Пізнавальні завдання до тем "Орфографія та морфологія"

Великокаленицька загальноосвітня школа I-III ступенів

Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади

Пізнавальні завдання до тем

«Орфографія та морфологія»

Методична розробка

Щербіцька Тетяна Віталіївна

вчитель української мови та літератури

Великокаленицької ЗОШ

с.Великі Каленичі

2021р.

Щербіцька Т.В.

вчитель української мови та літератури

Великокаленицької ЗОШ I-III

Пізнавальні завдання до тем «Орфографія та морфологія»

Рецензенти:

Шастак А.С. заступник директора Великокаленицької ЗОШ I-III ступенів

У методичній розробці подано практику з правопису української мови та заняття, які можна використовувати на уроках української мови.

Рекомендовано педагогічною радою(протокол №2 від 28.01.2021р.)

Зміст

Вступ                                                                                                                           4

1. Орфографія та шляхи формування орфографічних вмінь                          5
2. Практикум з правопису української мови: загальні питання                     8
3. Пізнавальні завдання                                                                                     18
4. Психологічні фактори формування орфографічних навичок і умінь      37
5. Висновки                                                                                                        41
6. Список використоної літератури                                                                 42

У методичній літературі щоразу частіше з’являються праці , в яких висвітлюються прийоми на уроках мови , питання взаємозв’язку усного та писемного мовлення.

Грамотно писати – означає виконувати найскладніший вид мовленнєвої діяльності , що вимагає вільного володіння орфографічними навичками. У роботі над виробленням їх слід керуватися положеннями психологічної теорії, покладеної в основу навчання орфографії.

Важливо знати ,що:

Процес формування навичок передбачає поетапне навчання з конкретними завданнями і метою; суттєве значення має усвідомлення учнями способів дії, яким характерна максимальна межа результативності ; спосіб дії пов'язаний з системою конкретних операцій. Будь-яка форма навчальної роботи , сама по собі ефективна і цікава. Надзвичайно важливо розширювати арсенал засобів викладання мови, видів навчальної роботи, щоб можна було задовольнити конкретні практичні потреби.

Вправи, подані у посібнику,можна використовувати на уроках,під час контрольних робіт,а також для додаткової самостійної роботи учнів у позаурочний час.

                         ОРФОГРАФІЯ ТА ШЛЯХИ

ФОРМУВАННЯ ОРФОГРАФІЧНИХ ВМІНЬ

Орфографічна грамотність є частиною загальної мовної культури. Вона виробляється на основі вивчення теоретичних положень про мовні явища, при свідомому засвоєнні правописних правил, які закріплюються системою тренувальних вправ для вироблення необхідних умінь і навичок.

З орфографією учні починають знайомитися уже в 1-4-х класах, а поглиблено вивчають у 5—7-х при опрацюванні фонетики, морфології, будови слова, словотвору та частин мови. У 8—9-х класах вивчається пунктуація, а знання з орфографії повторюються, удосконалюються й узагальнюються. Закріплення орфографічних навичок у 10—11-х класах відбувається при написанні творів.

Сучасна українська орфографія побудована в основному на двох принципах — фонетичному та морфологічному. За фонетичним принципом слова у писемній мові передаються відповідно до їхньої літературної вимови (дорога, хата, ліс, лис, треба, говорити, талі). Морфологічний принцип орфографії полягає в тому, що він зберігає однакове написання морфем незалежно від їхньої позиції та реального звучання в різних формах того самого слова чи в споріднених словах (безтурботний [бе¹¹ зтурботний] і [безтурботний.}; просьба [проз'ба],учишся [учис':а], дочці [доцТі|; безж'урний [бе^иж:урний]; вогко [вохко]).

Крім фонетичного та морфологічного, в українській мові застосовується ще історичний (традиційний) та смисловий (семантико-диференційний) принципи. Історичний принцип полягає в тому, що слова на письмі передаються за традицією, як вони писалися раніше, хоч ні сучасна вимова, ні граматична структура, слова цього не зумовлює. За традицією в українській мові пишуться букви я, ю, є, ї,щ: яблуко [йа'блуко], сяду [саду], п'ю [пйу], сюди [суди], в'є [вйе], синє [СИНЕ], заїхати [зайіхати], що [шчо], існує подвоєння приголосних у власних іншомовних назвах незалежно від їхньої реальної вимови (Голландія [гол:а’ндійа],| Руссо [русюі, Мюллер [мул:ер]); написання и для позначення переднаголошеного звука [у] в словах пишу, кишеня; лиман та букви е у словах левада, леміш.

За смисловим принципом пишуться слова з великої і літери для розрізнення їхнього значення Сорока — прізвище, сорока—птах; Бостон — місто, бостон — тканина. Ампер — прізвище, ампер — одиниця виміру сили електричного струму; насилу — прислівник і на силу — пік з прийменником; по-їхньому — прислівник і по-їхньому — займенник з прийменником.

Під час вивчення орфографії необхідно звертати увагу учнів на те, за яким принципом пишеться слово (для глибокого усвідомлення правила і вироблення автоматизму при написанні). І хоч у шкільній практиці не вживається принципи правопису, однак суть їх зберігається. Тому навіть на початкових етапах вивчення правил необхідно домагатися повного обґрунтування їх, виходячи з написання. Наприклад, написання слів солома, ходити, папери, спустити, вікно не становить труднощів тому, що в них кожний звук має чітку вимову і відповідає окремій літері; у словах розпитати, боротьба, великий, зжарити є невідповідність у вимові і

написанні. У слові розпитати роз------префікс, що стоїть перед коренем,

який починається на глухий приголосний [п], тому кінцевий дзвінкий приголосний префікс [з] може піддаватися впливові наступного глухого приголосного [п], а у зв'язку з цим уподібнюватися до нього і звучати оглушено як парний до нього [с]. Але на письмі ця зміна не передається. У слові боротьба наступний дзвінкий приголосний [б] впливає на попередній глухий [т] і уподібнює його у вимові до парного йому дзвінкого [д], хоч на письмі ця зміна не передається (пор.: боротися, побороти). У слові великий голосний [є] в переднаголошеній позиції з [и] вимовляється наближено до [е^и], але на письмі зберігається написання кореневого [е] (велич, велетень). У слові зжарити при вимові префікс [з] (свистячий звук) уподібнюється до [ж] (шиплячий звук), однак на письмі такої заміни немає, бо префікс з- лише перед наступними глухими приголосними передається як с~(сказати, створити).

Написання слів додому, вголос, напевне, Д(о)убова належить до диференційованих, бо залежно від написання сприймається і його значення, яке в усному мовленні встановлюється контекстуально, через словосполучення: ішли (куди?) додому і до дому (до чого?) ще кілька метрів; вголос (як?) говорити і в (чий?) його голос вірили; станція Дубова і дубова діброва.

