Літературна гра «Знайомі обличчя» 1. «В сухості її обрисів він зачував витончені, містом породжені чари, бо в сільських умовах це тіло не могло б існувати. Саме міськість і вабила його в ній.»2. «Вона складена була з двох тонів, бех жодних переходів між ними – чорного та смуглого…»3. «Покірна купецька доня, чоловік – зрадник і тиран, осінні мрії, материнство і захоплення наприкінці гарним юнаком, хапання за рештки життя…»4. «На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто з селюків і дехто тепер з поетів.»5. «Здавалася йому кращою від усіх на пароплаві…. В ній вабила його нештучність, рідна його душі.»6. «Його слова зліплялись шматочками здобного тіста, він формував їх у листкові пиріжечки, посипав цукром і цукрином, квітчав мармеладовими трояндочками і закохано спинявсь на мить перед тим. Як віддати ці ласощі на поживу.»
7. «Бухгалтер шкір тресту, в досить потертому пальті, але з дуже незмушеним виглядом.»8. «Він сидів у кутку, мов весільний батько, мало витрачав слів, бо його рот весь час працював, посміхався і прихильно поглядав на товариство.»9. «Чоловік у жилетці, з куцою борідкою і сивиною в волоссі…був трохи згорблений і тонкий у ногах. Він був невисокий, але худі його ноги здавалися довгими й негнучкими.»10. «Доля цього веселого і здібного хлопця була повна злиднів та прикростей. Він мав необережність родитись від священика… Двічі його виключали з інституту за соціальне походження, і він двічі поновлювався…»11. «Він розстебнув пальто, і хлопець побачив на нім ту саму оксамитову сорочку, пов’язану тією самою краваткою, що й навесні… Довгасте обличчя поетове стало нервове й ворушке. Немов усі м’язені його провадили під шкірою напружену роботу.»12. «… він побачив своє смугле обличчя, відтінене білим комірцем, та могутній вигин своїх грудей, що щільно прилягали до закотів піджака. Він заворожено любувався на своє високе відкрите чоло, вітаючи схований там розум…»
«Карта персонажа твору» «О, ви одержите стипендію! Ви такий знаючий!»«Вона кинула на нього іскристий погляд. Кохання бриніло в кожній нотці її збудженого сміху.»Щирість«Прошу заходити до нас, ми завжди будемо раді вас бачити.»Доброта. Надійка«Вона злякала його своєю появою, своєю постаттю, церемонністю й глузливим поглядом.» Раціоналістичність. Прагматичність
«Карта персонажа твору» Мусінька. Самопожертва«Знаєш, що таке радість? Це ефір. Він випаровує за одну мить. А біль держиться й держиться без кінця..».«Знаєш, що таке мрія для тих, кому болить? Це прокляття. Але як я мріяла! Чим важче мені було, тим я була щасливіша.» Смирення«… ніколи ні про що серйозно не казала, ніколи не турбувала його своєю душею…»Стриманість«Покірна купецька доня, чоловік – зрадник і тиран, осінні мрії, материнство… хапання за рештки життя…»Терплячість
«Карта персонажа твору» Зоська. Мрійливість Ексцентричність«Вона була вередлива, і чудні, несвітські бажання її охоплювали.»«… могла хотіти політати аеропланом, постріляти з гармати, бути музикою, професором… мореплавцем, чабаном.»Екзальтованість«Чи ба! Та вона ж отруїлась!»Наївність«Я хотіла б бути дитиною…»
«Погляд»Роман В. Підмогильного має назву «Місто». Прокоментуйте назву твору. Прокоментуйте вислів літературознавця Р. Мовчан, яка зазначала, що В. Підмогильний зробив значний внесок у розвиток національної літератури, який «полягав насамперед у його намаганні пізнати модерну українську людину, свого сучасника – типового вихідця з села, простежити і проаналізувати його поведінку в нових суспільних умовах, які виявились екзистенціально випробувальними».
Домашнє завдання. Для всіх учнів. Прочитати усмішки «Моя автобіографія», «Письменники» Остапа Вишні.Індивідуальне завдання. Підготувати виразне читання поезії «За українським полем соковитим…» А. Малишка. Завдання для творчих груп.1 група. «Сторінками життя і творчості Остапа Вишні».2 група. «Жанрове розмаїття творів Остапа Вишні».3група. «Тематика творчості Остапа Вишні». 4 група. «Вшанування пам’яті Остапа Вишні».