Мета: розширювати уявлення про глобальну мережу Інтернет та принципи її функціонування, на основі набутих знань формувати навички використання та налаштування комп'ютерних мереж.
Цільові завдання:
наводить приклади IP-адрес, URL-адрес, доменних імен, мережевих протоколів;
усвідомлено використовує отримані знання, вміння та навики у стандартних та нестандартних ситуація.
Розділ. Мережеві технології
Тема 2. Призначення й структура Інтернету
Автор: Гуназа Леся Миколаївна,
вчитель інформатики Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2
Програма, за якою працює вчитель:
Навчальна програма «Інформатика» для 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом МОН України від 06.06.2012 р. №664 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 29.05.2015 р. №585. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Мета: розширювати уявлення про глобальну мережу Інтернет та принципи її функціонування, на основі набутих знань формувати навички використання та налаштування комп’ютерних мереж.
Цільові завдання:
Очікувані результати:
Учень (учениця):
Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.
Методико-дидактичне забезпечення уроку: комп’ютери підключені до мережі Інтернет, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, навчальна презентація; програмне забезпечення: операційна система Windows, програма Power Point.
Основні терміни і поняття: Інтернет, провайдер, ір-адреса, протокол TCP/IP, маршрутизатор, доменне ім’я, URL-адреса, DNS-сервер.
Структура уроку:
ХІД УРОКУ:
Задача 1.
Умова:
Скільки символів тексту можна передати за 9 секунд, використовуючи дротовий канал, що працює зі швидкістю 89 Кбіт/сек?
Відповідь: 102528 символів.
Задача 2.
Умова:
Скільки секунд необхідно витратити на передачу текстового файлу, що містить 15200 символів, використовуючи ADSL-з’єднання, що працює зі швидкістю 92 Кбіт/сек?
Відповідь: 1,3 сек.
Змагання між групами.
Учні об’єднуються у групи. Кожна група по черзі називає по одному означенню, поняттю, яке вивчалося на попередньому уроці, а також пояснює їх зміст.
(Орієнтовні відповіді: маршрутизатор, модем, комутатор, комп’ютерна мережа, сервер, клієнт, протокол, багаторангові мережі, однорангові мережі, концентратор, міст, локальна мережа, глобальна мережа)
Інтерактивна вправа «Мережеві технології»
http://LearningApps.org/watch?v=pv1tyh6bn17
Учитель. Сьогоднішній уроку ми присвятимо Інтернету, з’ясуємо його призначення, ознайомимося зі структурою та переконаємося, що він може бути корисним місцем для пошуку інформації з певних тем.
Обговорення в групах.
Учні об’єднуються в групи та обирають спікера групи. Учитель задає декілька питань, які обговорюються учнями у межах своєї групи. Спікери груп презентують класу спільні думки та ідеї своїх груп, щодо відповідей на запропоновані запитання.
Питання для обговорення:
Інтернет – це глобальна мережа, яка об’єднує комп’ютери і комп’ютерні мережі по усьому світу з метою обміну інформацією. Інтернет складається з мереж різного масштабу: великих національних магістральних мереж, регіональних i локальних мереж.
Практично всі послуги Internet побудовані на принципі клієнт-сервер. Вся інформація в Інтернет зберігається на серверах. Сервери мають свої адреси й управляються спеціалізованими програмами. Вони дозволяють пересилати пошту і файли, проводити пошук в базах даних і виконувати інші завдання.
Обмін інформацією між серверами здійснюється по високошвидкісних каналах зв'язку або магістралях.
Режими інформаційного обміну в Інтернетi — on-line i off-line.
On-line – постійний зв’язок користувача з сервером провайдера. Пiд час відкриття web-сторінок, відправлення повідомлень електронної пошти, «перекачування» файлів користувач лишається підключеним до мережі. Він може отримувати iнформацiю з мережі i негайно реагувати на неї, тому on-line - це режим реального часу.
Off-line — це режим «відкладеного» зв’язку: протягом коротких сеансів зв’язку користувач передає порцію iнформацiї або отримує її, а в інший час комп’ютер відключено від Інтернету. У режимi off-line, наприклад, обробляють повідомлення електронної пошти та групи новин.
Посередниками мiж клієнтами та Інтернетом є органiзацiї або приватнi особи, так званi ISP (Internet Service Provider — постачальник послуг Інтернету), або коротше провайдери. Сервер провайдера має кілька каналів зв’язку, до яких можуть приєднуватися користувачі для доступу до Інтернету. При цьому треба укласти угоду з постачальником послуг Інтернету для того, щоб він відкрив доступ до мережі.
Регіональний провайдер, підключається до більшого провайдеру національного масштабу, що має вузли в різних містах країни. Мережі національних провайдерів об'єднуються в мережі транснаціональних провайдерів або провайдерів першого рівня. Об'єднані мережі провайдерів першого рівня становлять глобальну мережу Internet.
Незалежно від того, що комп’ютери в Інтернеті відрізняються своїми платформами, операційними системами, вони прекрасно «спілкуються» один з одним. Це можливо завдяки тому, що вони слідують однаковим правилам передавання даних—протоколом TСР/ІР. Він прийнятий усіма учасниками Інтернету й підтримується більшістю виробників мережевого обладнання.