Система методів повинна забезпечити досягнення всіх цілей курсу української мови в школі і охоплювати всі акти навчального процесу з цього предмета, і перше питання, яке потрібно з’ясувати, яка система методів забезпечує досягнення власне предметних цілей навчання, оскільки проблема методів щодо окремих методик не стільки теоретична, скільки практична. Залежно від її розв’язання так чи інакше спрямовується і сам процес навчання, діяльність учителя й учнів, а відтак більшою чи меншою мірою досягаються цілі навчання, виховання та розвитку, бо ж зовсім не випадкові нарікання на низький рівень знань, умінь та навичок і розвитку учнів. Навчальний процес з української мови надзвичайно багатогранний. Якщо погодитися з тим, що всі функції вчителя (інформативна, розвивальна, виховна, організаційна, стимулююча, контролююча, конструктивно-плануюча) умовно можна об’єднати і звести до однієї, що включає всі інші, вважаючи організаційну діяльність провідною (учитель не просто викладає навчальний матеріал, а обов’язково організовує його сприймання, осмислення і засвоєння), то можна запропонувати такі методи взаємодії вчителя та учнів, орієнтовані на навчання рідної мови:

1.            Організація вчителем цілеспрямованої діяльності учнів, спрямованої на сприймання та осмислення навчального матеріалу (учні отримують готові узагальнення у процесі викладу навчального матеріалу вчителем).
2.             Організація вчителем частково-пошукової діяльності учнів (евристична бесіда).
3.             Організація вчителем самостійного засвоєння учнями знань шляхом вивчення параграфа підручника.

ПРАКТИКУМ З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ Тема: Алфавіт. Принципи українського правопису. Співвідношення між буквами і звуками Вибірково-розподільний диктант. Подані слова записати за абеткою, розподіливши їх за частинами мови: а) іменники; б) прикметники; в) дієслова. Підкреслити слова, у яких кількість звуків дорівнює кількості літер.

Променистий, промова, промисловість, промінь, промивати, проморгати, проміння, промріяти, проміняти, проміжок, промисловий, промивання, промиготіти, промовистий, промах, промазати, промайнути, промбанк, променевий, проміжний, промисел, промінчик, промовець, промовчати, промовити, промтоварний.

Вибірковий диктант. Прочитати текст. Навести приклади слів, що відповідали б поданим схемам. Записати ці слова фонетичною транскрипцією.

Наше життя неможливе без знання мовного етикету. Ця істина відома кожному з дитинства. Людина послуговується ним щодня. Ми кілька разів упродовж дня можемо звертатись один до одного, вітатися, прощатися, комусь дякувати, давати пораду, прохати щось у когось, перед кимсь доводиться вибачатися, когось комусь рекомендувати. А ще - ми співчуваємо, робимо компліменти, відмовляємо, запрошуємо і приймаємо гостей, самі гостюємо, присягаємось у відданості, освідчуємось у коханні... (Без цього важко уявити будь-яку етикетну ситуацію в побуті чи на роботі, в товаристві). І при цьому ми неминуче користуємось усталеними виразами (чи окремими словами), які для носіїв мови не потребують зусиль свідомості (ми діємо шаблонно, автоматично, керуючись стійкою мовною звичкою, сформованою змалечку батьками, вчителями). Це і є наш мовний етикет у дії, що відображає правила мовної поведінки, властиві мовцям на певному історичному зрізі (За С.Богдан).

Лінгвістична гра "Хто швидше". Записати по 10 слів з поданими початковими частинами за алфавітом. Назвати слова, у яких кількість літер і звуків не збігається.

Х.Біо-: біограф,...

2.                                        Електро~: електробатарея,...

З .Фото-: фотографія,...

4.                           Само-: самовдосконалення,...
5.                        Між-: міжгір'я,...

Творче спостереження з елементами аналізу.

Записати вислови. Визначити співвідношення між літерами і звуками у виділених словах. З'ясувати, користуючись таблицею, за яким принципом вони пишуться.

Це не коштує нічого, але дає багато.

Це збагачує тих, хто отримує, без збіднення того, хто дає.

Це - наче блискавка, але пам’ять про це залишається назавжди.

Ніхто не є таким багатим, щоб обходитися без цього, а бідні стають від цього багатшими.

Це відтворює атмосферу щастя в домі, пестить добру волю в бізнесі, зміцнює дружбу.

Це - спокій для стомленого, сонячне світло для знедоленого й сумного і найкращий природний лікувальний засіб від хвилювання.

Це не можна купити, випросити, позичити або вкрасти, бо це таке, що не буде нікому потрібне, якщо воно не дароване (Д.Карнегі).

>Про що йдеться у висловах? Яким іменником можна замінити вказівний займенник це?

>Назвати слово, що складається з однієї літери, але з двох звуків.

Тема: Вживання великої літери

Творче спостереження з елементами аналізу.

Прочитати текст. Пояснити вживання великої й малої літери у словах відповідно до правил орфографії.

На підступах до Нобеля

Достеменно відомо, що Україна - батьківщина шістьох Нобелівських лауреатів. Це Ілля Мечников, який народився в Куп'янському повіті на Харківщині. Він - лауреат 1908 р. за дослідження з імунології. Мікробіолог Зельман Ваксман родом із Прилук на Чернігівщині, громадянин Сполучених Штатів Америки, одержав премію в 1952 р. за відкриття стрептоміцину - першого антибіотика проти туберкульозу. Роальд Гофман із Золочева на Львівщині, професор Гарварду і громадянин США, став лауреатом у 1981 р. за розробку теорії перебігу хімічних реакцій. Саймон Кузнець, родом з Харкова, був удостоєний премії Нобеля з економіки (1971 р.) "за емпірично обгрунтоване тлумачення економічного зростання, що привело до нового й глибшого розуміння як економічної і соціальної структури, так і процесу розвитку". Георгій Шарпак, громадянин Франції, рівненчанин з походження (нобеліант 1992 р.) - фізик. Його детекторні камери - унікальний світовий винахід. Лауреатом з літератури у 1966 р. став громадянин Ізраїлю Шмуель Йосеф Агнон, що народився в Бучачі на Тернопільщині. Премія була присуджена за "глибоко оригінальне мистецтво оповіді, навіяне єврейськими народними мотивами" (ЛШкляр, А.Шпиталь).

Ігрове завдання "Трете зайве”. Визначити "зайві" назви в кожному рядку. Свій вибір обґрунтувати.

• (Д.д)екларація прав людини і громадянина; (Д,декларація про доходи; (Д,д екларація про державний суверенітет України.
• Всеукраїнська науково-практична (К.к)онференція; Тегеранська (К,конференція; (К.к)конференція народів Африки.
• Центральна виборча (К,к)омісія; постійна (К,к)омісія Верховної Ради;

(К.к)омісія ООН з питань прав людини.

• (Т.т)овариство "Знання" України; (Т,т)овариство з обмеженою відповідальністю; Наукове (Т,т)товариство імені Шевченка.
• Математична (0,о)лімпіада школярів; II зимова (0,о)лімпіада; Римська (0,о)лімпіада.

