(перевірити сюжетний ланцюжок)

(оцінювання)

 

12  Слово вчителя

-Діти, скажіть, будь ласка, що відчуває людина, якщо їй на рану насипати солі? А з вами такого не було?

-Г. Тютюнник писав : « Іноді я відчуваю Людину, як рана сіль»

--Як це? (гостро, до болю)

У повісті часто зустрічається це слово – сіль.

 

 13 Завдання «Дослідження – відновлення»

            (Індивідуальні та парні завдання )

 

1уч. ( випереджаюче завдання)

-Дослідіть, чому сіль у роки війни була таким дорогим продуктом? Розкажіть про вплив солі на організм людини.

2 учні (робота в парі)

Знайдіть опис Климка у творі, дослідіть, який одяг був у Климка?

2 учні (робота в парі)

-Дослідіть, які продукти харчування були в раціоні дитини?

2 учні (робота в парі )

-Дослідіть, в яких умовах і де жив хлопчик?

2 учні (Робота біля дошки з таблицею «Магічний квадрат»)

-Знайдіть заховані слова, які стосуються характеристики головного героя твору.

1 учень ( індивідуальне завдання)

Простежте, де відбуваються події, описані у творі, відмітьте шлях Климка на карті України.

1 учень (Випереджаюче завдання)

-Знайти і пояснити значення імені головного героя

 

 14  Решта учнів     Завдання «Чи зміг би я?»

- Діти, будь ласка, попробуйте чесно дати відповіді на такі запитання:

1 Чи зміг би я жити один у будинку, готувати їжу, прибирати і дбати про когось? Чому?    (відповідально)

2 Чи зміг би я вирушити один у далеку і небезпечну дорогу, навіть, якщо дуже потрібно? Чому? (страшно)

3 Чи зміг би я, не маючи взуття, піти пішки далеко від дому морозною осінньою погодою? (небезпечно)

4 Чи зміг би я заступитися за когось, не дивлячись на те, що сам у небезпеці?

5 Чи зміг би я , будучи дуже голодним і хворим, не торкнутися пляшки з молоком, яку несу у сумці?   (не вистачить сили волі)

6 Чи зміг би я, почувши постріли, кинутися на допомогу зовсім незнайомій людині?

-Чи варті ці жертви Климка заради якоїсь торбинки солі?

 

  15                            Займи позицію

-Я вважаю , що Климкові не ватро було так ризикувати, йти у таку далеку і небезпечну дорогу. Напевно, усі разом вони змогли б урятувати маленьку Олю, дати собі раду. Заперечте або підтримайте мою думку.

 

 

16  Захист дослідницьких  завдань учнями

Висновок

Який висновок можна зробити? Яким був Климко?

(Прослухати відповіді дітей, що робили дослідження)

-Зробіть висновок про те, як жилося дітям війни у роки страшного лихоліття.

-Що для них було основним у житті?

-Що робили діти для того, щоб війна закінчилася якнайшвидше?

- Чому дитина , позбавлена в житті всього, поспішає творити добро?

- Що означає ім’я хлопчика? Чи випадково автор так назвав свого героя?

- Чи є в образі Климка таке, що притаманне іншим дітям?                               ( Допитливість, працьовитість, він має багато друзів.)

-У чому полягає відмінність хлопчика від інших персонажів?

( Він дуже відповідальний і самостійний. Ніхто з його товаришів не відважився на такий благородний вчинок.) 

-Діти, порівняйте умови вашого життя  з життям Климка. 

-Пам’ятайте, не все в цьому житті вимірюється статками і грішми. Щастя не в телефонах і планшетах, не в дорогому і модному одязі….

 

15 Етап закріплення знань

      Поміркуй - доведи

-На початку уроку ви мали поставити розділовий знак у реченні : Щастя – це коли віддаєш

-Підніміть руку, хто поставив  знак питання?  Чому?

Хто поставив знак оклику? Чому?

(про те, що ти комусь зробив гарну справу кричати не треба)

Хто ж поставив крапку?

(справді, робіть добро впевнено, віддавши, отримаєш більше)

 

16 Робота зі схемою Віддаєш - віддають

 

-Все своє коротке життя Климко жив для когось. Для кого?

(Дядько, вчителька, дівчина, т. Марина, невідомий солдат)

Чи були в його житті ті, хто йому віддавав?

