Урок "Прикметник. Добір серед прикметників слів, протилежних за значенням. Вживання прикметників у прямому та переносному значенні."

2 клас українська мова

Виконав вчитель початкових класів початкової школи 332 м.Києва

Приходько Ірина Миколаївна

 

ТЕМА: Добір серед прикметників слів, протилежних за значенням. Вживання прикметників у прямому та переносному значенні.

МЕТА: Поглиблювати знання учнів про прикметник, його значення у мовленні, зв'язок з іменником. Навчити розрізняти прикметники, вжиті у переносному значенні; закріплювати знання про значення слів в протилежних за значенням; розвивати зв'язне мовлення учнів, мислення, спостережливість. Розвивати мовленнєві здібності учнів, лексичний запас, вміння аналізувати, характеризувати, класифікувати мовний матеріал, формувати та висловлювати власну думку; вчити працювати в парах. Виховувати почуття взаємодопомоги, взаємодії, товаришування, партнерства. Виховувати любов до природи, до рідної мови.

ОБЛАДНАННЯ. Схема "Прикметник", картки зі словами, презентація, роздатковий матеріал на кожного учня, сигнальні картки, малюнки, підручник «Українська мова» 2 клас

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

1) Вступне слово

- Діти, я гадаю, що сьогодні ми з вами добре попрацюємо, але спочатку давайте оберемо для себе настрій, з яким ми будемо подорожувати під час уроку.

—Я пропоную девізом нашого уроку взяти вислів:

Будь уважним слухачем — будеш добрим оповідачем.

—Як ви його розумієте? Вірно. Тому мета уроків української мови — зробити наше мовлення правильним, чистим, точним, виразним.

2) - Сьогодні до нас на урок завітала гостя. А хто вона, ви зможете дізнатися, коли відгадаєте загадку.

Біла, гарна, чарівна,
Мов Снігуронька вона.
Землю прикрашає,
Сріблом засипає
Все навколо – наче рай!
Нумо! хто це, відгадай! (Зима)

                  

- Чому ви думаєте, що це зима? Доведіть свою думку.

- Які прикметники допомогли вам уявити зиму?

- Які у вас виникають асоціації, коли ви чуєте слово зима? ( Сніг, віхола, сніжинка, кучугури, лід, бурулька, мороз, лижі, іній, Новий рік).

3) - Ця історія трапилась напередодні Нового року. До Ялинки в гості завітала Білочка, щоб посмакувати гарним насінням шишок. І саме в цей час морозний вітерець приніс їм телеграму: "Допоможіть! Дуже чекаємо на вас. Прикметники". "А хто такі прикметники?" - спитала Білочка у Ялинки. Ялинка відповіла: "Прикметники - це..." І раптом сильний вітер розкидав всі слова Ялинки. Допоможемо Білочці.

- Так що ж таке прикметники? (частина мови)

- На що вони вказують? (на ознаку  предмета)

- На які питання відповідають? (Який? Яка? Яке? Які?)

ІІ. Визначення теми і мети  уроку

Працюючи старанно, наполегливо, активно, ми будемо заробляти бонуси. А бонусами сьогодні будуть сніжинки. Хто назбирає більше сніжинок, отримає гарну оцінку.

                                      

Сьогодні на уроці ми працюватимемо над прикметниками  протилежними за значенням, а також прикметниками, вжитими у прямому і переносному значеннях, Знайомство з цими словами поповнить ваш лексичний запас, допоможе вам зрозуміти значення окремих висловів, прислів 'їв. Помандруємо на гостину до матінки-природи в ліс. Ви зустрінете багато цікавих рослин і тварин. Ми доторкнемося до сріблястої зимової казки. Тварини лісові не бояться снігу і морозу. Одяглися в тепле хутро звірятка. Багато історій написали на снігу своїми лапками і хвостиками звірі і птахи. Кожна тварина має свій почерк. А ми свою історію почнемо з хвилини каліграфії у зошитах.

ІІІ. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів

1)Хвилинка каліграфії

Зи  ма   зима

- Як перевiрити написання ненаголошеного и в цьому словi?

2) Постановка проблеми для творчого розв'язання

- Як ви думаєте, чому відразу після іменника ми вивчаємо прикметник, а не іншу частину мови?

- Чи потрібно вживати прикметник в своїй мові?

- Наведіть приклади на яких уроках, в якому випадку ми не можемо обійтися без вживання прикметників?

