Тема: ПРИРОДНІ ЗОНИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ. ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ В ГОРАХ
Мета: актуалізувати поняття «природна зона», формувати в учнів уявлення про розміщення природних зон на материку, поглибити знання про взаємозв’язки природних компонентів, продовжити формувати в учнів уміння складати характеристику природної зони за типовим планом;
розвивати логічне мислення, формувати пізнавальний інтерес, удосконалювати навички роботи з картами атласу та довідковою літературою;
виховувати в учнів зацікавленість до вивчення географії як науки, бережливе ставлення до природи материка Північна Америка та світу вцілому.
Обладнання: карта природних зон Північної Америки, фізична карта світу, атласи, підручники, фото тварин Північної Америки, роздатковий матеріал.
Тип уроку: комбінований
Очікувані результати:
- учні називають особливості природи материка, характеризують природні зони Північної Америки, показують на карті розташування природних зон;
- учні удосконалюють уміння працювати у групі, висловлювати власні думки, робити висновки.
ХІД УРОКУ
І.Організаційний момент
Привітання
Перевірка готовності до уроку
Перевірка присутніх
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Кожен наш урок це крок назустріч до нових знань, нових звершень, і чим більше таких кроків тим вище ви підіймаєтесь на вершину під назвою «Успіх».
Сьогодні ми розпочнемо наш шлях із «Картографічної мозаїки»
Учитель називає географічні об’єкти, а учні за допомогою наліпок позначають їх на фізичній карті світу.
Географічна номенклатура
Кордильєри, Аппалачі, г. Мак-Кінлі (Деналі), Великі рівнини, Центральні рівнини, Лаврентійська височина, Мексиканська затока, Каліфорнійська затока, півострів Аляска, Лабрадор, Флорида, острів Куба, Гренландія.
Прийом «Світлофор»
Учитель говорить твердження, учні підіймають зелений (правильне твердження) або червоний (не правильне) колір.
Північна Америка знаходиться у зх півкулі (Так)
На сході материка розташовані гори Кордильєри. (Ні)
Головними гірськими системами материка є Кордильєри та Аппалачі. (Так)
Північну Америку від Євразії відділяє Берингова протока. (Так)
Північна Америка знаходиться в межах екваторіального поясу (Ні)
Найбільшою річкою Північної Америки є Міссісіпі. (Так)
Найбільше озеро Північної Америки Онтаріо (Ні)
Відомий водоспад Північної Америки Ніагарський (Так)
Робота на контурних картах.
У кожного учня є аркуш паперу з контурною картою Північної Америки. Під диктовку вчителя учні наносять річки і озера на карту, а далі взаємоперевіркою виставляють собі оцінки
Географічна номенклатура: річки Колорадо, Міссісіпі, Юкон, Маккензі;
Озера: Велике Солоне, Великі озера (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо).
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Прийом «Дивуй»
На материку Північна Америка є найвище і найвеличніше дерево на Землі це секвоя; рослина пустелі, яка має листки, що не ламаються і не гнуться – агава; господар хвойних лісів, що вирізняється лютим норовом - гризлі і багато інших незнайомих для нас представників флори і фауни. Але на сьогоднішньому уроці ми про них дізнаємось. Тож тема нашого уроку «Природні зони Північної Америки. Висотна поясність у горах»
Прийом «Продовжіть фразу»:
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь з елементами бесіди.
1. Закономірності розміщення природних зон.
Пригадайте, що таке природна зона? Природна зона — один з великих природних комплексів Землі. Основними чинниками утворення природної зони є клімат та рельєф, тобто компоненти природного комплексу, від яких залежить формування і розвиток інших його компонентів (ґрунтів, рослинності, тваринного світу).
За картами атласу визначте які природні зони є на материку.
Природні зони Північної Америки розподіляються за законом широтної зональності. Але у розміщенні природних зон є певні особливості. На півночі материка вони змінюються у напрямку з півночі на південь. А в південній і центральній частинах із сходу на захід, тобто меридіонально. Основна причина такого простягання – рельєф та розподіл вологи на материку.
Прибережні частини отримують більше вологи тому там виникають лісові ландшафти. В центральній частині материка опадів менше тому там простягаються степи, які називають прерії. Біля півострова Каліфорнія холодна Каліфорнійська течія сприяє опустелюванню узбережжя.
2. Характеристика природних зон.