Дослідження-відновлення. Розшифрувати абревіатури. Пояснити вживання великої й малої літери у складних назвах.

АТС (автоматична телефонна станція), ВАТ (відкрите акціонерне товариство), МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), ДЮСШ (дитячо-юнацька спортивна школа), ДПС (дорожньо-патрульна служба), МОК (Міжнародний олімпійський комітет), КПП (контрольно-пропускний пункт), НБУ (Національний банк України), ООН (Організація Об'єднаних Націй), СБУ (Служба безпеки України), ПП (приватне підприємство), СТО (станція технічного обслуговування), УПЦ(Українська православна церква), €С (Європейський союз), УНР (Українська Народна Республіка), ЛАЗ (Львівський автомобільний завод), ФБР (Федеральне бюро розслідувань).

Дослідження-відновлення. Відновити словосполучення, уставляючи прикметники з довідки. Обґрунтувати вживання великої літери.

... премія, вулиця....... словник,... слово,... вірші,... шосе, ... океан,... море,...

плоскогір'я,... острови,... собор,... вежа,... ворота,... лавра,... затока.

Довідка: Шевченківська, Артемівська, Грінченків, Шевченкове, Франкові. Каховське, Тихий, Чорне, Східно-Африканське, Канарські, Софійський, Ейфелева, Золоті, Києво-Печерська. Перська.

Дослідження-зіставлення.

• 3 поданими парами слів скласти словосполучення за зразком. Пояснити вживання великої й малої літери.

Зразок. День (вихідний день - День матері).

Закон - закон; Президент - президент; Тиждень - тиждень; Центр - центр; Шлях - шлях; Герц - герц; Рентген - рентген.

• Пояснити написання великої й малої літери у словах залежно від їхнього значення. Скласти пари речень так, щоб слова вживалися в різних значеннях (за варіантами).

(Л,л)абрадор - півострів, мінерал; (Т,т)игр - звір, річка; (Т,т)итан - міфологічний персонаж, хімічний елемент; (Х,х)хамелеон - сузір'я, тварина: (А.а)рлекін - блазень, персонаж; (Б,б)ордо - колір, місто; (Х.х)міль - рослина, прізвище.

Ігрове завдання "Назви іншим словом Назвати іменники, що відповідають поданим лексичним значенням. Пояснити вживання великої й малої літери.

1.   Прізвище й одиниця виміру. 2. Жіноче ім’я і сорт винограду. 3. Назва курортного міста в Криму й назва хижої риби. 4. Назва планети і ґрунт. 5. Гора в міфології й образна назва вершини чогось. 6. Сторона світу і дорога, якою піднімаються вгору.

Матеріал для вчителя: 1. Вольт, вольт (Рентген і рентген та ін.). 2. Лідія, лідія. 3. Судак, судак. 4. Земля, земля. 5. Олімп, олімп. 6. Схід, схід.

Лінгвістична діагностика. Записати текст, розкриваючи дужки. За допомогою правил обґрунтувати написання великої й малої літери.

За всі роки існування (Ш,шевченківської премії налічується 557 (Ш.ш)евченківських лауреатів. Серед відзначених: 151 (П,п)исьменник, 112 (М.м)айстрів образотворчого мистецтва, 103 (Д,д)іячі театру і кіно, 91 - (А,архітектори і (К,конструктори проектів, (І.і)нженери комплексних ландшафтів, (ІДюторики і (К,краєзнавці, (П,п)оліграфісти й (М,м)узейні працівники.

Лауреатами стали і 8 (Х,х)орових колективів -(Н,н)ародна самодіяльна хорова капела хлопчиків та юнаків (Л,львівського обласного будинку вчителя ’'(Д,д)ударик", (Д,д)ержавна (3,з)аслужена (К,к)апела (У,у)країни "(Т,т)рембіта" зі (Л,л)ьвова, (Ч,черкаський (Д,д)ержавний (3,з)аслужений (Н.н)ародний (Х,х)ор, (Н.н)аціональна (З.з)аслужена (К,к)апела (Б,б)андуристів (У.у)країни, (3,з)арубіжні (К,к)олективи -

(К,кубанський (К.к)озачий (Х,х)ор, (Х,х)ор імені (0.о)лександра (К,к)ошиця з (К,к)анади, (К.к)апела (Б,б)андуристів імені (Тд)араса (Ш.ш)евченка зі (Сс)получених (Ш.ш)татів (А,а)мерики.

Премією відзначено видатних зарубіжних (Д,д)іячів культури - літератора (Р.р)оберта (Кд)онквеста; публіциста, (Д,д)октора (М.м)онреальського (У,у)ніверситету (Р,р)омана (Р.р)ахманного; композитора (Д.д)митра (Ш,ш)остаковича, якому належить, зокрема, музичний переклад із супроводом скрипки й віолончелі дуету (0,о)дарки і (К,к)арася з (0,о)пери "(З.з)апорожець за (Д,д)унаєм" С.(Г,г)улака-(А,а)ртемовського, феноменального (М.м)юнхенського професора, літературознавця, поета і перекладача (І.і)горя (К.к)ачуровського.

Новий етап в історії (Ш,шевченківської премії почався із здобуттям (У.у)країною (Д,д)ержавної (Н,незалежності. Процедура присуджування премії постійно вдосконалювалася. З метою піднесення ролі й престижу (Д,д)ержавної премії (У,у)країни імені (Т,т)араса (Ш,ш)евченка як найвищої в (У.у)країні премії в галузі культури, літератури і мистецтва 27 вересня 1999 року (У.у)казом (П,президента її перейменовано в (Н,національну (Пді)ремію (У ,у)країни імені (Т,т)араса (Ш,ш)евченка (За І.Дзюбою).

Контрольний словниковий диктант.

Вітер торнадо, яхта "Торнадо", Автономна Республіка Крим, Перекопський перешийок, партія "Союз", Партія соціального захисту, Каннський кінофестиваль, Одеська кіностудія, Національна кіностудія імені

О.П.Довженка, Академія мистецтв України, головний науковий співробітник Національної академії наук України, Митний кодекс України, Кодекс законів України про працю, Музей народної архітектури і побуту, орден Пошани, Андріївський узвіз, Херсонська область, херсонські вулиці, Херсонський державний університет, указ Президента України, Українська Рада Миру, Шевченківська премія, Шевченків край, шевченківський стиль, Північний Льодовитий океан, Західна Україна, Чумацький Шлях, Конституційний Суд

України, Будинок дитячої творчості, Друга світова війна, свято Івана Купала, Страсний тиждень, Біблія, гора Ай-Петрі.

Тема: Правила переносу частин слова Вибірковий диктант з обґрунтуванням. Виписати двоскладові слова, які не можна ділити на частини для переносу. Решту слів записати, позначаючи рискою перенос їх.