Висловлювання учнів:

Коли ми говоримо про фрукти чи овочі, нас не тільки цікавлять яблука це, помідори, сливи, а й те, які вони є: зрілі, соковиті, солодкі, терпкі, зелені.

Коли вивчаємо гори, ріки, то важливо не лише ознайомитися з поняттям, а й пізнати їх ознаки: гори високі, низькі, лісисті, скелясті.

Коли на уроці природознавства ми вивчали «Планети», нам теж цікаво було дізнатися, які вони за формою чи кольором, температурою.

На уроці образотворчого мистецтва, коли ми знайомилися з фарбами, нам теж треба було знати, які з них теплі, які холодні кольори, які основні, а які похідні.

На уроці громадянської освіти, вивчаючи правила поведінки, нам цікаво було дізнатися, які риси характеру позитивні, які негативні.

Висновок:

Як бачимо, предмет і його ознака тісно пов'язані між собою. Словосполучення іменника з прикметником дозволяє конкретніше назвати предмет чи явище. Звідси і їх граматична залежність.

3) Гра «Юні поети»

- Загадку ви правильно відгадали. Тоді допоможіть мені відгадати зимові слова.

От випав сніг. Яка обнова!

Зима тоді така... (чудова).

Мороз у лід озера кута —

Зима, тоді всі кажуть.... (люта).

Вона буває і серйозна:

Суха і вітряна, й...(морозна).

А як насуне хмара сива,

Зима по-своєму... (красива).

Гілок під інеєм не видно.

Тоді вона, звичайно,...(срібна).

Синичка змерзла і голодна,

Бо видалась зима... (холодна).

Зима! Зима! Усякий знає,

Вона...(холодною) буває.

                            

- Запишіть іменник зима і допишіть до нього прикметники з вірша

Зима (яка?) чудова, люта, морозна, красива, срібна, холодна.

-    Доберіть до іменника зима свої прикметники, які описують характер зими. Зима (яка?)білосніжна, сердита, колюча, похмура, казкова, сварлива, сумна.

ІV. Застосування мовних знань і вмінь

1) Гра «Здогадайся, хто це?»

-    Кожен з вас зараз придумає загадку з одних прикметників, а клас повинен відгадати.

Руда, пухнаста, швидка, пустотлива...білка.

Хитра,руда, швидка, пухнаста, хвостата, улеслива...лисиця.

Хижий, злий, сірий, сердитий, голодний, дикий...вовк.

Полохливий, довговухий, прудкий, сірий, боязкий, маленький...заєць.

Круглий, важкий, червоний, солодкий, смугастий… кавун.

Хвостата, маленька, сіренька…мишка.

Білокора, струнка, красива… берізка.

Мудра, оката, розумна… сова.

Жовтий, овальний, кислий… лимон.

Солодке, смачне, соковите… яблуко.

Косолапий, вайлуватий, великий… ведмідь.

Шкіряний, круглий, футбольний… м’яч.

Холодне, шоколадне, смачне… морозиво.

Лісова, запашна, ніжна, зелена,красива…ялинка.

Працьовиті, дбайливі, старанні… бджоли.

Могутній, розлогий, гіллястий, кремезний…дуб.

Біле, смачне, парне…молоко.

Жовтий, солодкий, бджолиний…мед.

Чиста, прозора, питна…вода.

Цікава, ілюстрована, новенька, незіпсована…книга.

Діти, ви швидко міркували і активно працювали,

  Тож пора вже відпочити, вправи гарні поробити.

Фізхвилинка                         

 Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити:

Раз - підняти руки в гору,

Два - нагнутися додолу,

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги.

Три, чотири - прямо стати,

Будем знову починати.

Хто зуміє присідати

І ногам роботу дати?

Раз - піднялись, два присіли,

Хай мужніє наше тіло.

Хто втомився присідати,

Може вже відпочивати.

2)Гра «Зробіть навпаки».

Сядьте.

Поверніться вліво. Поверніться вправо. Нагніться вперед.

Нагніться назад. Пострибайте на лівій нозі. Пострибайте на правій нозі. Встаньте.

—Які слова ви добирали, щоб виконати все навпаки? (Слова, протилежні за значенням)

3) Гра «Народ скаже — як зав'яже».

—У прислів'ях — мудрість на­родна. Ви знаєте багато прислів'їв. Але сталася біда, прислів'я на картках розсипалися. Ваше завдання — з'єднати подані частини і визначити прикметники з протилежним значенням.

Краще гарна стежина,                               а від чужої холодом.

Добрі справи безшумно ходять,               ніж погана дорога.

