Особистісно орієнтований урок української літератури у 5 класі, що має на меті збагатити уявлення учнів про малі форми усної народної творчості; поглибити знання школярів про прислів'я та приказки, виявити різницю між ними, навчити дітей виділяти в них головний зміст; сприяти формуванню вмінь влучно добирати прислів'я чи приказки, доречно вживати їх у власному мовленні; пробуджувати «смак» до яскравого й точного вираження думки; виховувати повагу до надбань народної мудрості.
Тема. Прислів’я та приказки. Їхня краса й мудрість. Народне уявлення про довколишній світ. Види прислів’їв та приказок.
Мета: збагатити уявлення учнів про малі форми усної народної творчості; поглибити знання школярів про прислів’я та приказки, виявити різницю між ними, навчити дітей виділяти в них головний зміст; сприяти формуванню вмінь влучно добирати прислів’я чи приказки, доречно вживати їх у власному мовленні; пробуджувати «смак» до яскравого й точного вираження думки; виховувати повагу до надбань народної мудрості.
Цілі уроку.
Учні знатимуть: зміст прислів’їв та приказок, що вивчаються, їх види; суть понять прислів’я і приказка; особливості виразного читання прислів’їв та приказок; алгоритм цілевизначення та планування уроку.
Учні вмітимуть: називати види прислів’їв і приказок, розрізняти їх, пояснювати зміст; вживати прислів’я і приказки стосовно конкретних життєвих ситуацій; виразно читати напам’ять; пояснювати, у чому полягає краса і мудрість прислів’їв і приказок; визначати власні цілі уроку та обговорювати їх із сусідом по парті; спланувати власну та спільну діяльність.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: книжкова виставка збірок прислів’їв і приказок, підручник, словник літературознавчих термінів, предмети для використання в пантомімах, картки само- та взаємооцінювання.
Методи, прийоми, форми роботи: бесіда, робота з підручником, словникова робота, робота в парах, робота в групах, виразне читання, слово вчителя, програмований диктант, літературний аукціон, творче конструювання, інтелектуальна розминка.
Ім’я уроку : «Народ скаже, як зав’яже» (Народна творчість).
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (обмін побажаннями).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду. Інтелектуальна розминка.
- Що скаже вчитель тому, хто першим здасть контрольну роботу, виконану неправильно? (Поспішиш – людей насмішиш).
- Який вислів ви згадаєте, якщо довго не могли відгадати загадку, а разом із товаришем зробили це швидко? (Одна голова добре, а дві краще).
- Якщо в скрутну хвилину тобі на допомогу прийдуть інші люди, яким влучним висловом ти це прокоментуєш? (Друзі пізнаються в біді).
Учитель. Крізь століття до нас дійшли короткі влучні вислови, що стали окрасою сучасної мови. Ви здогадалися як вони називаються?
ІІ. Цілевизначення і планування.
1. Слово вчителя. Прислів’я і приказки є колективною пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Вони становлять начебто неписані правила, якими людина має керуватися в житті. Прислів’я і приказки рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, - одним словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь. (Обговорення імені уроку). Між прислів’ями та приказками багато схожого, але є й відмінне. Це ми і з’ясуємо сьогодні на уроці.
2. Визначення власних цілей та доповнення їх цілями із загального переліку. Продовжити висловлювання:
На уроці хочу дізнатися …
Сподіваюся з’ясувати ….
Хочу навчитися …
3. Обговорення плану уроку.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Проблемне завдання. Визначити спільне і відмінне між висловлюваннями.
Чужими руками жар загрібати легко. Чужими руками жар загрібати.
За двома зайцями поженешся – жодного Ганятися за двома зайцями.
не спіймаєш.
2. Словникова робота. З’ясування значення термінів «прислів’я» і «приказка» за словником літературознавчих термінів.
Прислів’я – це влучний образний вислів, що містить у собі оцінку події, явища, рис характеру людини тощо і обов’язково має повчальний характер.
Приказка – це стислий короткий вислів, близький до прислів’я, однак без повчального значення, іноді це укорочене прислів’я.
3. Робота з підручником. Колективне опрацювання теоретичного матеріалу із відповідними коментарями вчителя.
4. Виразне читання прислів’їв і приказок за підручником, визначення їх тематики.
5. Програмований диктант. На дошці записані назви тематичних груп. Учитель читає прислів’я і приказки, а учні записують номер групи, до якої вони належать.
1Дружба 2Праця 3Згода 4Допомога
Мир та лад – великий клад.
Друга шукай, а знайдеш – тримай.
Праця годує, а лінь марнує.
Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.
Дружба та братство – дорожче за багатство.
Людина без друзів – що дерево без коріння.
6. Робота в парах. Розташувати прислів’я і приказки в логічній послідовності.
Уночі тріщить, а вдень плющить (1).
Як почав орать, то в сопілку не грать (3).
Весна багата на квітки, а осінь - на сніпки (5).
Кидай сани, бери віз (2).
Сій вчасно, вродить рясно (4).
7. Творче конструювання. Поєднати стрілками частини прислів’їв.
Згода будує, не доводить
Сварка до добра а незгода руйнує
Зробив діло так і маєш
Як дбаєш, гуляй сміло
Вік живи день роком стає
Без роботи вік учись
8. Літературний аукціон. Учитель показує учням різні предмети, а вони повинні дібрати до них прислів’я і приказки.
- ложка (Як мед, то й ложкою)
- нитка (З миру по нитці – голому сорочка)
- перо (Що написано пером, не вивезеш і волом)
- гроші (Хоч у голові пусто, аби грошей густо)
9. Робота в групах.
І група. Юні художники. Відтворити у малюнку одне із прислів’їв чи приказок.
ІІ група. Юні актори. Створити пантоміми до поданих прислів’їв і приказок (Чесати язика, тримати камінь за пазухою, гроші не пахнуть, язик до Києва доведе; сім п’ятниць на тиждень, сім разів відміряй, а один відріж).
ІІІ група. Юні редактори. Опрацювати дані речення таким чином, щоб вони стали стислими, влучними, звучали злагоджено, як прислів’я (Той, хто шанує батьків, користується повагою і в чужих людей. З людьми сваритися не треба, якщо можна порозумітися. Щоб загартувати себе, треба займатися спортом).
IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Рефлексивні запитання щодо результату, процесу, почуттів.
- Чи цікавим був для вас урок? Чи вдалося досягти поставлених цілей? Як ви це робили?
- Який вид роботи на уроці був найцікавішим, а який – найважчим? Чому?
- Чим збагатив вас сьогоднішній урок?
2. Само- та взаємооцінювання. Заповнення карток.
3. Підсумкове слово вчителя. Відомий знавець усної народної творчості В.Анікін писав: «»Прислів’я гніваються, печаляться, сміються, беруть на кпини, веселяться, плачуть, зітхають, стогнуть, жартують, допікають, лякають, остерігають, вчать, обурюються – словом, відображають стільки ж почуттів, скільки їх є у народу – творця прислів’їв».
Домашнє завдання.
Обов’язкове загальне. Вивчити 10 прислів’їв і приказок (на вибір).
Обов’язкове на вибір. Виписати із вивчених творів прислів’я і приказки (не менше 5). Розповісти випадок із життя, який можна було б прокоментувати прислів’ям чи приказкою.