.Аванс, автор, агент, адрес, акцент, алмаз, альбом, альянс, ангел, аншлаг, арка, архів, атом, афікс, доба, ера, епос, етап, епод, етнос, ефір, екран, єгер, єнот, єресь, єство, ідол, імідж, імла, імпорт, імпульс, ім'я, індекс, іній, інший, іспит. їдкий, їжа, їжак, їсти, їхній.

Навчальне редагування. Пояснити, чому недоцільно переносити подані слова таким чином.

Практи-чний, майсте-рність, ме-дсестра, контра-ктний, збі-рний, заш-кодити, заб-лудитися, життєраді-сний, всесвіт, врожа-йність, відс-кочити, підй-ом, підіс­лати.

Диктант "Ти - редактор". Зредагувати текст, виправивши помилки в переносі слів з рядка на рядок.

Слово "етикет", як відомо, примандрувало в нашу мову з французької через посередництво російської і польської: етикет [франц. Etiquette - ярлик, етикетка] - колись "шрифтик (шпеник для прикріплення папірця) з написом, зокрема, на судовій справі", звідки у XVIII ст. "церемоніал, етикет". У сучасній українській мові його первинне значення розширене - "зведення норм поведінки, порядок дій і правила чемності при дворах монархів, титулованих осіб (придворний етикет), а також у дипломатичних колах" і означає установлені норми поведінки і правила ввічливості в певному товаристві. Самі ж правила мовної поведінки, узвичаєні в системі сталих виразів, разом з іншими етикетними приписами.

ПІЗНАВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМ «МОРФОЛОГІЯ ТА ОРФОГРАФІЯ»

ІМЕННИК

1 .Прочитайте уривок з вірша і визначте його головну думку.

Як зернина до зернини в колосок єдиний злиті, так і ми у Батьківщини всіх народів рідні діти.

(В. Вільний)

Знайдіть у тексті іменники і визначте лексичне значення кількох з них. Яке загальне значення є спільним для усіх іменників? Яка роль іменника в мовленні?

Які з іменників є: а) загальними назвами? б) власними назвами? в)назвами істот? г)назвами не істот? Які з них відповідають на питання хто ? , а які на питання що ?

2. Випишіть в одну колонку іменники . а в другу-інші частини мови. Як ви їх розрізняєте?

Голубий - голубінь , чемний - чемність , дихає - дихання , мріяли - мрія , працювати - праця , десяток -десятий .

Чи змінюється іменник за числами, відмінками, родами.

3. Складіть з кожним з поданих слів два речення так , щоб в одному реченні слово виступало загальною назвою, а в другому - власною.

Сонце , батьківщина , земля , орел.

4.   Запишіть речення , вставивши пропущені закінчення. Визначте рід виділених іменників.

1.                                Малий Васько - велик ...базіка . Мала Оленка -велик ... базіка. Дмитрик

•     справжн ... лівша. Оленка - справжн ... лівша.

2.                          Відом ... вчений Іваницький виступив з доповіддю . Відом ... вчений Крутікова прийшла на зустріч із школярами. Юрій Гагарін- перш ...у світі космонавт. Валентина Терешкова - перш... космонавт . Валентина Терешкова - перш... космонавт серед жінок.

Поясніть, чи різняться іменники базіка, лівша від іменників вчений, космонавт за граматичними ознаками.

5. Поміркуйте . Уявіть , що в українській мові так само , які в англійській , зникла ознака роду. Розкажіть, які б тоді зміни сталися б в граматиці.
6. Спробуйте поставити іменники в формі однини і множини. Який висновок можна зробити ?

Книга , клен , граблі, залізо .

7.Запишіть іменники, що мають лише форму однини, додавши свої приклади. Чому, на ваш погляд, ці іменники не мають форму множини?

1. Іменники , що позначають речовини : мука ...

б.Прочитайте текст. Виділені слова розподіліть на три групи. У першій залишіть слова , які мають основу і виражені звуками (буквами) закінчення.

У другій - слова з нульовим закінченням і в третю - слова , які не мають закінчення. Як ви розрізняєте слова з нульовим закінченням і слова без закінчень?

Для чого кажуть „ спасибі °

Дрімучим лісом ішли два мандрівники - Дідусь і Хлопчик . Було безвітряно, жарко, мандрівникам хотілось пити.

Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода.

Мандрівники нахилились, напилися.

Дідусь сказав :

• Спасибі тобі, струмок.

Хлопчик дуже здивувався.

• Навіщо ви , Дідусю , сказали струмкові „спасибі”? Адже він не жива істота.
• Це так. Якби води напився вовк, він може й не дякувати. Ми ж не вовки, а люди. А знаєш, для чого люди кажуть ,, спасибі °? Знаєш, що це слово вшановує , звеличує , підносить?

Хлопчик здивувався. Він ще ніколи не думав над цією мудрою істиною.

Тепер же був час подумати : шлях через ліс був ще довгий.

7.Чи належать до спільнокореневих такі слова? Доведіть.

1 .Котити - каток ; ломати - уламок ; текти-потік ; політ - злетіти ; витру -перетерти ; спік - випечений ; зоря - зір; звечора -вечеряти.

2. Витікати - тікати ; волом - волі ; викотив - котом.

Які чергування голосних відбувається в коренях слів?

8.                                                   Прочитайте. Які помилки допущені в написанні слів? Чим вони викликані? Привеликий , придобрий , пребити , претримати , прейти .

Що треба знати, щоб не помилитися в написанні префіксів пре-, при-?

Запишіть слова, виправивши помилки.

9.                                     Утворіть і запишіть від поданих слів ці слова - прикметники , дієслова , іменники.

1. Річка , сонце , сіль , ліс.
2. Білий , блакитний ,свіжий , дужий.
3. Читати , бігти , працювати , бажати.

10.                                                  Прочитайте. Зробіть словотвірний розбір найбільш цікавих за походженням слів.

Виховані люди поважають людську особистість, а тому завжди тактовні, лагідні , поступливі ... Вони щирі і бояться неправди , як вогню. Не обдурюють навіть у дрібницях. Вони не хизуються, поводяться на вулиці так само, як вдома. Вони не балакучі і не лізуть з відвертими розмовами, коли їх не питають. ( А .Чехов ).

Накресліть моделі відомих способів творення слів.

Поміркуйте ,чи можете ви себе з повним правом зарахувати до когорти вихованих людей . Якщо ні , то яких рис для цього у вас не вистачає?

Зразок . Харків - харків’янин .

Херсон , Вірменія ,Одеса ,Тбілісі, Азербайджан , Чернівці, Суми , Сибір , Кривий Ріг , Баку , Москва , Болгарія , Бельгія .

Як можна охарактеризувати суфікси, зіставивши їх форму і значення ?

ПРИКМЕТНИК

1.                                                         Прочитайте текст і доберіть до нього заголовок. Знайдіть у тексті прикметники. За якими ознаками ви їх розрізняєте ? Яке загальне значення мають прикметники ? Назвіть граматичні ознаки цієї частини мови . Яким членом виступають прикметники у реченні ?