Від рідної землі віє теплом,                      а злі дзвенять, як дзвони.

Знайдіть слова протилежні за значенням і підкресліть їх.

—Прочитайте прислів 'я. Поясніть їх значення.

—Яка роль протилежних за значенням слів у прислів'ях? (Допомагають краще зрозуміти їх зміст).

Знайдіть слова протилежні за значенням і підкресліть їх

4) Проведення гри «Скажи без затримки».

В кожного учня картонна сніжинка, на зворотній стороні якої одна з рим-антонімів до запропонованих слів. Вчитель називає слова. Учень, у якого записано антонім-риму до цього слова, піднімає сніжинку і промовляє слово.

Брехливий –      величенький –   

гіркуватий –      новенький –

відгадка –       густесенький –

крикливий –     боязливий –

сумненький –      зав’язаний –

дорогенький –     солодкий  –

нижчий –      поганенький –

білий –      довгенький – 

5)Робота з прикметниками, вжитими в прямому і переносному значенні

Прочитайте сполучення слів, порівняйте значення виділених слів у лівому і правому стовпчиках.

Що означає слово золотий у словосполученні золота обручка?

                             

Що означає слово золоте у словосполученні золоте колосся?

Зробіть висновок.

Складіть усно речення з поданими словосполученнями.

Пряме значення – це властиве слову звичайне значення.

Переносне значення – образна назва предмета, ознаки предмета, явища, дії. Переносним його називають тому, що мовець свідомо переносить назву предмета на інше, бо вони чимось подібні одне до одного. Слова з переносним значенням найчастіше вживаються в художньому стилі мовлення. Вони збагачують нашу мову, роблять її емоційнішою й образнішою.

V. Мовленнєво-творча діяльність

1) Робота в парах

• У прислів’ях до прикметників дібрати слова протилежні за значенням.

Нових друзів май, а старих не забувай

Краще гірка правда, ніж солодка брехня.

Сміливий там знайде, де боязкий загубить.

Великий чобіт на нозі, а малий під лавкою.

Краще гарна стежка, ніж погана дорога.

На чорній землі білий хліб родить.

Добрі діла безшумно ходять, а злі, як дзвони дзвонять.

І чорна корова біле молоко дає.

Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.

Малого коня хвали, а великого запрягай.

Більше вір своїм очам, ніж чужим словам.

Боязливому по вуха, хороброму – по коліна.

Гірка робота, а солодкий хліб.

Добра порада виведе, а зла заведе.

З маленької хмари – великий дощ.

• До словосполучення вжитого в прямому значенні дібрати словосполучення вжите в переносному значенні.

Лагідна мама – лагідний сон, лагідний характер, лагідний погляд.

Гострий ніж – гостре слово, гострий погляд, гостра думка.

Мудра бабуся – мудра голова, мудре слово, мудрі поради.

Золотий годинник – золота осінь, золотий промінь, золоті руки, золоте серце.

Кришталева ваза – кришталевий характер, кришталева вода, кришталеві хмари.

Солодкий цукор – солодкий сон, солодка мова, солодке життя.

Срібна ложка – срібна зима, срібний голос, срібні дерева.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

1. Вправа «Мікрофон»

— У якому значенні можуть уживатися слова українськоїмови?

— У чому полягає відмінність між прямим і переносним значеннями слова?

— Чи може одне слово мати декілька переносних значень?А прямих?

— Якою є роль слів, ужитих у мовленні в переносному значенні?

— Поміркуйте, хто найчастіше вживає слова в переносному значенні? З якою метою?

- Яку частину мови ми сьогодні повторили?

- Для чого вона потрібна в мовленні?

- З якою частиною мови зв'язана?

- Чому прикметник має таку назву?

-В якому значенні можна вживати прикметники?

- Для чого вживають прикметники в переносному значенні?

Як бачите, діти, прикметники роблять нашу мову багатшою, досконалішою, допомагають точніше висловлювати свою думку. Вони ніби є життєдайною силою нашої мови.

2)Значення прикметників у мовленні.

Прикметники роблять нашу мову багатшою, досконалішою, допомагають точніше висловити свою думку. Вони ніби є життєдайною силою нашої мови. Зараз ми всі послухаємо вірш, складений із прикметників. Їх у вірші 26 і тільки один іменник.

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова.

Найдорожча, добра, власна.

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов'їна, барвінкова

Українська мова!

Дивіться, скільки прикметників вжито в переносному значенні, для чого це зробили? Щоб підкреслити, яка наша мова важлива, красива милозвучна.