Урок +Презентація"Національна економіка. Поняття «економічний розвиток» та його показники: (ВВП), структура ВВП. Індекс людського розвитку (ІЛР)"

Урок 2.                                                    Дата:       гр.

ТЕМА: Національна економіка. Поняття «економічний розвиток» та його показники: (ВВП), структура ВВП. Індекс людського розвитку (ІЛР)

Мета:

Знаннєвий компонент:розкрити суть понять «національне господарство», «валовий внутрішній продукт», «валовий національний продукт», «індекс людського розвитку,охарактеризувати особливості еконо­мічного розвитку України;

Діяльнісний компонент: опираючись на такі наскрізні змістовні лінії як: «екологічна безпека і сталий розвиток»  формуючи природничо-наукові та математичні компетенції при формуванні вмінь;розвивати вміння порівнювати держави за економічними показниками та аналізувати причини відмінностей держав за економічними показниками;

Ціннісний компонент: опираючись на такі наскрізні змістовні лінії як: «підприємливість та фінансова грамотність»  виховувати почуття дбайливого господаря.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

 Обладнання: атласи, політична карта світу, карта Європи, Інтернет – ресурси.

I. Організаційний момент

II. Активізація опорних знань

1.   Яким було основне заняття людей у первісному суспільстві?
2.   Чим займається населення сьогодні?
3.   Що є причиною таких змін?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу(Пояснення з елементами бесіди)

Зміст

1.Національна економіка .

2.Структурними елементами національної економіки: «економічний розвиток» та його показники: (ВВП), структура ВВП,

3.Показники ефективності економіки

4.Індекс людського розвитку (ІЛР).

5.Рівень і якість життя населення

1.  Суть поняття про національну еконо­міку.

Господарство – сукупність усіх видів людської діяльності, які дають змогу задовольняти матеріальні та нематеріальні потреби суспільства, а також забезпечують його розвиток.

Господарська діяльність людини здійснюється як окремими людьми або колективами, так і всім населенням країни або світу. Через те розрізняють кілька рівнів господарства (мал. див слайд).

 

Найнижчим є домашнє господарство – приватне господарство окремої родини.

Особисте селянське господарство – це господарська діяльність на землі, яка проводиться фізичною особою індивідуально або родиною з метою задоволення особистісних потреб у сільськогосподарській продукції,  а також реалізації її надлишків.

Такі господарства можуть, крім того, надавати послуги з використання свого майна, наприклад у сфері сільського зеленого туризму.

Міське господарство – сукупність служб, інженерних споруд і мереж,заводів, фабрик, установ, які розташовані на території міста і призначені задовольняти повсякденні комунальні, побутові, матеріальні та соціально-культурні потреби людей. Складовою частиною міського господарства є житлово-комунальне господарство

Розрізняють два типи економічного зростання:

 екстенсивний — обсяги суспільного продукту зростають за рахунок кількісного збільшення факторів виробництва. Наприклад, коли в країні для підвищення виробництва м’яса збільшують поголів’я худоби, а для збільшення виробництва зерна — посівні площі;

 інтенсивний — зростання масштабів випуску продукції на підставі ефективніших чинників виробництва за рахунок використання досконалішої техніки й нових технологій.

В основі економічного розвитку лежить виробництво, складовими якого є праця, фінанси, природні ресурси (зокрема, земля), технологія, інформація. Чинниками економічного зростання є попит і пропозиція.

Причинами вповільнення темпів економічного зростання є безробіття,низькі темпи впровадження досягнень науки й технологій.

Виробництво – процес створення матеріальних і духовних благ, необхідних для існування і розвитку країни.

Послуга – це дія індивіда на користь іншого, результат якої споживається в процесі її надання.

Національна економіка - це систе­ма економічних суб’єктів і зв’язків між ними з розподілу, обміну і споживання товарів і послуг. В її складі виділяють просторову і видову структури економіч­ної діяльності.

Сучасна національна економіка ха­рактеризується певними ознаками:

1. Національний  суверенітет.

2. Тісні економічні зв’язки між суб’єктами.

3.   Загальне економічне середовище.

4.   Загальний економічний центр.