Чарівна пора року - рання осінь! Дерева наділи барвисте вбрання І раз у раз осипають нас багряно - охристим листям . Відцвітають осінні квіти - айстри , хризантеми , наче шлють нам останній привіт . Повітря чисте й прозоре , поволі мандрують у ньому тоненькі павутинки бабиного літа. Прохолодними ранками падають густі роси на ще зелені трави .

Прочитайте без прикметників . Що втрачається у тексті ? Яку роль відіграють прикметники у мовленні ?

Дайте визначення прикметника як частини мови.

2.                                                  Розгляньте подані форми прикметників. Яка між ними різниця за значеннями ?

Холодний (день) Холодніший Найхол одні ший

більш (менш) холодніший від усіх

холодний

цікавий цікавіший найцікавіший

більш (менш) цікавіший над усе

цікавий

На основі спостережень дайте відповідь на такі питання : Які форми прикметників належать до вищого ступеня порівняння ? А які - до найвищого ? Які форми ступенів порівняння є простішії, а які складеними ?

Доведіть , як утворюються проста і складена форми ступенів порівняння прикметників.

3.       Прочитайте текст і доберіть заголовок . Визначте ступінь та форму порівняння прикметників. З ’ясуйте, чи всі форліи порівняння прикметників присутні в даному тексті.

Серед птахів найкращим співаком є соловей. Гагара і кайра кращі за всіх плавці і пірнальники . Кайра крилами під водою, немов руками , махає і будь - яку рибку доганяє. Найбільш спритні ластівки, проте сокіл - щиглик ще більш спритний, він їх ловить на льоту. Найшвидше і найдальше літають орли і грифи. Швидше від усіх літає стриж. Є серед птахів і бігуни - рекордсмени. У степу кулик

• бігунок мчить швидше зайця.

(За В. Біанкі)

2. Іменники зі збірним значенням : товариство ...
3. Іменники, що є власними назвами : Київ , газета «Зірка» ...
4. Іменники , які називають дії , ознаки : рух , сміливість...

8. Доберіть і запишіть іменники, що мають лише форму множини . У який спосіб з їх допомогою позначаються одиничні предмети ?

1. Назви предметів , що складаються з двох чи кількох частин: вила...
2. Назви речовин : дріжджі...
3. Назви ігор , звичаїв , обрядів : шахи...
4. Назви почуттів : веселощі...
5. Географічні назви : Чернівці...

9. Пофантазуйте! Уявіть, що під час космічної подорожі ви зустрілись з істотами, у мові яких не дві форми числа іменників, а багато. Так, наприклад, один предмет вони позначають формою однини, два - формою двоїни , три - формою троїни і т. д. Чи зручно користуватись такою мовою? Розкажіть , що б ви порадили мешканцям далекої планети , щоб удосконалити їх мову.
10. Провідміняйте іменники сосна, вишня , груша в однині. Відмінкові закінчення виділіть.

На основі спостережень поясніть, у зв 'язку з чим у відмінюванні іменників І відміни є відмінності.

11. Прочитайте і оцініть відповіді п ’ятикласників .

На запитання вчителя : «Що потрібно зробити , щоб з’ясувати , які закінчення іменників І відміни в тому чи іншому відмінку ? » - учні відповіли по - різному :

• Потрібно звернутися до таблиці відмінювання іменників .
• Оскільки ми володіємо рідною мовою , то найдоцільніше дібрати іменники І відміни і виділити закінчення .
• Щоб завжди бути готовим до відповіді, потрібно завчити напам’ять всі відмінкові закінчення іменників .

12. Складіть із поданих слів словосполучення.

Купатися , в , річка ; спати , в , барліг ; дарувати , тітка ; розповідати , сестричка.

Сформулюйте правило чергування кінцевих приголосних основи іменника.

13. Спробуйте визначити ,до якої групи належать іменники мир, сосна , школяр. Який висновок ?

Провідміняйте дані іменники, виділіть закінчення. Перевірте правильність виконання завдання за підручником . Як визначається приналежність іменників II відміни з основою на - р до певної групи?

14. Спишіть і виділіть у поданих словах префікси .З’ясуйте їх значення. Яким способом ви з ’ясовуєте значення префіксів ?

Прихід , праліс , викуп , сутінки , узбіччя , безлюддя , Заволжя , Прибалтика , контратака , неволя , перепис , перехід , пасинок .

Укажіть омонімічні і синонімічні префікси.

15. Доберіть і запишіть за зразком назви осіб за місцем проживання чи національністю . Суфікси виділіть .

ЗАИМЕННИК

1. Прочитайте. На що вказують займенники ? Чи буде зрозуміло, про кого або про що гіде мова, якщо опустити перші речення з кожної пари ? Чому ?

1. Тимко швидко виконав домашні завдання. Після цього він взявся допомагати матері. 2. Ночі стояли теплі і тихі. В такі ночі добре ростуть гриби. 3. Ми з батьком упіймали 25 карасів. Стільки риби нам не довелося впіймати ніколи.

Які граматичні ознаки мають займенники ? Яким членом речення виступають ? На основі спостережень дайте визначення займенника.

2. Коли займенник Ви вживається замість займенника ти ? Наведіть приклади. Прочитайте. Випишіть лише правильно побудовані речення. У яких реченнях допущені помітки ? У чому вони полягають.

Ви стомились сьогодні ? Чому Ви не прийшов учора ? Ви хворий ? Ви задоволені ? Який Ви не веселі ! Який Ви добрий!

3.                                                  Розподіліть займенники на три групу і запишіть.

Хто-небудь , будь у кого , дехто , хтозна-що , де в кого , хтозна в чому, казна з ким , будь у чому, хтозна-який , десь , навіщось .

дієслово

1. Порівняйте форми дієслова. Чому одні форми називаються неозначеними, а інші

• особовими ?

Працюю - працювати возиш - возити малює - малювати

Дивлюсь - дивитися вирощуєте - вирощувати сіють - сіяти.

Спишіть , виділяючи закінчення в особових формах і неозначеній формі. Яку особливість у будові мають деякі дієслова ?

2.Здійсніть експеримент : до поданих дієслів додайте суфікс -ся . Що станеться з дієсловами ?

Умивати, одягати, зустрічати.

Складіть речення з наведеними дієсловами, а також із словами з суфіксом —ся.

1. Всього є 5 особових форм наказового способу. Які це форми ? Чому п 'ять форм, а не шість ? Поясніть.
2. Як творяться форми наказового способу ?

4. Визначте спосіб дієслів. Чи відповідає значення способу його формі? ? Доведіть.

4.                                                             Проаналізуйте лексичне значення прикметників. На якій основі подані прикметники можна розділити на 5 груп? Запишіть їх.

Невідомий, старанний, правильний, рябий, обережний, ретельний, незначний, старий, строкатий, давній, нечуваний, стародавній, обачний, слушний, небачений.

5. Прочитайте. Знайдіть помилку. Поясніть, у чому вона полягає.

Учитель дав завдання шестикласникам : „ Доберіть і запишіть у першу колонку прикметники із суфіксами на означення збільшеної ознаки, а в другу - прикметники із суфіксами на означення зменшеної ознаки .” Один з учнів виконав завдання так : Гігантський , великий , високий , сильний.

Дрібний , мікроскопічний , тонкий , слабкий.

6. Зробіть словотвірний розбір поданих слів. Поясніть , чому в одних прикметників пишеться н, а в інших нн.

Осінній , нічний , річний , кінний.

7.                                                Порівняйте прикметники в двох стовпчиках. Спробуйте визначити ознаку, за допомогою якої можна розпізнати, коли слід писати н, а коли нн.

Бляшаний Несказанний

скляний незрівнянний

пташиний нескінченний

чайний неоціненний

Зробіть узагальнений висновок про написання н, нн у прикметниках.

8. Чому народнопоетичний пишемо разом, а народно-визвольний - через дефіс?
9. Порівняйте прикметник і іменник. Чим вони відрізняються і що їх об ’єднує?

числівник

1. Випишіть числівники . За якими ознаками ви їх розумієте?

Четвертий, четвірка, четвертак, чотири, чотирьохповерховий ;

Трійка, потроїти, троє, три, третій ; сотня, сотий, сто ; двадцять п’ять, двадцять п’ятий, двадцятип’ятитисячник.

На які дві групи можна розподілити числівники ? Яким числівникам більше підходить назва кількісні, а яким - порядкові? Чому? Яка різниця між кількісними, порядковими числівниками і що в них спільне?

2. Спишіть, розподіляючи кількісні числівники на три групи. До першої віднесіть числівники. що позначають цілі числа, до другої - дробові і до третьої — числівники, що позначають кілька предметів як одне ціле.

Тринадцятеро, триста, одна друга, троє, мільйон, сто три, дві сотих, три цілих і одна третя, тридцятеро, шестеро, вісімдесят.

Визначте, які з числівників є простими, а які - складними.

3.                                                      Прочитайте. Зясуйте, які числівники вживаються в основному значенні, а які - в переносному. Який саме смисл мають числівники, вжиті в переносному значенні? Наговорили сім мішків гречаної вовни - сім мішків жита ; п’ятий кілометр -п’ята колона ; третій раз - третій сорт ; п’яте кільце - п’яте колесо до воза ; перший день - перший з кінця ; десяте діло - десяте січня ; сім п’ятниць на тиждень - сім днів тижня.

ПРИСЛІВНИК

/. Прочитайте словосполучення і спробуйте виділити в них прислівники. Поясніть, як ви це зробили.

Працювати натхненно , прийти додому , виконувати вчасно ,піднявшись вгору , зупинка на півдорозі, падіння сторчака , виготовлений нашвидкоруч, набагато вищий , надзвичайно весело , трохи сумно.

Визначте, у яких словосполученнях прислівник позначає ознаку дії, у яких — ознаку предмета, у яких - ознаку ознаки. Поясніть, від чого це залежить. Чи має прислівник певні граматичні ознаки?

Дайте визначення прислівника.

2. Прочитайте. Випишіть словосполучення з прислівникаліи. Чи різнеться прислівники за значенням ? Поставте питання до числівників і визначте, які саме ознаки дії вони позначають (місце, час , спосіб дії).

Сонце прокинулось пізно , склало свої золотисті крила і повисло над лісом. Поглянуло згори довкола так ласкаво, що ліс враз зазолотився, засяяв. Тепер навіть столітні дуби приміряли багряну одіж. Дружно зашуміли, загомоніли, замахали вітами, застогнали, ніби навперебій кликало літо із синьої далини.

Визначте, яким видом зв 'язку поєднується прислівник із дієсловом. Доведіть свою думку.

З ’ясуйте, яку роль відіграють прислівники у цьому тексті. До якої частини мови подібний прислівник за своєю роллю у мовленні ?

3. Прочитайте. Зверніть увагу на те, що форма деяких прислівників і прикметників збігається. Вкажіть прикметники і прислівники. Поясніть, як ви їх розумієте.

Це дерево вище за інші. Полонини починаються вище.

Озеро Байкал глибше за Каспійське море. Копай глибше.

Виберіть собі найкраще яблуко. Найкраще написав контрольну

роботу Сашко.

4. Спишіть прислівники , групуючи їх за способами творення.

Вголос, донині, заочні, набагато, добре, великодушно, підряд, тепле, будь - де, казна

• коли, хтозна - як, колись, як-небудь, мовчки, дарма, відколи, зверху, недостатньо, по-козацькому, пошепки, насилу, по-перше, втретє, по-вашому, по-англійськи, завглибшки, навесні, напоготові, спіднизу, навсправжки.

Визначте, від яких частин мови творяться прислівники. Виділіть префікси та суфікси, за допомогою яких вони утворені.

Доведіть , коли утворився прислівник - раніше чи пізніше від інших самостійних частин мови.

5.                                                 Порівняйте виділені слова. Поясніть, які з них є прислівниками, а які дієприкметникам и.

1.    » Підвіз би ти мене,» - просить тітка. 2. Чи не приніс би ти, хлопче, води ?

3. Я просив би тебе, Мишку, пособити мені. 4.Чи не прийшли б ви до нас сьогодні ? Спишіть, замінюючи подані форми, формами наказового способу.

5. Проаналізуйте речення. Чи форми дієслів виражають пораду конкретній особі ? Доведіть.

1. Сім раз виміряй, а один раз відріж. 2 Не плюй в колодязь ,

пригодиться води напитись. 3. Куй залізо, поки гаряче. 4. Взяв за гуж, не говори,іцо не дуж.

6.     Спишіть. Визначте спосіб творення дієслів. За допомогою яких суфіксів творяться дієслова ?

Світати , обідати , вечеряти , гомоніти , обеззброїти , ворогувати , киснути , гуркотіти , сіпонути , перемалювати.

Чи однакове значення мають суфікси у таких дієсловах ? Як називається таке явище умові ?

Бліднути, тихнути, гуснути, махнути,, кольнути, штовхнути.

7. Прочитайте. Чи можна виділені слова вважати дієсловами ? Доведіть.

Г раптом поплавок - сіп !А у вас серце - штрик ! Ще раз - сіп ! Ще раз - штрик !І ось ваш поплавок поїхав-поїхав-поїхав і зник під водою. (О. Вишня).

Спишіть, замінюючи виділені слова спільнокореневими дієсловами. Чи міняйтеся від цього смисл речень ?Що досягається повторенням дієслів?

8. Прочитайте. Чи різніться чимось слово іти в різних сполученнях слів ?

Доведіть.

Іде хлопець ; хмара іде ; іде на дно ; іти в землю ; іти до рук ; іти під ніж ; іти на мирову ; іти шкереберть ; не йде на думку.

