Урок "Прості та складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення."

Прості та складні речовини

 (кисень, вода).

Реакції розкладу, сполучення.

Мета: повторити     вивчений  матеріал    про класифікацію речовин за складом їх    молекул;  про прості та складні речовини; вміння розрізняти поняття «проста речовина» і «хімічний елемент»; «складна речовина» «суміші»;  навчити учнів аналізувати якісний склад простих і складних речовин; виховувати вміння не лише оволодівати інформацією, а й осмислювати і застосовувати її.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Повторення будови    ПСХЕ.

Дати відповідь на запитання.

1. Назвіть хімічні елементи І періоду. Вкажіть, в якому періоді знаходиться C, Cu, Ag, O, Fe.
2. Назвіть хімічні елементи, які мають такі порядкові номери6 5, 35, 80, 56.
3. Вкажіть заряд ядра, кількість протонів і нейтронів в атомі: Li, O, Al, Ac.
4. Вкажіть назву елементів, які знаходяться в головній підгрупі першої  групи  третього періоду;  в головній  підгрупі третьої групи другого періоду;  в головній підгрупі сьомої групи п’ятого періоду.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Питання до учнів:

1. З яких частинок складається речовина?
2. Як ви думаєте, чому речовин є набагато більше, ніж хімічних елементів? (Очевидно, речовини утворюються за рахунок комбінацій з атомів різних хімічних елементів).

                  Особливість будь-якої науки полягає в тому, що досліджувані нею об’єкти класифікують — поділя­ють за певними ознаками. Хімічна наука в цьому відношенні не є винятком, адже неможливо без на­лежної класифікації вивчати понад 10 мли речовин.

Вам уже відомий поділ речовин на прості і складні, на метали і неметали, на речовини молеку­лярної та немолекулярної будови.

Найбільш загальним є поділ речовин на прості і складні. Прості речовини розглядалися в попередньому параграфі, тому тут мова піде про складні речовини. Складні речовини прийнято ще на­зивати хімічними сполуками чи просто сполуками. Назва говорить сама за себе. 

Хімічні сполуки — це речовини, які утворюються (складаються) з атомів не одного, а кількох хімічних елементів. Наприклад, молекула газу метану, що є основним у складі природного газу, утворена атомами двох хімічних елементів – Карбону та Гідрогену — у співвідношенні 1:4. Тобто до складу однієї молекули входить 1 атом Карбону і 4 атоми Гідрогену СН₄ (мал).

Карбон утворює з Оксигеном дві неорганічні речовини: вуглекислий газ СО₂ і чадний газ СО. Маючи однаковий якісний склад, вони відрізняються кількістю атомів Оксигену в молекулі.

Модель молекули складної речовини метану

Різниця в кількісному складі істотно позначається на фізичних та хімічних властивостях цих речовин, а також на їхній дії на організм людини. Чадний газ у сотні ра­зів небезпечніший за вуглекислий.

З власного досвіду ви знаєте, наскільки різними речовинами є цукор, олія та оцтова кислота (з неї виготовляють оцет). Водночас їх молекули утворені атомами одних і тих самих хімічних елементів — Карбону, Гідрогену та Оксигену.

Через зазначені особливості органічних речовин існує не сотні тисяч, як неорганічних, а понад 10 мільйонів.

Отже, складні речовини прийнято поділяти на речовини неорганічні та органічні. 

Прикладами складних неорганічних речовин є вода, вуглекислий газ, сода, кухонна сіль; органічних — цукор, метан, крохмаль. І хоча органіч­ні речовини дістали свою назву через те, що спочатку були виявлені в орга­нізмах рослин і тварин, більш точним буде таке їх визначення:

Органічні речовини — це складні речовини, обов’язковим хімічним еле­ментом яких є Карбон, сполучений зазвичай з Гідрогеном, а також досить часто ще і з Оксигеном, Нітрогеном та деякими іншими хімічними елемен­тами. Тож серед органічних речовин прості речовини відсутні.

Неорганічні речовини — це метали і неметали, а також речовини, утво­рені двома чи більше хімічними елементами, які не містять (за невеликим винятком) атомів Карбону.

Виняток становлять окремі складні речовини, що містять Карбон, як от: вуглекислий газ СО₂, чадний газ СО, питна сода NaНСО₃ та деякі інші. Вони на­лежать до неорганічних речовин, бо, незважаючи на наявність атомів Карбону, мають з неорганічними речовинами спільні властивості.

Складні речовини за звичайних умов перебу­вають у різних агрегатних станах. Так, за звичайних умов амоніак NH₃) газ, вода Н₂О — рідина, кухон­на сіль NаСІ — тверда речовина.

Відмінності між складними речовинами виявля­ються також і в їх різній твердості, теплопровіднос­ті, електропровідності, різному кольорі та розчинності у воді.

Бесіда за питаннями.

1. Наведіть приклади органічних і неорганічних речовин.
2. Яка ознака лежить в основі поділу речовин на прості та складні.
3. Користуючись ПСХЕ вкажіть розположення елементів – металів, неметалів. Наведіть приклади.

Робота з підручником.

Випишіть. Які фізичні властивості притаманні металам і  неметалам.?

Гра «Назви речовину».

Учитель називає фізичні властивості речовини, учні повинні вказати її назву.

Наприклад: речовина білого кольору, у кристалічному вигляді. Добре розчинна у воді. (цукор).

Метал, сріблястого кольору, добре проводить електричний струм, легкий, з нього виготовляють посуд ( Алюміній)

ІV. Узагальнення знань.

Виконання лабораторного досліду.

Лабораторний дослід №1.

Ознайомлення з фізичними властивостями речовин.

 Інструктаж виконання роботи.

Завдання на закріплення  матеріалу.

1. З наведеного  переліку випишіть окремо назви речовин і тіл:

  цегла,  сірка,    залізо,  підкова,  мідь,  кисень , графіт, цвях,   олівець.

2. Назвіть кілька  фізичних тіл, які можна  виготовити  з однієї  речовини -        міді.

3.Укажіть тіла , виготовлені  з однієї речовини: колба, залізні ошурки, пробірка, свічка, цвях, підкова, грудка крейди.

V. Домашнє завдання.

Підготувати повідомлення про речовини: кухонну сіль, залізо.

Підбиття підсумків уроку

-   Про що ви дізналися на уроці ?

• Чого ви  навчилися на уроці  ?
• Що вам сподобалося  на уроці ?
• Як, на вашу думку, працював сьогодні клас ?.