5.    Територіальна визначеність оди­ниць адміністративного устрою.

Пояснення з елементами бесіди. Межі національної економіки не збіга­ються з державними кордонами. Націо­нальні компанії можуть здійснювати еко­номічну діяльність і за межами держави, а іноземні — в її межах. У національній економіці нерозривним ланцюжком по­єднано виробництво, розподіл, обмін і споживання товарів і послуг.

2.Структурними елементами націо­нальної економіки є

 види економічної діяльності — особливі її частини, які виділяють за ступенем і напрямом пере­роблення сировини чи створення послуг.

Співвідношення видів економічної діяльності різняться в різних країнах. Що розвиненіший науково-технічний потенціал, то досконаліша система господарювання, вищі економічна й соціальна ефективність виробництва та рівень життя населення.

Історія знає чимало прикладів, коли країни мали багаті природні й людські ресурси, але не могли ними самостійно розпоряджатися, займали залежне становище у світовому господарстві, а їх економіка деградувала внаслідок панування іноземних держав.

Історія знає чимало прикладів, коли країни мали багаті природні й людські ресурси, але не могли ними самостій­но розпоряджатися, займали залежне становище у світовому господарстві, а їх економіка деградувала внаслідок панування іноземних держав.

• Які ж складові національної еко­номіки?

Держава, домогосподарства, юри­дичні та фізичні особи (навести при­клади).

Одним із критеріїв структуризації національної економіки за секторами є форма власності.

За ним виділяють приватний та дер­жавний сектори. До приватного належать домогосподарства й приватні підприєм­ства. Державний об’єднує державні підпри­ємства і заклади виробничої та соціальної сфер, його частка істотно відрізняється в різних країнах. З державним сектором пов’язаний і неринковий сектор економіки, що надає громадянам країни безплатні ма­теріальні блага й послуги, які регулюються державою(матеріальна допомога, послуги освіти, медичного обслуговування та ін.).

3.Показники ефективності економіки:

Економічний розвиток відобра­жає зміни в усіх сферах господар­ського життя країни. Він є складним процесом, у якому взаємодіють пози­тивні та негативні чинники. Політичні й військові потрясіння, соціальні кон­флікти, екологічні катастрофи можуть призупинити розвиток економіки будь-якої країни, відкинути її на кілька десятиліть назад.(Використовуючи знання з історії, наведіть відповідні приклади).

Для визначення рівня економічного розвитку країни використовують систему показників. Основним показником еконо­мічного розвитку країни є ВВП та його вартість на душу населення. Залежно від його значення, країни поділяються на розвинені та країни, що розвиваються.

Про рівень економічного розвитку кра­їни свідчать показники виробництва та споживання базових видів продукції на душу населення - енергії,автомобілів, паперу, зерна, м’яса тощо.

4.Показники ефективності еко­номіки найповніше характеризують рівень економічного розвитку країни: результативність використання осно­вних чинників виробництва - енерго-, матеріаломісткість (наукоємність), про­дуктивність праці тощо.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - сукупна вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг,вироблених у країні впродовж року. ВВП обчислюють за територіальною ознакою. Це сукупна вартість продукції сфери виробництва і послуг незалежно від національної приналежності підприємств, розташованих на території країни.

У процесі створення ВВП усі суб’єкти одержують доходи в тій чи іншій формі. Таким чином, сума всіх доходів має дорівнювати величині вартості всіх вироблених товарів і послуг.

якщо рівність доходів і витрат порушується, то економічний цикл перебуває у стадії рецесії (спаду) чи депресії (застою).

Структура ВВП дає можливість визначити економічний потенціал країни, її місце у світовому господарстві. Всі країни світу поділяють на три основні групи:

з великими розмірами господарства (ВВП більше 500 млрд. дол. США; близько 20 країн);

з середніми розмірами (від100 до 500 млрд. дол. США; близько 30 країн),

з невеликими розмірами (менше 100 млрд. дол.; близько 150 країн).

• Навести приклади держав з різни ми видами доходів

Національний дохід (НД) на душу населення — сукупний дохід, створений на території відповідної держави (ВВП за винятком амортизації основного капіталу, непрямих податків на підприємства, з до­датком чистих односторонніх переказів).