Складіть і запишіть із поданими сполученнями слів 5-6 речень.

1. Чи правильно , що у слові змагаєшся корінь змага - ?

2. Чи можна визначити дієвідміну у дієслові відповісти ? Чому?
3. Де корінь у слова піти ?

10.    Спишіть, замінюючи виділені дієслова дієприкметниками. Які фрази більш лаконічні, виразні- з дієсловами чи з дієприкметниками ?

Листя, що опало ; задача, яку розв’язали ; книга, яку не дочитали ; іграшка, яку люблять більш за інші; вогонь, що палає ; дерево, що росте.

Які дієприкметники вказують на ознаку предмета за його ж дією, а які - на ознаку за дією над предметом ?

2.    Порівняйте форму і значення виділених слів. У якому реченні дієслівна форма, а в якому - прислівник ?Як назвати це мовне явище?

1. Школярі збуджено обговорювали подію (О. Донченко ) .2. За шкільними осиками сходив пізній місяць, похмурий , заспаний , невмитий , непривітний , ніби той невиспаний вартовий , що збуджено його глухої ночі на варту .(С.Васильченко).

Поясніть , як ви розрізнили виділені слова.

багато днів ; (до) дому батька , приносити (до) дому ; (в ) друге вікно , запитувати (в ) друге.

ПРИЙМЕННИК

1.              Спробуйте пояснити зміст термінів - непохідні і похідні прийменники.

З 'ясуйте , які з поданих прийменників належать до непохідних , а які - до похідних. Доведіть свою думку.

1.3 , за , під , над , по , серед.

2. З- за , з- під , з - над , з - поміж , посеред , поза , понад , попід.

Визначте , яким способом утворились похідні прийменники. Як можна охарактеризувати їх за будовою?

2. Спишіть , розкриваючи дужки. Виділіть прийменники і позначте відмінок іменників. Різні чи однакові смислові відношення виражають прислівники , поєднуючись з різними формами іменників, доведіть.

Жити на (село) , піти на (рибалка), йти по (хліб), їхати по (вулиця), різати під (корінь), сидіти під (ясен).

Зверніть увагу, з якими відмінками вживаються виділені вами прийменники.

3.                                                      Прочитайте і визначте, які з прийменників є синонімами. Випишіть в окремі групи словосполучення з прикметниками — синонімами. Визначте, які з них є взаємозам інн им и.

Застати коло села , промайнути перед очима , зустріти біля школи , стати біля батька , приїхати о восьмій , йти перед отарою , сісти поруч вчителя.

4. Знайдіть помилки у вживанні прийменників і відмінків іменників. Відредаговані речення запишіть.

Будинок у п’ять поверхів. Це ліки від усяких хвороб. Я живу по вулиці Франка. Він зробив це за наказом директора.

СПОЛУЧНИК

/. Прочитайте, виділіть сполучники. Доведіть , чому вони називаються підрядними.

Виспівує та щебече, поки сонце зайве (Т.Шевченко).

Ми нові гаї посадим, щоб земля була весела (М. Рильський).

Ми взялись до праці, бо до неї звичні (В.Сосюра).

Спробуйте визначити, які з підрядних сполучників служать для вираження причини, часу, умови, порівняння та ін.

Юрко читає сидячи. Сидячи на дивані, Мишко дивиться телевізор.

Стоячи біля дошки, Микола відповідає на запитання вчительки. Оксана пише стоячи.

Складіть речення з поданих прислівників та однозвучними іменниками і прикметниками.

Надворі - на дворі, набік - на бік, восени - в восени.

6. Прочитайте і проаналізуйте написання прислівників у поданих текстах. Сформулюйте проблему, яку потрібно розв ’язати .

Тимко встав нерано. Сонце вже піднялося високо і припікало. Невесело згадав , що збирався на рибалку.

пішов на рибалку, на

Коли Тимко встав ,було вже не рано .Сонце встигло піднятися високо і припікало. Від

того, що проспав і не

душі було не весело.

З'ясуйте, як пояснити написання прислівників з не разом і окремо.

7. Випишіть із вірша Т.Г.Шевченко «1 виріс я на чужині...» словосполучення з прислівниками ( не менше 10). Дайте відповіді на питання і виконайте завдання:

Які з прислівників у тексті є застарілими або мають застарілу форму ? Який з іменників вжито в значенні прислівника ? Доведіть свою думку.

8. Зробіть спостереження над написанням прислівників. Спробуйте сформулювати правило про написання прислівників через дефіс.

Хтозна - куди Казна - де Будь - як Де - та ш Як - от Десь -то

По - армійськи по - армійському по - російськи по - вашому по - друге по - п’яте

Пліч - о - пліч віч - на - віч зроду - віку мало - помало гидко - бридко сила - силенна

9. Спишіть, розкриваючи дужки і розподіляючи словосполучення на дві групи . На якій основі здійснено групування.

Йти (на) зустріч , прийти (на) зустріч випускників ; зібратися (у) п’ятьох ,

(у) п’ятьох друзів; (в) купі , (в) купі піску; взяти (за) багато , (за)

2. Спишіть, розподіляючи сполучники за будовою на групи. Дайте назву сполучникам кожної з груп.

Для того щоб, що, як, дарма що, якщо, якби, щоб, з того часу як.

3. Спишіть , розподіляючи сполучники на групи (причинові, мети, умовні, допустові, порівняльні, часові).

Тому що, як тільки , бо, з тим щоб, якщо, хоч, ледве, дарма що, у зв’язку з, з тим що, з того часу як.

Поясніть , як пишуться сполучники. Від чого це залежить.

ЧАСТКА

1 .Пригадайте, яку роль відіграють частки при утворенні наказового і умовного способу дієслів. Назвіть ці частки. Яка роль у мові частки не, ні ?До яких підходить назва формотворчі ,а до яких — заперечні?

Чи можна обійтись в мовленні без часток?

2. Спишіть і спробуйте виділити усі частки. Поясніть , у який спосіб ви це зробили.

Хай я не буду на вроду найкращий,

Доля хай буде не легка у мене,

Тільки щоб був я найбільше трудящим,

Чесним та ніжним, як ти, моя нене.

(С. Тельнюк )

З’ясуйте, яку роль відіграють частки у мовленні. Чи є частки членами речення Чому частки належать до службових частин мови?

3. Прочитайте . Яку роль відіграють виділені частки?

Ходімо ж зі мною. Він же не може прийти . Та подай книжку.

Скільки - років пройшло. Розв’язав таки задачу .

Складіть речення з кожною видіченою часткою.

ВИГУК

/. На якій основі вигуки поділені на групи?

1.                Ех! О! Ого! Ай ! На! Но ! Гм ! Ух!
2. Здрастуйте! Дурниці! Жах! На добраніч ! Добридень! Здоров !

Спасибі! От тобі й на!