(дядько, Зульфат, солдат-чех, Вчителька, Бублик, т. Марина, швець)

 

-Ця повість страшна своєю правдою про війну і красива правдою про благородних людей.

 

У Ліни Костенко є прекрасні слова:

А буває, ідеш по світу,

І проходить повз тебе людина

Так, неначе проносить квіти

І тобі віддає половину…

-Не бійтеся бути такою Людиною. І нехай вам у житті зустрічаються ті, хто вважає за щастя- віддавати.

 

17 Робота з картою України

1 учень простежував за картою України шлях Климка по сіль. Де саме відбуваються події, описані у творі?

(Хлопчик ішов до Слов’янська через Артемівськ і Дебальцеве. Автор не дає нам конкретної адреси проживання героя. Відомо, що це десь за 60 км від Дебальцеве)

-Чому так часто зараз ми чуємо із засобів масової  інформації назви цих міст?

-Що ж спільного у сюжеті твору і сюжеті сьогоднішніх подій в Україні?

Слово вчителя

Війна. Діти війни.  Всього якихось півтора року тому словосполучення "діти війни" звучало зовсім по-іншому. Йшлося про наших співгромадян, вже в похилому віці, які народилися у військове лихоліття 40-х років минулого століття. І про пільги для них.

Все змінилося. Страшно, коли замість дитячих садків – підвали... Коли замість сміху – сльози... Коли кількість сиріт росте з кожним днем... Дві несумісні речі – діти і... війна. Тільки вслухайтеся в це словосполучення "діти війни", сьогодні це вже реалії, це не пенсіонери з військовими пільгами, а звичайні малюки, які ще вчора жили в Слов'янську, Донецьку чи Луганську... Діти, які живуть в країні, де... стріляють...

18 Презентація « Діти Донбасу»

(діти читають вірш)

Діти війни , скільки болю і страху ви бачили.
Діти війни, своїм кривдникам ви не пробачили.
Синє небо в палючім вогні ,гострі кулі у грудях батьків,
найдорожчих у світі батьків.

Діти війни, ваші мрії зривались снарядами.
Діти війни, вас бомбили скаженими Градами.
Вже на вашій вкраїнській землі не співають в садах солов’ї,
помирають від куль солов’ї

Серцем зболеним, чорним вороном оповила Вкраїну війна…
Розірвала нас на всі сторони, ріки крові пролила вона…

Діти війни, умивались сльозами невинними.
Діти війни, страхом смерті були оповитими.
Ви без хліба і краплі води на колінах благали: прости,
милий Господи, всім нам прости!...

Діти війни, ви героями стали забутими.
Діти війни, скоро будете Богом почутими.
Люди, вірте, настане той час, коли доля всміхнеться до нас,
мир і спокій настане для нас..

Нам засяє небесна краса, розійдуться святі небеса,
благодатні святі небеса.
Діти війни… Діти війни…
 

 

 19 Робота з малюнками на тему «Обличчя війни»

-Ось воно страшне обличчя сучасної війни

(Виставка малюнків учня 11 класу Олександра Тимошенка )

 

Як ви думаєте, чи популярні зараз такі поняття, як сердечність, душевна щедрість, любов до ближнього, доброта?

Наведіть приклади проявів милосердя, доброти в сучасному світі.                    

(Волонтери, прості люди, діти)

20  Підсумок уроку

-Діти, ви, певно, звернули увагу, що у кожного на парті є ангелочок. Він охороняв вас протягом уроку. Напишіть, будь ласка, на ньому своє найбільше бажання, адже скоро свято Миколая і воно неодмінно здійсниться.

(діти зачитують)

-Нехай здійсняться усі ваші мрії. А ми всі разом загадаємо зараз одне спільне бажання :

Ми хочемо теплого сонця.

Ми хочемо чистого неба,

Співу пташок за віконцем.

Тільки війни нам не треба!

21   Етап оцінювання умінь і навичок ( підраховуємо кількість смайликів)

                                 Рефлексія

Тепер я знаю…

Тепер я вмію…

Тепер я ціную…

( вчитель закінчує речення також)

 22 Домашнє завдання

 

                                         Право на вибір

Оцініть самостійно свої можливості і виконайте завдання, яке вам до душі і посильне

 

    Підготувати міні-твір на тему :  «Щастя – це коли віддаєш»;

Написати лист Климкові.

Зібрати матеріали з прикладами турботи, милосердя, самопожертви у наш час.

Намалювати ілюстрації до твору.