Урок, ПрезентаціяГероїчний епос українського народу. Різновиди дум. Кобзарі та лірники-виконавці народних дум. Сучасні виконавці народних дум. Національна капела бандуристів Україн

Автор – Зарічна Н. В. вчитель української мови та літератури Старокостянтинівського ліцею ім. М. С. Рудяка. Героїчний епос українського народу. Різновиди дум. Кобзарі та лірники-виконавці народних дум. Сучасні виконавці народних дум

Щасливі ви, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думки, свої мрії, свої почуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нічого боятись за своє майбутнє. Лев Толстой

. Ще з ХVІ століття думи почали називатися специфічно «русинськими», далі — «козацькими», «українськими» піснями. У 1845 році французький журнал «Британський огляд» зазначив про думи як «найоригінальніший і найбагатший жанр слов’янської поезії». Українські пісні та думи здавна були відомі й у Росії, причому співали їх в оригіналі. Серед жанрів героїчного епосу українського народу чільне місце посідають думи

ДУМА — великий пісенно-розповідний твір про історичні або соціально-побутові події, який має своєрідну будову й виконується речитативом. РЕЧИТАТИВ — читання співучим голосом під музичний супровід кобзи чи бандури.

Різновиди дум«Дума про козака Голоту»«Дума про Матусю Богуславку»«Буря на Чорному морі»«Бідна вдова і три сини»

Українські народні музичні інструменти. Кобза О. Вересая. Торбан. Ліра Кобза-бандура

Козак Мамай

«Гомер в українській свиті»

Іван Григорович Кравченко-Крюковський (1815–1885) Народився на Полтавщині, на околиці міста Лохвиця. Батьки були кріпаками поміщика Крюковського, тож співця й прозивали за прізвищем пана. Осліп, маючи 10 літ від роду. Коли він зовсім осліп, то пан вигнав його i сказав: «Ти сліпий, нащо тобі хата? ти у людей де-небудь поживеш». На три роки хлопця відправила вчитися до кобзаря. Кравченко-Крюковський користувався надзвичайною популярністі у кобзарів та лірників. Виконував думи: «Втеча трьох братів з Азова», “Олексій Попович”, “Федір Безрідний-Бездольний”, “Три брати Самарські”, “Сокіл і соколя”, “Проводи козака”, “Сестра і брат”, “Вдова і три сини”, “Самійло Кішка”.

Кобзарський хор«Кобзарський хор» — український музичний колектив, створений у серпні 1918-го року за сприяння Гетьмана Павла Скоропадського під керівництвом бандуриста та синьожупанника Василя Ємця. Хор бандуристів проіснував до березня 1919-го. Це був перший мистецький професійний колектив на Україні. З нього була започаткована нова традиція у бандурному мистецтві − гуртовий професійний спів зрячих артистів у супроводі бандур. Багато з учасників постраждали під час революційних подій, інші емігрували на Захід.

Київська капела бандуристів«Київська капела бандуристів» була сформована і почала діяльність у 1923 під керівництвом учасника колишнього «Кобзарського хору» Григорія Копана. Кістяк її першого складу склали два бандуристи «Кобзарського хору» — Федір Дорошко та Георгій Копан. Обидва за часів Сталінського терору в 1930-х були фізично знищені. В 1925 художнім керівником став Михайло Полотай котрий в той час розпочав навчання в Київській консерваторії.

В березні 1935 р. на основі учасників колишньої Київської та Полтавської капел був створений об’єднаний колектив, який проіснував аж до проголошення другої світової війни в 1942 р. Під керівництцва М. Михайлова капела записала чимало платівок у 1937 р., які стали зразковими. Після М. Михайлова мистецьке керівництво часто змінювалося. Деякі керівники працювали з колективом тільки по два тижні, до арешту. Колектив був розформований, а учасники були мобілізовані. Об’єднана капела бандуристів

В 1946 р. колектив знову був відновлений під мистецьким керівництвом Олександра Захаровича Міньківського. За керування Міньківського капела набуває надзвичайно високого рівня, культури хорового співу. Сучасна назва колективу Націона́льна Заслу́жена Капе́ла Бандури́стів Украї́ни імені Гео́ргія Іларіо́новича Ма́йбороди. Державна заслужена капела бандуристів УРСР

Васи́ль Григо́рович Нече́па (1 вересня 1950, Носівка) — кобзар, лірник, народний співак, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, народний артист України з 2008 р.. Сучасні виконавці дум

Васи́ль Степа́нович Литви́н (4 червня 1941) — заслужений артист України, народний артист України голова Спілки кобзарів України, лауреат Республіканської премії ім. І. Нечуя-Левицького, лауреат премії фонду Т. Г. Шевченка. Співзасновник Стрітівської школи кобзарського мистецтва. Сучасні виконавці дум

Микола Степанович Литвин (нар. 4 березня 1943, с. Федорівка Добровеличківського району Кіровоградської області) — український кобзар, композитор, письменник, журналіст, громадський діяч. Член НСПУ (1988), НСЖУ (1985). Сучасні виконавці дум

У чому, на ваш погляд, полягало значення кобзарів як митців слова і музики? Відповідь аргументуйте. Проблемне запитання:

«Я відчув (відчула) ...»Мікрофон«Я дізнався (дізналася) ...»«Я вдячний (вдячна) ...»

Прочитати та переказувати с. 31-34 підручника. Написати висловлювання на тему « Чи потрібно відроджувати кобзарство у ХХІ ст.»Домашнє завдання