Походження яких вигуків легко визначити? Доведіть .

2.                                                        Прочитайте . Порівняйте вигуки за формою і за значенням. Який висновок? І.Ох, і скільки ж треба волі! Ой , яка незламна юнь! (П. Тичина).

2. - Ой , поганяй швидше воли! - крикнула Кайдашиха на чоловіка. Коли б завидна вилізти з цього каторжного вулика ( І .Нечуй - Левицький ).

Яке значення має інтонація у використанні вигуків у мовленні.

5. Чи є вигук засобом спілкування ? Доведіть.

Чому вигуки не належать ні до самостійних , ні до службових частин мови? Відповідь запишіть.

4. З ’ясуйте, які частини мови позначають ознаки чи вказують на та. Наведіть приклади.
5. Вкажіть на граматичні ознаки , що є спільного для кількох частин мови.
6. На які групи розподіляються частини мови ?
7. Що є спільного чи подібного в правописі різних частин мови ?
8. Прочитайте . Слова яких тематичних груп розкривають спільний зміст прислів 'я ?

До яких частин мови вони наче жать ? Вкажіть орфограми у виділених словах.

Знання та розум - скарб людини. Чоловік розуму вчиться весь вік. Хто думає , той розум має. Говори мало , слухай багато, а думай ще більше. Сила та розум - краса людини. Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє. Здоров’я людини - багатство країни. (Народна творчість).

ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ОРФОГРАФІЧНИХ НАВИЧОК І УМІНЬ

Формування умінь і навичок - це передусім психологічний процес. Уміння і навички є обов’язковими компонентами будь - якої діяльності, в тому числі й навчальної У психологічній літературі по - різному визначають їх природу та співвідношення. Так, психологи П.Я. Гальперін, О.В. Запорожець, Д.Б. Ельконін первинним елементом розглядають уміння, а вторинним - навичку у «ланцюжку» етапів будь - якої діяльності: знання - дії - уміння - навички. Подібними до цієї точки зору є визначення вмінь як «використання знань» чи як «недостатньо завчених дій», а навичок як «автоматизованих компонентів свідомої дії людини, які виробляються у процесі їх виконання». Б.Ф. Баєв характеризує уміння як «знання в ДІЇ».

В орфографії вміння розглядаються як такий рівень оволодіння знаннями, за якого учений здатний використовувати знання на практиці, тобто як здатність застосовувати правило на аналізованих словах з контрольною орфограмою. Успішне формування орфографічних умінь пов’язане з наступним утворенням навичок - автоматизованих компонентів свідомої діяльності, що виробляються в процесі її виконання. Так, М.Бардаш вважає, що процес формування навички відбувається у тренуванні активної та свідомої діяльності людини. Основну роль у тренуваннях відіграє процес мислення, свідоме відношення до виконуваної дії: «Учень повинен знати і розуміти не як, але і чому потрібно писати так, а не інакше. Цим забезпечується створення свідомих навичок». О.Власенко зазначає, що «навчання правопису спрямоване передусім на вироблення автоматизму». О.Хорошовська розглядає орфографічні вміння як «орфографічні дії, засновані на чіткому усвідомлені орфограм і правил, а також операції на застосування цих правил», а орфографічну навичку як «автоматизовану дію, яка формується на основі вмінь, пов’язаних із засвоєнням комплексу знань і їх застосування на письмі».

Вагоме значення під час формування орфографічних навичок має увага, яка, за висловленням К.Д. Ушинського, це «єдині двері, через які враження зовнішнього світу проникають у свідомість людини». Стійка сконцентрована увага дає можливість школяреві успішно виконувати письмові роботи, уникаючи при цьому випадкових орфографічних помилок. Здатність уваги швидко переключатися і зосереджуватися на різних видах орфографічних завдань сприяє також успішному виконанню творчих робіт.

Під час виконання письмових творчих робіт неабияку роль відіграє і здатність до сприймання учнів. Так, синтетичний тип сприймання характеризується цілісністю І зосередженістю на фактах — учні переважно запам'ятовують зовнішню структуру слова, але не вміють обґрунтувати його написання, і тому розгублюються у складних випадках написання та припускаються механічних помилок. Учні із аналітичним типом сприймання бездоганно знають правила, ілюструють їх прикладами, але часто розгублюються під час письмових робіт, тому що не встигають застосувати практично вивчене правило. Під час написання переказів або творів у школярів із синтетичним типом сприймання вищою є оцінка за змістове оформлення, а в учнів з аналітичним типом — за орфографічну та пунктуаційну грамотність.

Оптимальним для успішного навчання орфографії є третій — аналітико- синтетичний тип сприймання.

Орфографічна грамотність школярів неодмінно залежить від їхніх індивідуально-психологічних особливостей, в основу яких покладено чотири типи нервової системи, визначених російським фізіологом І. Павловим як: 1) слабкий — меланхолік, 2) сильний нерухливий флегматик, 3) сильний рухливий неврівноважений — холерик, 4) сильний рухливий врівноважений —- сангвінік.

Від наявності в учня того чи іншого типу нервової системи залежить ціла низка діяльнісних характеристик школяра: його працездатність, активність, зосередженість, збудливість. Так, меланхолікам властиві низька продуктивність, швидка втомлюваність, млявість, тому більшу частину помилок вони допускають у другій частині письмових робіт; виконувати завдання творчого характеру їм здебільшого не під силу. У флегматиків процеси гальмування переважають над процесами збудження, що дозволяє їм без особливих зусиль зосереджуватися над виконуваною роботою. Письмові роботи флегматиків здебільшого акуратні, без виправлень. У холериків процеси гальмування значно поступаються процесам збудження, тому в письмових роботах таких учнів багато виправлень, бо осмислення орфограми у них відстає від її сприймання. Для сангвініків характерним є послідовне виконання роботи з частими «переходами» з одного виду роботи на інший. Вони здебільшого допускають лише так звані «механічні» помилки.

Як бачимо, формування орфографічних умінь і навичок є складним психологічним процесом, у якому важливе значення належить процесам мислення, пам'яті, уваги, сприймання та індивідуально-психологічним особливостям учнів. Провідну роль відіграє, як уже зазначалося, мислення. Оскільки, учень із шаблонно-репродуктивним мисленням може розв'язувати орфографічні завдання лише у типових, елементарних ситуаціях. І навпаки, учень із гнучким мисленням творчо переносить відоме йому правило на новий, нетиповий приклад, що зрештою і є критерієм сформованості орфографічних умінь і навичок та запорукою для успішного виконання творчих робіт.

Висновки

Отже, використання пізнавальних завдань на уроках української мови є ефективним засобом підвищення якості знань учнів з предмета.

Список використаної літератури

1.Ющук І.П.Морфологія і правопис.Бібліотечка «Дивослова» 2010

2.ЛИТВИНЕНКО О.Г. ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА ЛІТЕРАТУРУ 2011

3 О.В. Заболотний Підручник для 7 класу 2017р.