Урок, Презентація з теми «Українці в революції 1917-1920рр.»

Терещенко Олена Євгеніївна,

вчитель історії ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3

 імені Сергія Гордійовича Шовкуна

Прилуцької міської ради

Чернігівської області

Урок з історії України. 5 клас

Тема «Українці в революції  1917-1920рр.»

Після цього уроку учні зможуть:

• установлювати хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносити подію, історичне явище і століття;
• знаходити на карті території, пов'язані із зазначеними подіями та діяльністю людей;
• розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника;
• виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань;
• складати запитання щодо перебігу історичної події;
• висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонують для вивчення.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник Власова В. С. «Історія України (Вступ до історії)», карта, атлас, роздатковий матеріал, В. Сухомлинський «Без Батьківщини життя – не життя», вислови В. Сухомлинського, відео- фрагменти «Акт злуки УНР та ЗУНР».

Основні поняття:ЦР,УНР,Українська революція, ЗУНР, Акт злуки.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

( Слайд 1.)

 Прослуховування казки В. Сухомлинського – «Без Батьківщини життя – не життя»

 – Журавлик народився на березі великого озера. Підріс і полюбив рідну землю. Але наближалася зима, журавлик пристав до зграї інших журавлів і полетів далеко на південь.

 Там вічне літо. У лісах зелені, сині, голубі папуги співають. А коли журавлик прилетів, роздивився навколо й засумував. Ніщо його не радує – ні пташині пісні, ні привітне сонце. Одного разу прилетів до журавлика голубий папуга і запитав:

-Чого сумуєш?

-Чому гнізда не мостиш?

 Мовчить журавлик, нічого не відповідає. Тільки на північ поглядає. Раптом насторожився, прислухаючись до чогось. Здалеку долинув журавлиний клич: «Пора в дорогу!» Змахнув Журавлик крилами.

-Куди ти летиш? Здивувався папуга?

 Адже там холодно. Поживеш кілька місяців та й знову до нас повернешся. І що  там хорошого на твоїй холодній півночі?

-А хороше те, що я там народився, – відповів журавель. Там моя Батьківщина. А без Батьківщини життя – не життя. Сказав журавель і полетів доганяти  своїх товаришів.

( Слайд 2.)

 

Запитання до казки:

1. Чого Журавлик не поселиться на тій теплій землі і не живе там завжди? Чого щороку мандрувати тисячі кілометрів, що примушує поневірятися? Що кличе на далеку Північ?
2. Який висновок можна зробити з прочитаної казки?

(Кожному хочеться повернутися на свою Батьківщину. І де б ми не були поза межами Батьківщини, ми завжди своїми думками, почуттями прагнемо до рідної домівки, до рідної землі, а ще краще висновок з цієї казки можна)

3. Пригадайте, чи мав наш народ на початку ХХ ст. власну державу?
4. Покажіть на карті , до складу яких держав входили українські землі?
5. Як жилося нашому народові у складі Російської та Австро-Угорської  імперій?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

        Для  українського народу XX ст. розпочалося водночас важкими і важливими змінами: Перша світова війна, боротьба за українську державність, перемога більшовицької влади. Як ці події вплинули на життя українців, що здобули і що втратили вони за цей час — ось про що ми будемо говорити на цьому уроці. А ви ,скориставшись досвідом минулого, що стосується історії кожної української родини,  в майбутньому зможете визначати гідний шлях розвитку нашої країни.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

 

 

( Слайд 3.)

 Учні записують в зошиті дату та тему уроку

 

 

 

 

 

( Слайд 4.)

У 1914 році спалахнула Перша світова війна, яка втягувала у свій вир нові й нові держави. Саме тому її назвали світовою.

Робота з термінами:

Світова війна — це війна, у якій беруть участь багато країн світу.

( Слайд 5.)

 Учні за допомогою карти та історичного атласу «Українські землі у другій половині ХІХ ст.» мають назвати:

1. Імперії, до складу яких входили українські землі в другій половині ХІХ ст.

2. Визначити й показати на карті, які з українських земель входили до складу:

а)  Російської імперії;

б)  Австро - Угорської імперії;

в)  Османської імперії.

( Слайд 6.)

Складання схеми.

 Учні мають дописати у схему «Антанта й Троїстий Союз» держави, які входили до цих організацій, і дати відповідь на запитання.

 

 

 

 

Завдання: Розгляньте  уважно  схему,  на  якій  зображено  два  ворожі  блоки,  що  брали  участь  у  Першій  світовій  війні.  Дайте  відповідь  на  запитання:

1. Що  ви  помітили?  У  складі  якого  блоку  воювали  українці?
2. Чи  була  ця  війна  “братовбивчою”  для  українців?
3. Які наслідки мала Перша світова війна для українських земель, враховуючи, що фронт проходив територією Галичини і Буковини?

( Слайд 7 - 9.)

   Учні знайомляться з історичними даними про Першу світову війну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( Слайд 10.)

 Робота з історичним текстом:

 Прочитайте наведений текст, дайте відповіді на питання після нього. «...чорне страховисько Першої світової війни роздерло, пошматувало Україну-матір, розділений кордонами народ змушений був воювати в різних арміях за чужі інтереси — і плакали Карпати над сплюндрованими містами й селами, над покинутими нивами. Тож встала під прапор юнь і краса галицької землі, утворивши легіон Українських січових стрільців (усусів), пішла в бій за рідну землю, мріючи про вільну і об’єднану Україну... »

1. У чому полягала трагедія України в роки Першої світової війни?

2. З кого складалися загони січовиків?

3. З якою метою було створено загони січових стрільців?  

( Слайд 8.) Українські січові стрільці

 ( Слайд 9-10.)

 Коли у 1917 році в Росії було повалено царську владу, українські партії та громадські об’єднання утворили Українську Центральну Раду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( Слайд 11-13.)

Очолив її знаний учений Михайло Грушевський. Центральна  Рада  обрала  український  уряд —  генеральний  Секретаріат і прийняла 4 важливі документи — Універсали. Третій Універсал проголосив створення Української Народної Республіки (УНР).

 Події тих років історики назвали Українською революцією. На західноукраїнських землях у 1918 році було проголошено про створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

 22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення злуки (об’єднання) ЗУНР та УНР. Цей день увійшов в нашу історію як День

соборності України.

( Слайд 14.) Завдання до відеоролика «Акт злуки УНР та ЗУНР»

-Чи досягли борці за створення соборної та незалежної України своєї мети?

Перегляд відео-ролика  «Акт злуки УНР та ЗУНР»

( Слайд 15.)

Працюємо з історичними поняттями:

Українська Центральна Рада — орган влади в Україні в 1917–1918 рр.

Генеральний Секретаріат — український уряд, обраний Центральною

Радою.

Універсал — державний документ, звернення до народу.

( Слайд 16.)

Погляньте  уважно  на  карту  і  виконайте  наступні  завдання:

1. Покажіть  на  карті  територію  сучасної  України.
2. Відшукайте  і  покажіть  столицю  України.
3. Знайдіть  і  покажіть  на  карті  ЗУНР.
4. Знайдіть  і  покажіть  на  карті  УНР.

( Слайд 17.)

Складання текстової формули:

ЗУНР+ УНР= ЄДИНА ДЕРЖАВА (22 січня 1919 року)

 

 

 

 

( Слайд 18.)

Вправа «Об’єднаємося!»

Учні беруться за руки, уявляють у своїх грудях вогник добра, ніжності, любові, як він збільшується, його сила переходить у праву руку й вливається в долоню того, хто стоїть праворуч, збагачується його любов'ю й рухається далі по колу.

( Слайд 19.)

Робота над висловами:

«Батьківщина – це твоє рідне слово, знай, бережи, збагачуй духовне надбання

свого народу – рідну українську мову, це мова великого народу, великої

культури»

 «Дві рідні мови – це так само безглуздо, якби ми намагалися уявити, що одну дитину народили дві матері. У дитини є одна мати. Рідна. До смерті. До останнього подиху»  В. Сухомлинський

- Поясніть, як ви розумієте висловлювання Василя Сухомлинського про нашу українську мову?

- Чому повинна бути лише одна державна мова?

 Територіальна цілісність України, скріплена кров'ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети — побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Відродження Вітчизни — це єдність наших душ, воскресіння духовності, культури, мови. Українська мова – є невід’ємною частиною нашої Батьківщини. Хто серцем відчуває слово й може передати найтонші відтінки людської думки і переживання, той піднімається на сходинку високої людської культури. І навпаки, низька мовна культура збіднює духовний світ людини.

ІV.  СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1.  Чому українці під час Першої світової війни опинилися у складі ворогуючих армій?

2.  З якою метою було створено легіон Українських січових стрільців?

3.  Коли була утворена Центральна Рада?

4.  Чому 22 січня 1919 р. вважають Днем соборності України?

( Слайд 20.)

Вправа «Чи правильне твердження ?»
(на задані запитання необхідно відповідати  «так» або «ні») 

1.Перша світова війна тривала 4 роки -…  

2. В ній брали участь 2 держави -… 

3. Для українців вона перетворилася братовбивчу -… 

4. Галичина знаходилася у складі Російської імперії -… 

5. УСС воювали на стороні Російської імперії - … 

6. Революція – збройний виступ, який охоплює незначну

     частину держави - ...

7. Українську Центральну Раду очолив М. Грушевський - …

8. Центральна Рада прийняла 4 Універсали - ...

9. Універсал – вищий навчальний заклад -… 

10. Злука – відокремлення України від Російської імперії -… 

11. 22 січня 1919р. – День Соборності України -…

VІ. ПІДСУМОК

( Слайд 21.)

Вправа «Аукціон слів»

- Україна… Яка вона? Пропоную вам дібрати ознаки до слова «Україна». (Україна рідна, багата, щедра, прекрасна, співуча, люба, мила, чарівна, цінна, неповторна.)

• Діти, чи справилися ми із завданнями нашого уроку?
• Що запам’яталося найбільше?

  Оцінювання учнів

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати  й  переповідати  текст  підручника§18, ст.137-146

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використанні джерела:

1. https://predmety.in.ua/bez-batkivshhini-zhittya/. Оповідання Сухомлинського.
2. Сухомлинський, В. О. Вибрані твори : у 5 т. Т. 5 / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1976. с. 76.
3. Сухомлинський В.О. Народження громадянина // Вибрані твори: В 5-ти т. – Т. 3. – К.: Рад. школа, 1977 – С. 201-202. У своєму записнику
4. https://www.youtube.com/ Копия Акт злуки УНР та ЗУНР
5. Підручник Власова В.С. «Історія України (Вступ до історії)»