Робота в малих групах
Учні класу об’єднуються у групи, кожна група складає характеристику природної зони за планом. На опрацювання матеріалу і складання характеристики учням виділяється 10 хвилин. Після опрацювання учні обмінюються здобутими знаннями і заповнюють таблицю. (додаток)
Арктичні пустелі
Територія з арктичними пустелями знаходиться в арктичному кліматичному поясі. Вона займає острови Канадського Арктичного архіпелагу і велику область Гренландії. Для арктичних пустель характерні суворі погодні умови: сильні рвучкі вітри, кількість опадів від 100 до 250 міліметрів на рік, тривала полярна зима і температура повітря в холодний період до -40 градусів за Цельсієм. В самі «гарячі» періоди температура піднімається трохи вище 0 градусів за Цельсієм. Грунти пустельні і кам’янисті.
Рослинний світ арктичних пустель представлений мохами та лишайниками. Тваринний світ - тюлені, моржі, білі ведмеді, песець, лемінги.
Тундра і Лісотундра
Ці зони розташувалися в субарктичному поясі. Вони займають північні області Північної Америки і південні частини островів. Погода характеризується нетривалим влітку, коли температура повітря не перевищує +16 градусів за Цельсієм. Як правило, вона тримається не більше місяця. Танення снігових покривів припадає на червень. Кількість опадів коливається від 100 до 500 мм. Грунти тундрово-глейові і болотні.
Рослинний світ представлений різними лишайниками, мохами, осоками, полярний мак, кущами – чорниця, брусниця, вербами, карликовими березами. Найбільш поширеними тваринами є вівцебики , олені карібу, вовки, песці, полярні сови. Лісотундра поширилася від півострова Лабрадор до гірського масиву Маккензі. Тут можна зустріти білі і чорні ялини, осики, бальзамічна ялиця і берези. Хвойні ліси зустрічаються від узбережжя східній частині Атлантичного океану до заходу Тихого океану. Основні тварини хвойних лісів – це бурі ведмеді, куниці, ондатри, скунси і бобри. Хвойний ліс формують - бальзамічна ялиця, американські модрина і сосни.
Тайга
На південь широкою смугою від Кордильєр до узбережжя Атлантичного океану простягнулася зона тайги - хвойний ліс. Тайга також тягнеться вузькою смугою вздовж тихоокеанського узбережжя на північному заході материка. Зона тайги знаходиться в двох кліматичних поясах : субарктичний і помірний. Сувора сніжна зими і прохолодне літо. Грунти тайги бурі лісові і дерново-підзолисті. Флора представлена білою і чорною ялиною, соснами, бальзамічна ялиця, модрина, туя, секвоя. Серед основних представників тваринного світу можна виділити чорних ведмедів грізлі, куниць, канадських рисей, норка, скунсів, лосів, ласка, єнот, бізонів.
Зона мішаних і широколистяних лісів
У східній рівнинній частині материка, охоплюючи територію навколо Великих Північноамериканських озер, лежить зона мішаних та широколистяних лісів. Ця зона розташовується в помірному кліматичних поясі Північної Америки. Погодні умови характеризуються теплим літом, коли температура повітря коливається від 16 до 24 градусів і прохолодною зимою. Кількість опадів варіюється від 500 до 2000 міліметрів. Їх кількість залежить від розташування: чим північніше регіон, тим більше опадів. Ґрунти бурі і сірі лісові, дерново-підзолисті.
Флора представлена різноманіттям таких дерев, як бук, дуб, береза, ясен, ялиця, ялина, цукровий клен та липи, тюльпанове дерево, платан, каштан.
Представниками фауни виступають дикобраз, олень - вапіті, чорний ведмідь, рись, росомаха, барибал, опосум, єнот. У передгір’ях трапляється пума.
Степи і Лісостепи
На південь від тайги і на захід від мішаних і широколистих лісів, у районах із недостатньою кількістю опадів (400-500 мм), розташовані лісостепи й степи. У Північній Америці їх називають преріями. Степ і Лісостеп розташовуються в помірному і субтропічним кліматичними поясі . Прерії розташовуються трохи південніше тайги на Великій і Центральній рівнині. Через Великі рівнини від заходу до сходу простяглася підзона лесостепів . Зона степів відрізняється неоднорідністю. У ній випадає не більше 600 міліметрів опадів щорічно. Вся територія порізана балками і ярами. Основними видами ґрунтів є каштанові, лучно-чорноземні, сірі і чорноземні.