 

 

Рейтинг деяких країн світу за показником ВВП на душу населення,за даними Міжнародного валютного фонду (МВФ) на 2015 р.

 

Індекс розвитку людського по­тенціалу. Для зіставлення рівня життя населення різних країн і регіонів ви­користовують такий показник, як індекс розвитку людського потенціалу.

Індекс розвитку людського потенці­алу (ІРЛП) — інтегральний показник,що обчислюють щорічно для порівняння і виміру рівня життя, письменності, освіти і довголіття як основних характеристик людського потенціалу. Індекс публікує ООН у щорічному звіті про розвиток люд­ського потенціалу від 1990р. Для України його почали визначати від 1993 р. Для об­числення ІРЛП враховують такі показники:

• очікувана середня тривалість життя
(фізичний стан людей);

• рівень писемності населення країни(середня кількість років, витраче­них на навчання) і очікувана тривалість навчання (духовний та інтелектуальний розвиток);
• матеріальне забезпечення насе­лення (рівень реального доходу на душу населення, оцінений через ВНД на душу населення за паритетом купівельної спроможності в доларах США).

У найбільш розвинених країнах цей індекс наближається до 1, мінімальні показники - майже 0,2.

Робота з картою. Показати держави з високим і низьким показником ІЛР.

Картосхема країн світу за показником ІЛР.

• За допомогою додаткових джерел інформації визначте, який показник характерний для України. До якої із цих груп вона належить?
• Користуючись різноманітними джерелами інформації, з’ясуйте, який показник ІРЛП характерний для України за останній рік.

(Українці належать до найбільш освічених націй. Кількість осіб з вищою освітою в нашій державі вища, за серед­ньоєвропейський рівень. Україна посідає четверте місце в світі за цим показником)

5.Рівень і якість життя населення

визначають за такими показниками: середня тривалість життя, рівень освіти, тривалість робочого дня, забезпеченість житлом, лікарями, учителями на 1000 осіб, величина денного бюджету особи тощо. Оцінюють рівень розвитку країни також на підставі характеристики струк­тури видів економічної діяльності. Висока частка переробних видів є озна­кою високо розвинутої економіки.

Показники ВНП на душу населення окремих країн світу (2015 р.)

 

IV. Узагальнення і систематизація знань

1.Запитання й завдання

1. Що таке національна економіка? які її основні ознаки?

Дайте визначення понять «ВВП», «ВНП», «індекс людського розвитку

», «економічний потенціал».

2.Які показники використовують для характеристики рівня соціально-економічного розвитку країни?

3. Поясніть, чому британська консалтингова фірма «Рендалл» визначила

транспортний рейтинг України в Європі як найвищий.

4. Схарактеризуйте риси економіко-географічного положення України,

які створюють сприятливі умови для розвитку її господарства.

5. Поясніть причини, за яких основні показники економічного розвитку

країни є невисокими.

6. Використовуючи політичну карту світу шкільного географічного

атласу, назвіть країни світу, які мають найвищі показники ІЛР.

Який ІЛР мають країни-сусіди України?

7.Назвіть складові ІРЛП. Проана­лізуйте структуру ІРЛП в Україні за останній рік.

8.Використовуючи матеріали теми і додаткові джерела інформації, визначте, за якими показниками Україна наближа­ється до високорозвинених, а за яким до менш розвинених країн світу.

 

Творче завдання.

Проблемне питання: «Чому в статистиці зустрічається розбіжність показників ВВП на душу населення за один той же період?»

 Для комплексно­го дослідження соціально-економічного розвитку країни дуже важливим є його інтегральний показник.

Це індекс роз­витку людського потенціалу.

 

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал параграфа 2.

2. Проаналізуйте рейтинг ІРЛП пер­ших тридцяти країн світу, розподіліть їх на групи за географічною ознакою (за частинами світу). Зробіть висновок: країни якої частини світу мають найкращі показ­ники? Знайдіть на карті світу країни, які є сусідами України за рейтингом ІРЛП. Чи є в України перспективи покращити свої результати в рейтингу?