TСР/ІР — основний транспортний протокол передавання даних в Інтернеті. Абревіатура TСР/ІР складається здвох частин: TСР (Trаnsmіtіоn Соntrоl Рrоtосоl — протокол керування передаванням) і ІР (Іntеrnеt Рrоtосоl — протокол Іntеrnеt).
Перша складова протоколу (TСР) забезпечує надійний зв’язок між комп’ютерами й керує передаванням даних. Протокол TСР поділяє інформацію на порції — пакети, кожному з яких надає номер для правильного відновлення інформації під час одержання. Друга складова (протокол ІР) додає до кожного пакета службову інформацію з адресами відправників і одержувачів, забезпечуючи доставку всіх пакетів одержувачеві. Окремі пакети можуть подорожувати різними шляхами Інтернету та дістатися до одержувача в будь-якому порядку. По надходженні всіх пакетів протокол TСР розміщує їх один за одним і забезпечує складання повідомлення. Якщо деякі пакети загубилися — протокол TСР розв’язує й цю проблему. Маршрути руху пакетів мережею розраховує спеціальна програма — маршрутизатор.
ІР-адреса — запис, який точно визначає місцезнаходження комп’ютера в Інтернеті і є записом чотирьох чисел у діапазоні від 0 до 255, відділених крапками, наприклад, 163.108.25.35.
ІР-адреси серверів мають бути зареєстровані спеціальною службою імен. Реєстрація — це просто занесення ІР-адреси і доменного імені до каталогу. Індивідуальна ІР-адреса надається також комп’ютеру клієнта під час його підключення до провайдера Інтернету. Надання адреси клієнту відбувається автоматично, і клієнт може не знати своєї ІР-адреси.
ІР-адреси зручні для ідентифікації комп’ютерів в Інтернеті, але неприйнятні для роботи користувачів (не наочні, погано запам’ятовуються, велика ймовірність помилки при введенні). Тому замість числових ІР-адрес застосовується літерна система доменних імен DNS (Dоmаіn Nаmе Sеrvеr — доменне ім’я сервера). Згідно з цією системою ім’я кожного wеb-сервера є послідовністю слів, розділених крапками, яка легко запам’ятовується користувачами.
Доменне ім’я – адреса ресурсу в мережі, яка записана з використанням слів або їх скорочень, що розділені крапкою.
На найвищому рівні (домен верхнього рівня) зазвичай розташовується назва країни, наприклад uk (Велика Британія) або uа (Україна) – національні домени. Замість назви країни може ставитися скорочення, відповідно до типу організації, якій належить домен: соm (комерційний домен), gоv (урядовий), mіl (військовий), еdu (освітній), nеt (мережевий), оrg (інших організацій) – функціональні домени.
Відповідність між ІР-адресами й доменними іменами встановлюється за допомогою баз даних, розміщених на спеціальних DNS-серверах. Сервери DNS виконують повсякденну роботу, необхідну для функціонування системи доменних імен.
При роботі в Internet використовуються універсальні покажчики ресурсів, звані URL (Universal Resource Locator). URL - це адреса будь-якого ресурсу (документа, файлу) в Internet, він вказує, за допомогою якого протоколу слід до нього звертатися, яку програму слід запустити на сервері і до якого конкретного файлу слід звернутися на сервері. Загальний вигляд URL: протокол: // хост-комп'ютер / ім'я файлу.
Інструктаж з безпеки життєдіяльності.
Робота в парах.
Учні об’єднуються у пари та виконують за допомогою ПК вправу «Структура Інтернет».
http://learningapps.org/watch?v=pfxkuspxc17
Індивідуальна робота учнів
Учні самостійно застосовують набуті знання на основі виконання тренувальної вправи за інструкцією.
Вправа «Огляд та налаштування мережі» (Windows 10).
Оформіть звіт, заповнивши таблицю.
Запуститься процес діагностики вашого підключення мережі. Дочекайтеся закінчення процесу та ознайомтеся зі звітом.
Відкриється вікно Стан – Ethernet, в якому ви знайдете необхідні дані.
Таблиця для оформлення звіту
Прізвище та ім’я Клас |
||
1. |
Список активних мереж (назва) |
|
Тип доступу |
|
|
Наявність домашньої групи (так/ні) |
|
|
Підключення (назва) |
|
|
2. |
Виконайте діагностику підключення до мережі. Чи виявив якусь проблему Модуль усунення неполадок. Якщо так, то яку саме? |
|
3. |
Швидкість підключення |
|
Байт відправлено |
|
|
Байт прийнято |
|
|
4. |
ІР-адреса |
|
Маска підмережі |
|
|
DNS-сервери |
|
Учитель підводить підсумки, аргументуючи, оцінює роботу учнів.
Рефлексія
Висловіться по ланцюжку про значущі для вас цінності уроку:
Я дізнався ...
Я навчився ...
Я зрозумів, що можу ...
Мені сподобалося ...
Для мене стало новим ...
Мене здивувало ...
У мене вийшло ...
Мені захотілося ...
Підготувати повідомлення з медіасупроводом на одну із запропонованих тем:
«Інтернет технології майбутнього»;
«Етапи розвитку глобальної мережі Інтернет»;
«Порівняльна характеристика сучасних веб-браузерів»;
«Безпечна робота в мережі».