У рослинному покриві переважають злаки: ковила, бізонова трава, типчак, бородач, келерія. Тваринний світ - гризуни: тушканчики, хом’яки, миші, байбаки, лучні собачки, лучний вовк койот, змії (гримуча змія).
Пустелі і напівпустелі
На території Північної Америки зони пустель і напівпустель простягаються у внутрішніх районах Кордильєр, займаючи найбільш посушливі райони Колумбійського плато і основну частину Великого басейну і не утворюють суцільного покриву. Вони характеризуються сухістю клімату. Річна температура коливається від +16 до +32 градусів за Цельсієм. Зимовий період характеризується температурою від +8 до +24 градусів за Цельсієм. Кількість опадів коливається від 250 до 500 міліметрів. На бурих і сіро-бурих ґрунтах пустель ростуть чорний полин, юки, колючі чагарники, кактуси, агави. Із тварин найбільш численними є гризуни – хом’як, ховрах, кролик. Трапляється антилопа – вилоріг, койот, пума. Ящірки і гримучі змії.
Зона вічнозелених лісів і чагарників. На північному узбережжі Мексиканської затоки на схід від Міссісіпі та на півострові Флорида поширені вічнозелені субтропічні ліси на червоноземах і жовтоземах. Зима там тепла з рясними опадами проте літо прохолодне. У лісах переважають – сосна, дуб, магнолія, бук, багато ліан, карликова пальма, болотний кипарис. У субтропічних лісах багато різноманітних птахів, білодзьобий дятел, ібіс, фламінго й пелікани. У водоймах поширені великі алігаторські черепахи, видра, ондатра.
Перемінно-вологі ліси. На південному сході материка в умовах субтропічного мусонного клімату поширена зона перемінно-вологих лісів.
Тут на родючих ґрунтах жовтоземах і червоноземах, що мають великий вміст перегною, ростуть ліси з буку, дубу, карликових пальм, кипарису, магнолій, оповитих ліанами.
Серед тварин багато птахів: папуги ара, крихітні колібрі. Перемінно-вологі ліси Північної Америки – батьківщина домашньої індички з родини курячих. В річках трапляється майже шестиметровий міссісіпський алігатор.
Висотна поясність
Розповідь.
Значну територію Північної Америки займають області висотної поясності. Гірські системи простягаються через кілька географічних поясів. Тому рослинність на їх схилах змінюється не лише з висотою а й з півночі на південь. Оскільки гірські системи розміщуються на узбережжі то вертикальна поясність відрізняється на океанічних схилах і схилах повернутих до внутрішньої частини материка. Особливо різноманітна висотна поясність Кордильєр і має свої неповторні особливості. У субтропічному поясі на західних схилах зарості засухостійких дубів, жовта і цукрова сосна, піхта, кедр, секвоя, вище – альпійські луки. Східні схили біля підніжжя покривають степи а вище переходять в ялівцеві рідколісся. У міжгір’ях панують напівпустелі, які переходять у пустелі з кактусами та агавами, що чергуються з сипучими пісками. На висоті 4500 метрів на найвищих вершинах є льодовики.
V. Закріплення знань та умінь учнів
Гра «Хто зайвий»
1. Білий ведмідь, песець, лемінг, єнот.
2. Лишайники, мохи, ясен, осока, полярний мак.
3. Туя, секвоя, ліана.
4. Ковила, тюльпанове дерево, бізонова трава, типчак.
5. Кактус, полин, агава, юка, карликова пальма.
6.Секвоя, тюльпанове дерево, платан, дуб.
Гра «Зоопарк, хто де живе»
Учні на карті «Природні зони» «поселяють» тварин, які для цієї зони характерні.
Песець, білий ведмідь, вівцебик, олень-карібу, грізлі, скунс, олень – вапіті, барибал, бізони, лучні собачки, гримуча змія, алігатор.
VІ. Підсумок уроку, виставлення оцінок
Підбиття підсумків уроку, визначення рівня досягнень на сьогоднішньому уроці.
Все вдалося, мені все зрозуміло
З деякими питаннями виникли труднощі
Мені незрозуміло
VІІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати §§ 39-40 Бойко В.М. Міхелі С. В. Географія 7 клас, 2016 р.
2. Підготувати повідомлення про найвідоміші об’єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО.