Урок. Просте речення. Двоскладне речення. Підмет.

Клас: 8

Урок № 22 -23

Дата: 08.10.2021

Тема: Просте речення. Двоскладне речення. Підмет.

Мета: узагальнити і систематизувати знання щодо простого речення, вміння розбирати речення синтаксично; розвивати логічне і творче мислення, виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

Хід уроку

І. Орг.етап.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІV. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.

1. Двоскладне речення

Двоскладне речення — речення в якому обов'язково повинні бути обидва головні члени — підмет і присудок. Наприклад, речення

Я так люблю зимові вечори в людському домі, де зростають діти    (І. Жиленко).

Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивно, владно устаєм      (П. Тичина)

складаються кожне з двох простих двоскладних речень (синтаксичні центри — я люблю, діти зростають, це не дивно, ми устаєм).

У двоскладному реченні якийсь головний член може бути пропущений, але він легко встановлюється з контексту або ситуації. Наприклад, у реченні Ранні пташки росу п'ють, а пізні сльози ллють (Нар. творчість) у другій частині немає підмета, але він домислюється з контексту: пізні пташки сльози ллють. Поза контекстом такі речення незрозумілі. Отже, ці два речення двоскладні неповні.

Іноді присудок у реченні може бути відсутній, і не відчувається потреби в ньому — він, так би мовити, самоочевидний, тобто випливає зі змісту самого речення: А тут і Чіпка в хату (Панас Мирний).

2.  Повнозначні слова в реченні поєднується граматичним зв’язком і за змістом. Другорядні члени речення залежать від головних або від інших другорядних.

Підмет — головний член речення, що означає особу, предмет або явище, якому приписується якась дія, стан чи ознака, виражена присудком. Підмет відповідає на питання  хто? що?

За структурою підмети поділяються на прості й складені.

Простий підмет може бути виражений

1. Будь-якою частиною мови:
іменником: Вітерець  розганяє білі хмарки (С. Божок); 
займенником: Лунають вони гучно та далеко-далеко ( І. Пільчук);
прикметником у значенні іменника: Там лишилися їі рідні (Ю. Збанацький);
дієприкметником: Визволені одразу кинулися до воїнів (Ю. Яновський);
числівником: На тротуарі стояло двоє (Ю. Бердник);
прислівником: Одержане на першому екзамені «відмінно» дуже мене підбадьорило (В. Козаченко).

 2. Неозначеною формою дієслова:  

Жити — це значить дихати, це значить діяти  (Ж.-Ж. Руссо).

3. Вигуком, звуконаслідуванням:

Незамовкаюче серед темноти «ура» підіймалося все вище, охоплюючи вершину (О. Гончар ).

Складений підмет виражається словосполученням або реченням, якщо вони вжиті у значенні іменника в називному відмінку. Це можуть бути:

1. Іменники або займенники у Н.в. з іменником або займенником в О.в.:

Ми з Тетяною пішли на прогулянку.

Зверни увагу!

Присудок у таких реченнях стоїть у формі множини.

2. Кількісні числівники або слова з кількісним значенням (багато, трохи) із іменником або займенником у Р.в.:

П’ять учнів відмовилися їхати на екскурсію.

Дехто з учнів залишився на чергуванні.

3. Власні назви:
«Запорожці пишуть листа турецькому султану» — найвідоміша картина І. Рєпіна.

Багато прекрасних картин створила Катерина  Білокур.

3. Перегляд відеоролика  

https://www.youtube.com/watch?v=6npypv5alwk&ab_channel=%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%9A%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BC%D0%B8%D1%87

4. Робота з підручником.

- Опрацювати параграф 10

- виконання вправ на закріплення вмінь знаходити головні члени речення

(впр. 1 ст 35)

V. Узагальнення та систематизація вивченого.

- установіть відповідність, запишіть отримані результати в зошит

1. просте, поширене речення

2. поширене речення з однорідними означеннями

3. просте, непоширене речення

4. просте речення з однорідними присудками

А. Цвітуть яблуні.

Б. Будуть сонячні весни усміхатись мені.

В. Весна прийшла погожа і ласкава.

Г. Квітень квітами манить, чарує і вабить.

VІ. Д.з: опрацювати параграф 10, виконати впр. 4 ст.36